√лавна¤ ->  Ёкологи¤ 

 

≈нергоресурси ≥ макроеконом≥ка. ѕереработка и вывоз строительного мусора

—. –ыбченко

 

ћинтопэнерго предлагает новые правила формировани¤ тарифов на электроэнергию дл¤ тепловых генерирующих компаний, работающих в так называемом конкурентном секторе энергорынка. ¬опрос об их введении будет рассматриватьс¤ на ближайшем заседании Ќациональной комиссии регулировани¤ электроэнергетики (Ќ –Ё) 26 июн¤. ≈сли решение будет одобрено, изменени¤ вступ¤т в силу уже 1 июл¤.

 

Ёнергетики демпингуют

 

„иновники из ћинтопэнерго предлагают, чтобы часть энергогенерирующих компаний (речь идет о “Ё—) продавали киловатты по так называемой Ђза¤вленной стоимостиї. —ейчас оптова¤ рыночна¤ цена на электроэнергию формируетс¤ как среднеарифметическа¤ (упрощенно) Ч из фиксированной цены јЁ— и гидроэлектростанций плюс цена электроэнергии от “Ё—, определ¤ема¤ в результате конкурса ценовых за¤вок. —егодн¤ в обеспечении страны электроэнергией участвуют только те блоки “Ё—, которые предлагают в каждый конкретный день наиболее низкую стоимость за свою и без того дорогую продукцию, либо те “Ё—, которые готовы пускатьс¤/останавливатьс¤ по указанию диспетчера энергорынка дл¤ регулировани¤ пиковых нагрузок в течение дн¤, чего не могут сделать јЁ— и √Ё—. —оответственно, кто предлагает меньшую цену и готовность маневрировать оборудованием, тот востребован на рынке.

 

ќднако все энергогенерирующие компании, прошедшие конкурс, т.е. включенные диспетчером в график нагрузки, получают за свою продукцию одинаковую, максимально высокую цену, независимо от поданной за¤вки. ќна определ¤етс¤ по Ђверхней планкеї Ч наивысшей за¤вленной стоимости электроэнергии (ее предлагают “Ё—, использующие в своей работе преимущественно газ). Ђ»з-за такой системы тарифообразовани¤ некоторые компании демпингуют, чтобы выиграть на рынке за¤вок, затем включитьс¤ в работу и получить средстваї, Ч по¤снил Ђƒ≈Ћ”ї глава Ќацкомиссии регулировани¤ электроэнергетики ¬алерий  альченко.  роме того, по его словам, занижать за¤вленную стоимость электроэнергии позвол¤ет и другой фактор.  омпании понимают, что в случае получени¤ заказа смогут компенсировать демпинговые тарифы за счет дополнительных статей доходов Ч платы за рабочую мощность и маневренность. ќднако следует заметить, что маневренный режим работы энергоблока не очень хорош дл¤ оборудовани¤ “Ё—. ѕохожее сравнение, пожалуй, с ездой автомобил¤ по трассе и короткими перебежками со включением и выключением двигател¤ в пробках по городу. —ущественно увеличиваетс¤ расход топлива, изнашиваетс¤ оборудование, увеличиваетс¤ веро¤тность аварийных остановок.

 

 ак измен¤тс¤ правила

 

»нтересы ЌјЁ  ЂЁнергоатомї и Ђ”кргидроэнергої затронуты не будут. “арифы на их электроэнергию утверждаютс¤ Ќ –Ё. ƒл¤ генкомпаний “Ё— по¤вл¤етс¤ возможность получать платежи за электроэнергию в за¤вленном ими же размере. “о есть кто за¤вит большую цену, тот получит больше денег. –езультат такого новшества предугадать нетрудно.

 

Ёлектроэнерги¤ подорожает

 

ѕо словам собеседника Ђƒ≈Ћјї, новые принципы тарифообразовани¤ могут привести к завышению стоимости электроэнергии отдельными участниками рынка, что в результате отразитс¤ на оптовой цене электроэнергии. Ђ—ейчас провод¤тс¤ тестовые расчеты, Ч объ¤сн¤ет источник. Ч ќни показывают, что генераци¤ стараетс¤ завышать свои ценовые за¤вки, попасть в группу более дорогих блоков и получить за электроэнергию высокую, экономически необоснованную ценуї.

 

Ётот процесс можно объ¤снить двум¤ факторами. ¬о-первых, с генкомпаний снимаетс¤ необходимость изыскани¤ дешевых топливных ресурсов. Ђ«ачем пытатьс¤ удешевл¤ть, если по какой бы цене топливо ни покупалось, оно все равно окупитс¤ после продажи на рынке?ї Ч вопрошает генеральный директор Ђ иевэнергої —ергей “итенко. Ќе будут заинтересованы “Ё— и в снижении доли дорогого газа в общей структуре топлива (по результатам 2007 года, дол¤ газа у разных генерирующих компаний колеблетс¤ от 1,0 до 19,6%). ќжидать увеличени¤ эффективности работы энергоблоков тепловых электростанций также не стоит Ч получа¤ свою за¤вленную цену на товар, компани¤ вр¤д ли будет стремитьс¤ существенно минимизировать издержки производства, вкладывать значительные суммы в ремонты и модернизацию. ¬се это приведет к снижению инвестиционной привлекательности тепловой генерации и ударит по конечному потребителю.

 

 

ј. –евенко

 

Ќа тл≥ триваючого у верхах зТ¤совуванн¤ Ђхто головн≥шийї ≥ стомливого оч≥куванн¤, що суд у ѕТ¤тихатках скасуЇ  онституц≥ю ”крањни, ¤кось на другий-трет≥й план в≥д≥йшли проблеми енергетичноњ безпеки та формуванн¤ ≥ використанн¤ енергоресурс≥в крањни, ¤к≥ ще п≥вроку тому займали пр≥оритетне становище. јле вони зовс≥м не втратили актуальност≥. ќдн≥Їю з проблем залишаЇтьс¤ ≥ пол≥пшенн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ енергогалузей. ÷е необх≥дний ≥нструмент анал≥зу, мон≥торингу, ефективност≥ використанн¤ енергетичних ресурс≥в, прогнозноњ стратег≥њ њхнього розвитку. « огл¤ду на це напрошуЇтьс¤ низка заход≥в, що дадуть змогу ¤к≥сно пол≥пшити ситуац≥ю. —еред них на першому м≥сц≥ Ч завданн¤ розробки сучасних енергетичних баланс≥в, ¤к≥ базуватимутьс¤ на м≥жнародн≥й методолог≥њ, ≥ ≥нтегруванн¤ макроеконом≥чноњ та енергетичноњ ≥нформац≥њ.

 

≈нергоспоживанн¤ ”крањни на тл≥ ≥нших крањн

 

ƒл¤ економ≥ки сучасноњ ”к≠рањни характерна вкрай низька ефективн≥сть використанн¤ енергетичних ресурс≥в. “акий стан справ Ї насл≥дком низки причин, зокрема, структури промислового виробництва з перевагою енергоЇмних галузей Ч чорноњ металург≥њ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥, а також виробничо-техн≥чноњ бази, ¤ка збереглас¤ здеб≥льшого ще з рад¤нських час≥в ≥ ор≥Їнтована на тод≥шн≥ низьк≥ внутр≥шн≥ ц≥ни на нафту ≥ газ. ƒонедавна ”крањна могла одержувати недорогий природний газ, що не стимулювало його ощадливого використанн¤. ” нас також велик≥ втрати енергоресурс≥в при транспортуванн≥ ≥ розпод≥л≥.

 

Ќайб≥льш зрозум≥лим ≥ загальновизнаним у св≥т≥ узагальнюючим показником ефективност≥ використанн¤ енергетичних ресурс≥в Ї њхн¤ витрата на одиницю виробленого валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ). ÷≥ розрахунки за крањнами ≥ рег≥онами св≥ту зд≥йснюЇ ћ≥жнародне енергетичне агентство (ћ≈ј). ¬с≥ первинн≥ енергетичн≥ ресурси (виробництво, сальдо експорту й ≥мпорту, зм≥на запас≥в) перевод¤тьс¤ в умовний нафтовий екв≥валент. ѕри цьому розраховуЇтьс¤, ск≥льки к≥лограм≥в палива в цьому екв≥валент≥ витрачаЇтьс¤ на 1000 дол. виробленого ¬¬ѕ. ѕричому, що важливо зазначити, пор≥вн¤льн≥ дан≥ перевод¤тьс¤ з нац≥ональних валют у долари —Ўј не за оф≥ц≥йним валютним курсом, а за найб≥льш правильними дл¤ м≥жнародних пор≥вн¤нь паритетами куп≥вельноњ спроможност≥ (ѕ —). ÷≥ паритети враховують реальн≥ сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на вс≥ товари ≥ послуги, а не лише за зовн≥шньоторговельними операц≥¤ми, на котр≥ переважно ор≥Їнтован≥ оф≥ц≥йн≥ валютн≥ курси. ” крањнах ≥з розвиненою ринковою економ≥кою р≥зниц¤ м≥ж сп≥вв≥дношенн¤м нац≥ональних валют за ѕ — ≥ оф≥ц≥йними валютними курсами незначна (плюс-м≥нус 5Ч10%). ј в крањнах, що розвиваютьс¤, ≥ крањнах ≥з перех≥дною економ≥кою, включаючи ”крањну, ¬¬ѕ у перерахунку за валютним курсом ви¤вл¤Їтьс¤ меншим, н≥ж за ѕ —, до пТ¤ти раз≥в.

 

÷≥ показники наведен≥ в табл. 1. ” н≥й теж показане ≥ сп≥вв≥дношенн¤ за валютними курсами, пор≥вн¤нн¤ за ¤кими вигл¤даЇ ще б≥льш невт≥шним. јле саме за оф≥ц≥йним доларовим курсом ”крањн≥ доводитьс¤ розплачуватис¤ за ≥мпортован≥ газ, нафту ≥ нафтопродукти.

 

” 2004 роц≥ в ”крањн≥ ефективн≥сть використанн¤ енергонос≥њв була в 2,4 разу нижча, н≥ж загалом у св≥т≥, у 2,6 разу менша, н≥ж у 26 крањнах ќ≈—–, ≥ в 3,1 разу нижча, н≥ж у 25 крањнах ™вросоюзу.

 

”крањна за ефективн≥стю витрати умовного нафтового палива в≥дстаЇ (за даними 2003 року) в≥д ѕольщ≥ в 2,4 разу, —ловаччини Ч 1,95, ”горщини Ч 2,9 разу. ¬≥дставанн¤ в≥д великих зах≥дноЇвропейських крањн ще б≥льше: в≥д ‘ранц≥њ Ч у 3,1 разу, ≤тал≥њ Ч 4,3. ѕоказники енергоефективност≥ нашоњ крањни набагато нижч≥, чим нав≥ть у найб≥льших крањнах св≥ту, ¤к≥ розвиваютьс¤, Ч  итањ, ≤нд≥њ, Ѕразил≥њ.

 

«начущ≥сть цих в≥дм≥нностей ”крањни ≥ св≥ту можна зрозум≥л≥ше по¤снити на приклад≥ легкоњ атлетики: ¤кщо найкращ≥ результати в б≥гу на 100 метр≥в у чолов≥к≥в становл¤ть близько 10 секунд, то нашим спринтерам знадобилос¤ б 25 секунд. « такими результатами навр¤д чи мало б сенс вирушати не те що на ќл≥мп≥йськ≥, а й на ѕараол≥мп≥йськ≥ ≥гри.

 

ѕроте поверн≥мос¤ до економ≥ки. ” 2004 роц≥ за розрахунками ћ≈ј ”крањна спожила 140,3 млн. тонн енерг≥њ в нафтовому екв≥валент≥. ј ¤кби наш≥ питом≥ показники витрати енергоресурс≥в були на середньосв≥товому р≥вн≥ (210 кг нафтопалива на 1000 дол. ¬¬ѕ проти 500 кг в ”крањн≥), то в≥тчизн¤н≥ потреби в енергонос≥¤х становили б не 140, а лише 60 млн. тонн. «а серед≠ньоњ ц≥ни нафти у 2005-му приблизно в 400 дол. за тонну це дало б змогу скоротити витрати на умовне нафтопаливо на 32 млрд. дол. Ч з 56 до 24 млрд. дол. –езерви дл¤ макроеконом≥ки б≥льш н≥ж вражаюч≥.

 

Ќапевно, треба ¤кось спробувати по¤снити причини такоњ високоњ витрати енергоресурс≥в в ”крањн≥. “им б≥льше що з 1995 по 2004 р≥к витрати енергоресурс≥в у нас усе-таки пом≥тно знизилис¤ Ч ≥з 720 до 500 кг (2000 р≥к Ч 640 кг, 2002-й Ч 580, 2003-й Ч 570 кг) на 1000 дол. ¬¬ѕ, або майже на третину.

 

ћожна припустити, що ц≥ зм≥ни багато в чому визначалис¤ таким: у 1995 роц≥ в ”крањн≥ ф≥зичний обс¤г ¬¬ѕ становив лише 48% в≥д р≥вн¤ докризового 1990-го. ” цих умовах виробництво ¬¬ѕ в основних галуз¤х економ≥ки також скоротилос¤ приблизно вдв≥ч≥. ј споживанн¤ енергоресурс≥в у житлово-комунальн≥й сфер≥ (побутове споживанн¤ електроенерг≥њ, газу, опаленн¤, гар¤че водопостачанн¤), що сумарно формують значну частку енергоспоживач≥в, практично залишалос¤ на р≥вн≥ 1990-го. «а 1995Ч2004 роки наш ¬¬ѕ зр≥с на 28%, хоча ≥ був на 39% нижчим за р≥вень 1990 року. ¬ останн≥ роки пом≥тно зб≥льшилос¤ виробництво ¬¬ѕ у промисловост≥ та ≥нших галуз¤х економ≥ки. ј споживанн¤ енергоресурс≥в на житлово-комунальн≥ потреби, очевидно, нав≥ть дещо скоротилос¤, зокрема у звТ¤зку з≥ зменшенн¤м к≥лькост≥ населенн¤ за ц≥ роки на 4 млн. ос≥б (або на 8%). “аким чином, ц≥ структурн≥ зм≥ни певною м≥рою зумовили зниженн¤ споживанн¤ умовного палива на одиницю ¬¬ѕ п≥сл¤ 1995 року. ћожна припустити, що й у найближч≥ к≥лька рок≥в, поки не буде дос¤гнуто ≥ дещо перевершено ф≥зичний обс¤г ¬¬ѕ докризового 1990 року, ц≥ тенденц≥њ збережутьс¤.

 

ќдним ≥з д≥йових шл¤х≥в формуванн¤ стратег≥њ зниженн¤ витрат енергоресурс≥в в ”крањн≥ могло б бути вид≥ленн¤, скаж≥мо, 15Ч20 виробництв ≥ галузей, ¤к≥ Ї найб≥льшими споживачами енергоресурс≥в. ўодо них було б необх≥дно пор≥вн¤ти питому витрату енерг≥њ на одиницю продукц≥њ з аналог≥чними показниками в ≥нших крањнах, ¤к≥ використовують найпрогресивн≥ше устаткуванн¤ ≥ сучасн≥ технолог≥њ. Ќа баз≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ можна було б виконати вар≥антн≥ економ≥чн≥ розрахунки потреб у ф≥нансових ресурсах (в основному кап≥таловкладень).

 

≈нергетичн≥ баланси

 

ѕол≥пшенн¤ ≥нформац≥йно-статистичного забезпеченн¤ формуванн¤ ≥ використанн¤ енергоресурс≥в ≥ енергоспоживанн¤ зумовлюЇ необх≥дн≥сть упор¤дкуванн¤ трьох вид≥в енергетичних баланс≥в. ƒва з них розробл¤лис¤ ≥ ран≥ше. ÷е баланси основних енергопродукт≥в ≥ зведений енергетичний (або, використовуючи рад¤нську терм≥нолог≥ю, Ч паливний) баланс, у ¤кому р≥зн≥ види енергонос≥њв виражен≥ в умовних паливних одиниц¤х. “рет≥й баланс, ¤кий ран≥ше не розроблювавс¤, передбачаЇ складанн¤ принципово нового зведеного енергобалансу у варт≥сному вираженн≥. ѕотреба в цьому баланс≥ зумовлена, зокрема, значним подорожчанн¤м ≥мпортованих нафти ≥ газу, а також р≥зниц¤ми в ц≥нах на в≥тчизн¤н≥ й ≥мпортован≥ енергопродукти.

 

Ќатуральн≥ баланси мають охоплювати ус≥ найважлив≥ш≥ енергопродукти, так≥, ¤к вуг≥лл¤ з додатковим вид≥ленн¤м енергетичного, кокс≥вного вуг≥лл¤, природний ≥ попутний газ, нафта, основн≥ продукти нафтопереробки, електро- ≥ теплоенерг≥¤. ¬они складаютьс¤ у вагових одиниц¤х, к¬т.год ≥ √кал. ” ресурсн≥й (прибутков≥й) частин≥ так≥ баланси повинн≥ м≥стити виробництво, ≥мпорт ≥ експорт, зм≥ну запас≥в.

 

” видатков≥й частин≥ (використанн≥) необх≥дно передбачити вид≥ленн¤ вс≥х найб≥льш значущих споживач≥в, власне споживанн¤, в≥добразити технолог≥чн≥ ≥ наднормативн≥ втрати. «а необх≥дност≥ сл≥д проводити ≥ рег≥ональну розробку цих баланс≥в.

 

ѕри складанн≥ зведених енергетичних баланс≥в в умовному палив≥ ус≥ види первинних енергетичних ресурс≥в перераховуютьс¤ в умовний екв≥валент. Ќеобх≥дно перейти в≥д староњ рад¤нськоњ схеми њхньоњ побудови у вуг≥льному екв≥валент≥ на розрахунки в умовному нафтовому палив≥, ¤к це робить ћ≈ј.

 

«береженн¤ ор≥Їнтац≥њ на умовне паливо у вуг≥льному екв≥валент≥, швидше за все, по¤снюЇтьс¤ традиц≥¤ми.  оли в —–—– ще в довоЇнн≥ роки розробл¤лис¤ планов≥ ≥ зв≥тн≥ паливн≥ баланси, у них дом≥нувало вуг≥лл¤, а нафта й газ пос≥дали досить скромне м≥сце. “ак, у 1940 роц≥ на вуг≥лл¤ у видобутку палива (у вуг≥льному екв≥валент≥) припадало 59,1%, на нафту з газовим конденсатом Ч утрич≥ менше, 18,7%, а на газ Ч т≥льки 1,8% (у в≥с≥м раз≥в менше, н≥ж на дрова, ≥ втрич≥ менше, н≥ж на торф).

 

ќдн≥Їю ≥з перешкод дл¤ розрахунк≥в енергобаланс≥в, особливо рег≥ональних, залишаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть досить точних даних про теплотворну здатн≥сть р≥зних вид≥в вуг≥лл¤. «агалом це завданн¤ п≥д силу вир≥шити в каб≥нет≥ ф≥зики пристойноњ середньоњ школи.

 

–озробка енергобаланс≥в у варт≥сн≥й форм≥ Ч завданн¤ нове, важливе ≥ необх≥дне. ¬оно випливаЇ з нагальноњ потреби повТ¤зати натуральн≥ ≥ варт≥сн≥ показники ≥ потребуЇ додаткових зусиль. ќдин ≥з можливих шл¤х≥в його розвТ¤занн¤ Ч використанн¤ даних м≥жгалузевих баланс≥в.

 

Ќеповоротк≥сть у розробц≥ енергобаланс≥в повТ¤зана, певне, не лише з де¤кими методолог≥чними проблемами, а й, на думку багатьох фах≥вц≥в, ще б≥льшою м≥рою з тим, що певн≥ ≥ дуже впливов≥ кола енергоринку, мТ¤ко кажучи, не надто зац≥кавлен≥ в них.

 

«агалом в≥дсутн≥сть зведених енергобаланс≥в дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки, енергетичноњ безпеки крањни за значущ≥стю аналог≥чна в≥дсутност≥ зведеного бюджету крањни дл¤ управл≥нн¤ економ≥кою, ф≥нансами, соц≥альною сферою, рег≥ональним розвитком.

 

≈нергобаланс ћ≈ј дл¤ ”крањни

 

ѕоширена у нас думка, у тому числ≥ й сумн≥ м≥ркуванн¤ в є16Ч17 Ђƒ“ї про те, що енергетичн≥ баланси стосовно ”крањни не складаютьс¤, не зовс≥м в≥дпов≥дають д≥йсност≥. ¬они справд≥ не розробл¤ютьс¤ в ”крањн≥, у  иЇв≥, але складаютьс¤ за нас ћ≥жнародним енергетичним агентством у ѕариж≥. ѕричому за методолог≥Їю ц≥Їњ орган≥зац≥њ, що робить њх пор≥вн¤ними з аналог≥чними балансами ≥нших крањн ≥ рег≥он≥в. ≈нергетичний баланс по ”крањн≥ за 2004 р≥к поданий у нещодавно видан≥й публ≥кац≥њ Energy Balances of Non-OECD Countries, 2003-2004. 2006 Edition. ” M≈A розум≥ють, що енергетичн≥ баланси важлив≥ не лише дл¤ 26 крањнЦчлен≥в ќ≈—–, а й дл¤ ≥нших держав, ≥ розраховують њх ще за 105 крањнами. ќск≥льки наш≥ дос¤гненн¤ в енергоспоживанн≥, за ¬.¬исоцьким, особливо пом≥тн≥ здалеку.

 

«вичайно, стор≥нки Ђƒ“ї взагал≥-то не призначен≥ дл¤ таких досить великих таблиць. јле, з огл¤ду на значущ≥сть такого балансу дл¤ ”крањни, усе-таки наведемо його в дещо ущ≥льненому вигл¤д≥ (табл. 2).

 

ћетодика складанн¤ енергетичних баланс≥в ћ≈ј ≥стотно р≥знитьс¤ в≥д методики розробки рад¤нських паливних баланс≥в. ”же згадувалос¤, що баланси ћ≈ј складаютьс¤ не у вуг≥льному, а в нафтовому екв≥валент≥. –ад¤нськ≥ баланси м≥стили дв≥ основн≥ складов≥. ѕерша Ч паливн≥ ресурси, друга Ч њх пром≥жне ≥ к≥нцеве використанн¤.

 

Ѕаланси ћ≈ј збер≥гають, у принцип≥, першу складову Ч первинн≥ ресурси палива й енерг≥њ. ƒруга частина в≥дображаЇ трансформац≥ю частини первинних вид≥в енерг≥њ (вуг≥лл¤, нафти, газу, ¤дерноњ сировини ≥ г≥дроресурс≥в) у продукти вугле- ≥ нафтопереробки ≥ виробництво електричноњ та тепловоњ енерг≥њ.

 

“рет¤ частина характеризуЇ к≥нцеве використанн¤ пТ¤ти вид≥в енерг≥њ (вуг≥лл¤, продукт≥в нафтопереробки, газу, електро- ≥ теплоенерг≥њ) основними групами к≥нцевих споживач≥в Ч промислов≥стю, транспортом, с≥льським, житлово-комунальним господарством, ≥ншими галуз¤ми економ≥ки.

 

« балансу видно, що сумарно первинн≥ енергоресурси ”крањни в 2004 роц≥ становили в нафтовому екв≥валент≥ 140,3 млн. тонн, ≥з них близько половини Ч 46,9% припадало на газ, 23,6 Ч на вуг≥лл¤, 18,5 Ч на нафту, 16,2% Ч на ¤дерне паливо. —кромна роль г≥дроенерг≥њ Ч 0,72% ≥ особливо в≥дновлюваних вид≥в енерг≥њ Ч лише 0,19%.

 

ќсновними споживачами енерг≥њ в ”крањн≥ в 2004 роц≥ стосовно вс≥х первинних енергоресурс≥в Ї: житлово-комунальне господарство Ч 17,3 %, виробництво чорних метал≥в Ч 11,2%, транспорт Ч 9,1% ≥ нафтох≥м≥¤ Ч 3,7%. ј машинобудуванн¤ споживаЇ менше одного в≥дсотка (0,8 %) енергоресурс≥в. “ретина первинних ресурс≥в (33,2%) використовуЇтьс¤ дл¤ перетворенн¤ в ≥нш≥ види енерг≥њ (електро- ≥ теплоенерг≥¤ ≥ нафтопродукти). ƒосить значн≥ втрати енерг≥њ Ч 5,7%, по теплоенерг≥њ Ч б≥льше третини ≥ по газу Ч 3,8%.

 

” передмов≥ до публ≥кац≥њ енергобаланс≥в ћ≈ј секретар≥атом ц≥Їњ орган≥зац≥њ лише стосовно одн≥Їњ крањни Ч ”крањни Ч висловлюЇтьс¤ под¤ка за складанн¤ баланс≥в пан≥ ћеред≥д ≈ванс. Ќам теж сл≥д було б висловити њй под¤ку. ј виход¤чи з нещодавнього нагородженн¤ президентом нашого атлета в такому вид≥ спорту, ¤к перет¤гуванн¤ канату, пан≥ ћ.≈ванс т¤гне ¤кщо не на нагородженн¤ орденом кн¤гин≥ ќльги, то принаймн≥ на присудженн¤ званн¤ Ђ«аслужений економ≥ст ”крањниї.

 

¬т≥м, ¤кщо, кр≥м ѕарижа, енергобаланси ”крањни складатимутьс¤ ≥ в  иЇв≥, то в них доц≥льно передбачити б≥льш серйозну галузеву детал≥зац≥ю к≥нцевого використанн¤ енергоресурс≥в. Ќаша статистика даЇ змогу зробити це за 200Ч300 галузевими позиц≥¤ми. «авд¤ки чому можна ¤к≥сно поглибити ≥ розширити анал≥з, мон≥торинг, прогнозуванн¤, ефективн≥сть використанн¤ енергонос≥њв та ≥нш≥ аспекти забезпеченн¤ енергетичноњ безпеки крањни.

 

≈нергонос≥њ у витратах на виробництво

 

« надзвичайно високоњ енергоЇмност≥ виробництва в ”крањн≥, низькоњ ефективност≥ використанн¤ енергонос≥њв лог≥чно випливаЇ необх≥дн≥сть вид≥лити ≥ в розгорнутому вигл¤д≥ в≥добразити енерговитрати в загальних витратах на виробництво за галуз¤ми економ≥ки. Ќа жаль, в ”крањн≥ ц≥ витрати в загальн≥й структур≥ матер≥альних витрат не вид≥л¤ють.

 

” рад¤нський час, коли економ≥ка не в≥дчувала особливих складнощ≥в ≥з забезпеченн¤м енергоресурсами, а нафта ≥ газ були досить дешевими, у структур≥ витрат на виробництво в промисловост≥, с≥льському господарств≥, транспорт≥ окремо вид≥л¤лис¤ витрати на паливо та енерг≥ю. “ак, у 1985 роц≥, коли нафта (у м≥сц¤х видобутку) коштувала 24,97 Ч н≥, не долар≥в, а карбованц≥в, до того ж не за барель (що це таке, тод≥ знали одиниц≥), а за тонну, ≥ за соб≥вартост≥ видобутку 13,82 крб., а природного газу за 1000 кубометр≥в Ч в≥дпов≥дно, 7,81 ≥ усього лише 3,99 крб., ≥ в загальносоюзних, ≥ в украњнських статистичних зб≥рниках у структур≥ витрат на виробництво продукц≥њ окремо вид≥л¤лис¤ витрати на паливо й енерг≥ю. ” 1985-му у промисловост≥ —–—– вони становили по паливу 4,0%, а по енерг≥њ Ч 2,8. ¬ останн≥ роки украњнська статистика перестала виокремлювати ц≥ елементи витрат, очевидно, вважаючи њх другор¤дними. ј от у статистичних щор≥чниках –ос≥њ,  азахстану (крањн-експортер≥в нафти ≥ газу), Ѕ≥лорус≥ ц≥ витрати навод¤тьс¤ за вс≥ма основними галуз¤ми економ≥ки.

 

≈нергонос≥њ в нац≥ональних рахунках

 

як≥сно нов≥ потенц≥йн≥ можливост≥ використанн¤ енергоресурс≥в в економ≥ц≥ дають макроеконом≥чн≥ м≥жгалузев≥ баланси (Ђтаблиц≥ витрат-випускуї). ѓх щороку складаЇ ƒержкомстат у рамках роб≥т по нац≥ональних рахунках. ÷≥ баланси (саме за них стосовно американськоњ економ≥ки виходець ≥з –ос≥њ ¬асиль ЋеонтьЇв одержав одну з перших Ќобел≥вських прем≥й з економ≥ки) ¤вл¤ють собою таблиц≥, в ¤ких одночасно показуЇтьс¤ розпод≥л продукц≥њ галузей економ≥ки ≥ структура витрат на њхнЇ виробництво. –озгорнуте в≥дображенн¤ у них продукц≥њ енергетичних галузей даЇ можлив≥сть, по сут≥, п≥д≥йти до побудови енергетичного балансу у варт≥сн≥й форм≥.

 

÷е дасть змогу забезпечити, з одного боку, його певну автономн≥сть, а з ≥ншого Ч орган≥чно повТ¤зати з нац≥ональними рахунками та ≥ншими макроеконом≥чними показниками. ј використанн¤ под≥бного балансу дл¤ прогнозуванн¤ в≥дкриваЇ можливост≥ визначенн¤ не лише пр¤мого (за коеф≥ц≥Їнтами пр¤мих витрат), а й к≥нцевого (за коеф≥ц≥Їнтами повних витрат) впливу зм≥ни ц≥нових ≥ к≥льк≥сних характеристик на окрем≥ галуз≥ ≥ всю економ≥ку загалом.

 

«араз у м≥жгалузевих балансах виокремлюЇтьс¤ 38 галузей економ≥ки, у тому числ≥ с≥м галузей, ¤к≥ безпосередньо належать до енергетичного комплексу. ÷е видобуток вуг≥лл¤, вуглеводн≥в (тобто нафти ≥ газу), нафтопереробка, коксох≥м≥¤, електроенергетика, тепло- ≥ газопостачанн¤. —л≥д додати, що йдетьс¤ не т≥льки про видобуток, а й про ≥мпорт, зм≥ну запас≥в, тобто про вс≥ ресурси.

 

« огл¤ду на значущ≥сть нафти ≥ газу в економ≥ц≥, залежн≥сть ”крањни в≥д њхнього ≥мпорту, доц≥льно под≥лити в цих балансах галузеву позиц≥ю Ђвидобуток вуглеводн≥вї на дв≥ Ч видобуток нафти ≥ видобуток природного газу. “ехн≥чно це зробити нескладно. ј невикористовуваний потенц≥ал витрат на виробництво продукц≥њ п≥дприЇмств, а також класиф≥кац≥¤ за економ≥чними елементами витрат бюджетних установ дасть змогу розробити варт≥сний баланс енергоресурс≥в ≥з вид≥ленн¤м до 150Ч200 галузей економ≥ки. ¬ основному ц≥ дан≥ Ї майже в готовому вигл¤д≥ ≥ не використовувати њхн≥ варт≥сн≥ енергобаланси навр¤д чи виправдано.

 

“акий напр¤м м≥жгалузевих розробок маЇ першочергове значенн¤ дл¤ ћ≥неконом≥ки, ћ≥нпаливенерго, ћ≥нвуглепрому, ћ≥нпромпол≥тики, –ЌЅќ, наукових ≥нститут≥в. Ќа превеликий жаль, цей багатооб≥ц¤ючий напр¤м використанн¤ енергоресурс≥в в економ≥ц≥ не вз¤то у нас Ђна озброЇнн¤ї. ѕри виданн≥ Ђ“аблиць витрат-випускуї тиражем усього в 80 прим≥рник≥в навр¤д чи можна спод≥ватис¤ на њх активне ≥ ц≥леспр¤моване використанн¤. ¬они залишаютьс¤ малов≥домими, хоча розробл¤ютьс¤ ƒержкомстатом з часу проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни. ” цьому сенс≥ характерно, що √енеральною угодою м≥ж  абм≥ном, ¬сеукрањнським обТЇднанн¤м орган≥зац≥й роботодавц≥в ≥ профсп≥лкових обТЇднань на 2004Ч2005 роки передбачалос¤ Ђв≥дновити в 2004 роц≥ практику складанн¤ м≥жгалузевих баланс≥вї (!) (Ђ”р¤довий курТЇрї, є 92 в≥д 19 травн¤ 2004 р.).

 

ќднак ≥ нин≥шн≥й формат розробки м≥жгалузевих баланс≥в даЇ непогане у¤вленн¤ про використанн¤ основних енергоресурс≥в. ” табл. 3 навод¤тьс¤ основн≥ дан≥ з Ђтаблиць витрати-випускуї, ¤к≥ характеризують формуванн¤ ≥ використанн¤ продукц≥њ трьох основних енергогалузей Ч видобутку вуг≥лл¤, вуглеводн≥в ≥ електроенергетики.

 

“ак, щодо вуглеводн≥в видно, що у варт≥сному вираженн≥ в 2005 роц≥ (тобто ще до ≥стотного п≥двищенн¤ ц≥н на ≥мпортний газ) ≥мпорт цих продукт≥в у 7,85 разу перевищував обс¤ги њхнього в≥тчизн¤ного виробництва, а в умовному нафтопалив≥ Ч лише в 3,45 разу.

 

 р≥м картини розпод≥лу цих енергоресурс≥в в економ≥ц≥, м≥жгалузев≥ баланси одночасно показують, ¤ку частку у вартост≥ пром≥жноњ ≥ к≥нцевоњ продукц≥њ галузей економ≥ки становл¤ть витрати на паливо та енерг≥ю. “ак, у матер≥альних витратах електроенергетики споживанн¤ вуг≥лл¤ становило 29,6%, газу Ч 22,8%. «а цими параметрами нескладно визначати њхн≥й вплив на к≥нцев≥ показники можливих ц≥нових зм≥н. ÷≥ приклади наочно ≥люструють потенц≥ал ≥нтеграц≥њ енергоресурс≥в ≥ макропоказник≥в в економ≥ц≥.

 

ƒжерело:

 

на сайте производитс¤ вывоз мусора

 

 онец нефт¤ного века. јлександр един. ∆адность.  инах выступил против отмены газовыхсоглашений.

 

√лавна¤ ->  Ёкологи¤