|
| |
|
Главная -> Экология
Законодательная и нормативно-пра. Переработка и вывоз строительного мусораМіністерство палива та енергетики України Національна академія наук України ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ ТА ДАЛЬШУ ПЕРСПЕКТИВУ На виконання розпорядження Президента України від 27 лютого 2001 року № 42/2001, постанови Верховної Ради України від 24 травня 2001 року № 2455-ІІІ та доручення Кабінету Міністрів України від 11 червня 2001 року № 7492/3 ЗМІСТ 1 2 3 3.1 Розвиток економіки України та динаміка макроекономічних показників у 1991-2002 рр. 3.2 Стратегія розвитку економіки та динаміка макроекономічних показників до 2030 р. 3.3 Прогнозування розвитку промислового виробництва на період до 2030 р 4 4.1 Особливості та стан споживання паливно-енергетичних ресурсів за 1995-2000 рр 4.2 Прогноз споживання паливно-енергетичних ресурсів 5 5.1 Стратегічні цілі, головні проблеми та напрями державної політики в розвитку електроенергетичного комплексу 5.2 Зовнішні умови та завдання розвитку електроенергетики 5.3 Комплекс заходів з розвитку структури генеруючих потужностей 5.4 Заходи з модернізації та розвитку теплової енергетики 5.5 Основні заходи з модернізації гідроенергетики 5.6 Заходи з розвитку електричних мереж 5.7 Фінансове та ресурсне забезпечення стратегії розвитку електроенергетичної галузі 5.8 Удосконалення механізмів державного регулювання, розвиток ринкових відносин та форм власності в електроенергетичному комплексі 5.9 Першочергові та пріоритетні завдання розвитку електроенергетичного комплексу 6 6.1 Характеристика стану ядерно-енергетичного комплексу України 6.2 Стратегічна ціль та напрями державної політики з розвитку ЯЕК 6.3 Експлуатація діючих АЕС 6.4 Продовження терміну експлуатації діючих АЕС 6.5 Розвиток вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу 6.6 Поводження з відпрацьованим ядерним паливом 6.7 Поводження з радіоактивними відходами об'єктів ЯЕК 6.8 Зняття з експлуатації АЕС України 6.9 Перспективне будівництво в ядерній енергетиці 6.10 Промислове та технологічне забезпечення ЯЕК 6.11 Науково-інженерна та проектно-конструкторська підтримка 6.12 Оцінка необхідних витрат та фінансове забезпечення розвитку ЯЕК 7 7.1 Нафтогазовий комплекс в енергетичній стратегії держави. Основні цілі стратегії розвитку НГК 7.2 Стратегія розвитку нафтогазодобувної галузі України 7.3 Основні напрямки розвитку газотранспортного комплексу. цілі розвитку газотранспортної системи України 7.4 Стратегія розвитку нафтотранспортної системи України. Стан і проблеми розвитку нафтопровідної системи 7.5 Стратегія розвитку нафтопереробної промисловості України 8 8.1 Стратегічні цілі розвитку вугільної промисловості 8.2 Сучасний стан та головні проблеми розвитку вугільної галузі 8.3 Шляхи та засоби розв’язання проблем вугільної промисловості. 8.4 Основні завдання та заходи з розвитку вугільної промисловості 8.5 Техніко-економічне обґрунтування та фінансове забезпечення реалізації стратегії розвитку вугільної промисловості 8.6 Технічне переоснащення вуглевидобувних підприємств 9 9.1 Характеристика стану та використання виробничого потенціалу систем теплозабезпечення 9.2 Стратегічні цілі, головні проблеми та напрями державної політики в розвитку систем теплозабезпечення 9.3 Основні завдання розвитку систем теплозабезпечення 9.4 Комплекс заходів із формування перспективної структури виробництва теплової енергії……………………………………… 9.5 Ціноутворення та фінансове забезпечення розвитку систем теплопостачання 10 10.1 Використання енергії вітру 10.2 Енергетичне використання відходів біомаси 10.3 Впровадження технологій виробництва паливного етанолу та біодизельного пального 10.4 Використання сонячної енергії 10.5 Використання геотермальної енергії 10.6 Позабалансові джерела енергоресурсів 10.7 Використання теплоти довкілля 10.8 Обсяги, джерела та механізми фінансування розвитку нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії 11 11.1 Проблема енергоефективності в національній економіці 11.2 Основні стратегічні напрями та заходи енергозбереження в галузях економіки до 2030 року 11.3 Оцінка економічно доцільного потенціалу енергозбереження 11.4 Показники ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на період до 2030 року 11.5 Державна політика, правове забезпечення та економічний механізм стимулювання енергозбереження 11.6 Система та джерела фінансування енергозбереження 12 12.1 Вихідні положення та пріоритети формування паливно-енергетичних балансів України на період до 2030 року 12.2 Прогнозні паливно-енергетичні баланси на період до 2030 р 12.3 Імпортно-експортна політика та енергетична дипломатія 13 13.1 Сучасний екологічний стан та основні чинники впливу енергетики україни на довкілля 13.2 Стратегічні цілі та напрями державної політики екологізації енергетики України 13.3 Основні екологічні проблеми розвитку енергетики та напрями їх вирішення 13.4 Забезпечення реалізації стратегічних напрямів екологізації енергетики України 14 14.1 Завдання, принципи та етапи вирішення регіональних проблем енергетики 15 15.1 Стан енергомашинобудування та напрями його розвитку 15.2 Енергетичне обладнання, що підлягає модернізації та реконструкції 15.3 Нове обладнання для ТЕС і ТЕЦ 15.4 Нове обладнання для теплозабезпечення міст України 15.5 Подальший розвиток обладнання атомної енергетики 15.6 Обладнання для ГЕС і ГАЕС 15.7 Електричне обладнання для енергетики 15.8 Перспективне обладнання для енергетики 15.9 Розвиток підприємств енергомашинобудування 15.10 Машинобудування для вугільної промисловості 15.11 Машинобудування для нафтогазового комплексу 16 16.1 Головні цілі та напрями забезпечення енергетичної безпеки 16.2 Енергетична політика та заходи щодо підвищення рівня енергетичної безпеки 16.3 Входження в енергетичні ринки Європи та світу 17 17.1 Аналіз нормативно–правового забезпечення, що регулює відносини у сфері ПЕК 17.2 Перспективна система спеціального законодавчого забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу 18 18.1 Науково-технічне забезпечення розвитку енергетики 18.2 Механізми реалізації Енергетичної стратегії України Додаток 1 Склад Комісії з розроблення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу Додаток 2 Склад робочих груп з опрацювання складових Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу
Александр Подсевалов, заместитель директора по энергоснабжению ФГУП «Балтгосэнергонадзор» 1. Общие положения В настоящее время основным правовым актом, действующим в сфере энергосбережения, является федеральный закон «Об энергосбережении» от 3 апреля 1996 г. Не секрет, что энергоемкость ВВП России в 2-3, а то и 4 раза превышает соответствующие показатели западных стран. Общий потенциал энергосбережения составляет 360-420 млн. т условного топлива, поэтому основная задача на данном этапе – снижение энергоемкости ВВП при его двукратном увеличении к 2010 г. Для решения этой задачи принята соответствующая концепция развития энергетического комплекса России. Параллельно с этим разработано соглашение о сотрудничестве стран СНГ в области энергосбережения. На базе закона об энергосбережении приняты соответствующие постановления правительства и приказы профильных министерств. 2. Регулирование энергоаудита На федеральном уровне существует структура, которая должна обеспечить проведение обязательных энергетических обследований предприятий, потребляющих более 1000 т моторного топлива в год. По усмотрению местных администраций, такому обследованию могут подвергаться и компании с меньшими объемами потребления. Органы Госэнергонадзора ежегодно согласуют программы энергоаудита таких предприятий (в том числе на территории Санкт-Петербурга и Ленинградской области). Результат аудита – энергетический паспорт (энергетический сертификат), выдаваемый обследованному объекту. Этот сертификат является технической характеристикой энергетики предприятия и служит основанием для подачи тепла и электричества на все действующие и вводимые в эксплуатацию объекты. Специальный параграф в паспорте посвящен энергосбережению. В нем прописываются либо планируемые, либо действующие мероприятия в данной области. На территории Санкт-Петербурга и Ленинградской области действует целая система аккредитации энергоаудиторских фирм и компаний. Их регистрация происходит в органах Госэнергонадзора. Такие предприятия должны представить список лабораторного оборудования для проведения энергоаудита, нормативно-методическую документацию, действующую на данной территории. Кроме того, они документально подтверждают квалификацию персонала. Результаты энергоаудита имеют большое значение, они определяют политику энергетического развития предприятия и всего региона (как совокупности работающих в нем предприятий). Таким образом, первая часть ЭСКО – энергоаудит – определенная законом и строго регламентированная хозяйственная деятельность.
Новая страница 1. Частотный преобразователь - прос. Woltex. Энергосбережение в россии. Экономичные системы отопления. Главная -> Экология 
|