|
| |
|
Главная -> Экология
В харьковской области на украине. Переработка и вывоз строительного мусораГанна Лук’янова Напередодні кожної річниці Чорнобильської катастрофи постає питання, ачи потрібна нам атомна енергетика взагалі. Як завжди, думки граничнополяризуються: від негайного зупинення всіх АЕС - до побудови нових ібажано - якомога швидше. Прихильники «мирного атома» вважають, що в них є два «залізні»аргументи. Це захист клімату, бо АЕС не спричиняють шкідливих викидів ватмосферу, та енергетична незалежність. Справді, газ та нафта весь часдорожчають. За їхньою допомогою сьогодні можна диктувати свою політикуне гірше, аніж за допомогою зброї, і, головне, запасів мінеральнихенергоносіїв усе одно вистачить хіба що до кінця нинішнього століття. Утакому разі, вирішив Greenpeace, непогано було б знати, як довголюдство матиме сировину й для виготовлення ядерного палива. Атомнілобісти чомусь легко забувають, що уранова руда - такий самий обмеженийприродний ресурс. Спираючися на дані OECD - Організації з економічноїспівпраці та розвитку, природоохоронці змоделювали кілька варіантівзалежно від того, як інтенсивно використовуватимуть атомну енергетику вмайбутньому. Висновок: навіть якщо ця галузь розвиватиметься помірно,вже до 2070-го року уранові рудники в цілому світі спорожніють. ЕкспертGreenpeace Томас Броєр: Наші підрахунки свідчать, що запасів цієї природної сировини вистачитьна найближчі 65 років. Щонайпізніше тоді настане й кінець атомноїенергетики. І це за умов, якщо Німеччина й надалі виводитиме свої АЕС зексплуатації, а в інших країнах не з’являтимуться численні нові - вчому, однак, ми дуже сумніваємося. Але й без значного нарощуванняядерних потужностей, за шість десятиліть урану на планеті більше незалишиться.» Дані, які зміцнюють активну протиатомну позицію самого Greenpeace, іякі зовсім по-іншому трактують представники ядерної промисловості. Заїхніми прогнозами, уранову руду видобуватимуть іще років двісті. «Начому базується такий оптимізм – нам незрозуміло», - каже Петер Діль,керівник «уранового» проекту: «Припустимо, що потреба в електроенергії залишатиметься приблизно натому ж рівні, як і тепер. Усе одно, що ближче до 2070-го, то стрімкішезростатимуть ціни на уранову руду, бо поклади її танутимуть на очах, іце, в свою чергу, ще пришвидшуватиме видобуток. Але справа в тому, що,за оцінками деяких експертів, 2050-го людству знадобиться вже втричібільше електроенергії. Якщо знову ж таки припустити, що частка атомноїенергетики – а на даний момент це 16% - не збільшуватиметься, то й уцьому випадкові запасів урану вистачить усього лише до 2048-го року.» «Зелені» сподіваються, що ці цифри примусять замислитися навітьнайпалкіших прихильників ядерного майбутнього. Жодної критики невитримує, на думку Greenpeace, і друга «залізна» теза, що лише АЕСможуть урятувати атмосферу від парникових газів. Експерт з питаньатомної енергетики Томас Броєр: «За одним із сценаріїв, розроблених за дорученням парламентськоїфракції Християнсько-демократичного союзу, заміна всіхтеплоелектростанцій, які нині працюють на мінеральному паливі, наначебто екологічно чисті атомні, означатиме, що в Німеччині треба будепобудувати 60 нових ядерних реакторів. У цілому світу – 6100. Навіть неберучи до уваги всіх технічних та політичних проблем, скажіть, звідкина планеті візьметься стільки урану? І як ми захищатимемо клімат потім,коли поклади руди вичерпають? Ми переконані, що ці енергетичні маневриспричинені одним: небажанням вкладати кошти в розвиток відновлювальноїенергетики. Ніхто не сперечається, що це чималі інвестиції, але ж за 65років сонячного проміння не стане менше, й вітрогенератори необертатимуться повільніше. І хіба можна забувати, що, так звані,«екологічні» ядерні реактори залишають по собі купи ядерного сміття.Досі людство не спромоглося побудувати жодного сховища, де цірадіоактивні відходи надійно зберігалися б упродовж сотень тисячроків.» Джерело:
Стебли растения станут источником биоэнергии. Для этих целей рядом с полем строится завод по производству топливных гранул. На Украине посадки мискантуса сделаны в качестве эксперимента, который начался в этом году. Урожай планируется собрать через 3 года. Стебли растения станут источником альтернативной энергии. Их можно будет использовать вместо нефти и угля на любом энергетическом предприятии. Корневища на поле площадью 10 га селяне сажали вручную – чтобы хорошо прижились. Первые грядки помогала засеивать группа аграриев из Германии. Трава будет расти три года. За это время в городе Первомайский построят завод, на котором будут перерабатывать скошенные стебли в топливные гранулы. Они и будут биотопливом. – Мы рассчитываем, что урожай травы с наших 10 гектаров даст более 200 тонн гранул, которые можно будет сжигать вместо угля или мазута в топках на электростанциях. А самое удивительное, что эта трава многолетняя. Ее не нужно пересеивать каждый год, – радуется Владимир Бублик. – Урожай мы сможем собирать каждые три года в течение 30 лет! Мискантус – родственник тростника. Эту бамбукоподобную траву уже несколько лет выращивают в Европе и Северной Америке. Она морозо- и засухоустойчивая. Растение вырастает до 4 м и более, урожай с него можно собирать 30 лет, не пересеивая поля. При этом слоновья трава не истощает землю, поглощает углекислый газ и останавливает глобальное потепление. Специалисты утверждают, что если засадить 10% полей Европы мискантусом, то можно будет дополнительно выработать до 9% электроэнергии. Определение Мискант гигантский (Miscanthus x giganteus) – это высокая кочковатая трава, с мощной, достигающей 2,5 м в глубину корневой системой. Выращивается для использования широких, твердых, заполненных губчатой сердцевиной стеблей высотой 200-350 см. Характеризуется быстрым ростом (особенно жарким летом), высоким урожаем биомассы на единицу поверхности и выносливостью во время низких температур. К примеру, в условиях Польши кризисным моментом является первый год выращивания, когда саженцы чувствительны к низким температурам. Растет на большой территории Северной Америки и на юге. В связи с большой стойкостью рекомендуется засаживать мискантом гигантским деградированные земли в качестве растения, предотвращающего эрозию земли (растения создают короткие чешуйчатые ползучие побеги), а также для украшения обочин автострад. Сегодня расширяется использование мискантуса в энергетических целях. Применение мискантуса: · строительная промышленность: лёгкий бетон (бетон на лёгком заполнителе), материал для штукатурки, бесшовный пол, изоляция крыш, оконные и дверные рамы, кровельное покрытие; · автомобильная промышленность: рули, облегчённые конструкции для грузовиков, связующее вещество для масла; · производство целлюлозы: бумага, картон, упаковочный материал; · садоводство: заменитель торфа, подстил; · получение энергии: сжигание, газификация, сжижение Табл. Возможности производства энергии из разных растений (Косьчик Б. и другие 2002). Растение Урожай с.м. т/гa Калорийность ГДж/т Урожай с.м. ГДж/гa 1. Канареечник красный 15-18 14 210-252 2. Тростник обыкновенный 13-70 15 195-1050 3. Овсяница тростниковидная 5-6 14 70-84 4. Топинамбор 10-161) 13 130-208 5. Мискант сахарный 30 17 510
Использование механизмов киотскогопротокола для повышения экономическойэффективности проектов электроэнергетики. Публикации с сайта. Турбогенератор малой мощности -. Ооо. Не трубой единой. Главная -> Экология 
|