|
| |
|
√лавна¤ -> Ёкологи¤
18. ѕереработка и вывоз строительного мусораЌад≥йне, достатнЇ, ¤к≥сне та еколог≥чно безпечне задоволенн¤ потреб соц≥ально-економ≥чного розвитку вс≥х рег≥он≥в ”крањни в енергетичних ресурсах загального вжитку, недопущенн¤ деф≥цит≥в ≥ диспропорц≥й у к≥льк≥сних та ¤к≥сних показниках енергозабезпеченн¤ споживач≥в незалежно в≥д њх розм≥щенн¤ на територ≥њ крањни Ї одними з найважлив≥ших функц≥й державного управл≥нн¤, що зд≥йснюютьс¤ центральними та м≥сцевими органами влади зг≥дно з адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом крањни. ќсновними субТЇктами чинного адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу ”крањни Ї 27 територ≥альних угруповань (рег≥он≥в), у тому числ≥ ј– рим, 24 област≥, м≥ста ињв та —евастополь. –ег≥они ”крањни суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ за площею територ≥њ, чисельн≥стю ≥ р≥внем урбан≥зац≥њ населенн¤, природним потенц≥алом, р≥внем розвиненост≥ та темпами розвитку сусп≥льного виробництва, його галузевою структурою. ÷е зумовлюЇ значну територ≥альну нер≥вном≥рн≥сть виробництва ≥ споживанн¤ енергоресурс≥в за обс¤гами та видами (рисунок 14.1), ≥стотно р≥зн≥ впливи енергетики на населенн¤ та довк≥лл¤ кожного рег≥ону. –исунок 14.1 Ц —поживанн¤ орган≥чного палива по рег≥онах ”крањни у 2000 роц≥ Ќайб≥льшими споживачами паливно-енергетичних ресурс≥в Ї ƒонецька, Ћуганська, ƒн≥пропетровська, «апор≥зька та ’арк≥вська област≥, ¤к≥ разом споживають 58,3% паливних ресурс≥в крањни, у тому числ≥ 86,7% вуг≥лл¤, 42% природного газу, 27% нафти ≥ нафтопродукт≥в. ” 2000 роц≥ означен≥ пТ¤ть областей спожили 73,8 млрд. к¬т год. або 60,5% загального електроспоживанн¤ ”крањни (нетто). ѕитома вага електроспоживанн¤ ≥нших рег≥он≥в ”крањни, за вин¤тком м. ињв, коливаЇтьс¤ в межах в≥д 0,7% до 3%. Ќайменшими споживачами електричноњ енерг≥њ Ї ¬олинська (0,7% у 2000 роц≥) та «акарпатська (0,9%) област≥. ќбс¤ги максимального ≥ м≥н≥мального споживанн¤ тепловоњ енерг≥њ ƒонецькою ≥ «акарпатською област¤ми в≥др≥зн¤ютьс¤ на сьогодн≥ майже у 30 раз≥в Ц 29 млн. √кал та 1 млн. √кал в≥дпов≥дно, хоча 1990 року вони в≥др≥зн¤лис¤ в 13,5 разу (54 млн. √кал та 4 млн. √кал в≥дпов≥дно). Ќалагодженн¤ сталого енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в в умовах територ≥альноњ нер≥вном≥рност≥ енергоспоживанн¤ та видобутку первинних енергоресурс≥в можливе завд¤ки ≥снуванню загальнодержавних мереж транспортуванн¤ енергетичних ресурс≥в к≥лькох взаЇмозам≥нних вид≥в в≥д м≥сць њх виробництва (видобутку) на територ≥њ крањни ≥ за њњ межами до будь-¤ких м≥сцевих споживач≥в енерг≥њ. –озбудову таких систем, а саме: обТЇднаноњ електроенергетичноњ системи крањни, Їдиних систем трубопров≥дного транспортуванн¤ та розпод≥лу нафти ≥ газу, ¤к≥ охоплюють на сьогодн≥ вс≥ рег≥они ”крањни, було здеб≥льшого завершено в 70-80 роки минулого стол≥тт¤. ¬ цей же пер≥од було, в основному, побудовано ≥снуюч≥ системи централ≥зованого теплопостачанн¤ (÷“) промисловост≥ й побуту, ¤к≥ охоплюють майже вс≥х теплових споживач≥в у великих м≥стах ≥ промислових зонах, та розгалужен≥ системи централ≥зованого забезпеченн¤ с≥л ≥ малих м≥ст необх≥дними видами котельно-п≥чного палива к≥нцевого вжитку Ц природним ≥ стисненим газом, сортовим вуг≥лл¤м ≥ дровами. ≤снуюч≥ системи централ≥зованого електропостачанн¤, газопостачанн¤, теплопостачанн¤ ≥ паливопостачанн¤ в ц≥лому здатн≥ забезпечити р≥вн≥ можливост≥ рег≥онального розвитку. ќднак њх функц≥онуванн¤ за сучасних економ≥чних умов суттЇво ускладнилос¤. “ак≥ системи споруджувалис¤ п≥д гаслом суц≥льноњ електриф≥кац≥њ, теплоф≥кац≥њ та газиф≥кац≥њ крањни в пер≥од УдешевихФ ц≥н на первинн≥ та к≥нцев≥ енергонос≥њ, виход¤чи ≥з соц≥альноњ, а не економ≥чноњ парадигми. ¬ останн≥ 10-15 рок≥в, унасл≥док суттЇвого подорожчанн¤ вс≥х вид≥в палива, втрати платоспроможного попиту, вимиванн¤ об≥гових кошт≥в в умовах кризи платеж≥в, ¤к≥сний та к≥льк≥сний розвиток систем централ≥зованого енергозабезпеченн¤ майже припинивс¤. Ќараз≥ це зумовило њх техн≥чну в≥дстал≥сть, значну зношен≥сть основного та допом≥жного обладнанн¤, застигл≥сть технолог≥й на р≥вн≥ 60-70 рок≥в минулого стол≥тт¤. «ношене ≥ морально застар≥ле обладнанн¤ таких систем у б≥льшост≥ не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам щодо енергетичноњ ефективност≥, економ≥чност≥, еколог≥чност≥ та рац≥онального природокористуванн¤, не кажучи про над≥йн≥сть та ¤к≥сн≥ показники енергозабезпеченн¤. –еальн≥ витрати на генерац≥ю, транспорт ≥ розпод≥л електричноњ та тепловоњ енерг≥њ, видобуток ≥ розпод≥л природного ≥ скрапленого газу, вуг≥лл¤ та вуглебрикет≥в не в≥дпов≥дають також куп≥вельн≥й спроможност≥ споживач≥в у багатьох рег≥онах крањни. ” 2000-2002 рр. р≥вн≥ сусп≥льного виробництва на душу населенн¤, р≥вн≥ ≥нвестиц≥й, середньоњ зароб≥тноњ плати та безроб≥тт¤ в≥др≥зн¤лис¤ по рег≥онах у дек≥лька раз≥в, що визначаЇ ≥стотну диференц≥ац≥ю платоспроможного попиту промислових п≥дприЇмств ≥ населенн¤ у р≥зних рег≥онах крањни. ¬насл≥док цього в багатьох рег≥онах ≥снуЇ необх≥дн≥сть соц≥ального захисту ¤к споживач≥в, так ≥ рег≥ональних виробник≥в ≥ постачальник≥в енерг≥њ за рахунок адм≥н≥стративного стримуванн¤ ц≥н на основн≥ енергонос≥њ, наданн¤ державних ≥ рег≥ональних дотац≥й споживачам ≥ виробникам енерг≥њ, перехресного субсидуванн¤ комунальноњ сфери промислов≥стю за рахунок диференц≥ац≥њ тариф≥в на електричну енерг≥ю, природний газ, теплову енерг≥ю, що Ї несум≥сним з ринковими принципами функц≥онуванн¤ енергетики ≥ спри¤Ї подальшому њњ занепаду. ≤снуюча система територ≥ального розм≥щенн¤ обТЇкт≥в електроенергетичноњ галуз≥ крањни характеризуЇтьс¤ концентрованим розташуванн¤м основноњ частини генеруючого обладнанн¤ тепловоњ енергетики, а саме 11-и з 14-и потужних вуг≥льних “≈—, у межах ƒонецького вуг≥льного басейну. јнтропогенне забрудненн¤ навколишнього середовища ƒонецькоњ, Ћуганськоњ, «апор≥зькоњ та ƒн≥пропетровськоњ областей обТЇктами тепловоњ електроенергетики, ¤к≥ не оснащено ефективними засобами газоочищенн¤, посилюЇтьс¤ фоновими шк≥дливими викидами п≥дприЇмств металург≥йноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥. „ималий внесок у забрудненн¤ пов≥тр¤ ƒонбасу робл¤ть д≥юч≥ обТЇкти вуглевидобувноњ та вуглепереробноњ промисловост≥, численн≥ горюч≥ терикони ≥ в≥двали вуг≥льних пор≥д, що утворювалис¤ прот¤гом минулих рок≥в. ”же на сьогодн≥, в умовах лише 30% завантаженост≥ “≈—, стан пов≥тр¤ного басейну багатьох м≥ст ƒонбасу, де мешкаЇ значна к≥льк≥сть населенн¤ крањни, Ї близьким до критичного. ѕрогнозн≥ оц≥нки перспективних р≥вн≥в споживанн¤ палива та енерг≥њ, виконан≥ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних прогноз≥в зм≥н енергоспоживанн¤ галузей економ≥ки за базовим сценар≥Їм розвитку (рисунок 14.2), показують, що попри оч≥куван≥ структурн≥ зрушенн¤ у сфер≥ сусп≥льного виробництва, масштабне впровадженн¤ енергозбереженн¤, нер≥вном≥рний рег≥ональний розпод≥л споживанн¤ палива та енерг≥њ залишитьс¤ под≥бним до сучасного. ѕри цьому на 2030 р≥к майже дл¤ вс≥х рег≥он≥в оч≥куЇтьс¤ б≥льше, н≥ж двократне зб≥льшенн¤ р≥вн≥в енергоспоживанн¤ з дос¤гненн¤м 15% перевищенн¤ р≥вн¤ 1990 року. –исунок 14.2 Ц ѕрогноз споживанн¤ електричноњ енерг≥њ в рег≥онах ”крањни зг≥дно з базовим сценар≥Їм розвитку галузей економ≥ки ѕор¤д ≥з цим нер≥вном≥рне розм≥щенн¤ обТЇкт≥в електроенергетики Ї одн≥Їю з причин ст≥йкого деф≥циту генерац≥њ в дек≥лькох рег≥онах крањни. Ќезадов≥льний стан електрозабезпеченн¤ рег≥он≥в з гостродеф≥цитним електробалансом (адм≥н≥стративн≥ обмеженн¤ електроспоживанн¤, раптов≥ в≥¤лов≥ в≥дключенн¤, понаднормативн≥ в≥дхиленн¤ напруги та частоти) Ї особливо в≥дчутними у прикордонних рег≥онах, ¤к≥ обслуговувалис¤ ран≥ше в≥д джерел електроживленн¤, розташованих нин≥ на територ≥њ сум≥жних крањн, у рег≥онах незавершеного буд≥вництва потужних атомних електростанц≥й. ƒо гостродеф≥цитних рег≥он≥в з найб≥льш незадов≥льним умовами електрозабезпеченн¤ належать ј– рим (деф≥цит генерац≥њ понад 700 ћ¬т), де було припинено буд≥вництво римськоњ ј≈—, ѕолтавська, —умська, „ерн≥г≥вська (сумарний деф≥цит генерац≥њ понад 950 ћ¬т), ќдеська (деф≥цит понад 500 ћ¬т), «акарпатська (деф≥цит понад 160 ћ¬т) област≥. —тан теплозабезпеченн¤ м≥сцевих споживач≥в в≥д систем централ≥зованого теплопостачанн¤ у пер≥од 1990-2000 рр. характеризуЇтьс¤ значним, майже двократним зниженн¤м р≥вн≥в в≥дпуску тепла практично в ус≥х рег≥онах та територ≥альною нер≥вном≥рн≥стю теплоспоживанн¤. —труктура в≥дпуску тепловоњ енерг≥њ за типами генеруючих потужностей характеризуЇтьс¤ зниженн¤м частки найб≥льш економ≥чних джерел Ц електричних станц≥й. “ак, в≥дпуск тепла в≥д електричних станц≥й в ƒонецьк≥й област≥ зменшивс¤ з 16 млн. √кал до 6 млн. √кал, у ’арк≥вськ≥й Ц з 9 млн. √кал до 4 млн. √кал. «ниженн¤ частки в≥дпуску тепла “≈— по¤снюЇтьс¤ переходом промислових споживач≥в на власн≥ котельн≥. ÷е призводить до перевитрат палива в енергетичн≥й систем≥. “ехнолог≥чн≥ проблеми розвитку централ≥зованих систем рег≥онального теплозабезпеченн¤ повТ¤зан≥ з вир≥шенн¤м питань оновленн¤ технолог≥чного обладнанн¤ “≈÷ загальною потужн≥стю до 4000 ћ¬т ≥ районних котельних, б≥льш≥сть з ¤ких в≥дпрацювали парковий ресурс, а також теплотрас загальною прот¤жн≥стю близько 20 тис. км, 40% з ¤ких потребують зам≥ни найближчими роками. ќднак кошти на в≥дновленн¤ встановленого обладнанн¤ в≥дсутн≥, оск≥льки б≥льш≥сть постачальник≥в тепловоњ енерг≥њ працюють в умовах в≥дТЇмноњ рентабельност≥. ÷ьому спри¤Ї, зокрема, неузгоджена пол≥тика призначенн¤ тариф≥в на електричну ≥ теплову енерг≥ю в≥д “≈÷ з боку Ќ –≈ та м≥сцевих орган≥в влади. ћ≥сцев≥ системи централ≥зованого теплопостачанн¤ характеризуютьс¤ неукомплектован≥стю засобами обл≥ку тепловоњ енерг≥њ, особливо гар¤чоњ води в населенн¤. ¬≥дсутн≥ Їдин≥ правила комерц≥йного обл≥ку тепловоњ енерг≥њ. ¬се це не спри¤Ї виникненню та п≥дтримц≥ конкурентних в≥дносин у сфер≥ теплопостачанн¤, економ≥чн≥й зац≥кавленост≥ постачальник≥в тепла у проведенн≥ енергозбер≥гаючоњ пол≥тики. —тан забезпеченн¤ рег≥ональних споживач≥в котельно-п≥чним паливом у 1990-2000 рр. характеризуЇтьс¤ скороченн¤м поставок вуг≥лл¤, вугле- ≥ торфобрикет≥в Ц основних вид≥в палива, що використовувалис¤ в децентрал≥зованому сектор≥ теплопостачанн¤. ¬ ц≥лому по ”крањн≥ обс¤ги побутового споживанн¤ вуг≥лл¤ ≥ продукт≥в його переробки зменшилис¤ у 8,7 разу. ” понад пТ¤ть раз≥в знизилис¤ обс¤ги поставок населенню скрапленого газу. ƒеф≥цит поставок вуг≥лл¤ частково компенсуЇтьс¤ за рахунок газиф≥кац≥њ населених пункт≥в рег≥он≥в мережним газом, загальн≥ обс¤ги споживанн¤ ¤кого зросли в 1,8 разу пор≥вн¤но з 1990 роком. ќднак ¤к≥сн≥ зм≥ни структури побутового паливопостачанн¤ по-р≥зному вплинули на загальн≥ обс¤ги споживанн¤ котельно-п≥чного палива. «а даними оф≥ц≥йноњ статистики, у ј– рим, ¬≥нницьк≥й, ƒонецьк≥й, ∆итомирськ≥й, «акарпатськ≥й, «апор≥зьк≥й, ≥ровоградськ≥й, Ћуганськ≥й, „еркаськ≥й та „ерн≥вецьк≥й област¤х в≥дбулос¤ зниженн¤ загальних обс¤г≥в постачанн¤ вс≥х вид≥в палива населенню у 2-2,5 разу. ¬одночас у б≥льшост≥ рег≥он≥в загальний р≥вень побутового споживанн¤ палива залишивс¤ майже таким, що ≥ в 1990 роц≥, а в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, –≥вненськ≥й та ’арк≥вськ≥й област¤х нав≥ть зр≥с в 1,1-7 разу. –азом ≥з тим, у 14 рег≥онах, де частка вуг≥лл¤ у побутовому споживанн≥ котельно-п≥чного палива перевищувала 1990 року 50%, ≥снуЇ загальний енергетичний деф≥цит. ” найб≥льш т¤жкому стан≥ перебувають ј– рим, ƒонецька, „еркаська та ≥ровоградська област≥, де деф≥цит побутового палива перевищуЇ 50%. ‘≥нансово-економ≥чн≥ вади ≥снуючоњ системи рег≥онального електрозабезпеченн¤ зумовлюютьс¤ монопольною залежн≥стю споживач≥в в≥д м≥сцевих постачальник≥в електричноњ та тепловоњ енерг≥њ, ¤к≥ можуть завищувати тарифи на своњ послуги дл¤ м≥сцевих субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, створювати труднощ≥ споживачам, ¤к≥ вдаютьс¤ до розбудови власних когенерац≥йних установок ≥ децентрал≥зованих котелень. “акий стан Ї насл≥дком законодавчоњ неврегульованост≥ питань щодо повноважень м≥сцевих орган≥в влади в питанн¤х антимонопольноњ д≥¤льност≥. р≥м цього, нагальною проблемою рег≥ональноњ енергетики Ї недол≥ки на¤вноњ системи в≥дносин на ќптовому ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни, ¤ка виключаЇ поставки електричноњ енерг≥њ в≥д електричних станц≥й до споживач≥в за двосторонн≥ми договорами. ѕри цьому промисловий споживач, що фактично живитьс¤ в≥д шин електростанц≥њ, повинен оплачувати витрати орган≥зац≥й-постачальник≥в, ¤к≥ фактично не беруть участ≥ в поставках. Ќедол≥ки систем енергозабезпеченн¤ в соц≥ально-пол≥тичному аспект≥ ≥снують ¤к дл¤ споживач≥в, так ≥ дл¤ виробник≥в енерг≥њ. ѕо-перше, вони повТ¤зан≥ ≥з суттЇвою нер≥вном≥рн≥стю ¤к≥сних характеристик електропостачанн¤ рег≥он≥в ”крањни. ¬с≥ споживач≥ енергодеф≥цитних рег≥он≥в потерпають в≥д незадов≥льного стану електропостачанн¤, а промислов≥ споживач≥, кр≥м того, в≥д високих ц≥н на цю послугу. Ќегативний соц≥альний вплив мають нер≥вн≥ ц≥ни ≥ незадов≥льн≥ р≥вн≥ над≥йност≥ та комфортност≥ комунального теплопостачанн¤ рег≥он≥в. ” багатьох населених пунктах через на¤вн≥сть сол≥дарноњ заборгованост≥ мають м≥сце масов≥ в≥дключенн¤ гар¤чоњ води ≥ нав≥ть систем опаленн¤, що викликаЇ обуренн¤ дисципл≥нованих платник≥в. —оц≥альний аспект проблеми дл¤ виробник≥в енерг≥њ повТ¤заний з ≥снуванн¤м масового безроб≥тт¤ у м≥стах та населених пунктах, ¤к≥ утворювалис¤ поблизу обТЇкт≥в вуглевидобувноњ промисловост≥, що припин¤ють ≥снуванн¤, та великих обТЇкт≥в електроенергетики ≥ атомноњ енергетики й промисловост≥, що перебувають у стан≥ незавершеного, припиненого буд≥вництва або закритт¤ ( римська ј≈—, м. —лавутич, „игиринська ј≈—, ќдеська ј“≈÷ та ≥нш≥). ѕ≥дтримка ≥снуванн¤ таких населених пункт≥в, соц≥альний захист њх населенн¤, вир≥шенн¤ проблем безроб≥тт¤ створюють значн≥ складнощ≥ дл¤ м≥сцевих орган≥в влади нав≥ть у раз≥ вид≥ленн¤ кошт≥в на закритт¤ обТЇкт≥в енергетики в≥дпов≥дним галузевим орган≥зац≥¤м. —тратег≥чно важливою рег≥ональною проблемою енергетики ”крањни, з огл¤ду на ≥снуючу загрозу рег≥ональн≥й енергетичн≥й безпец≥, Ї дос¤гненн¤ м≥н≥мально необх≥дного р≥вн¤ самоенергозабезпеченн¤ кожного з рег≥он≥в крањни. 14.1 «авданн¤, принципи та етапи вир≥шенн¤ рег≥ональних проблем енергетики ќсновн≥ завданн¤ стратег≥чного розвитку систем енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в крањни у довгостроков≥й перспектив≥ перел≥чено нижче: а) ѕ≥двищенн¤ еколог≥чноњ чистоти видобутку та використанн¤ власного вуг≥лл¤ в електроенергетиц≥, промисловост≥, комунальн≥й енергетиц≥ з≥ зниженн¤м антропогенного забрудненн¤ пов≥тр¤ного та водного басейн≥в рег≥он≥в розташуванн¤ до р≥вн¤ еколог≥чноњ безпечност≥. Ћ≥кв≥дац≥¤ еколог≥чно шк≥дливих насл≥дк≥в функц≥онуванн¤ вуг≥льноњ промисловост≥ та енергетики минулих рок≥в, повТ¤заних з цим техногенних порушень ландшафту. ѕерех≥д на повну утил≥зац≥ю в≥дход≥в вуг≥льноњ промисловост≥ та тепловоњ енергетики, безлюдн≥ та малолюдн≥ технолог≥њ вуглевидобутку. б) ƒокор≥нне п≥двищенн¤ над≥йност≥, ¤кост≥ та енергетичноњ безпеки поставок електричноњ енерг≥њ в ус≥ рег≥они в≥д обТЇднаноњ енергетичноњ системи крањни, ефективност≥ та маневровоњ здатност≥ обТЇкт≥в генерац≥њ, техн≥чного р≥вн¤ внутр≥шн≥х маг≥стральних електричних мереж, м≥сцевих (локальних) ≥ м≥жрег≥ональних електричних мереж з њх зак≥льцьовуванн¤м та резервуванн¤м, повноц≥нне обТЇднанн¤ ќ≈— ”крањни з енергосистемами ™вропи та крањн —Ќƒ. Ћ≥кв≥дац≥¤ л≥м≥т≥в та обмежень споживанн¤ в рег≥онах з деф≥цитом власноњ генерац≥њ. в) ќсвоЇнн¤ економ≥чно дос¤жних рег≥ональних (м≥сцевих) поклад≥в горючих копалин, вторинних енергетичних ресурс≥в, нетрадиц≥йних ≥ поновлюваних джерел енерг≥њ дл¤ генеруванн¤ тепловоњ та електричноњ енерг≥њ. «абезпеченн¤ розвитку власних децентрал≥зованих джерел генерац≥њ електричноњ енерг≥њ з дос¤гненн¤м необх≥дного р≥вн¤ енергетичноњ безпеки м≥сцевих обТЇкт≥в промисловост≥ та комунально-побутовоњ сфери. г) ѕовна реал≥зац≥¤ м≥сцевих потенц≥ал≥в енергозбереженн¤ та п≥двищенн¤ енергоефективност≥. д) Ћ≥кв≥дац≥¤ деф≥цит≥в котельно-п≥чного палива дл¤ комунально-побутовоњ сфери та населенн¤ рег≥он≥в. «авершенн¤ газиф≥кац≥њ та електриф≥кац≥њ теплопостачанн¤ с≥л ≥ малих м≥ст. е) ¬ир≥шенн¤ питань соц≥ально-економ≥чного розвитку та соц≥ального захисту роб≥тник≥в ѕ≈ , населенн¤ м≥ст ≥ поселень, утворених обТЇктами паливно-енергетичного комплексу, що закриваютьс¤. Ї) Ћ≥кв≥дац≥¤ монопол≥зму та забезпеченн¤ справедливоњ конкуренц≥њ у сфер≥ постачанн¤ енергетичних ресурс≥в рег≥ональним споживачам. ќсновними принципами та пр≥оритетами державного управл≥нн¤ перспективним розвитком систем енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в Ї: а) «абезпеченн¤ Їдиного державного управл≥нн¤ функц≥онуванн¤м маг≥стральних ≥ м≥ждержавних електричних та нафтогазових мереж, диспетчерського управл≥нн¤ паралельно працюючими електричними станц≥¤ми та енергоустановками вс≥х форм власност≥ та рег≥ональноњ належност≥, що видають потужн≥сть в Їдин≥ електричн≥ мереж≥, а також вс≥ма обТЇктами системи газо- ≥ нафтопостачанн¤. б) «абезпеченн¤ ≥ контроль додержанн¤ Їдиних правил техн≥чноњ експлуатац≥њ енергетичних установок, норм ≥ стандарт≥в у сферах њх експлуатац≥њ, навчанн¤ та квал≥ф≥кац≥йноњ атестац≥њ експлуатац≥йного персоналу. в) «абезпеченн¤ ≥ контроль додержанн¤ Їдиних правил веденн¤ та державного мон≥торингу комерц≥йного обл≥ку енергетичних ресурс≥в ≥ води, Їдиних форм статистичноњ зв≥тност≥ дл¤ вс≥х територ≥альних обТЇкт≥в енергетики. г) ¬провадженн¤ Їдиноњ системи державного мон≥торингу еколог≥чним станом пов≥тр¤ного та водних басейн≥в на баз≥ незалежних рег≥ональних систем еколог≥чного контролю. д) ќптимальне поЇднанн¤ принцип≥в централ≥зац≥њ та пом≥ркованоњ децентрал≥зац≥њ рег≥онального електрозабезпеченн¤ та теплозабезпеченн¤, виход¤чи з на¤вного потенц≥алу, можливостей освоЇнн¤, економ≥чно обірунтованих р≥вн≥в використанн¤ м≥сцевих паливно-енергетичних ресурс≥в Ц зам≥нник≥в ≥мпорту та еколог≥чних обмежень, зумовлених м≥сцевими природними рекреац≥йними властивост¤ми. е) —тимулюванн¤ геологорозв≥дувальних роб≥т, спр¤мованих на пошук м≥сцевих паливних ≥ геотермальних ресурс≥в, приватних ≥ рег≥ональних ≥н≥ц≥атив з освоЇнн¤ поклад≥в м≥сцевого значенн¤, державний контроль за њх ощадливим використанн¤м. Ї) ќрган≥зац≥йне та економ≥чне стимулюванн¤ освоЇнн¤ економ≥чно дос¤жних потенц≥ал≥в енергозбереженн¤ та п≥двищенн¤ енергоефективност≥ у м≥сцевих системах енергозабезпеченн¤, ≥нвестиц≥йна та орган≥зац≥йна п≥дтримка конкурентоспроможних проект≥в освоЇнн¤ м≥сцевих поновлюваних джерел енерг≥њ (мала г≥дроенергетика, гел≥оенергетика, геотермальна енергетика, сон¤чна енергетика, б≥оенергетика). ж) —при¤нн¤ приватним ≥н≥ц≥ативам у сфер≥ комерц≥йного використанн¤ позабалансових ≥ в≥дпрацьованих поклад≥в вуг≥лл¤, нафти та газу, утил≥зац≥њ та комерц≥йного використанн¤ в≥дход≥в вуглевидобутку ≥ вуглезбагаченн¤, золошлакових в≥дход≥в тепловоњ енергетики, шахтного метану. з) ¬провадженн¤ та неухильне додержанн¤ принципу справедливоњ конкуренц≥њ у сфер≥ комунального тепло- та електрозабезпеченн¤, поставок енергонос≥њв дл¤ населенн¤. и) ¬провадженн¤ д≥Ївих важел≥в та механ≥зм≥в соц≥ального захисту населенн¤ з низькими доходами шл¤хом наданн¤ адресних дотац≥й безпосередньо споживачам енерг≥њ та палива. ≥) Ќаданн¤ державноњ еколог≥чноњ брон≥ п≥дприЇмствам-боржникам, припиненн¤ енергоживленн¤ ¤ких загрожуЇ життю та здоровТю населенн¤, антропогенному забрудненню навколишнього середовища. њ) Ќаданн¤ кошт≥в, спр¤мованих на соц≥альний захист роб≥тник≥в п≥дприЇмств паливно-енергетичного комплексу та в≥дпов≥дноњ соц≥альноњ ≥нфраструктури, що закриваютьс¤, в розпор¤дженн¤ м≥сцевих орган≥в влади. й) ѕропаганда енергозбер≥гаючого св≥тогл¤ду в населенн¤ рег≥он≥в. ѕ≥дтримка творчих ≥н≥ц≥атив у сфер≥ винаход≥в, розробок ≥ впровадженн¤ ефективноњ та еколог≥чно чистоњ енергетичноњ техн≥ки. ќсновним питанн¤м орган≥зац≥њ державного управл≥нн¤ рег≥ональним енергозабезпеченн¤м Ї розмежуванн¤ функц≥й, повноважень ≥ сфер в≥дпов≥дальност≥ центральних та рег≥ональних орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у питанн¤х економ≥чного, технолог≥чного та господарського управл≥нн¤ загальнодержавними ≥ рег≥ональними системами енергозабезпеченн¤, орган≥зац≥њ та регулюванн¤ д≥¤льност≥ енергетичних ринк≥в, антимонопольноњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть за належне забезпеченн¤ рег≥он≥в к≥нцевими видами енергетичних ресурс≥в Ц електричною енерг≥Їю, тепловою енерг≥Їю, паливними ресурсами та прийн¤тних еколог≥чних умов функц≥онуванн¤ енергетики рег≥он≥в повинн≥ нести у перспектив≥ рег≥ональн≥ органи влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «д≥йсненн¤ цих функц≥й в умовах переходу до л≥берал≥зованих ринк≥в енергетичних ресурс≥в, що д≥ють за принципом двосторонн≥х угод м≥ж постачальниками та споживачами енергоресурс≥в, пол¤гатиме у п≥дтримц≥ конкуренц≥њ м≥ж постачальниками енерг≥њ, протид≥њ монопольним про¤вам з боку рег≥ональних енергопостачальних компан≥й, у стимулюванн≥ розвитку м≥сцевих джерел енерг≥њ, проведенн≥ ц≥леспр¤мованоњ рег≥ональноњ пол≥тики енергозбереженн¤ та п≥двищенн≥ енергоефективност≥, в еколог≥чному мон≥торингу обТЇкт≥в паливно-енергетичного комплексу, в проведенн≥ пол≥тики соц≥ального захисту неплатоспроможних споживач≥в з використанн¤м кошт≥в державних ≥ рег≥ональних бюджет≥в. ќкремим пунктом взаЇмод≥њ центральних та рег≥ональних орган≥в влади буде консол≥дац≥¤ державних ≥ рег≥ональних бюджет≥в у сфер≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на реконструкц≥ю та еколог≥зац≥ю територ≥альних обТЇкт≥в ѕ≈ , л≥кв≥дац≥ю шк≥дливих насл≥дк≥в њх функц≥онуванн¤ минулих рок≥в, нове енергетичне буд≥вництво в ≥нтересах рег≥он≥в, освоЇнн¤ м≥сцевих поклад≥в горючих копалин, створенн¤ м≥жрег≥ональних мереж транспорту енерг≥њ, на соц≥альний захист прац≥вник≥в паливно-енергетичного комплексу, зв≥льнених через закритт¤ збиткових п≥дприЇмств енергетики. ѕлануванн¤ розвитку систем рег≥онального енергозабезпеченн¤ зд≥йснюЇтьс¤ центральними та рег≥ональними органами влади на п≥дстав≥ розробки ≥ взаЇмного погодженн¤ перспективних програм енергозабезпеченн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку кожного з рег≥он≥в та крањни в ц≥лому з урахуванн¤м пр≥оритет≥в стратег≥чного розвитку енергетики. ¬досконаленн¤ та розвиток систем енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в крањни маЇ зд≥йснюватис¤ поетапно, на п≥дстав≥ комплексного впровадженн¤ адм≥н≥стративних, економ≥чних та законодавчо-правових механ≥зм≥в державного управл≥нн¤. ќсновний принцип зд≥йсненн¤ державноњ пол≥тики у сфер≥ енергетики пол¤гаЇ в концентрац≥њ зусиль ≥ кошт≥в державного та рег≥ональних бюджет≥в на вир≥шенн≥ актуальних питань розвитку енергетики крањни, повТ¤заних з енергетикою даного рег≥ону. √оловними завданн¤ми першого етапу, ¤кий охоплюЇ пер≥од до 2015 року, Ї так≥: а) ¬ пер≥од до 2005 року з метою забезпеченн¤ нормативно-правових передумов стимулюванн¤ розвитку енергетики рег≥он≥в, створенн¤ нормативно-правовоњ бази ф≥нансуванн¤ заход≥в з реал≥зац≥њ мун≥ципальноњ реформи шл¤хом консол≥дац≥њ бюджетних асигнувань з позабюджетними коштами, а також з коштами громадських орган≥зац≥й, благод≥йних фонд≥в, окремих п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н, а також удосконаленн¤ взаЇмов≥дносин на енергетичних ринках, зокрема ринку електроенерг≥њ, газу, тепла, стимулюванн¤ енергозбереженн¤, самост≥йного енергозабезпеченн¤ рег≥он≥в, належить розробити ≥ прийн¤ти: - «акон ”крањни Уѕро стимулюванн¤ розвитку рег≥он≥вФ; - —тратег≥ю економ≥чного та соц≥ального розвитку рег≥он≥в до 2011 року; - Ќормативно-правову базу щодо реал≥зац≥њ «акону ”крањни Уѕро затвердженн¤ «агальнодержавноњ програми розвитку малих м≥стФ; - «акон ”крањни Уѕро державну програму реформуванн¤, модерн≥зац≥њ та розвитку комунальноњ енергетики ”крањниФ; - нову редакц≥ю «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф; - «акон ”крањни Уѕро розмежуванн¤ повноважень виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤Ф; - «акон ”крањни Уѕро м≥сцев≥ податки та збориФ; - «акон ”крањни Уѕро право комунальноњ власност≥ та управл≥нн¤ обТЇктами комунальноњ власност≥Ф; - «акон ”крањни Уѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤Ф; - «акон ”крањни Уѕро прим≥рний статут територ≥альноњ громадиФ; - «акон ”крањни Уѕро теплопостачанн¤Ф; - «акон ”крањни Уѕро комб≥новане виробництво тепловоњ та електричноњ енерг≥њ (когенерац≥ю) та використанн¤ скидного енергетичного потенц≥алуФ; - «акон ”крањни Уѕро засади функц≥онуванн¤ ринку природного газуФ; - «акон ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до де¤ких закон≥в ”крањни у звТ¤зку ≥з прийн¤тт¤м «акону ”крањни Уѕро енергозбереженн¤Ф; - «акон ”крањни Уѕро обл≥к енергетичних ресурс≥вФ; - «акон ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до де¤ких закон≥в ”крањни у звТ¤зку ≥з прийн¤тт¤м «акону ”крањни Уѕро електроенергетикуФ (щодо в≥дпов≥дальност≥ за правопорушенн¤ в електроенергетиц≥)Ф; - «акон ”крањни Уѕро регулюванн¤ природних монопол≥й та сум≥жних ринк≥в у паливно-енергетичному комплекс≥Ф; - «акон ”крањни Уѕро енергетичний аудитФ. б) ¬одночас необх≥дно розробити рег≥ональн≥ концепц≥њ довгострокового розвитку енергетики силами рег≥ональних орган≥в влади. ÷ентральн≥ органи влади на п≥дстав≥ узагальненн¤ рег≥ональних програм розробл¤ють Ќац≥ональну енергетичну програму розвитку ”крањни на пТ¤тир≥чн≥ терм≥ни, ¤ка передбачаЇ формулюванн¤ програмних завдань щодо розвитку загальнодержавних систем енергозабезпеченн¤ в ≥нтересах вс≥х рег≥он≥в крањни, в тому числ≥ з визначенн¤м рег≥ональноњ пр≥оритетност≥ реконструкц≥њ, модерн≥зац≥њ та нового буд≥вництва електростанц≥й, електричних ≥ газових мереж, розвитку м≥сцевоњ енергетики та енергозбереженн¤ за рахунок ≥нвестиц≥й з консол≥дованих кошт≥в рег≥ональних ≥ державних бюджет≥в, зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в у сфер≥ еколог≥њ енергетики та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в њњ функц≥онуванн¤ минулих рок≥в (рекультивац≥¤ земель, терикон≥в та в≥двал≥в, утил≥зац≥¤ вуглевм≥сност≥ та золошлакових в≥дход≥в дл¤ потреб буд≥вництва), в тому числ≥ за рахунок створенн¤ в≥дпов≥дного фонду сусп≥льно-корисних роб≥т дл¤ тимчасово незайн¤тих роб≥тник≥в. в) Ќа п≥дстав≥ цього розробити та погодити у терм≥н до 2006 року з центральними органами влади програми довгострокового розвитку енергетики рег≥он≥в, ¤к≥ б визначали конкретн≥ механ≥зми економ≥чного стимулюванн¤ енергозбереженн¤ та п≥двищенн¤ енергоефективност≥ на рег≥ональному р≥вн≥, умови ≥ правила приватизац≥њ теплових електростанц≥й ≥ “≈÷ м≥сцевого значенн¤. г) «д≥йснити першочергов≥ заходи, спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ найб≥льш гострих питань рег≥онального енергозабезпеченн¤: - проведенн¤ першочерговоњ реконструкц≥њ пиловуг≥льних енергоблок≥в 200 ћ¬т ≥ 300 ћ¬т, установлених на “≈— ƒонецькоњ, Ћуганськоњ, ƒн≥пропетровськоњ та «апор≥зькоњ областей з установленн¤м ефективних електроф≥льтр≥в, уведенн¤ в досл≥дно-промислову експлуатац≥ю енергоблока 225 ћ¬т з котлом ÷ Ў на —таробеш≥вськ≥й “≈—; - припиненн¤ експлуатац≥њ та часткова консервац≥¤ неефективних ≥ еколог≥чно небезпечних енергетичних блок≥в “≈— ƒонецького басейну загальною потужн≥стю до 5 √¬т; - освоЇнн¤ ефективноњ промисловоњ технолог≥њ збагаченн¤ енергетичного вуг≥лл¤ дл¤ одного з реконструйованих енергоблок≥в з поступовим переходом на 100% збагаченн¤ р¤дового енергетичного вуг≥лл¤ при поступовому переведенн≥ на нього вс≥х реконструйованих енергоблок≥в; - оснащенн¤ двох енергоблок≥в “≈— досл≥дно-промисловими установками комплексного газоочищенн¤ р≥зних тип≥в дл¤ подальшого опрацюванн¤ оптимальних технолог≥й еколог≥зац≥њ пиловуг≥льних “≈— ≥ досл≥дно-промисловими установками еколог≥чно чистоњ водоп≥дготовки; - проведенн¤ передбачених стратег≥Їю розвитку вуг≥льноњ промисловост≥ ”крањни орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в щодо еколог≥зац≥њ вуглевидобутку; - проведенн¤ передбачених Уѕрограмою науково-техн≥чного розвитку ƒонецькоњ област≥Ф заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в функц≥онуванн¤ вуг≥льноњ галуз≥ минулих рок≥в з корисною утил≥зац≥Їю вуглевм≥сних пор≥д терикон≥в ≥ в≥двал≥в; - з метою значного пол≥пшенн¤ умов електрозабезпеченн¤ ј– рим, ќдеськоњ, ѕолтавськоњ, —умськоњ та „ерн≥г≥вськоњ областей ≥ рег≥он≥в ”крањни з гострим деф≥цитом власноњ генерац≥њ зг≥дно з≥ стратег≥Їю розвитку електричних мереж ”крањни зд≥йснити буд≥вництво державних м≥жрег≥ональних маг≥стральних л≥н≥й електропередач≥ в≥д «апор≥зькоњ, ’мельницькоњ та –≥вненськоњ ј≈— дл¤ передач≥ 3000 ћ¬т потужност≥ нових енергоблок≥в сумарною потужн≥стю 2000 ћ¬т ≥ енергоблока 1000 ћ¬т «ј≈—, що простоюЇ, в сх≥дну частину ј– рим, ќдеську область, електродеф≥цитн≥ сх≥дн≥ рег≥они; - зд≥йснити реконструкц≥ю амиш-Ѕурунськоњ “≈÷ з установленн¤м двох еколог≥чно чистих п≥лотних парогазових енергоблок≥в 70 ћ¬т ≥ —≥мферопольськоњ “≈÷ з установленн¤м газотурб≥нних надбудов ≥ доведенн¤м њњ потужност≥ до р≥вн¤ 300 ћ¬т, зд≥йснити буд≥вництво ≤змањльськоњ “≈÷ з двома ѕ√”-70; - зд≥йснити п≥лотний проект реконструкц≥њ паровоњ турб≥ни –-50 ременчуцькоњ “≈÷ (ѕолтавська область) ≥з зб≥льшенн¤м њњ встановленоњ потужност≥ до 100 ћ¬т дл¤ його подальшого впровадженн¤ на ≥нших “≈÷ ”крањни; - зд≥йснити процес акц≥онуванн¤ та приватизац≥њ “≈÷ п≥д ≥нвестиц≥йн≥ пропозиц≥њ з передачею частки акц≥й у розпор¤дженн¤ м≥сцевих орган≥в влади; - дл¤ часткового зниженн¤ електричноњ деф≥цитност≥ «акарпатськоњ област≥ провести буд≥вництво першоњ черги каскаду √≈— на р. “иса; - впор¤дкувати систему тариф≥кац≥њ тепловоњ енерг≥њ в≥д “≈÷, забезпечивши прибутков≥сть систем централ≥зованого теплозабезпеченн¤, провести поступову зам≥ну 40-50% трубопровод≥в теплових мереж м≥сцевих —÷“; - шл¤хом забезпеченн¤ в≥льного доступу до електричних мереж рег≥ональних енергетичних компан≥й дл¤ видач≥ потужност≥ створити необх≥дн≥ передумови дл¤ широкого впровадженн¤ в м≥сцевих системах теплопостачанн¤ когенерац≥йних установок малоњ та середньоњ потужност≥ з доведенн¤м њх сумарноњ встановленоњ потужност≥ до 90 ћ¬т; - створити необх≥дн≥ стимули дл¤ приватноњ ≥н≥ц≥ативи з метою впор¤дкуванн¤ цив≥л≥зованого видобутку позабалансового вуг≥лл¤ побутового призначенн¤, поставок сортового вуг≥лл¤ у рег≥они ”крањни з гострим деф≥цитом побутового котельно-п≥чного палива, а саме ј– рим, ƒонецьку, ≥ровоградську, „еркаську област≥; - з метою ефективного вир≥шенн¤ соц≥альних проблем населених пункт≥в, утворених при обТЇктах ѕ≈ , роботу ¤ких припинено, передати у розпор¤дженн¤ м≥сцевих орган≥в влади в≥дпов≥дн≥ ц≥льов≥ кошти державного бюджету. «д≥йсненн¤ заход≥в першого етапу дозволить вир≥шити основн≥ питанн¤, повТ¤зан≥ з орган≥зац≥Їю структури управл≥нн¤ рег≥ональним енергозабезпеченн¤м, узгодженим регулюванн¤м ринк≥в енергетичних ресурс≥в центральними ≥ рег≥ональними регулюючими органами. Ѕуде створено необх≥дн≥ передумови дл¤ можливост≥ ефективноњ роботи “≈÷ з њх прискореним розвитком, поступовою зам≥ною зношених теплотрас, створено економ≥чн≥ механ≥зми стимулюванн¤ енергозбереженн¤ на р≥вн≥ рег≥он≥в, упровадженн¤ м≥сцевих високоефективних джерел генерац≥њ на баз≥ когенерац≥йних установок, частково вир≥шено соц≥альн≥ проблеми населених пункт≥в енергетик≥в. „астково буде розвТ¤зано проблему еколог≥зац≥њ вуг≥льноњ галуз≥ та електроенергетики рег≥он≥в ƒонбасу, суттЇво пол≥пшатьс¤ умови електрозабезпеченн¤ гостродеф≥цитних рег≥он≥в ”крањни, п≥двищитьс¤ р≥вень власноњ генерац≥њ у ј– рим, ѕолтавськ≥й, ќдеськ≥й та «акарпатськ≥й област¤х. Ѕуде створено необх≥дн≥ передумови дл¤ л≥кв≥дац≥њ диспропорц≥й у к≥льк≥сному та ¤к≥сному забезпеченн≥ рег≥он≥в котельно-п≥чним паливом к≥нцевого вжитку. ƒругий етап (2016-2030 рр.) вир≥шенн¤ проблем рег≥ональноњ енергетики передбачаЇ: - зак≥нченн¤ комплексноњ реконструкц≥њ ≥снуючих “≈— ƒонбасу та ≥нших вуг≥льних “≈— з поетапним 100% оснащенн¤м ефективними системами зниженн¤ викид≥в золи, окисл≥в с≥рки та частково азоту. ÷е забезпечить суттЇве покращанн¤ техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи електроенергетики еколог≥чно небезпечних рег≥он≥в та виконанн¤ необх≥дних еколог≥чних вимог; - завершенн¤ формуванн¤ мереж≥ маг≥стральних л≥н≥й електропередач 220 к¬ Ц 750 к¬ з суттЇвим п≥двищенн¤м над≥йност≥ електрозабезпеченн¤ вс≥х рег≥он≥в ”крањни, переведенн¤ нац≥ональноњ енергосистеми на паралельну роботу з енергосистемами –ос≥њ ≥ «ах≥дноњ ™вропи з покращанн¤м ¤к≥сних показник≥в њњ роботи; - завершенн¤ реконструкц≥њ “≈÷ ≥ теплових мереж систем централ≥зованого забезпеченн¤ населених пункт≥в ≥з пол≥пшенн¤м њх ефективност≥ та еколог≥чност≥; - широке впровадженн¤ систем децентрал≥зованоњ електроенергетики з подвоЇнн¤м встановленоњ потужност≥ когенерац≥йних установок; - зак≥нченн¤ буд≥вництва та введенн¤ в експлуатац≥ю каскаду √≈— на р. “иса потужн≥стю 160 ћ¬т з повною л≥кв≥дац≥Їю електродеф≥цитност≥ «акарпатськоњ област≥; - масштабне впровадженн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в у галуз≥ енергозбереженн¤ з дос¤гненн¤м економ≥њ палива у розм≥р≥ до 40% р≥вн¤ споживанн¤ 2000 року; - масштабне впровадженн¤ систем генерац≥њ на нетрадиц≥йних ≥ поновлюваних джерелах енерг≥њ у п≥вденних област¤х ”крањни та в ј– рим з поступовим доведенн¤м р≥вн¤ самост≥йноњ забезпеченост≥ цих рег≥он≥в ”крањни електричною енерг≥ю до 30% в≥д р≥вн¤ споживанн¤; - широкий розвиток конкурентних в≥дносин у сфер≥ рег≥онального постачанн¤ електричноњ енерг≥њ, тепловоњ енерг≥њ та палива. ѕозитивн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥ та енергетиц≥ крањни, в законодавчо-нормативн≥й сфер≥ суттЇво вплинуть на залученн¤ кошт≥в Ц приватного кап≥талу, рег≥ональних бюджет≥в, мун≥ципал≥тет≥в дл¤ розвитку генеруючих потужностей та покращанн¤ стану в теплов≥й та нетрадиц≥йн≥й енергетиц≥ крањни при суттЇв≥й державн≥й п≥дтримц≥ цих напр¤м≥в розвитку енергетики. Ќа к≥нець етапу нормальний розвиток ≥ функц≥онуванн¤ систем рег≥онального енергозабезпеченн¤ ”крањни забезпечуватимутьс¤ за рахунок д≥њ ринкових механ≥зм≥в за м≥н≥мального необх≥дного втручанн¤ держави в регулюванн¤ д≥¤льност≥ взаЇмов≥дносин м≥ж споживачами ≥ постачальниками енерг≥њ на в≥дпов≥дних сегментах ринку. ѕри цьому широкого розвитку набудуть системи комб≥нованого виробництва електричноњ та тепловоњ енерг≥њ, нетрадиц≥йн≥ та поновлюван≥ джерела енерг≥њ (за п≥дтримки держави). 18.1 Ќауково-техн≥чне забезпеченн¤ розвитку енергетики ≈нергетичн≥й галуз≥ притаманн≥ специф≥чн≥ особливост≥, що повТ¤зан≥ з надзвичайно складним технолог≥чним циклом виробництва енерг≥њ, необх≥дн≥стю орган≥зац≥њ швидкоплинного оперативно-технолог≥чного управл≥нн¤, забезпеченн¤ над≥йного ≥ безпечного функц≥онуванн¤ обладнанн¤. ¬се це визначаЇ њњ ¤к галузь дуже матер≥ало- ≥ енергоЇмну, з великим ≥нвестиц≥йним циклом ≥, що особливо важливо, ≥нтелектуально- ≥ наукоЇмну. ѕри цьому ≥нтелектуальний потенц≥ал, р≥вень наукових розробок, використанн¤ високих технолог≥й мають визначальний вплив на розвиток не лише паливно-енергетичного комплексу, а й держави в ц≥лому. “ому вир≥шенн¤ питань забезпеченн¤ п≥дтримки наукою енергетики ¤к фундаментальноњ основи вс≥Їњ економ≥ки набуваЇ ключового значенн¤. √лобальн≥ тенденц≥њ розвитку науки ≥ технолог≥й. ’арактеризуючи сучасн≥ процеси глобал≥зац≥њ в науково-техн≥чн≥й сфер≥, варто в≥дзначити, що поступово формуЇтьс¤ спектр критичних технолог≥й св≥тового р≥вн¤, що розгл¤даютьс¤ пров≥дними крањнами ¤к пр≥оритетн≥. ƒо таких належать проблеми використанн¤ палива та розробки нових його вид≥в, забезпеченн¤ ефективного перетворенн¤, розпод≥лу ≥ споживанн¤ енерг≥њ та розвитку ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних технолог≥й. ¬ажливим елементом глобал≥зац≥њ Ї формуванн¤ св≥тового науково-технолог≥чного простору. —учасн≥ комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ забезпечують повний ≥ оперативний доступ до св≥тових поток≥в науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, створенн¤ м≥жнародних розпод≥лених баз ≥ банк≥в науково-техн≥чних даних, ефективний глобальний мон≥торинг у досл≥дницьких ц≥л¤х, дистанц≥йне використанн¤ закордонних ≥нтелектуальних ресурс≥в. «роблено важлив≥ кроки в напр¤м≥ ун≥ф≥кац≥њ таких складових м≥жнародноњ науково-≥нновац≥йноњ ≥нфраструктури, ¤к стандарти, системи сертиф≥кац≥њ, механ≥зми охорони прав ≥нтелектуальноњ власност≥ тощо. «начна роль у п≥дтримц≥ ≥ подальш≥й консол≥дац≥њ св≥тового науково-технолог≥чного простору в галуз≥ енергетики належить м≥жнародним орган≥зац≥¤м, зокрема —≤√–≈, ћ≈ , ≤≈≈≈. ¬ ”крањн≥ маЇ в≥дбутис¤ поступове ≥ кроп≥тке просуванн¤ в≥д простих до б≥льш складних орган≥зац≥йних форм м≥жнародноњ кооперац≥њ. ѕершими кроками входженн¤ у св≥товий науково-технолог≥чний прост≥р може стати створенн¤ на баз≥ пров≥дних украњнських орган≥зац≥й м≥жнародних центр≥в, розширенн¤ участ≥ ”крањни у виконанн≥ м≥жнародних наукових ≥ науково-техн≥чних програм, актив≥зац≥¤ д≥¤льност≥ в м≥жнародних енергетичних орган≥зац≥¤х. ¬т≥м, серйозно говорити про ≥нтеграц≥ю до св≥товоњ науково-технолог≥чноњ сфери можна буде лише п≥сл¤ формуванн¤ корпорац≥й на баз≥ великих науково-виробничих об'Їднань, здатних розробл¤ти, виробл¤ти ≥ реал≥зовувати продукц≥ю високих технолог≥й. —тан ≥ тенденц≥њ розвитку науково-техн≥чного потенц≥алу. ѕер≥од 90-х рок≥в в економ≥ц≥ ”крањни характеризувавс¤ радикальними (хоча ≥ не завжди посл≥довними ≥ ефективними) зм≥нами, що в≥дбувалис¤ на тл≥ глибокоњ системноњ кризи економ≥ки ≥ всього сусп≥льства в ц≥лому. ѕроте майже вс≥ зм≥ни в економ≥ц≥ вкрай негативно позначилис¤ на розвитку науково-техн≥чноњ сфери, ¤к у ц≥лому, так ≥ стосовно розвитку ѕ≈ . ѕроцес адаптац≥њ ц≥Їњ сфери до нових економ≥чних умов, нових масштаб≥в ≥ структури економ≥ки в≥дставав в≥д темп≥в трансформац≥њ економ≥чноњ системи. јнал≥з процес≥в формуванн¤ самост≥йноњ нац≥ональноњ соц≥ально-економ≥чноњ системи дозвол¤Ї визначити важлив≥ умови, ¤к≥ найб≥льшим чином вплинули на зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в науц≥, а також охарактеризувати окрем≥ етапи њњ трансформац≥њ. ќтже: Ц поступово зд≥йснюЇтьс¤ процес трансформац≥њ в≥тчизн¤ноњ науки з рег≥ональноњ (¤кою вона була у склад≥ науки —–—–) на самост≥йну нац≥ональну наукову, науково-техн≥чну та науково-технолог≥чну системи; Ц загостренн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем на р≥вн≥ ¤к крањни, так ≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, усунуло науку з числа державних пр≥оритет≥в, що призвело до багаторазового скороченн¤ ≥нвестиц≥й в науково-технолог≥чний розвиток енергетики; Ц заходи з приватизац≥њ, л≥берал≥зац≥њ ц≥н, орган≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ≥нвестуванн¤ економ≥ки практично в≥д≥рван≥ в≥д проблем технолог≥чного оновленн¤ виробництва, розширенн¤ випуску наукоЇмноњ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥ та зниженн¤ соб≥вартост≥, внасл≥док чого наукова сфера, де зосереджено найпотужн≥ший ≥нтелектуальний потенц≥ал нац≥њ, залишаЇтьс¤ значною м≥рою без попиту, що негативно позначаЇтьс¤ не лише на безпосередньо науц≥ та науковц¤х, а й на розвитку ѕ≈ та економ≥ки ”крањни в ц≥лому; Ц комерц≥ал≥зац≥¤ в науково-технолог≥чн≥й сфер≥ нин≥ майже не в≥дбуваЇтьс¤ в галуз≥ основноњ д≥¤льност≥ Ц виконанн¤ науково-досл≥дних ≥ проектно-конструкторських роб≥т (Ќƒ –). ќбс¤г роб≥т, що виконуютьс¤ на госпдогов≥рних засадах, скоротивс¤ в дек≥лька раз≥в. ѕеретворенн¤ держави на головного замовника Ќƒ – за умов значного скороченн¤ безпосередн≥х замовлень в≥д п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ще б≥льше посилюЇ негативну тенденц≥ю в орган≥зац≥њ науковоњ д≥¤льност≥ та њњ зв'¤зк≥в з економ≥кою, коли п≥дтримка процесу проведенн¤ Ќƒ – зд≥йснюЇтьс¤ без в≥дпов≥дност≥ до њх поточноњ результативност≥; Ц тенденц≥њ Ув≥дпливу ум≥вФ з науковоњ сфери, неприваблив≥сть науки ¤к перспективного виду д≥¤льност≥ дл¤ талановитоњ молод≥ та пов'¤зана з цим в≥дсутн≥сть зам≥щенн¤ стар≥ючих квал≥ф≥кованих кадр≥в, ¤вне ≥ приховане безроб≥тт¤ в науков≥й сфер≥ становл¤ть ¤вну загрозу втрати наукового потенц≥алу. ¬ ц≥лому, на сьогодн≥ майже в ус≥х секторах ѕ≈ наука втратила свою пров≥дну роль. √алузеву та заводську науку через фактичну втрату можливост≥ ф≥нансуватис¤ з галузевих ≥нновац≥йних фонд≥в ≥ в≥дсутн≥сть ≥нших джерел ф≥нансуванн¤ майже л≥кв≥довано. ѕрипинено важлив≥ Ќƒ –, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ ≥снуючого, створенн¤ нового ≥ впровадженн¤ у практику сучасного обладнанн¤. ѕрактично прот¤гом 10 рок≥в не перегл¤далас¤ науково-техн≥чна документац≥¤. як йшлос¤ вище, останн≥ми роками в≥дбувс¤ майже повний розрив зв'¤зк≥в науки з виробництвом. ƒержава стала основним замовником на виконанн¤ Ќƒ –, але обс¤ги цих замовлень Ї м≥зерними, тож ф≥нансуванн¤ ледь вистачаЇ на платню сп≥вроб≥тникам. —итуац≥¤ загострюЇтьс¤ також тим, що ћ≥нпаливенерго ”крањни вже з 1998 року практично дос≥ не мало можливостей щодо ф≥нансуванн¤ необх≥дних обс¤г≥в Ќƒ –. ÷е фактично призвело до припиненн¤ ≥снуванн¤ наукових орган≥зац≥й, багато розробок залишилис¤ незавершеними. „ерез невиконанн¤ науково-техн≥чних розробок не створено власноњ бази техн≥чного переозброЇнн¤ та подальшого розвитку галуз≥. Ѕез належного наукового супроводу ≥ впровадженн¤ сучасних технолог≥й та обладнанн¤ суттЇво знизивс¤ техн≥чний р≥вень експлуатац≥њ устаткуванн¤, ¤ке переважно вичерпало св≥й ресурс ≥ потребуЇ науково обірунтованого п≥дходу дл¤ подовженн¤ терм≥н≥в експлуатац≥њ. Ќегативно позначилась також в≥дсутн≥сть в ”крањн≥ наукових, науково-техн≥чних та ≥нженерних спец≥ал≥зованих головних орган≥зац≥й. јналог≥чною Ї ситуац≥¤ з≥ створенн¤м ч≥ткоњ та прозороњ системи сертиф≥кац≥њ та л≥цензуванн¤. “аким чином, в≥дродженн¤, збереженн¤ ≥ розвиток науково-техн≥чного потенц≥алу енергетики можлив≥ лише в раз≥ усв≥домленн¤ на р≥вн≥ ”р¤ду та ¬ерховноњ –ади ”крањни, що розвиток енергетики неможливий без достатнього ф≥нансуванн¤ наукового забезпеченн¤ ѕ≈ . ‘≥нансове забезпеченн¤. «а масштабом ф≥нансуванн¤ науки положенн¤ ”крањни на тл≥ пров≥дних крањн св≥ту зм≥нилос¤ докор≥нно. якщо до 90-х рок≥в за цим показником ”крањна пос≥дала середн≥й р≥вень серед крањн ™вропейського сп≥втовариства, то п≥зн≥ше вона перейшла до групи крањн з малим науковим потенц≥алом, таких ¤к ”горщина чи ≤спан≥¤. «агальний обс¤г ф≥нансуванн¤ наукових ≥ науково-техн≥чних роб≥т (ЌЌ“–) у 2000 роц≥ становив 1,14% ¬¬ѕ, у т.ч. за рахунок державного бюджету Ц 0,35%. ¬ останн≥ роки наукоЇмн≥сть ¬¬ѕ пост≥йно знижуЇтьс¤ (з 1,36% у 1997 роц≥ до 1,14% у 2000-му). ÷е у 2-2,5 разу менше, н≥ж у пров≥дних крањнах св≥ту. ¬одночас витрати на науков≥ та науково-техн≥чн≥ роботи в ”крањн≥ в розрахунку на одного виконавц¤ у 50-80 раз≥в нижч≥, н≥ж у розвинених крањнах ≥ утрич≥ нижч≥ за рос≥йськ≥. «агальн≥ витрати на фундаментальн≥, прикладн≥ досл≥дженн¤ та науково-техн≥чн≥ розробки упродовж 2000-2001 рр. сп≥вв≥дносилис¤ в межах 1:1, 4:3,3, що ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д оптимальних пропорц≥й за св≥товими оц≥нками (1:2:10). ѕри цьому головним джерелом ф≥нансуванн¤ науково-досл≥дних роб≥т залишаютьс¤ кошти державного бюджету. ѕод≥бн≥ з≥ставленн¤ Ї тривожним ≥ндикатором вкрай недостатнього р≥вн¤ ф≥нансуванн¤ науки. якщо говорити про напр¤ми д≥¤льност≥ з покращанн¤ ф≥нансового забезпеченн¤, то вони повТ¤зан≥ з необх≥дн≥стю виходу на передбачений законом обс¤г державних асигнувань науково-техн≥чноњ сфери. ѕол≥пшенн¤ ситуац≥њ можна добитис¤ шл¤хом концентрац≥њ бюджетних кошт≥в на головних напр¤мах, а також залученн¤ позабюджетних джерел ≥ приватного кап≥талу. адрове забезпеченн¤. Ќизький р≥вень оплати прац≥ в науц≥ призв≥в до пад≥нн¤ престижу, що, у свою чергу, безсумн≥вно, позначилос¤ на чисельност≥ та ¤к≥сному склад≥ кадрового потенц≥алу науки. ¬≥дт≥к кадр≥в, насамперед, молод≥, ¤кий спостер≥гаЇтьс¤ останн≥ми роками, серйозно зм≥нив кадровий склад науково-техн≥чноњ сфери ≥ призв≥в до його пом≥тного стар≥нн¤. “ак≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ переважно через ≥нтенсивний розвал галузевого ≥ заводського сектору, де спостер≥гаЇтьс¤ найб≥льш ≥нтенсивний в≥дплив фах≥вц≥в та науковц≥в Ц удв≥ч≥ проти 1995 року. ƒл¤ галузевого сектору це скороченн¤ Ї також значним Ц у 1,6 разу. “аку ситуац≥ю, кр≥м того, спричинено критичною неспри¤тлив≥стю в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, в тому числ≥ енергетики, до ≥нновац≥й, з огл¤ду на що майже зовс≥м не сформовано потенц≥ал дл¤ реформуванн¤ галузевоњ науки на ринков≥й основ≥. ƒл¤ кадровоњ складовоњ науково-техн≥чного потенц≥алу характерним Ї де¤к≥ особливост≥. ѕо-перше, через нестаб≥льн≥сть роботи наукових орган≥зац≥й значна частина прац≥вник≥в усе ще працюЇ в режим≥ неповноњ робочоњ зайн¤тост≥, а також перебуваЇ в адм≥н≥стративних в≥дпустках (2000-2001 рр. в≥дпов≥дно 22,9 ≥ 16,3%). ѕо-друге, ст≥йкою Ї тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в, що зд≥йснюють наукову ≥ науково-техн≥чну роботу за сум≥сництвом (середньор≥чн≥ темпи такого зростанн¤ в 1991 роц≥ Ц 5,5%, у 2000-му Ц 11%). ≤, нарешт≥, п≥сл¤ трир≥чного (1995-1998 рр.) зниженн¤ темп≥в зараз спостер≥гаЇтьс¤ нова хвил¤ ем≥грац≥њ висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в. ¬одночас ≥снуванн¤ наукових шк≥л Ї ун≥кальною особлив≥стю нашоњ науки, а тому вони повинн≥ стати самост≥йним обТЇктом кадровоњ пол≥тики. ѕри цьому, з одного боку, забезпечуватиметьс¤ спадков≥сть покол≥нь у науц≥, а з ≥ншого Ц розвиватимутьс¤ так≥ важлив≥ елементи науково-техн≥чного потенц≥алу, ¤к традиц≥њ, норми, неформальн≥ знанн¤ тощо. ѕ≥дготовка кадр≥в. ѕроблема п≥дготовки наукових кадр≥в Ц основа в≥дтворенн¤ та розвитку науково-техн≥чного потенц≥алу. ѓњ вир≥шенн¤, в тому числ≥ дл¤ енергетики, неможливе без визначенн¤ основного критер≥ю, а саме Ц вартост≥ нац≥ональноњ робочоњ сили Ц найвищоњ ц≥нност≥ держави. ћи маЇмо в енергетиц≥ надзвичайно високий р≥вень квал≥ф≥кац≥њ робочоњ сили ≥ водночас Ц чи не найнижчу в ™вроп≥ њњ варт≥сть. ”крањна вже майже п≥д≥йшла до меж≥, за ¤кою Ц ф≥зичний розпад робочоњ сили, њњ нездатн≥сть не лише до розвитку, а й просто до самов≥дтворенн¤. ¬се це зумовлюЇ нагальну необх≥дн≥сть налагодженн¤ системи п≥дготовки та переп≥дготовки кадр≥в, особливо тих, ¤к≥ працюватимуть у ѕ≈ ”крањни найближч≥ 10-20 рок≥в, забезпечуючи перех≥д на сучасн≥ технолог≥чн≥ засади розвитку енергетики, отже Ц сталого розвитку вс≥Їњ економ≥ки крањни. Ѕез розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми не вдастьс¤ здолати економ≥чну в≥дстал≥сть, п≥дн¤тис¤ до р≥вн¤ цив≥л≥зованоњ, економ≥чно незалежноњ держави. —истема п≥дготовки наукових кадр≥в повинна бути узгоджена з вимогами та пр≥оритетами розвитку галузей ѕ≈ . ¬елику увагу треба прид≥лити п≥дготовц≥ наукових кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ через мережу асп≥рантур ≥ докторантур при академ≥чних ≥нститутах, вузах ≥ наукових центрах. р≥м того, необх≥дно орган≥зувати широку п≥дготовку менеджер≥в дл¤ сфери науки та ≥нновац≥й. ћатер≥ально-техн≥чна база. ритичним Ї стан на¤вного парку наукових прилад≥в ≥ обладнанн¤. «а даними ƒержкомстату, лише близько 5% одиниць машин та устаткуванн¤, ¤к≥ перебували на баланс≥ наукових орган≥зац≥й станом на початок 2000 року, можна в≥днести до нового обладнанн¤ в≥ком до п'¤ти рок≥в. ћайже 70% на¤вного парку машин та устаткуванн¤ експлуатуЇтьс¤ понад 10 рок≥в, б≥льше за 25% Ц понад 20 рок≥в. —ередн≥й в≥к машин ≥ устаткуванн¤ дос¤г 16 рок≥в. ” 76% загальноњ к≥лькост≥ машин та устаткуванн¤ коеф≥ц≥Їнт зношенн¤ перевищуЇ 50%. ѕитома вага кап≥тальних вкладень у загальних витратах наукових орган≥зац≥й на виконанн¤ наукових ≥ науково-техн≥чних роб≥т 2000 року не перевищила 3%, у т.ч. на придбанн¤ устаткуванн¤ та обладнанн¤ Ц трохи б≥льше 2%. ¬край мала частка вид≥л¤Їтьс¤ на оновленн¤ основних фонд≥в наукових орган≥зац≥й, у 2000 роц≥ Ц всього 0,16% загального обс¤гу централ≥зованих кап≥тальних внеск≥в. ¬ажливим чинником п≥дтриманн¤ в ”крањн≥ високого р≥вн¤ окремих напр¤м≥в досл≥джень ≥ розробок дедал≥ б≥льше стаЇ м≥жнародна сп≥впрац¤, допомога заруб≥жних наукових фонд≥в, наданн¤ обладнанн¤ ≥ноземними партнерами або замовниками наукових розробок. ≤нформац≥йне забезпеченн¤. Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ ≥снуЇ досить розвинена мережа орган≥зац≥й, що зд≥йснюють ≥нформац≥йне забезпеченн¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥. ¬она охоплюЇ державн≥ науков≥, науково-техн≥чн≥ б≥бл≥отеки, в≥домч≥, заводськ≥ б≥бл≥отеки та ≥нформац≥йн≥ фонди. ѕроте обс¤ги комплектуванн¤ новою л≥тературою нав≥ть пров≥дних наукових б≥бл≥отек починаючи з 90-х рок≥в ≥ до останнього часу пост≥йно зменшуютьс¤. ƒос≥ не створено власного повномасштабного фонду патентноњ ≥нформац≥њ, внасл≥док чого кожна друга науково-техн≥чна розробка проводитьс¤ без попереднього вивченн¤ на¤вноњ у св≥т≥ патентноњ ≥нформац≥њ. –≥вень комп'ютеризац≥њ наукових орган≥зац≥й, створенн¤ локальних ≥нформац≥йних комп'ютерних мереж, користуванн¤ ≤нтернетом ≥стотно в≥дстаЇ в≥д параметр≥в розвинених крањн. Ћише окрем≥ науков≥ орган≥зац≥њ нав≥ть за на¤вност≥ необх≥дних техн≥чних засоб≥в мають ф≥нансов≥ можливост≥ користуватись автоматизованими заруб≥жними фондами науковоњ, науково-техн≥чноњ та патентноњ ≥нформац≥њ. ѕ≥двищенн¤ ≥нновац≥йноњ активност≥. —таб≥л≥зац≥¤ та розвиток енергетики в ц≥лому може базуватись лише на нов≥тн≥х науково-техн≥чних дос¤гненн¤х. ѕричому важкий стан енергетики, ¤к це не парадоксально, створюЇ ун≥кальн≥ можливост≥ дл¤ њњ переходу на найвищий сучасний щабель, ¤кщо правильно обрати стратег≥ю виходу з кризи та вкласти в≥дпов≥дн≥ кошти. « ц≥Їњ точки зору на особливу увагу заслуговують створен≥ останн≥м часом науков≥ засади прогнозуванн¤ й оптим≥зац≥њ розвитку енергетики, ун≥кальна система в≥дпов≥дних математичних моделей ≥ обчислювальних метод≥в ≥ програмно-≥нформац≥йних систем. р≥м того, попри складн≥ умови, в ¤ких велис¤ науково-техн≥чн≥ розробки, на сьогодн≥ отримано певн≥ науково-техн≥чн≥ результати, ¤к≥ можуть стати основою дл¤ подальшого розвитку ѕ≈ , вир≥шенн¤ низки першочергових ≥ довгострокових завдань. ѕричому, ¤кщо частина розробок може виконуватис¤ певною м≥рою за рахунок використанн¤ досить обмежених кошт≥в, то ≥снують ун≥кальн≥ розробки, ¤к≥ в такий спос≥б майже неможливо довести до завершенн¤. ¬они потребують на чимал≥ кошти та значн≥ зусилл¤, тож до них мають бути залучен≥ додатков≥ кошти галузевих м≥н≥стерств ≥ в≥домств, забезпечено перех≥д до м≥жнародноњ сп≥впрац≥. ќсобливо сл≥д в≥дзначити пропозиц≥њ щодо спорудженн¤ крупних, дорогих стенд≥в, п≥лотних установок, промислових зразк≥в тощо. ƒо них сл≥д також в≥днести створенн¤ випробувальних центр≥в ≥ центр≥в сертиф≥кац≥њ. ¬ умовах нестач≥ власних кошт≥в у п≥дприЇмств, а також обмеженост≥ державноњ п≥дтримки найважлив≥шою умовою актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ Ї залученн¤ ф≥нанс≥в з недержавних джерел з метою комерц≥ал≥зац≥њ технолог≥й. ¬≥тчизн¤ний науково-техн≥чний потенц≥ал маЇ велик≥ можливост≥ дл¤ розробки комерц≥йно ц≥нних технолог≥й ≥ в раз≥ створенн¤ спри¤тливого орган≥зац≥йно-економ≥чного середовища може стати дл¤ ≥нвестор≥в прибутковою сферою вкладенн¤ кошт≥в. як доводить св≥товий досв≥д, вир≥шального значенн¤ дл¤ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ потребуЇ створенн¤ розгалуженоњ ≥нновац≥йноњ ≥нфраструктури. ѕершочерговими д≥¤ми в цьому напр¤м≥ можуть бути створенн¤ ≥ розвиток ≥нновац≥йно-технолог≥чних центр≥в та технопарк≥в, розвиток системи п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в в галуз≥ технолог≥чного менеджменту, створенн¤ ≥нформац≥йних баз науково-техн≥чних розробок та ≥нновац≥йних проект≥в. Ўирокий розвиток малого та середнього ≥нновац≥йного п≥дприЇмництва дозволить залучити до процесу ринкових перетворень та оживленн¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки великий науково-техн≥чний потенц≥ал ≥ за м≥н≥мальних витрат розробити конкурентоспроможну наукоЇмну продукц≥ю. ¬ основу розвитку ≥нновац≥йноњ ≥нфраструктури може бути покладено ≥дею створенн¤ в рег≥онах ≥нновац≥йно-технолог≥чних центр≥в ≥з наступним обТЇднанн¤м њх у мережу, що забезпечить супров≥д ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. «авданн¤ науково-техн≥чного розвитку ѕ≈ . Ќев≥дТЇмною частиною державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики маЇ стати спри¤нн¤ зм≥цненню науково-техн≥чного потенц≥алу ѕ≈ . ƒл¤ цього необх≥дно розробити ч≥ткий механ≥зм взаЇмод≥њ орган≥в державноњ влади та рег≥ональних центр≥в щодо узгодженн¤ загальнонац≥ональних та рег≥ональних ≥нтерес≥в. ” межах реал≥зац≥њ рег≥ональноњ складовоњ державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики на найближчу перспективу, особливу увагу сл≥д прид≥лити вир≥шенню проблеми наукоЇмност≥ галузей ѕ≈ , розвитков≥ ≥нформац≥йноњ мереж≥ телекомун≥кац≥й, створенню ≥нфраструктури ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, насамперед у рег≥онах з високою концентрац≥Їю науково-техн≥чного потенц≥алу. як основн≥ напр¤ми науково-техн≥чноњ пол≥тики у сфер≥ ѕ≈ сл≥д в≥дзначити: Ц поступове зб≥льшенн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤ науково-техн≥чних досл≥джень, що зд≥йснюютьс¤ державними науковими закладами зг≥дно з пр≥оритетними напр¤мами розвитку галузей ѕ≈ ; Ц започаткуванн¤ нових форм орган≥зац≥њ науково-техн≥чних досл≥джень ≥ впровадженн¤ њх результат≥в за допомоги створенн¤ мереж≥ в≥тчизн¤них ≥нновац≥йно-технолог≥чних центр≥в ≥ технопарк≥в, ≥нформац≥йно-анал≥тичних ≥ консультац≥йних центр≥в, залученн¤ до роботи в них пров≥дних науковц≥в ≥ фах≥вц≥в; Ц формуванн¤ сучасних технолог≥й п≥дготовки ≥ прийн¤тт¤ пол≥тичних та економ≥чних р≥шень у сфер≥ енергетики, впровадженн¤ нових форм сп≥впрац≥ ур¤ду та законодавчоњ влади з науковими ≥ громадськими орган≥зац≥¤ми та профес≥йними асоц≥ац≥¤ми, ≥нформац≥йно-анал≥тичними ≥ консультац≥йними центрами; Ц забезпеченн¤ активноњ участ≥ наукових установ та ≥нформац≥йно-анал≥тичних ≥ консультац≥йних центр≥в у розробц≥ економ≥чно обірунтованих механ≥зм≥в реал≥зац≥њ енергетичноњ пол≥тики з урахуванн¤м прогноз≥в розвитку окремих галузей ѕ≈ ≥ господарського комплексу в ц≥лому; Ц забезпеченн¤ можливостей дл¤ вивченн¤ та використанн¤ св≥тового досв≥ду розвитку техн≥ки ≥ технолог≥й майбутнього. ƒержавне спри¤нн¤ встановленню сп≥вроб≥тництва ≥з закордонними крањнами у сфер≥ розробки ≥ впровадженн¤ сучасних високоефективних технолог≥й та устаткуванн¤; Ц забезпеченн¤ державноњ п≥дтримки поширенн¤ ≥нформац≥њ про результати реал≥зац≥њ перспективних проект≥в, нов≥ в≥тчизн¤н≥ розробки ≥ технолог≥њ серед св≥товоњ сп≥льноти з метою розширенн¤ впровадженн¤ в≥тчизн¤них науково-техн≥чних дос¤гнень в ”крањн≥ та за кордоном; Ц зд≥йсненн¤ пол≥тичних та орган≥зац≥йних заход≥в щодо спри¤нн¤ максимальному залученню в≥тчизн¤них науково-досл≥дних орган≥зац≥й, ≥нженерних компан≥й та наукових центр≥в дл¤ участ≥ у проектах, ¤к≥ виконуютьс¤ в ”крањн≥ за рахунок грант≥в ≥ кредит≥в м≥жнародних орган≥зац≥й та фонд≥в; Ц створенн¤ державноњ ≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи функц≥онуванн¤ ѕ≈ з метою забезпеченн¤ орган≥в державноњ влади вс≥х р≥вн≥в достов≥рною ≥ повною ≥нформац≥Їю про стан справ з енергозабезпеченн¤м рег≥он≥в. 18.2. ћехан≥зми реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни ƒл¤ вчасноњ та ефективноњ реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ необх≥дно впровадити наступн≥ основн≥ заходи та механ≥зми. –озробка (уточненн¤) галузевих програм розвитку енергетики. Ќа баз≥ та з використанн¤м основних показник≥в, пропорц≥й, р≥вн≥в та обс¤г≥в виробництва, транспортуванн¤, споживанн¤, ≥мпорту-експорту енергетичних ресурс≥в, напр¤м≥в розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу та енергетичного господарства крањни в ц≥лому, ¤к≥ розроблен≥ в ≈нергетичн≥й стратег≥њ на перспективу до 2030 року, необх≥дно розробити (вдосконалити ≥снуюч≥) галузев≥ (п≥дгалузев≥) програми модерн≥зац≥њ та розвитку енергетики. √либина прогнозуванн¤ маЇ дос¤гати 2015-2020 рр. ≥ визначатис¤ конкретними умовами галуз≥ (п≥дгалуз≥). ¬ зазначених програмах повинна забезпечуватис¤ висока ступ≥нь детал≥зац≥њ з доведенн¤м до проект≥в конкретних обТЇкт≥в. ¬ електроенергетичному комплекс≥ необх≥дно розробити (уточнити) програми розвиткутаких п≥дгалузей: атомноњ енергетики; теплових електричних станц≥й; комб≥нованого виробництва електричноњ та тепловоњ енерг≥њ; г≥дроенергетики; електричних мереж; електроенергетичного машинобуд≥вного комплексу; енергетичного буд≥вельного комплексу. ¬ нафтогазовому комплекс≥ потр≥бно розробити (уточнити) програми розвитку газовидобувноњ промисловост≥, нафтовидобувноњ промисловост≥, газотранспортноњ системи та газопров≥дних мереж, нафтотранспортноњ системи, нафтопереробноњ промисловост≥. ” вуг≥льн≥й галуз≥ необх≥дно уточнити програму Ђ”крањнське вуг≥лл¤ї з≥ зб≥льшенн¤м глибини прогнозуванн¤ до 2020 року. Ќеобх≥дно розробити нову редакц≥ю омплексноњ державноњ програми енергозбереженн¤ ”крањни з доведенн¤м глибини прогнозуванн¤ до 2020 року. ƒоц≥льно розробити програму розвитку нетрадиц≥йних ≥поновлюваних джерел енерг≥њ, програми розвитку енергетичних господарств крупних народногосподарських комплекс≥в, у тому числ≥ житлово-комунального, промислового тощо, а також програму еколог≥зац≥њ енергетичного сектору крањни. Ќормативно-правове забезпеченн¤ реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни. –озроблен≥ в структур≥ ≈нергетичноњ стратег≥њ головн≥ напр¤ми вдосконаленн¤ нормативно-правовоњ бази розвитку ≥ функц≥онуванн¤ енергетики повинн≥ бути уточненими та детал≥зованими при розробц≥ галузевих програм розвитку енергетики з доведенн¤м до проект≥в конкретних закон≥в. Ќезалежно в≥д цього найближчим часом маЇ бути розроблено проекти нормативно-правових акт≥в, що забезпечують реал≥зац≥ю ≈нергетичноњ стратег≥њ, в тому числ≥ надходженн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, створенн¤ необх≥дних фонд≥в розвитку енергетики, покращують ≥нвестиц≥йний кл≥мат (закон про л≥зинг тощо), ц≥ноутворенн¤ в енергетичному сектор≥, антимонопольне законодавство, удосконалюють структури ринк≥в палива та енерг≥њ, еколог≥чне законодавство тощо. ÷≥нова ≥ податкова пол≥тика. ÷≥ни ≥ тарифи на енергетичн≥ ресурси в ”крањн≥ наближен≥ до св≥тових. ќднак структура тариф≥в потребуЇ вдосконаленн¤ з метою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ паливно-енергетичних компан≥й. ÷≥ни на паливо та енерг≥ю повинн≥ забезпечити ф≥нансуванн¤ ¤к виробничоњ, так ≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. Ќеобх≥дно п≥дсилити роль державних орган≥в у регулюванн≥ та контрол≥ за ф≥нансовими потоками субТЇкт≥в природних монопол≥й з метою встановленн¤ обТЇктивних ц≥н (тариф≥в) ≥ справедливих норм прибутку. « метою забезпеченн¤ поточних ф≥скальних ≥нтерес≥в держави потр≥бно передбачити подальше вдосконаленн¤ податковоњ пол≥тики. –азом ≥з тим за рахунок удосконаленн¤ податковоњ пол≥тики (зниженн¤ податкового тиску) потр≥бно забезпечити можлив≥сть самоф≥нансуванн¤ ≥ (особливо) модерн≥зац≥њта розвитку енергетичних п≥дприЇмств. ѕодаткова пол≥тика повинна передбачати можлив≥сть введенн¤ певних податкових п≥льг на д≥¤льн≥сть енергетичних компан≥й, ¤к≥ впроваджують нов≥тнЇ високоефективне устаткуванн¤, еколог≥чно чист≥ технолог≥њ, зменшують техногенне навантаженн¤ на довк≥лл¤ тощо. –озвиток ≥ вдосконаленн¤ енергетичних ринк≥в. ¬≥дпов≥дно до св≥тових процес≥в розвиток товарно-грошових в≥дносин в енергетичному сектор≥ ”крањни повинен базуватис¤ на ринкових засадах. —тановленн¤ енергетичних ринк≥в у крањн≥ потребуЇ на значн≥ витрати ≥ час. —в≥товий досв≥д њх впровадженн¤ демонструЇ досить високу ефективн≥сть ринкового регулюванн¤ з одночасною п≥двищеною чутлив≥стю енергетичного сектору до структури енергетичних ринк≥в, що вимагаЇ виваженост≥ в розробц≥ та використанн≥ ринк≥в палива та енерг≥њ в умовах ”крањни. ¬ пер≥од до 2010 року необх≥дно забезпечити формуванн¤, становленн¤ та вдосконаленн¤ таких ринк≥в палива й енерг≥њ: - електроенерг≥њ; - вуг≥лл¤; - газу; - нафти ≥ нафтопродукт≥в; - тепловоњ енерг≥њ. ѕередумовами створенн¤ ≥ впровадженн¤ повномасштабних ринк≥в палива та енерг≥њ Ї: Ц погашенн¤ заборгованост≥ та повна оплата спожитих паливно-енергетичних ресурс≥в; Ц впровадженн¤ автоматизованих вим≥рювальних систем обл≥ку та обм≥ну даними, ¤к≥ в≥дпов≥дають м≥жнародним стандартам; Ц внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до законодавства ≥ розробка необх≥дних нормативних документ≥в; Ц розробка ≥ готовн≥сть до запровадженн¤ вс≥х елемент≥в балансового механ≥зму, складовими ¤кого Ї розрахунок дисбалансу та балансуючий ринок. ƒл¤ забезпеченн¤ д≥¤льност≥ член≥в ринк≥в палива й енерг≥њ необх≥дно передбачити: Ц створенн¤ системи диференц≥йованого комерц≥йного обл≥ку та обм≥ну даними; Ц забезпеченн¤ поточноњ оплати в повному обс¤з≥ та погашенн¤ заборгованост≥ за спожит≥ енергетичн≥ ресурси; Ц зобовТ¤занн¤ щодо повного покритт¤ витрат (у т.ч. на зн¤тт¤ з експлуатац≥њ ¤дерних установок ј≈—, еколог≥чн≥ в≥дшкодуванн¤ тощо). ”досконаленн¤, створенн¤ та впровадженн¤ ринк≥в палива й енерг≥њ маЇ забезпечити отриманн¤ вагомих соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в, а саме: Ц посиленн¤ конкуренц≥њ, що приведе до встановленн¤ обірунтованих ц≥н на паливо та енерг≥ю; Ц забезпеченн¤ саморегулюванн¤ ринку; Ц реструктуризац≥¤ борг≥в, що створить умови дл¤ п≥двищенн¤ початковоњ ц≥ни продажу енергетичних обТЇкт≥в, зб≥льшить надходженн¤ до державного бюджету в≥д њх приватизац≥њ; Ц л≥кв≥дац≥¤ перехресного субсидуванн¤, встановленн¤ обірунтованих ц≥н дл¤ вс≥х споживач≥в, що стимулюватиме њх до б≥льш ефективного споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в; Ц в≥дображенн¤ через оптов≥ ц≥ни фактичних витрат на виробництво енергоресурс≥в, що забезпечить встановленн¤ обТЇктивних ц≥н дл¤ споживач≥в; Ц включенн¤ витрат на зн¤тт¤ з експлуатац≥њ та подовженн¤ ресурсу обладнанн¤ до складу витрат на виробництво електричноњ енерг≥њ на атомних електростанц≥¤х, що п≥двищить еколог≥чну безпеку крањни; Ц впровадженн¤ системи комерц≥йного обл≥ку та обм≥ну даними, а також п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за несанкц≥оноване споживанн¤ палива й енерг≥њ, що забезпечить зменшенн¤ втрат у транспортних мережах ≥ позитивно вплине на формуванн¤ роздр≥бних тариф≥в на енергетичн≥ ресурси; Ц запровадженн¤ механ≥зм≥в страхуванн¤ ц≥нових ризик≥в, ¤ке спри¤тиме зменшенню коливань ц≥ни на енергоресурси; Ц розвиток ринкових взаЇмов≥дносин на ринках палива й енерг≥њ, що створить привабливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат в енергетичному сектор≥. —творенн¤ загальнодержавних ≥ галузевих фонд≥в розвитку енергетики. —крутний ф≥нансовий стан б≥льшост≥ енергетичних п≥дприЇмств, великий податковий тиск, ф≥зична зношен≥сть ≥ моральна застар≥л≥сть њх основних фонд≥в разом ускладнюють або унеможливлюють оновленн¤ в необх≥дних обс¤гах њхньоњ матер≥альноњ бази, нарощуванн¤ виробництва з використанн¤м нов≥тн≥х, енергоефективних технолог≥й та устаткуванн¤. Ќа етап≥ виходу з кризового стану в багатьох п≥дгалуз¤х енергетики Ї потреба в залученн≥ додаткових ≥нвестиц≥йних ресурс≥в з≥ спец≥альних фонд≥в розвитку енергетики, призначенн¤ ¤ких пол¤гаЇ у формуванн≥ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, модерн≥зац≥њ та буд≥вництванових енергетичних обТЇкт≥в. Ќеобх≥дн≥сть у створенн≥ фонд≥в розвитку, механ≥зми њх наповненн¤ та пер≥од функц≥онуванн¤ повинн≥ визначатис¤ при розробц≥ (уточненн≥) програм розвитку конкретних енергетичних галузей. Ќараз≥ Ї необх≥дн≥сть у створенн≥ щонайменше двох спец≥альних загальнодержавних фонд≥в, а саме Цфонду розвитку електроенергетичного комплексу та фонд≥в енергозбереженн¤ на п≥дприЇмствах. ћон≥торинг реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни. «абезпеченн¤ ефективного розвитку енергетичного комплексу, над≥йного енергопостачанн¤ в умовах ринкового регулюванн¤ зумовлюють необх≥дн≥сть пост≥йного мон≥торингу та контролю виконанн¤ ≈нергетичноњ стратег≥њ. « огл¤ду на це, необх≥дно створити ≥нформац≥йно-анал≥тичну систему та в≥дпов≥дну пост≥йно д≥ючу орган≥зац≥йну структуру дл¤ оц≥нки поточноњ ситуац≥њ, обірунтуванн¤, формуванн¤, коригуванн¤ та контролю за реал≥зац≥Їю стратег≥чних р≥шень з розвитку системи енергозабезпеченн¤ крањни. √оловними в робот≥ такоњ структури мають стати так≥ завданн¤: Ц забезпеченн¤ на регул¤рн≥й основ≥ та зг≥дно ≥з запитами орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади анал≥тичних оц≥нок щодо стану ≥ проблем розвитку ≥ функц≥онуванн¤ паливно-енергетичного комплексу на баз≥ анал≥зу статистичних матер≥ал≥в, зв≥т≥в в≥дпов≥дних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, енергетичних компан≥й та ≥нших субТЇкт≥в цього сектору економ≥ки ”крањни, тенденц≥й розвитку св≥товоњ енергетики, науково-техн≥чного прогресу тощо; Ц оц≥нка стану реал≥зац≥њ прийн¤тих р≥шень з розвитку енергетичного комплексу крањни, визначенн¤ необх≥дних д≥й та формуванн¤ в≥дпов≥дних пропозиц≥й при виникненн≥ суттЇвих в≥дхилень, ¤к≥ ставл¤ть п≥д загрозу енергетичну безпеку держави, можлив≥сть сталого ≥ над≥йного њњ енергозабезпеченн¤; Ц експертиза проект≥в розвитку енергокомплексу крањни; Ц науковий супров≥д ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни, њњ коригуванн¤ по м≥р≥ уточненн¤ майбутн≥х рамкових умов функц≥онуванн¤ та розвитку економ≥ки. Ќауково-техн≥чний супров≥д ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни. –озробка ≈нергетичноњ стратег≥њ базуЇтьс¤ на виконанн≥ великого обс¤гу науково-техн≥чних досл≥джень, повТ¤заних ≥з прогнозуванн¤м розвитку складних технолог≥чних систем на глибоку перспективу. «а своЇю природою результати прогнозуванн¤ з плином часу повинн≥ уточнюватись на баз≥ нових даних. ÷е надаЇ можлив≥сть звужувати д≥апазон (конус) р≥шень, що приймаютьс¤, та п≥двищувати точн≥сть прогнозуванн¤. р≥м того, з часом покращуЇтьс¤ математико-анал≥тична та програмно-≥нформац≥йна база прогнозуванн¤, ¤ку доц≥льно використовувати дл¤ уточненн¤ прогнозних показник≥в ≈нергетичноњ стратег≥њ. Ќарешт≥, поточн≥ к≥льк≥сн≥ зм≥ни в показниках на певному пер≥од≥ повинн≥ приводити до ¤к≥сних зм≥н, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть пер≥одичноњ розробки нових редакц≥й ≈нергетичноњ стратег≥њ. «азначен≥ особливост≥ зумовлюють необх≥дн≥сть пост≥йного науково-техн≥чного супроводу ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни, метою ¤кого Ї мон≥торинг поточного стану реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ на основ≥ вдосконаленн¤ математико-анал≥тичних ≥ програмно-≥нформац≥йних засоб≥в прогнозуванн¤ розвитку енергетики крањни. ѕрактичними результатами ц≥Їњ д≥¤льност≥ маЇ бути, зокрема, наданн¤ ”р¤ду ”крањни щор≥чних допов≥дей про х≥д реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни та пер≥одична (не менше, н≥ж раз у пТ¤ть рок≥в) розробка њњ нових редакц≥й. ќтапливайс¤. —овещание. ƒиректива европарламента и евросовета по энергоэффективности. ѕроектирование системы напольног. ѕроект. √лавна¤ -> Ёкологи¤ 
|