|
| |
|
Главная -> Экология
Пріоритетні напрями та обсяги ен. Переработка и вывоз строительного мусораДэн Райкер помощник министраэнергетики по вопросам энергосбережения и возобновляемых источников энергии Насостоявшихся в декабре прошлого года вКиото переговорах по проблемам климатастраны-участницы Рамочной конвенции ООН обизменении климата достигли соглашения поисторическому Протоколу о снижениивыбросов в атмосферу газов, вызывающихпарниковый эффект. Протокол включает в себяряд мер, направленных на охрану окружающейсреды, в том числе повышение эффективностипроизводства и использования энергии. В данной статье рассматриваются меры,предпринимаемые в США для развитияэнергосберегающих технологий и расширенияиспользования возобновляемых источниковэнергии, а также их значение для сокращенияобъема выбросов в атмосферу парниковыхгазов. В докладе Сокращение объема выбросов ватмосферу углеродсодержащих соединений вСША: возможности использованияэнергосберегающих и низкоуглеродныхтехнологий до 2010 г. и далее ,подготовленном пятью национальнымилабораториями по заданию Министерстваэнергетики (адрес в Интернет: ),говорится о наличии огромных возможностейдля сокращения эмиссий парниковых газов засчет применения энергосберегающихтехнологий и более широкого использованиявозобновляемых источников энергии.Производство и использование энергии --главный антропогенный источник парниковыхгазов, в особенности углекислого газа. Энергосбережение позволяет сократитьпотребление энергии при доставке единицытовара или услуг на транспорте, приэксплуатации зданий и в промышленности исокращает объемы выбросов в атмосферудвуокиси углерода. Возобновляемыеисточники энергии, такие как ветер,фотоэлектрические элементы, солнечная,геотермальная энергия, гидроэнергия ибиомасса -- источники экологически чистойэнергии и не требуют использования обычныхвидов топлива, таких как уголь или нефть,применение которых связано с выбросом ватмосферу огромного количествауглекислого газа. В докладе отмечается, что сокращениепотребления энергии и связанное с этимулучшение экологической обстановки напланете в результате использованияэнергосберегающих технологий ивозобновляемых источников энергии могутсущественно снизить расходы на достижениецелей, поставленных в Киотском протоколе. Для стабилизации к 2010 г. объемов выбросовв атмосферу парниковых газов в США науровне 1990 г. потребуется среди прочих мерсократить ежегодный уровень эмиссиидвуокиси углерода в среднем почти на 500 млн.тонн, в основном на транспорте, в зданиях и впромышленности. Это в свою очередь потребует активнойнациональной политики в областиэнергосбережения. Налоговые льготы исистема торговли квотами могутспособствовать осуществлению в частномсекторе ряда мер по сокращению объемоввыбросов в атмосферу парниковых газов. Врамках системы торговли квотами страны иликомпании могут покупать квоты на выбросыгазов у стран или компаний, имеющих ихизлишек (поскольку они перевыполнилипоставленные цели). Такой рыночный подход,впервые использованный в США в целяхснижения эмиссии окиси серы, обеспечиваетнеобходимую гибкость использованиянаиболее экономичных методов сокращениявыбросов. Для обеспечения эффективностиэнергосберегающей политики США необходимоускоренное проведение исследований,разработки и внедрения технологий, которыелибо повышают эффективностьэнергосбережения, либо предусматриваютиспользование возобновляемых источниковэнергии. При наличии разнообразныхтехнологий и стимулов рынки смогут болееэффективно и гибко осуществлять поискнаиболее экономичных путей решенияпроблемы глобального изменения климатапланеты. С этой целью Президент Клинтон выдвинулновую программу введения налоговых льгот ипроведения исследований, направленных насокращение объемов выбросов в атмосферупарниковых газов. В течение пяти летналоговые льготы в объеме 3,6 млрд. долларовбудут способствовать приобретениюэнергосберегающих автомобилей, домов,бытовой аппаратуры, установке солнечныхбатарей на крышах домов, а такжекомбинированных систем отопления иэлектроснабжения и производствуэлектроэнергии с использованием энергииветра и биомассы. Кроме того, за этот жепериод на проведение исследовательскихработ будет выделено дополнительно 2,7 млрд.долларов, которые будут направлены наразработку передовых энергосберегающихтехнологий для применения в коммунальномхозяйстве, промышленности, строительстве,на транспорте и в государственном сектореэкономики. Технологии для коммунального хозяйства В докладе говорится, что к 2010 г. объемывыбросов углеродсодержащих соединений ватмосферу в электроэнергетике США могутбыть сокращены на 186 млн. тон в год.Обеспокоенность эмиссиейуглеродсодержащих соединений будетспособствовать более активномуиспользованию энергии ветра, сжиганию угляв сочетании с биомассой на электростанциях,повышению эффективности работыэлектростанций, продлению срока работы АЭСи более широкому использованиюгидроэнергетики. Замена угля природным газом дляпроизводства электроэнергии на некоторыхэлектростанциях, закрытие устаревшихэлектростанций, работающих на угле,строительство новых турбин иэлектростанций с комбинированным циклом иболее широкое применение газа дляпроизводства электроэнергии можетоказаться вполне рентабельным делом.Однако, для достижения значительногосокращения эмиссии углеродсодержащихсоединений при производстве ииспользовании электроэнергииправительство США, помимо прочих мер,должно будет расширить исследования вобласти возобновляемых источников энергиии передовых технологий использованияископаемых энергоресурсов. Предполагаемая перестройкаэлектроэнергетической отрасли СШАпринесет ощутимые экологическиерезультаты как через рыночные механизмы,так и шаги, направленные на привлечениедополнительных инвестиций для развитияэнергосберегающих технологий ивозобновляемых источников энергии.Программа реформ, недавно предложеннаяадминистрацией Клинтона, предполагаетразработку долевого нормативаиспользования возобновляемых источниковэнергии и создание фонда общественнойподдержки. Введение долевого нормативаиспользования возобновляемых источниковэнергии обеспечит дополнительноопределенный минимальный уровеньпроизводства электроэнергии в США за счетиспользования возобновляемых источниковэнергии. Это будет достигаться за счет того,что поставщики электроэнергии будутобязаны производить определенный процентэлектроэнергии с использованиемвозобновляемых источников энергии,альтерантивных гидроэлектроэнергии --ветра, солнца, биомассы и геотермальныхисточников. Фонд общественной поддержкибудет ежегодно выделять штатам до 3 млрд.долларов для поддержки малоимущих слоевнаселения, осуществления программэнергосбережения, обучения потребителей иразработки и демонстрации новых технологий,в частности, с использованиемвозобновляемых источников энергии. В рамках инициативы в области налоговыхльгот администрация предложила ввестиналоговую льготу в размере 1,5 цента за квт/часна производство электроэнергии сиспользованием энергии ветра и биомассы всистемах с замкнутым циклом, 10-процентнуюинвестиционную льготу на некоторыекомбинированные системы производстватепла и электроэнергии, 15-процентнуюналоговую льготу на приобретение солнечныхбатарей, устанавливаемых на крыше, иобеспечить дополнительное финансированиеисследований, направленных на разработкутехнологий коммунального обслуживания,снижающих эмиссии углеродсодержащихсоединений. Промышленные технологии К 2010 г. объем выбросов в атмосферууглеродсодержащих соединений впромышленности США может сократиться на 55-95млн. метрических тонн (что составляет от 10до 17 процентов предполагаемого уровняпромышленных выбросов в атмосферу в 2010 г.). Всуществующих программах Министерстваэнергетики по повышению энергосбережения впромышленности основной упор делается нанаиболее энергоемкие секторы экономики,такие как деревообработка и производствобумаги, производство химикатов, алюминия,стали, литье и производство стекла. На этипроизводства приходится более 80 процентоввсех выбросов углеродсодержащихсоединений в промышленности США.Руководители вышеперечисленных отраслей всотрудничестве с Министерством энергетикизанимаются разработкой и внедрениемэнергосберегающих технологий впромышленности. В дополнение к этой работеправительство США финансируетисследования в области повышения уровняэнергосбережения в промышленности за счетвнедрения современных турбин, датчиков исистем контроля, современных материалов икомбинированных систем производства теплаи электроэнергии. Комбинированные системыпроизводства тепла и электроэнергиидостигают эффективности использованияэнергии на уровне 80-90 процентов за счетиспользования тепла, выделяемого впроцессе промышленного производства. Этимеры позволят повысить эффективностьпромышленного производства в США,одновременно снижая загрязнениеокружающей среды. Технологии для эксплуатации зданий Использование энергосберегающихтехнологий и возобновляемых источниковэнергии при эксплуатации зданий позволит к2010 г. сократить объем выбросовуглеродсодержащих соединений в атмосферуна 25-60 млн. метрических тонн. Благодарясотрудничеству с производителями,национальными лабораториями изастройщиками, правительству США удалосьза последние 20 лет повыситьэнергоэкономичность многих бытовыхприборов, оборудования зданий испособствовать внедрению болееэнергоэффективных проектов зданий.Экономия средств американскихпотребителей за период с 1978 г., благодарявнедрению Министерством энергетики пятинововведений (среди которых окна сповышенным уровнем энергосбережения,компрессорные установки для бытовыххолодильников со сниженным потреблениемэлектроэнергии и электронные балластныесопротивления для осветительных приборов),превысила 28 млрд. долларов. Сокращениеуровня выброса углеродсодержащихсоединений при эксплуатации зданийпотребует более широкого внедрения этих идругих современных технологий на рынке.Кроме того, необходимо повыситьэнергоэффективность существующих и вновьстроящихся зданий. Министерство энергетики и Агентство поохране окружающей среды совместно работаютнад программой Энергетическая звезда ,цель которой заключается в том, чтобыпобудить производителей и предприятияторговли на добровольных началах отмечатьсоответствующим знаком товары иоборудование, отвечающие требованиямэнергосбережения, такие как компьютеры ихолодильники. Сейчас в список таких товароввключаются и окна, стиральные машины,телевизоры и другие товары. Современныесистемы освещения, высокотехнологичныесистемы наблюдения и контроля заэксплуатацией коммерческих зданий,отражающие покрытия для крыш иинтегрированные системы оборудованиязданий и бытовых приборов также позволятснизить уровень выбросов. Предложения, скоторыми недавно выступила администрацияКлинтона, предусматривают введение 20-процентнойналоговой льготы на приобретениеэнергосберегающего оборудования зданий,налоговую льготу в размере 2 тыс. долларовпри покупке нового дома, отвечающегосовременным требованиям энергосбережения,и выделение дополнительных средств напроведение исследований в областистроительных технологий. Транспортные технологии Объемы выбросов углеродсодержащихсоединений на транспорте в будущем будут вомногом зависеть от того, будет липродолжать увеличиваться вес, мощность ипробег автомобилей, которыми пользуютсяамериканцы. Правительство США совместно спроизводителями автомобилей работает надсозданием нового поколения автомашин,которые потребляют в три раза меньшетоплива, чем сегодняшние модели, при этом нетеряя ни в размерах, ни в безопасности, ни вудобствах, ни в цене. Кроме того,Министерство энергетики совместно савтомобилестроителями разрабатываетпрогрессивные, более экологичные и менееэнергоемкие двигатели и марки топлива, втом числе и дизельного, которые могли быиспользоваться как на грузовых, так и наприобретающих все большую популярностьспортивных моделях. Разработка болееэкономичных двигателей при поддержкеМинистерства энергетики будетспособствовать значительному повышениюэнергоэффективности автомашин и снижениюуровня вредных веществ, содержащихся в ихвыхлопах. Внедрение транспортных технологий, болеевысоко эффективных по топливу и снижающихобъемы вредных выбросов, позволит к 2010 г.сократить уровень выбросовуглеродсодержащих соединений на 90-105 млн.тонн и снизить потребление электроэнергиина транспорте на 15 процентов, по сравнению спрогнозируемым. Достичь этих результатовможно лишь в том случае, если к 2010 г. расходтоплива на новых легковых автомобиляхбудет составлять от 38 до 43 миль на галлон, ана грузовых автомобилях -- 10 миль на галлон,и если бензин с присадкой этанола,производимого из отходов сельскогохозяйства и деревообрабатывающейпромышленности, составит 3-5 процентов рынка.Администрация Клинтона выступила спредложением интенсифицировать научно-исследовательскуюдеятельность в области разработкисовременных автомобильных технологий, атакже ввести ряд налоговых льгот припокупке автомобилей, отвечающихтребованиям энергосбережения. Управление энергоресурсами нафедеральном уровне Будучи самым крупным потребителемэлектроэнергии в США, правительствоежегодно тратит около 8 млрд. долларов наприобретение электроэнергии, необходимойдля работы учреждений, транспорта ипромышленного оборудования. Ведущая рольправительства в разработке новыхтехнологий, механизмов закупок ифинансирования в целях повышенияэнергоэффективности федеральныхорганизаций и учреждений имеет большоезначение в выполнении общенациональнойзадачи снижения объемов выбросов ватмосферу углеродсодержащих соединений.Заключение договоров по энергосбережениюна региональном уровне позволяетфедеральным властям повысить уровеньэнергосбережения, используя для этогоинвестиционные механизмы частного сектора.Используя эти механизмы, получившиеназвание договоров по энергосбережению,частные компании осуществляют установкусовременного энергоэффективногооборудования в федеральных зданиях исооружениях. Средства, сэкономленныеблагодаря эксплуатации такогооборудования, впоследствии делятся междуэтими компаниями и правительством США. К 2010г. осуществление этих мер может обеспечитьсокращение уровня выбросауглеродсодержащих соединений в атмосферуболее, чем на 4 млн. метрических тонн. Цели и задачи по снижению уровня выбросовуглеродсодержащих соединений в атмосферу,определенные в Киото, представляют собойтрудную задачу и в то же время открываютколоссальные возможности. Уэнергосберегающих технологий ивозобновляемых источников энергииогромное будущее. Их широкое использованиеможет в значительной степениспособствовать достижению поставленных вКиото целей при разумных затратах,одновременно сохраняя или повышая качествоуслуг в этой области. Как и в прошлом, новыетехнологии могут принести важныеэкономические результаты по мере того, какпроизводство и использованиеэлектроэнергии будет становиться все болееэффективным, продуктивным и экологическибезопасным. Используя современныеэнергосберегающие технологии ивозобновляемые источники энергии,американцы смогут выполнить цели посокращению выбросов углеродсодержащихсоединений, не отказываясь от путешествий,не выключая отопление в домах и не сокращаяобъемы промышленного производства
Олександр Шаповалов Директор департаменту стратегічного розвитку та інвестиційної політики Мінпаливенерго Енергозбереження З огляду на європейський вибір України подальший розвиток ПЕК здійснюється з урахуванням ощадливого використання енергоресурсів у всіх сферах економіки. Економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45% від обсягів сучасного споживання паливно-енергетичних ресурсів. Реалізацію зазначеного потенціалу енергозбереження слід розглядати як використання додаткового енергетичного ресурсу держави. Основними енергозберігаючими ресурсами у галузях паливно-енергетичного комплексу є: В електроенергетиці: · впровадження парогазових циклів комбінованого виробництва електричної та теплової енергії; · розробка та освоєння прогресивних технологій і обладнання для ТЕС, працюючих на кам'яному та бурому вугіллі; · реконструкція діючого обладнання ТЕС з метою збільшення їх потужності, скорочення питомих витрат палива та витрат електроенергії на власні потреби; · впровадження заходів щодо зниження втрат енергії при її транспортуванні з доведенням цього показника до середньоєвропейського рівня; · подальше збільшення виробництва електроенергії малими ГЕ Гідроенергетичний потенціал малих річок сьогодні оцінюється в 3,7 млрд.кВтг щорічно. У вугільній промисловості: · розширення обсягів виробництва сортового вугілля та покращення його якісних характеристик, у тому числі вугільних брикетів для комунально-побутових потреб; · освоєння і використання технологій газифікації вугілля та переробки низькосортних твердих палив; · використання шахтного метану як енергетичного ресурсу. У нафтовій та нафтопереробній промисловості: · підвищення нафтовіддачі пластів та інтенсифікація видобутку з малодебітних нафтових свердловин; · поглиблення переробки нафти з використанням великомасштабних комбінованих систем; · скорочення втрат нафти при зберіганні за рахунок використання установок з уловлювання парів легких фракцій нафти; · використання нафтошламів, які утворюються при транспортуванні та зберіганні нафти, як палива, сировини для НПЗ та як будівельного матеріалу. У газовій промисловості: · розробка та впровадження нових екологічно досконалих технологій і технічних засобів переробки природного газу, виробництва сірки, гелію, етану та інших видів вуглеводневої сировини; · використання стисненого природного та скраплених нафтових газів (пропану і бутану) як моторного палива для автомобільного транспорту; · створення системи електро– та теплогенеруючих станцій, що працюють за рахунок використання вторинного енергетичного ресурсу НАК”Нафтогаз України” – теплової енергії вихлопних газів газоперекачувальних агрегатів, надлишкового тиску газу на газорозподільних станціях, некондиційного газу нафтогазовидобувних родовищ тощо; · проведення докорінної модернізації парку газоперекачуючих агрегатів шляхом встановлення нових агрегатів вітчизняного та зарубіжного виробництва з метою досягнення середнього ККД газотурбінних двигунів 32-34%. У першу чергу модернізація має проводитися на стратегічно важливих магістральних газопроводах – УПУ, “Прогрес”, “Союз”, ЄККР; · провадження в газотранспортній системі України комп’ютерної системи оптимізації роботи компресорних станцій з метою мінімізації витрат природного газу та електроенергії на роботу газоперекачувальних агрегатів; · скорочення технологічних втрат природного газу за рахунок використання енергоефективного обладнання та технологій, що пов’язано з переозброєнням компресорних станцій магістральних газопроводів із застосуванням парогазових установок (ПГУ). На сьогодні в Україні розроблено комплекс науково-технічних рішень щодо скорочення технологічних витрат природного газу в 2,5 – 3 рази. Визначення галузевого і міжгалузевого потенціалів технологічного енергозбереження та необхідних фінансових витрат на їх реалізацію. Одним із найбільш ефективних і досить масштабних напрямів енергозаощадження, що може суттєво впливати на рівні енергоспоживання, є міжгалузеве енергозбереження за рахунок технологічного чинника з таких основних напрямів: · впровадження нових енергозберігаючих технологій; · впровадження нового енергоекономічного обладнання; · удосконалення існуючих технологій; · удосконалення енерговикористовуючого обладнання; · підвищення якості продукції, вдосконалення сировини та матеріалів; · заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв; · зменшення втрат сировини та матеріалів; · скорочення втрат енергоресурсів; органiзацiйно-технiчнi заходи. У результаті визначено потенціал галузевого економічно доцільного технологічного енергозбереження в 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм. Економічно доцільний рівень технологічного енергозбереження в галузях економіки України за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.) Галузь 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Паливо, млн.т у.п. Промисловість – всього 18,85 28,85 48,55 95,18 у тому числі: Електроенергетика 4,90 7,31 11,99 24,75 Паливна 2,89 4,75 8,54 15,71 Чорна металургія 7,35 10,96 17,96 33,60 Кольорова металургія 0,21 0,41 0,83 1,62 Хімічна та нафтохімічна 1,90 2,83 4,61 9,04 Машинобудування і металообробка 0,36 0,59 1,07 2,57 Будматеріалів 0,38 0,62 1,12 2,85 Легка 0,04 0,07 0,14 0,38 Харчова 0,58 0,88 1,46 3,33 Інші галузі промисловості 0,24 0,43 0,83 1,33 Сільське господарство 5,51 9,59 14,04 24,04 Будівництво 0,31 0,54 0,79 1,36 1 2 3 4 5 Транспорт 5,29 9,21 13,46 23,06 Житлово-комунальне господарство 4,64 8,07 11,81 20,23 Разом 34,6 56,26 88,65 163,87 Електроенергія, млрд.кВтг Промисловість - всього 49,84 73,14 105,77 195,85 у тому числі: Електроенергетика 7,49 10,97 13,66 24,53 Паливна 6,58 8,85 14,90 22,95 Чорна металургія 16,99 24,94 33,96 62,61 Кольорова металургія 2,79 4,05 5,82 12,16 Хімічна та нафтохімічна 3,79 5,69 8,14 15,08 Машинобудування і металообробка 3,44 5,05 7,30 17,77 Будматеріалів 1,24 2,12 4,23 8,56 Легка 0,45 0,99 2,00 3,87 Харчова 1,99 3,07 4,97 8,86 Інші галузі промисловості 5,08 7,41 10,79 19,46 Сільське господарство 1,20 1,76 2,53 4,68 Будівництво 0,16 0,24 0,35 0,65 Транспорт 1,13 1,66 2,42 4,48 Житлово-комунальне господарство 13,21 19,38 28,65 53,06 Разом 65,54 96,18 139,72 258,72 Теплоенергія, млн. Гкал Промисловість - всього 28,92 93,19 128,82 243,82 у тому числі: Електроенергетика 0,29 1,02 1,42 2,44 Паливна 3,82 11,65 14,04 25,35 Чорна металургія 7,52 22,93 31,18 53,89 Кольорова металургія 1,59 5,68 8,50 17,06 Хімічна та нафтохімічна 5,84 18,26 24,48 46,82 Машинобудування і металообробка 2,34 7,74 11,08 20,97 Будматеріалів 0,61 2,15 3,22 6,82 Легка 0,46 1,77 2,83 5,85 Харчова 5,18 17,71 25,89 52,67 Інші налузі промисловості 1,27 4,28 6,18 11,95 Сільське господарство Будівництво 0,19 0,28 0,36 0,70 Транспорт 0,28 0,42 0,72 1,27 Житлово-комунальне господарство 24,34 38,27 57,86 110,86 Разом 53,73 132,16 187,76 356,65 Економічно доцільне галузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п. Разом * 66,9 112,1 168,3 311,4 Капітальні вкладення, млрд. грн. Разом 32,56 54,57 80,93 146,67 * При визначенні загального обсягу енергозбереження економія електричної та теплової енергії перерахована в умовне палива за питомими витратами палива на виробництво 1 кВтг та 1 Гкал: 2010 2015 2020 2030 г у.п./кВтг 355 350 345 340 кг у.п./Гкал 168,2 167,8 167,5 167 За рахунок галузевого технологічного енергозбереження у 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм можна забезпечити економію 163,87 млн. т у.п. паливних ресурсів, 258,72 млрд.кВтг електричної енергії, 356,65 млн. Гкал теплової енергії, або в цілому 311,4 млн. т у.п. Результатом дії технологічного чинника енергозбереження є як галузева, так і міжгалузева економія енергоресурсів. Міжгалузеве технологічне енергозбереження має досить значний потеціал, проте його відмінністю від галузевого потенціалу енергозбереження є більш вища економічність – у 3 – 4 рази (на одиницю заощадженого енергоресурсу). До основних міжгалузевих заходів слід віднести: · використання сучасних ефективних систем обліку та контролю за витратами енергоресурсів; · використання вторинних енергетичних ресурсів; · впровадження автоматизованих систем керування енергоспоживанням; · використання економічних систем і приладів електроосвітлення; · впровадження сучасних систем і засобів силової електроніки; · вдосконалення систем теплопостачання; · використання сучасних технологій спалювання низькоякісного твердого палива; · вдосконалення структури парку електроприладів у галузях тощо. За базовим сценарієм потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження до 2030 р. відносно 2000 р. оцінюється у розмірі 30,8 млн.т у.п., у тому числі заощадження палива визначено в обсягах 7,38 млн.т у.п., електричної енергії – 51,07 млрд.кВтг, теплової енергії – 36,4 млн. Гкал. Обсяги міжгалузевого технологічного енергозбереження до 2030 р. за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.). Енергоресурс 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Економія паливно-енергетичних ресурсів 1. Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів Електроенергія, млн. кВтг 482,0 549,0 594,0 712,0 Теплова енергія, млн. Гкал 3,3 3,7 4,0 4,7 Паливо, тис. т у.п. 1240,0 1359,0 1441,0 1687,0 2. Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням Електроенергія, млн. кВтг 840,0 992,0 1053,0 1263,0 Теплова енергія, млн. Гкал 0,9 1,0 1,0 1,2 3. Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання Електроенергія, млн. кВтг 5443,0 6531,0 6933,0 8319,0 4. Впровадження засобів силової електроніки Електроенергія, млн. кВтг 22644,0 27156,0 28738,0 34885,0 5. Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях Електроенергія, млн. кВтг 3955,0 4635,0 4906,0 5887,0 6. Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля Паливо, тис. т у.п. 890,0 1001,0 1032,0 1208,0 7. Вдосконалення систем теплопостачання Теплова енергія, млн. Гкал 22,1 24,6 25,7 30,5 8.Підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів Паливо, тис. т у.п. 3300,0 3672,0 3808,0 4494,0 Разом 1 2 3 4 5 Економічно доцільне міжгалузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п. – всього 21,7 24,9 26,0 30,8 у тому числі: Електроенергія, млн. кВтг 33364,0 39863,0 42224,0 51066,0 Теплова енергія, млн. Гкал 26,3 29,3 30,7 36,4 Паливо, тис. т у.п. 5430,0 6032,0 6281,0 7389,0 Капітальні вкладення, млн. грн. 1. Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів Електроенергія 13,9 15,8 17,6 20,7 Теплова енергія 46,7 51,5 56,7 67,4 Паливо 17,4 18,7 20,2 23,9 2. Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням Електроенергія 12,9 14,6 16,2 19,5 Теплова енергія 32,8 35,9 42,9 46,6 3. Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання Електроенергія 19,5 21,6 25,3 29,2 4. Впровадження засобів силової електроніки Електроенергія 130,9 149,7 172,9 195,3 5. Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях Електроенергія 25,7 28,7 35,2 38,5 6. Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля Паливо 769,3 832,5 898,8 1065,3 7. Вдосконалення систем теплопостачання Теплова енергія 1520,4 1669,3 1809,3 2168,4 8. Підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів Паливо 358,2 390,4 409,8 482,9 Разом Всього 2947,7 3228,7 3504,9 4157,7 в тому числі: Електроенергія 202,9 230,4 267,2 303,2 Теплова енергія 1599,9 1756,7 1908,9 2282,4 Паливо 1144,9 1241,6 1328,8 1572,1 У 2030 р. відносно 2000 р. економія паливних ресурсів оцінюється в обсязі 171,26 млн.т у.п., електричної енергії – 309,79 млрд.кВтг, теплової енергії – 393,05 млн. Гкал, що в цілому складає 342,2 млн.т у.п. Оцінка технологічного енергозбереження на період до 2030 року за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.) Складові енергозбереження 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Паливо, млн.т у.п. Галузеве енергозбереження 34,6 56,26 88,65 163,87 Міжгалузеве енергозбереження 5,43 6,03 6,28 7,39 1 2 3 4 5 Разом 40,03 62,29 94,93 171,26 Електроенергія, млрд.кВтг Галузеве енергозбереження 65,54 96,18 139,72 258,72 Міжгалузеве енергозбереження 33,36 39,86 42,22 51,07 Разом 98,9 136,04 181,94 309,79 Теплоенергія, млн. Гкал Галузеве енергозбереження 53,73 132,16 187,76 356,65 Міжгалузеве енергозбереження 26,3 29,3 30,7 36,4 Разом 80,03 161,46 218,46 393,05 Енергозбереження, млн.т у.п. Галузеве енергозбереження 66,9 112,1 168,3 311,4 Міжгалузеве енергозбереження 21,7 24,9 26,0 30,8 Разом 88,6 137 194,3 342,2 Капітальні вкладення, млрд. грн. Галузеве енергозбереження 32,56 54,57 80,93 146,67 Міжгалузеве енергозбереження 2,95 3,23 3,50 4,16 Разом 35,51 57,8 84,43 150,83 Для забезпечення реалізаціїї потенціалу технологічного енергозбереження протягом прогнозного періоду необхідні капітальні вкладення у розмірі 150,8 млрд. грн., у тому числі для реалізації галузевих заходів – 146,7 млрд. грн. та міжгалузевих заходів – 4,2 млрд. грн. Слід зазначити, що існуюча КДПЕ потребує переробки і подовження строку її завдань до 2020 р. Діюча програма базувалася за галузевим принципом, і, по суті, її виконання було зведене лише до вищого рівня керівництва галуззю. Вона не стала комплексною, як це передбачалось при її затвердженні, бо керівництво галузей не подавало та не узгоджувало (ініціативно запропоновані розробниками програми) енергозберігаючі заходи по всьому комплексу існуючих та нових напрямків енергозаощадження. Метою розробки нової КДПЕ до 2020 р. має бути: визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження; оцінка ефективних напрямів та заходів енергозбереження для підвищення рівня енергетичної ефективності; розробка дійового економічного механізму реалізації заходів на основі нормативно-правового забезпечення; визначення ефективної інвестиційної політики на різних рівнях управління економікою; розробка системи наукового та організаційного супроводження програми. Новим у програмі повинно стати органічне поєднання галузевих та регіональних підходів до реалізації енергозберігаючих заходів, зокрема, необхідно, щоб це було відображено в економічному механізмі. Таким чином, управління енергозбереженням буде наближено до конкретних місць реалізації енергозберігаючих заходів. Особливу увагу треба приділити розробці економічного механізму, який повинен сприяти активізації реалізації енергозберігаючих заходів на місцях. Також важливим завданням програми буде створення фінансової системи конкретної підтримки енергозберігаючих заходів. Основою державної політики енергозбереження в національній економіці є системний розвиток законодавства. Базовим у цій сфері є Закон України “Про енергозбереження”, який у новій редакції повинен передбачати систему інституційних, регулятивних та заохочувальних заходів щодо режиму ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: · забезпечення встановлення обґрунтованих показників енергоефективності (норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю продукції) через запровадження системи обов’язкової державної експертизи таких показників; · встановлення адекватної юридичної відповідальності суб’єктів господарювання та посадових осіб за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів (перевищення встановлених показників енергоефективності); · запровадження системи стандартів з енергоефективності; · впровадження механізму енергетичного маркування товарів та продукції; · удосконалення системи державної експертизи з енергозбереження; · створення функціонально структурованої системи державного управління та контролю у сфері енергоефективності. Практична реалізація державної політики у сфері енергозбереження базується на виконанні завдань Комплексної державної програми енергозбереження до 2010 року. Програма виконується за рахунок власних коштів підприємств та за кошти місцевих бюджетів. Як свідчить досвід, коштів, які виділяються місцевими бюджетами і підприємствами, вкрай недостатньо. Більша частина завдань програми залишилася не виконаною. Слід звернути увагу, що розробка програми здійснена у 1996 році і на даний час морально застаріла. Виправити існуюче становище можливо за наступних умов: 1) розробити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження з подовження терміну виконання до 2030 року; 2) розробити ефективний механізм фінансування програми, який повинен базуватися на : - забезпеченні цільового бюджетного фінансування (за певних умов); - використанні коштів підприємств; - використанні коштів місцевих бюджетів; - залученні банківських кредитів з відшкодуванням державою відсоткових ставок кредиту; - залучення інвестицій з подальшим відшкодуванням інвестиційних вкладень. Запропоновані механізми дозволять, в основному, забезпечити джерелами фінансування енергозберігаючі заходи на перших етапах їх реалізації. У майбутньому, в міру поліпшення інвестиційного клімату в державі, питома вага власних коштів підприємств та банківського капіталу в структурі фінансування буде зростати. Розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії Одним із ефективних шляхів зменшення споживання первинних енергоресурсів є розвиток нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ). Суттєвим резервом є і використання позабалансових енергетичних ресурсів. Україна має значний потенціал поновлювальних джерел енергії, основними напрямами використання якого є освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих рік України, використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії біомаси, болотного газу, газу каналізаційно–очисних станцій, біогазів та вторинних енергетичних ресурсів. На даний час, незважаючи на значний потенціал НВДЕ, їх частка в енергетичному балансі країни не перевищує 0,1%. Відповідно до базового балансу виробництво електроенергії за рахунок нетрадиційних джерел збільшиться з 50 млн. кВтг в 2010 р. до 0,8 млрд.кВтг у 2015 р., 1,5 млрд.кВтг -у 2020 р., 2,0 млрд.кВтг- у 2030 р. Під час реалізації амбітного плану розвитку енергетики прогнозується заміщення традиційних енергоносіїв в обсягах близько 17,2 млн.т у.п. на рівні 2030 року при інвестиціях в обсягах 60,4 млрд. грн. Для позабалансових джерел енергії головними напрямками їх використання передбачається використання шахтного метану вугільних родовищ та природного газу малих родовищ для виробництва електроенергії і тепла, а також їх використання як моторного палива, виробництво електроенергії на базі використання енергетичного потенціалу надлишкового тиску доменного газу та природного газу, використання штучних горючих газів (доменний, феросплавний, конверторний гази) для виробництва теплової та електричної енергії. Використання позабалансових джерел енергії дозволить замістити у паливно-енергетичному балансі 12,2 млн.т у.п. кваліфікованих палив на рівні 2030 року при загальних обсягах необхідних інвестицій 22,3 млрд. грн. За оптимістичними прогнозами можна очікувати, що частка НВДЕ в загальному паливно-енергетичному балансі країни може зрости до 8 – 10% на рівні 2030 р., а загальні обсяги заміщення традиційних ПЕР за рахунок розвитку НВДЕ можуть досягти у 2030 р. 21,4 – 37,7 млн.т у.п. Для забезпечення таких обсягів виробництва енергоресурсів за рахунок нетрадиційних джерел необхідно інвестувати у їх розвиток в період до 2030 р. 82,7 млрд. грн., у тому числі: в період до 2010 р. - 11 млрд. грн., протягом 2011 – 2020 рр. – 31,1 млрд. грн. та 40,6 млрд. грн. - у 2021 – 2030 рр. Для НВДЕ, впровадження яких є економічно ефективним, а відповідні технології використання в Україні вже освоєно (позабалансові джерела енергії, пряме спалювання відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур, виробництва низькопотенційної теплової енергії установками сонячного гарячого водопостачання тощо), джерела фінансування повинні забезпечуватися власниками відповідних підприємств (реінвестування прибутку підприємств, використання з цією метою їх амортизаційних відрахувань, кредитів тощо). Для НВДЕ, які потенційно є економічно ефективними, але в країні відсутній достатній для промислового впровадження досвід їх експлуатації (геотермальна енергетика, використання тепла довкілля, технології піролізу відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур тощо), передбачається цільове державне фінансування дослідних установок у межах відповідних Програм підтримки розвитку НВДЕ, використання коштів місцевих бюджетів, грантів міжнародних фондів для реалізації пілотних проектів впровадження відповідних технологій. Після їх освоєння впровадження таких технологій у промислових масштабах передбачається за рахунок інвестиції власників відповідних підприємств. Для НВДЕ, впровадження яких можливе лише за рахунок наявності державної підтримки на загальнодержавному чи місцевому рівнях (вітроенергетика, очищення відходів тваринництва та птахівництва, каналізаційних стоків з отриманням енергетичного ефекту тощо), передбачається реалізація механізмів надання інвестиційних субсидій на тендерних засадах, що створить відповідну конкуренцію та забезпечить максимальну ефективність використання фінансових ресурсів, виділених для цього, та прозорість процесу надання цих коштів. На даний час із зазначеного переліку НВДЕ лише вітроенергетика має державну підтримку. Відповідно до Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій первісне інвестування будівництва ВЕС здійснюється за рахунок цільової надбавки в розмірі 0,75% до діючого тарифу на електричну енергію, що продається виробниками електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії. Відсутність тендерних засад при виборі вітроагрегата для тиражування та прозорості процесу використання коштів, які виділяються з Комплексної програми, практично витиснуло вітчизняних розробників з простору розвитку української вітроенергетики. Ліцензійні імпортні вітроагрегати, які тиражуються, стали базовою моделлю вітчизняних вітростанцій. Такий підхід до розвитку вітроенергетики вступає в протиріччя з енергетичною безпекою держави і залишає Україну на узбіччі технічного прогресу. Загальний обсяг необхідної державної підтримки розвитку НВДЕ становить 25 – 30% від загальної потреби в інвестиціях з урахуванням зростання конкурентоспроможності технологій використання НВДЕ в країні у перспективі в міру освоєння виробництва та експлуатації відповідних технологій використання НВДЕ та масштабів їх впровадження, зростання екологічних вимог та вартості виробництва ПЕР на базі традиційних джерел енергії. Висновки 1. Потребує докорінного перегляду політика впливу держави на процес енергозбереження, яка раніше грунтувалась на загальних деклараціях, а не на конкретних діях в напрямку підвищення енергоефективності економіки. Частково це зумовлено відсутністю достатнього нормативно-правового забезпечення енергозбереження, враховуючи, що Закон України “Про енергозбереження” не є законом “прямої дії”. 2. Необхідно створити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження до 2020 р., у якій доцільно об’єднати галузевий та регіональний підходи, застосувати дійсно комплексні оцінки економічно доцільного потенціалу енергозбереження, розробити систему наукового та організаційного супроводжування програми. 3. Актуальним є створення ефективної системи фінансування галузевих та міжгалузевих заходів енергозбереження. 4. Структурні зрушення в економіці за рахунок підвищення частки наукоємних та малоресурсоємних виробництв дозволяють розглядати структурний чинник зменшення енергоємності ВВП як один із найбільш важливих. Поєднання дій технологічного та структурного чинників енергозбереження дозволить Україні за показниками енергоємності ВВП вийти на рівень промислово розвинутих країн. Джерело: Новая страница 1. Астров–шумілов г. Изменение климата. Что происходит с атомной энергет. Переход к угольной энергетике до. Главная -> Экология 
|