Главная -> Экология
Утверждаю. Переработка и вывоз строительного мусораГоловні техніко-економічні показники проекту: Споживання електроенергії знижено на 6,6%; Заощаджено понад 40000 австралійських доларів за рік; Термін окупності 2,8 року. Місто Банбері в Західній Австралії повністю залежить від електроенергії для самозабезпечення водою зі свердловин. Водогосподарче підприємство міста Банбері “АКВЕСТ” мало потребу поліпшити якість водопостачання в місцевості, підтримуючи магістральний тиск. Традиційним вирішенням цієї проблеми було б або спорудження нової водонапірної вежі, що коштувало б 2 мілн. австралійських доларів, або встановлення більших насосів. В місті Банбері було прийнято нетрадиційне рішення, що поєднало в собі як план управління енергоспоживанням так і заміну насосів, що мали приводи з фіксованою швидкістю, насосами, обладнаними приводами з регульованою швидкістю (ПРШ). Компанія “АКВЕСТ” є комунальним підприємством, що планує, управляє й експлуатує водні ресурси та водогосподарство у місті Банбері, яке знаходиться в 200 км на південь від міста Перт у Західній Австралії. Компанія “АКВЕСТ” видобуває, очищує та розподіляє високоякісну воду для близько 30000 мешканців, включаючи 10000 житлових будинків та 2000 промислових і комерційних підприємств. Одним із важливих завдань компанії є оцінка водних ресурсів у районі Банбері та управління розвитком, вживанням і збереженням цих ресурсів на користь населення й довкілля протягом багатьох років. Мережа свердловин є єдиним джерелом води для міста Банбері, а відтак ця місцевість повністю залежить від електроенергії, щоб видобувати та подавати воду через розподільчу систему міста. Маючи на меті мінімізувати витрати мешканців місцевості, компанія “АКВЕСТ” визначила, що найкращим способом її досягнення є взяти експлуатаційні витрати (включаючи енергоспоживання) на весь термін служби за основу прийняття рішень. Тому комунальне підприємство приймає інвестиційні рішення, які мінімізуватимуть як витрати на спожиту енергію так і витрати на обслуговування, навіть де це вимагає вищих капітальних видатків ніж за іншими варіантами. Енергетичні аудити, що проводяться з 1992 року, виявили, де саме можна заощаджувати енергію. Визначені аудитами питання було розвинуто в планах управління енергоспоживанням, якими рекомендувався ряд процедур. Одним із цих завдань була раціоналізація підпірних насосних систем і засобів керування на основі співвідношення енерго і водоспоживання. Це охопило заміну восьми насосів, що мали приводи з фіксованою швидкістю, на вісім насосів “Grundfos” із ПРШ. Насоси з ПРШ обладнано пристроєм керування, який змінює частоту й амплітуду електроенергії, що подається до двигуна насоса. Таке керування дозволяє насосу працювати з максимальною ефективністю на будь-якому потрібному навантаженні системи. Керовані ПРШ насоси є звичайно на 5-8% більш ефективними ніж традиційні індукційні насоси, але їхньою головною перевагою щодо енергоефективності є подача якнайменше чи якнайбільше потоку, за необхідністю, коли насос скеровано на оптимальну роботу. Чотири з нових насосів із ПРШ було розміщено на іншому майданчику, аби оптимізувати роботу системи, дозволити енерговикористання в поза-пікові години та скоротити витрати на обслуговування. Навантаження насосів змінюється від 0,5 к/с до 90 к/с. Всі насоси мають двигуни потужністю 7,5 кВт. Витрати енергії на очисних спорудах було скорочено шляхом встановлення менших за розміром та більш енергоефективних насосів. Старі приводи з фіксованою швидкістю (ПФШ) мали номінальну потужність 10 к.с. (близько 7,5 кВт), тоді як нові насоси з ПРШ мають номінал 3-7,5 кВт, залежно від їхнього навантаження. Інші важливі заходи, запроваджені компанією “АКВЕСТ”, перелічено в Таблиці 1. Таблиця 1: Важливі запроваджені заходи Скорочення витрат енергії: · вибір менших за розміром та більш ефективних насосів на очисних спорудах; · оптимізація та мінімізація періодичності й тривалості процедури промивання пісочних фільтрів зворотним потоком, разом із врахуванням майбутніх систем контролю й керування; · формування переважної пускової послідовності очисних споруд на основі показників енергоефективності кожної споруди. Покращення ефективності процесів: · раціоналізація підпірних насосних станцій та заміна насосів із фіксованою швидкістю насосами й двигунами придатного розміру, що мають приводи зі змінною швидкістю; · кількісне визначення втрати напору в трубах очисних споруд та пошук потенційного енергозбереження в разі модифікації труб; · розгляд експлуатаційних витрат (включаючи енергоспоживання) на весь термін служби при придбанні нового обладнання на заміну існуючому, наприклад високоефективних двигунів. Облік і контроль: · контроль енергоспоживання очисних споруд відносно водопродуктивності; · щорічний аналіз тенденцій енергоспоживання та оцінка його характеристики з точки зору рекомендованого цільового скорочення на 5%. Шляхом впровадження насосів із ПРШ замість насосів із ПФШ було досягнуто значне скорочення енергоспоживання. Насоси з ПРШ вживаються для підпору тиску в підвищених районах системи, вищих ніж 20 м за Австралійською Шкалою Висот (АШВ). Розмір двигунів нових насосів було знижено приблизно на 50%, забезпечуючи при цьому вищу вихідну потужність та більш енергоефективну роботу. Енергоефективність була важливим критерієм при проектуванні нової очисної споруди “Спенсер”. Головні риси цієї споруди окреслено в Таблиці 2. Таблиця 2: Очисна споруда “Спенсер” Заходи з енергоефективності, втілені при проектуванні споруди: · насоси з ПРШ (пристроями зі змінною швидкістю); · вживання ефективних фільтрів; · утилізація промивної води – заощадження енергії на її очищення й подачу, утилізаційний насос з ПРШ; · точне керування водопостачанням зі свердловин – діаметр свердловини має точно відповідати її продуктивності, без дроселювання; · усунення втрат при промиванні зворотним потоком; · повторне використання існуючих компонентів на новій споруді, переробка матеріалів. Загальні витрати на систему, включаючи плату консультантам, становили 115000 ав. дол.. Контроль споживання електроенергії в чотирирічний період із 1992 по 1996 показав заощадження загалом у 163825 ав. дол., що дає термін окупності у 2,8 року. Крім того, досягнута ефективність водопостачання дозволяє відкласти будівництво додаткових напірних веж, що відповідно відстрочує капіталовкладення в 2 мільйони ав. дол. Повний аналіз споруд водопостачання у 1995 спричинив модифікацію насосів на свердловинах, завдяки чому щорічне заощадження електроенергії досягло 6400 ав. дол. Усунення втрат напору щороку заощадить ще 2000 ав. дол. Заощадження базується на цінах за електроенергію в 0,1883 ав. дол./кВт·год. (1 ав. дол. = 0,65 дол. США в цінах 1999 року). Джерело інформації:
Заместитель Министра энергетики Российской Федерации П/П В.В. Кудрявый “ 3 ” апреля 2002 г. Методическиеуказания подопуску в эксплуатацию новых иреконструированных электрическихи тепловых энергоустановок Москва2002 г. 1. Общие положения. 1.1. Методические указания по допуску вэксплуатацию новых и реконструированныхэлектрических и тепловых энергоустановок (далее– Методические указания) разработаны всоответствии с Федеральным законом от 8августа 2001 г. № 134-ФЗ О защите правюридических лиц и индивидуальныхпредпринимателей при проведениигосударственного контроля (надзора) ипостановлением Правительства РоссийскойФедерации от 12 августа 1998 г. № 938 «О государственном энергетическомнадзоре в Российской Федерации»; 1.2. Методические указания определяют порядокдопуска в эксплуатацию и подключения новыхи реконструированных электрических итепловых энергоустановок потребителейэлектрической и тепловой энергии,оборудования и основных сооруженийэлектростанций, электрических и тепловыхсетей организаций (далее - энергоустановок)независимо от их ведомственнойпринадлежности и форм собственности, атакже индивидуальных предпринимателей играждан; 2.Осмотр энергоустановок. Составление акта-допускав эксплуатацию энергоустановок. 2.1.Допуск в эксплуатацию новых иреконструированных энергоустановок, вкоторых в результате проведения работ сзаменой основного оборудования, по заранеевыполненному проекту, изменяются основныетехнические характеристики (мощность,производительность, класс напряжения),схемы соединений осуществляют органыгосударственного энергетического надзора. Допусквключает проверку соответствия проектаэнергоустановки требованиям нормативно-техническихдокументов, качества монтажа и наладки,возможности последующей эксплуатацииэнергоустановки с соблюдением требованийпо ее безопасному обслуживанию; 2.2.Допуск в эксплуатацию новых иреконструированных энергоустановокоформляется актом-допуска энергоустановкив эксплуатацию (далее - акт-допуск),приложения 1, 2 и 3 Методических указаний. Акт-допускявляется документом, удостоверяющимвозможность выработки, передачи, приемаэлектрической и/или тепловой энергии, ислужит основанием для её включения илиприсоединения к сетям (энергоустановкам)организации-владельцаэтих сетей (энергоустановок); 2.3. Акт-допускэнергоустановки в эксплуатацию наэлектростанции мощностью 1,0 МВт и выше,трансформаторные подстанции странсформаторами мощностью более 1000 кВА инапряжением 35 кВ и выше, линииэлектропередачи напряжением 35 кВи выше, котельные мощностью 10 Гкал/ч и выше,тепловые сети организаций, производящихэнергию может не составляться при условииучастия представителя госэнергонадзорав приемочной комиссии. Акткомиссии, подписанный представителемгосэнергонадзора, является основанием длядопуска энергоустановки в эксплуатацию; 2.4.Все вновь смонтированные иреконструированные энергоустановки должныбыть выполнены по проекту, проверенномуорганами госэнергонадзора на соответствиеПравилам устройства электроустановок идругой нормативно-техническойдокументации, утвержденной в установленномпорядке. Эксплуатирующие организациидолжны иметь проектную, приемо-сдаточную иэксплуатационную документацию;подготовленный электротехнический и/илитеплотехнический персонал (договор наобслуживание энергоустановок другойорганизацией); испытанные средства защиты,инструмент, запасные части, средства связии сигнализации, пожаротушения, аварийногоосвещения и вентиляции. Ворганизациях-потребителях электрической и/илитепловой энергии должны быть назначеныприказом ответственные за электро- и/илитеплохозяйство; 2.5.По просьбе владельца (заказчика)энергоустановки инспекторгосэнергонадзора может осуществлятьпроверку правильности выполнениямонтажных и наладочных работ в ходестроительства (монтажа, наладки и испытанийэнергоустановок) и выдавать предписания обустранении выявленных нарушений иотступлений от существующих норм допредъявления энергоустановки к допуску; 2.6.Если смонтированные энергоустановкипотребителя энергии передаются всобственность и/или обслуживание другойорганизации, техническую приемку их отмонтажной и наладочной организацийпотребитель проводит совместно спредставителями этой организации; 2.7.После приемки энергоустановки рабочейкомиссией её собственник подает вуправление госэнергонадзора в субъектеРоссийской Федерации письменное заявлениео готовности энергоустановки к допуску вэксплуатацию (форма заявки приведена в приложение 4 Методических указаний). Приэтом для электроустановок представляетсядокументация согласно приложению 5, а длятеплоустановок - согласно приложению 6; 2.8.Представленная документациярассматривается в органахгосэнергонадзора в случаепредварительного рассмотрения и проверкипроекта в течение 5 рабочих дней, безпредварительного рассмотрения проекта - 10рабочих дней. По результатам рассмотрениязаявителю сообщаются мотивированныезамечания по качеству и объемупредставленной документации, обоснованныеконкретными требованиями к составлениюсоответствующей документации,предусмотренными действующими нормативно-техническимидокументами, а также согласовывается дататехнического осмотра энергоустановки; 2.9.На электрооборудование установок,располагаемых во взрывоопасных зонах,должна иметься документация о еговзрывозащищенности, оформленная вустановленном порядке; 2.10.Технический осмотр энергоустановкипроводится инспектором госэнергонадзора сучастием представителя ее собственника (ответственногоза электро- и/или теплохозяйство) спривлечением при необходимости персоналамонтажных и наладочных организаций. Электроустановкинапряжением выше 1000 В осматриваются вполном объеме, электроустановки напряжением до 1000 В могут осматриватьсявыборочно. Теплопотребляющиеустановки с проектной тепловой нагрузкойвыше 0,1 Гкал/ч осматриваются в полном объеме,теплопотребляющие установки с проектнойтепловой нагрузкой до 0,1 Гкал/ч могутосматриваться выборочно; 2.11.После рассмотрения представленнойдокументации и технического осмотраэнергоустановки инспекторомгосэнергонадзора составляется акт-допускеё в эксплуатацию. Акт-допуск оформляется вдвух экземплярах, один из которых послеутверждения передается владельцуэнергоустановки. Акт-допускутверждается руководителем или по егописьменному распоряжению другимидолжностными лицами управлениягосэнергонадзора в течение 5 рабочих днейпосле технического осмотраэнергоустановки; 2.12.В случае обнаружения отступлений отпроектной документации, нарушений примонтаже и наладке действующих нормативно-техническихдокументов согласно приложению 7, инспекторгосэнергонадзора составляет акт-предписаниес исчерпывающим перечнем недостатков идефектов на момент проверки. Послеустранения недостатков и дефектовэнергоустановка предъявляется кповторному осмотру, который должен бытьпроведен в течение 5 рабочих дней послеповторного обращения. Указанияна соответствующие недостатки и дефектыдолжны содержать ссылки на конкретныеположения нормативно-техническихдокументов которые нарушены; 2.13.В случае приостановления работыэнергоустановки на 6 месяцев и более (отключениеза неудовлетворительное техническоесостояние, за неуплату энергии, сезонныйхарактер работы и т.д.) перед включениемпроизводится допуск её в эксплуатацию каквновь вводимой или реконструированной; 2.14.В случае смены собственникаэнергоустановки новый собственникобращается в управление госэнергонадзора всубъекте Российской Федерации дляполучения акта-допуска; 2.15.Срок действия акта-допуска устанавливаетсяравным 3 месяцам. Если в течение указанногосрока энергоустановка не будет подключенак сети, ее допуск в эксплуатацию долженосуществляться повторно. Пообоюдной договоренности потребителя итеплоснабжающей организации допускаетсяпереносить сроки подачи теплоносителя насогласованный срок. Повторного допуска приэтом не требуется. 3.Включение энергоустановки в работу. 3.1.Если допускаемая в эксплуатациюэнергоустановка подключается к внутреннимсетям потребителя и ее включение не требуетизменения схемы внешнего энергоснабжения (увеличениянагрузки, изменения уставок и т.п.), топотребитель после получения акта-допускаможет включить ее самостоятельно. 3.2.Организация, подключившая новую илиреконструированную энергоустановку,письменно, в трехдневный срок, сообщает вуправление госэнергонадзора в субъектеРоссийской Федерации о включенииэнергоустановки; 3.3.Включение энергоустановок в работу попроектной схеме для наладочных работ иопробования проводится после их временногодопуска органами госэнергонадзора. Срокдействия временного допуска определяютруководители управления госэнергонадзорав субъекте Российской Федерации, а режимыэксплуатации энергоустановок в периодналадки, опробования и приемкирегламентируются заказчиком (пользователемэнергоустановки) по согласованию с органомгосэнергонадзора; 3.4.Временное электроснабжение механизациинеотложных аварийно-восстановительныхработ на период до 3 суток осуществляетсясамостоятельно организацией-владельцемэлектроустановки с соблюдением норм иправил и письменным уведомлением о ихпроведении в управление госэнергонадзора всубъекте Российской Федерации. Заместительруководителя Госэнергонадзора П/П В.Н. Белоусов ВНИМАНИЕ!!!Настоящая публикация является неофициальным изданием методическихуказаний, а их дословным пересказом. Втексте возможны незначительные отличия оторигинала.
Программа развития оон. Ветер в сравнении с плутонием. Сдерживание цен на собственный г. Энергоэффективное здание как кри. Об утверждении порядка премированияруководителей организаций и учреждений. Главная -> Экология |