|
| |
|
Главная -> Экология
Діяльність. Переработка и вывоз строительного мусораПроблема улучшения теплового комфорта в помещении в зимний период имеет множество аспектов для своего решения. Как общегосударственного, так и потребительского частного характера. Жизнь заставила пересмотреть прежние нормы, чтобы снизить нагрузки на энергоресурсы страны в целом и на кошельки отдельных граждан. В связи с изменениями, введенными в строительные нормы и правила к ограждающим конструкциям, тепловое сопротивление внешних стен увеличено в три с лишним раза. Это усложняет строительство на первоначальном этапе, зато потом, в процессе эксплуатации, дает немалый выигрыш. Кроме толщины внешних стен, применения эффективного утеплителя, а также новых сберегающих тепло видов окон и дверей, существует еще одна проблема. Это теплопотери, которые образуются на пути от энергетической установки (ТЭЦ) до конечного потребителя: отдельной квартиры или дома. Естественными их назвать можно с большой натяжкой, уж больно они велики, не похожи на «усушку и утряску» и носят скорее искусственный характер. Из-за того, что когда-то, в период строительства и прокладки коммуникаций, не было сделано надлежащей теплоизоляции труб или работы в некоторых случаях производились без соблюдения нормативных требований. Но эти недостатки, в какой-то мере можно устранить, сделав ремонт и утеплив коммуникации. Сейчас стали больше уделять внимания теплоизоляции труб, фитингов и запорной арматуры в связи с использованием новых материалов: пенополиуретановых скорлуп, минераловатных фасонных изделий и других видов обваловок для труб и соединений. Они, конечно, дают результат, но он невелик. Более глобальной является проблема открытости тепловых сетей. Ее уже не отменить и не исправить. Можно менять постепенно по мере нового строительства. Представьте, какой огромный контур представляют собой открытые теплосети в масштабах среднего и большого города! Какова протяженность труб! Это и приводит к тому, что потери находятся на достаточно высоком уровне и достигают 10-15, а в иных случаях доходят до 20-25 и более процентов вырабатываемого тепла. В других странах этот показатель выглядит гораздо лучше. Например, в Финляндии потери по стране составляют в среднем 5-8 процентов. Из таблицы 1 видно, как с годами в этой стране перераспределялись рыночные доли потребления энергоносителей при увеличении доли центрального отопления в общей системе обогрева зданий. За почти сорок предыдущих лет доля зданий, обогреваемых ТЭЦ, увеличилась в десятки раз, при этом уменьшилось потребление традиционных видов топлива. Изменение условий не привело к большому росту добычи энергоресурсов, как, например, в нашей стране. Они были частично вытеснены новыми альтернативными источниками энергии, в том числе электроэнергией. А экономия ресурсов в централизованных системах была достигнута за счет использования закрытых систем отопления. Или, как они говорят, была применена «district heating» - система теплообменников. У нас, за эти же годы, жилой фонд тоже значительно вырос, но и выросла добыча энергоносителей. Экономить в этом плане мы не научились, действовали по принципу: угля и нефти у нас много, всем хватит. При этом никаких альтернативных способов обогрева мы также не пытались применить. Были попытки использовать солнечную энергию, но они «успешно» провалились, и сейчас мы опять, если и пытаемся это делать, то киваем на зарубежные аналоги. Доля прямого электрообогрева помещений сейчас хоть и растет, но ее рост пришелся в основном на самые последние пореформенные годы, и в целом использование электроэнергии в масштабе страны ничтожно. За рубежом об открытых системах уже давным-давно забыли (да и были ли они?). Там умеют считать и постарались сделать так, чтобы тепло доходило в целости и сохранности. Если бы у нас применялись теплообменники, то результат значительно перекрыл бы все остальные мероприятия по дополнительному утеплению зданий, которые сейчас научились применять. В той же Финляндии все жилые дома и офисные здания снабжены бойлерными. Обычно она находится в подвале дома. Размеры помещения зависят от величины дома и числа квартир. Скажем, в двух подъездном трехэтажном жилом доме теплопункт занимает площадь 7-9 м2. В нем находится регулирующая и запорная арматура, сам бойлер и контрольно-измерительные приборы. Нехитрое сооружение позволяет экономить значительные деньги. Регулировка подачи тепла может производиться как внутри отдельной квартиры с помощью регуляторов тепла, установленных на батареях отопления в каждой комнате, так и всего дома в целом с теплопункта. Такие условия позволяют более вдумчиво подходить к выбору жидкости в качестве теплоносителя и использовать различные типы радиаторов отопления. Большинство радиаторов, устанавливаемых в домах Финляндии, - стальные, местного производства и исправно служат много лет. Теплоцентраль на вводе в дом, в теплопункте, разделяется и попадает в два бойлера. Один служит для нагрева контура отопления дома, второй - для горячего водоснабжения. Возможность контроля давления и температуры осуществляется с помощью блока измерительных приборов. Давление в сети дома поддерживает мембранный ресивер. На входе и выходе всей сети батарей отопления находятся температурные датчики. Это удобно тем, что позволяет учитывать и согласовывать все параметры. Собственно вручную ничего не приходится делать, насосы и остальное оборудование работают в автоматическом режиме. Система районирования тепла может быть представлена не только в таком виде, но и в других вариантах. В тех случаях, когда населенные пункты небольшие и тепло подается в несколько пунктов от одной теплоцентрали, теплообменник представляют собой более крупное сооружение. Он обслуживает весь поселок и находится под наблюдением специалистов (по-нашему - межрайонной службы). Такой способ подачи тепла выглядит гораздо экономичней, чем тот, который мы можем наблюдать у нас, когда в масштабах одного, пусть и небольшого, городка каждое предприятие, каждый микрорайон имеют свои котельные. Перерасход топлива при таком их количестве и качестве неизбежен. Стоит отметить, что вся Скандинавия живет в основном в частных домах, но почти все они, расположенные в пределах населенных пунктов, обогреваются от теплоцентрали. И, если проехать по деревням и небольшим городкам, труб от небольших котельных вы не увидите. Неважно, какой теплоноситель использует городская ТЭЦ, дальше бойлерной он все равно не поступает. Это позволяет поддерживать оптимальное атмосферное давление в системе отопления дома, и поэтому им незнакомы прорывы, протечки и другие «прелести» нашего быта. Наши открытые системы предъявляют очень высокие требования к радиаторам. Это должны быть очень крепкие изделия, выдерживающие давление чуть ли не 15, а то и все 20 атмосфер. Ни одна система на Западе не выдержала бы такого напора. А у нас худо-бедно работает. Пока. Объяснение лежит в том, что применяются прочные чугунные радиаторы. Только чугун способен выдержать осенние опрессовки теплоносителя, когда давления в сетях неимоверно повышается. Чугун также менее подвержен коррозии и может служить достаточно долго. К покупке импортных стальных панельных и трубчатых радиаторов отопления, в обилии продающимся у нас, надо подходить осторожно. В большинстве своем они могут быть применимы только в закрытых системах, описанных выше. И рассчитаны на рабочее давление не более 7-8 атмосфер. У нас пока закрытые системы не используются или используются редко. В основном к такому типу домов можно отнести индивидуальные дома. В городских квартирах импорт устанавливать рискованно: могут не выдержать. У них и температурный режим другой, а в наших условиях, при отсутствии индивидуальных регуляторов, контроль осуществить трудно или вовсе невозможно. Кроме того, есть еще один недостаток открытой системы отопления: это ненадежная герметизация. То и дело в систему попадает кислород воздуха. Он окисляет среду, и металл начинает интенсивно коррозировать. Алюминий и биметалл, конечно, держатся, но сталь может сдать свои позиции за несколько лет эксплуатации, учитывая, что идет сильный нагрев металла. Собственно это не проблема ТЭЦ это проблема и потребителей, и общегосударственная. Государство уже позаботилось об экономии: ввело новые ГОСТы на тепловое сопротивление ограждающих конструкций. Впору и градостроителям снижать теплопотери еще на стадии проектирования и нового строительства. За рубежом в домах с разной этажностью используются как двух (А, Б), так и однотрубные (В) схемы подачи тепла, представленные на рис. 1.
17 грудня 2002 р. на засіданніНауково-технічної ради при Канадсько-Українськійпрограмі екологічного співробітництва на1999-2002 рр. було завершено розгляд усіх звітнихматеріалів за проектами Програми. Рада підготувалата передала до Секретаріату УПУ відповіднівисновки для розгляду їх на черговому засіданніУПУ. УПУ прийматиме рішення щодо прийняття/неприйняттязвітних матеріалів за кожним проектомПрограми. 14 листопада в приміщенніконференц зали Представництва ПрограмиРозвитку ООН в Україні відбулась прес-конференціяприсвячена результатам 8-ї Конференції СторінРамкової конвенції ООН про зміну клімату,що відбулася 23 жовтня –1 листопада 2002 р. в м.Нью-Делі, Індія. Відкрив прес-конференціюзаступник Постійного представника ПРООН вУкраїні М. Баснят, який привітав іпредставив її учасників. Голова української делегації на КС8, Міністрекології та природних ресурсів України С.Курикін виступив із доповіддю про основнірезультати КС8 в контексті міжнародногопереговорного процесу та підготовки до ЄвропейськоїКонференції міністрів довкілля Київ-2003. На прес-конференції виступи члени українськоїделегації на КС8 заступник Державногосекретаря Мінекономіки Л. Мусіна щодоважливості Рамкової конвенції ООН про змінуклімату в контексті сталого розвитку та відповідностіцілей Конвенції Цілям Тисячоліття таГолова Держаної гідрометеорологічноїслужби Мінекоресурсів В. Ліпінський щодоважливості та актуальності питань зміни кліматудля України. На прес-конференції також булирозповсюджені виступ Міністра на КС8 щодопозиції офіційної делегації України зосновних питань порядку денного КС8 та прес-релізПРООН щодо основних результатів КС8,прийняття Делійської декларації з питаньзміни клімату та сталого розвитку. 23 жовтня по 1 листопада у м. Нью-Делі,Індія відбулась 8-а Конференція СторінРамкової Конвенції ООН про зміну клімату.Українська делегація, яку очолював Міністрекології та природних ресурсів С. Курикін,брала у всіх питаннях переговорногопроцесу. До складу делегації входилипредставники Мінекоресурсів, Мінекономікита Посольства України у Республіці Індія. 17 жовтня у Кабінеті МіністрівУкраїни відбулось Міжвідомчої комісії іззабезпечення виконання Рамкової конвенціїООН про зміну клімату, на якому булосхвалено позицію офіційної делегації Українищодо основних питань порядку денного на 8-йКонференції Сторін Рамкової конвенції ООНпро зміну клімату з урахуванням пропозиційінших зацікавлених органів центральноївиконавчої влади та НУО, а такожзатверджено План заходів із підготовкинеобхідних документів і проектів рішеньщодо ратифікації Кіотського протоколу тазабезпечення виконання Україною вимогКонвенції 10 жовтня в м. Києві у відбуласьРобоча зустріч з підготовки до 8-ї КонференціїСторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату(далі - КС8), організована Мінекоресурсів таЦентром з питань зміни клімату. Вів засіданняначальник Управління моніторингу довкілляДержавної гідрометеорологічної служби МінекоресурсівО. Величко. Із вступними зверненнямивиступили Міністр екології та природнихресурсів С. Курикін та радник Агентства з міжнародногорозвитку США Д. Томпсон. У вступному слові Міністр С. Курикінзазначив, що основною метою таких зустрічей,які вже стали традиційними, є узгодженняпозиції України щодо основних питаньпорядку денного КС8 (м. Нью-Делі, Індія,23.10-01.11.2002 р.) з представниками інших органівцентральної виконавчої влади та НУО дляформування позиції офіційної делегаціїУкраїни на КС8 та затвердженні її Міжвідомчоюкомісією із виконання Рамкової конвенціїООН про зміну клімату. У своєму виступі Міністр поінформував прорезультати Міжвідомчої комісії, що відбулось18 липня 2002 р., на якому розглядались таківажливі для України питання як: доцільністьратифікації Кіотського протоколу доКонвенції Україною; забезпечення виконанняУкраїною вимог Конвенції; розробки проектуПлану заходів із підготовки необхіднихдокументів і проектів рішень щодо ратифікаціїКіотського протоколу та забезпеченнявиконання Україною вимог Конвенції;затвердження Інституту загальноїенергетики НАН України головною науково-супроводжувальноюустановою для забезпечення розробкипропозицій і матеріалів, спрямованих навиконання Україною зобов’язань як СторониКонвенції та заходів з підготовкиматеріалів щодо ратифікації Кіотськогопротоколу під загальним керівництвом Мінекоресурсівтощо. На цьому ж засіданні Міжвідомчоїкомісії Мінекоресурсів підтвердило екологічнудоцільність ратифікації Україною Кіотськогопротоколу. Міністр поінформував учасників зустрічіпро питання, які будуть розглядатися начерговому 12-му засіданні Міжвідомчоїкомісії у другій декаді жовтня 2002 р.Обговорюючи та формулюючи позицію українськоїделегації, Міністр С. Курикін детальнозупинився на розгляді основних питаньпорядку денного КС8. Радник Агентства з міжнародного розвиткуСША Д. Томпсон привітав учасників засідання,висловив готовність до подальшої співпраціміж Україною та США в рамках наданнядопомоги у виконанні Україною своїх міжнароднихзобов’язань. Д. Томпсон повідомив, що улютому 2003 р. у м. Києві плануєтьсяпроведення Національної конференції зпитань зміни клімату у якій візьмуть участьурядові та неурядові організації. З доповіддю про результати 16-ї сесії Допоміжнихорганів Конвенції , яка відбулась влітку 2002р. в м. Бонні, Німеччина виступив ГоловаДержавної гідрометеорологічної служби МінекоресурсівВ. Ліпінський. На робочій зустрічі виступили такожпредставники інших органів центральноївиконавчої влади, неурядових громадськихорганізацій України, а такожобговорювались питання щодо впровадженняМарракешських домовленостей, порядкуденного КС8, пропозиції щодо позиції офіційноїделегації України на КС8 та інші питання. У своєму заключному слові Міністр С. Курикінзазначив, що Україна готова до подальшихпереговорів з проблеми зміни клімату зметою пошуку консенсусних рішень і має намірбрати активну участь у 8-й Конференції Сторін. У серпні 2002 р. було остаточнодоопрацьовано проект ТЗ Робочої групи Україна-ЄСз проблеми зміни клімату та направлено напогодження із Європейською Стороною. ЄвропейськаСторона повідомила про готовність схвалитипроект ТЗ на найближчому засіданні Робочоїгрупи. Українською Стороною запропонованопровести друге засідання Робочої групи 29 січня2003 р. згідно положень ТЗ у м. Брюсселі, Бельгіяз чим погодилась Європейська Сторона. 25 червня у м. Києві булопроведено перше засідання Робочої групиУкраїна-ЄС з проблеми зміни клімату , на якому розглянуто і обговорено проект Технічногозавдання Робочої групи (ТЗ), підготованогоукраїнською Стороною на основі пропозиційЄвропейської Сторони. В процесіобговорення проекту ТЗ членами Робочоїгрупи висловлювались певні побажання ікоментарі. Вирішено доопрацювати ТЗ і підготуватиостаточну його версію для прийняття надругому засіданні Робочої групи. Крім цього,на засіданні відбувся обмін інформацієющодо стану ратифікації Кіотськогопротоколу Сторонами Конвенції, схвалених ізапланованих внутрішніх заходів з питаньзміни клімату, щодо результатів роботи 16-їсесії Допоміжних органів Рамкової конвенціїООН про зміну клімату та підготовки до 8-їКонференції Сторін Конвенції у Нью-Делі ужовтні 2002 р. Обговорено також пріоритетнінапрямки майбутньої діяльності Робочоїгрупи на 2002-2003 рр. Наступне засідання Робочоїгрупи Сторони погодились провести напочатку 2003 р. 17 травня 2002 р. в м. Києвіпредставники Мінекоресурсів разом зпредставниками інших органів центральноївиконавчої влади та організацій,представниками міжнародних програм, взялиучасть у семінарі з питань проведення інвентаризаціївикидів та поглинань ПГ в Україні, організованомуІніціативою з питань зміни клімату. Із вступним словом виступили представникиІніціативи з питань зміни клімату,Агентства США з міжнародного розвитку та Мінекоресурсів. Представник Мінекоресурсів О.Величко у своємувиступі відзначив важливість семінару ізазначив, що основною метою організованоїзустрічі є не тільки підбиття підсумківреалізації проектів технічної допомоги вУкраїні, а і узгодження подальших кроківщодо їх практичного впровадження длязабезпечення виконання Україною положеньРКЗК ООН. На зустрічі були презентовані і обговореніпроекти, які виконувались Центромальтернативних видів енергії Мінпаливенерго,Агентством з раціонального використанняенергії та екології, Партнерством зенергетичних і екологічних реформ,Канадсько-Українською програмою екологічногоспівробітництва на 1999-2002 рр. та Центромполітики з охорони атмосфери. На зустрічі також виступили представникиВідділу проблем зміни клімату МінекоресурсівГ. Веремійчик та Т. Гордієнко.Обговорювались питання щодозапочаткування в Україні робіт длястворення національної системи інвентаризаціївикидів ПГ, доцільності ратифікації УкраїноюКіотського протоколу, аналізувався досвідінших країн щодо вирішення аналогічнихпроблем та інші питання. 13-15 травня 2002 р. представники Мінекоресурсіввзяли участь у об'єднаній робочій зустрічіГрупи експертів країн Додатку 1 до РКЗК ООН Національні системи для впровадженнягнучких механізмів в країнах з перехідноюекономікою , що відбулась у м. Сентендре,Угорщина за сприяння Директорату захистунавколишнього середовища Організації зекономічного співробітництва та розвитку (ОЕСD),Міжнародного енергетичного агентства (IEA)та Міжнародної асоціації торгівлі викидами(IETA). У зустрічі взяли участь понад 100 експертів зпитань зміни клімату з 25 країн Додатку 1, в т.ч. Російської Федерації, Білорусі, Латвії, 7-мицентральноєвропейських країн з перехідноюекономікою, США, Японії, а також ЄвропейськогоСоюзу (ЄС), секретаріату РКЗК ООН, міжнароднихпрограм ООН (UNDP-GEF, UNCTAD, UNTAR), Європейськогобанку реконструкції та розвитку. Робочазустріч проведена на базі Реґіональногоекологічного центру Центральної та СхідноїЄвропи (REC). На робочій нараді обговорювались питаннящодо успіхів і проблем, з якими стикаютьсякраїни з перехідною економікою длявиконання своїх зобов'язань за РКЗК ООН таКіотським протоколом. Особлива увага буланадана можливостям виконання умов участі угнучких механізмах Кіотського протоколу,які є доволі жорсткими, особливо щодостворення національної системи інвентаризаціївикидів ПГ та національного реєстру, атакож ризикам, пов'язаним з реалізацієюпроектів спільного впровадження (СВ). Відбулась презентація міжнароднихпроектів технічної допомоги, які реалізуютьсяу країнах з перехідною економікою.Головними висновками більшості яких було,що , незважаючи на міжнародну допомогу, країнамнеобхідно вирішити самостійно цілу низкупроблем, пов'язаних із розвитком івпровадженням політики щодо зміни клімату,адаптацією методологій до національнихумов, створенням системи моніторингу ізбору даних та підтримки їх якості, здійснитиметодологічне і законодавче врегулюванняпроектів СВ та функціонування ринку торгівлівикидами ПГ, створення національноїсистеми інвентаризації та національногореєстру, навчання для урядових танеурядових спеціалістів тощо. Надано інформацію про проекти СВ, які реалізуютьсяу країнах з перехідною економікою. Увиступах ряду учасників зазначалось про те,що проекти спільного впровадження не євкрай необхідними для виконання своїхзобов'язань цими країнами, оскільки вониспроможні це зробити і без додатковихзаходів. Представник Латвії заявила, що вподальшому країна буде більш прискіпливовідбирати проекти СВ, які мають відповідатинаціональним інтересам. Повідомлялось, що Допоміжний орган дляконсультування з наукових і технічнихаспектів (SBSTA) планує на своїй 16-ій сесіїпереглянути і надати на розгляд КС-8 керівніпринципи щодо підготовки національних повідомленькраїн , включених до Додатку 1 РКЗК ООН, такерівні принципи РКЗК ООН щодо надання звітівпро щорічні інвентаризації, включаючидобру практику. Комплект необхідних технічнихстандартів для формування національногореєстру планується розробити до КС-8, авизначення усіх необхідних операцій до КС-10. 7-8 травня 2002 р. представник Мінекоресурсіввзяв участь у робочій нараді представниківСторін РКЗК з метою обговорення проблемивиробництва чистої енергії та виробництваенергії з пониженою емісією парниковихгазів (ПГ), що була проведена у м. Вінстлері,Британська Колумбія, Канада СекретаріатомРКЗК ООН на прохання Канадського Уряду. 55 представників країн Додатку 1, а також країнне включених до Додатку 1, неурядових організаційвзяли участь в робочій нараді де відбувсяобмін інформацією щодо стану міжнародноїторгівлі чистою енергією, її глобальногоекологічного аспекту, а також її потенційнихекономічних вигод. Представники Канади проінформували протруднощі, які виникли перед країною, у зв'язкуіз виходом США з кіотського процесу. Оскількиекономіка Канади дуже інтегрована з економікоюСША, за нових обставин Канаді складнозабезпечити вимоги Кіотського протоколущодо скорочення викидів ПГ. Післяпроголошення заяви Уряду Канади щодоглобальних вигод для охорони довкілля, якідає експорт більш чистої енергії, дискусія,по суті, була сконцентрована навколо позиціїУряду Канади, висловленої у згаданій заяві. Канада планує винести на розгляд 16-ої сесіїДопоміжного органу для консультування знаукових і технічних аспектів (SBSTA) проект рішенняКС-8 щодо надання їй на перший період зобов'язаньщорічного кредиту на глобальнийприродоохоронний зиск, створенийканадським експортом більш чистої енергії,обсягом 70 Мт еквіваленту СО2. Основні результати діяльності у2001 році Інформація підготовлена у м. Марракеш,Марокко відбулась 7-а Конференція СторінРамкової Конвенції ООН про зміну клімату (далі- КС-7). Українська делегація, яку очолювавМіністр екології та природних ресурсівСергій Курикін, брала активну участь у всіхпитаннях переговорного процесу (більшдетальна інформація про участь делегаціївід України в КС-7 знаходиться тут та на . 31 жовтня у Кабінеті МіністрівУкраїни відбулось 9-те засідання Міжвідомчоїкомісії із забезпечення виконання Рамковоїконвенції ООН про зміну клімату, на якомуГоловою Міжвідомчої комісії О. Дубиною булопредставлено її нових членів, підбито підсумкиі основні результати другої частини 6-їКонференції Сторін, яка відбулась з 16 по 27липня в м. Бонні, Німеччина, та схваленопозицію делегації України щодо основнихпитань порядку денного на 7-ій КонференціїСторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. 23 жовтня у конференц-залі НАНУ вм. Києві відбулась Робоча зустріч з підготовкидо 7-ї Конференції Сторін Рамкової конвенціїООН про зміну клімату (далі КС-7), організованаМінекоресурсів та Центром з питань зміни клімату.На зустрічі зі вступним словом виступивМіністр екології та природних ресурсів С.Курикін. З доповідями виступили керівникапарату РНБУ В. Шевчук на тему Україна таРамкова конвенція ООН про зміну клімату ,представник Мінекоресурсів О. Величко натему Від Кіото до Марракешу тапредставники НУО щодо Боннської угоди та їївпровадження. На робочій зустрічіобговорювались питання порядку денного КС-7та інші питання, а також пропозиції щодопозиції офіційної делегації України на КС-7. 27 вересня у представництві СвітовогоБанку представники Мінекоресурсів, Мінекономіки,Держкоменергозбереження, представникиДатського та Німецького посольств в Україні,Канадсько-Української програми екологічногоспівробітництва, Світового Банку,Агентства з міжнародного розвитку США,Альянсу за збереження енергії, Центру зпитань зміни клімату, Агентства з раціональноговикористання енергії та екології та іншихорганізацій взяли участь у 10-му засіданніБагатосто-ронньої робочої групи з питань зміниклімату. Основними питаннями, якіобговорювались на зустрічі, були питання,пов'язані з забезпеченням Україноювиконання зобов'язань Рамкової конвенціїООН про зміну клімату, стан підготовки доратифікації Кіотського протоколу, співробітництвоі технічна допомога міжнародних донорськихорганізацій, стан виконання міжнароднихпрограм з питань зміни клімату в Україні. 26 вересня постановою КабінетуМіністрів України №1227 було затвердженоПершого Віце-прем'єр-міністра України ОлегаВікторовича Дубину Головою Міжвідомчоїкомісії із забезпечення виконання Рамковоїконвенції ООН про зміну клімату. 7 серпня 2001 р. представники МінекоресурсівО.Величко та В.Водоласков взяли участь івиступили на прес-конференції, присвяченійвипуску шести відеороликів громадськоїспрямованості з метою покращення обізнаностігромадян України з проблемою глобальної зміниклімату, яку організували Центр з питань зміниклімату та Інтерньюз-Україна. 6 серпня у м. Києві представникиМінекоресурсів, Мінпаливенерго та іншихзацікавлених місцевих органів виконавчоївлади взяли участь у семінарі, організованомуЦентром з питань зміни клімату на тему “Уроки6-ї Конференції Сторін (частина ІІ): поглядчленів української делегації”. Голова українськоїделегації – Міністр С.Курикін та члени українськоїделегації В.Ліпінський, Віце-президент КС6,О.Величко та В.Водоласков надали детальну інформаціюпро проведену ними роботу, результатипереговорів на КС6-2, рішення, схваленіКонференцією Сторін та позицію Українищодо основних питань порядку денного КС6-2 (детальнуінформацію щодо КС6-2 див. нище). в м. Бонні, Німеччина відбуласьважлива подія 2001 року - друга частина 6-їКонференції Сторін Рамкової конвенції ООНпро зміну клімату (далі КС6-2). Українськаделегація, яку очолював Міністр екології таприродних ресурсів Сергій Курикін, бралаактивну участь у всіх питанняхпереговорного процесу. 13 липня відбулась зустріч МіністраС.Курикіна з М. Гемблі та Послом США в УкраїніК. Паскуалем на якій обговорювались питання,пов’язані з другою частиною 6-ї КонференціїСторін Рамкової конвенції ООН про зміну кліматуу м. Бонні, Німеччина. Цього ж дня в Міністерствіекології та природних ресурсів відбуласьзустріч Міністра С.Курикіна та представниківУправління моніторингу довкілля Мінекоресурсівз представниками Робочої групи неурядовихукраїнських організацій з питань зміни клімату,на якій обговорювались питання, пов’язаніз позицією офіційної делегації України наКС6-2 у м. Бонні та зведеним текстомПрезидента КС6 Я.Пронка. Зустріч виявила спільністьпозицій НУО та офіційної делегації збагатьох ключових питань 13 липня до секретаріатуБагатосторонньої робочої групи з питань зміниклімату від Мінекоресурсів були наданіпропозиції щодо розгляду на її наступнихзасіданнях попередніх звітів проектівКанадсько-Української програми екологічногоспівробітництва та проекту Світового Банку,а також побажання в подальшому керівникамиміжнародних та інших донорських організаційі програм надавати інформацію учасникамзасідань про поточний стан виконанняпроектів та зміни у них, які відбулись міжзасіданнями. 10 липня у представництві СвітовогоБанку представники Мінекоресурсів, Мінекономікита інших органів центральної виконавчоївлади взяли участь у 9-му засіданніБагатосторонньої робочої групи з питань зміниклімату. Основними питаннями, якіобговорювались на зустрічі, були питання,пов’язані з забезпеченням Україноювиконання зобов’язань Рамкової конвенціїООН про зміну клімату, співробітництво ітехнічна допомога міжнародних донорськихорганізацій, виконання міжнародних програмта діяльність неурядових громадськихорганізацій (НУО) з питань зміни клімату вУкраїні. Представник Мінекономікивисловила пропозицію щодо моніторингупроектів, які виконуються в Україні, танадання від керівників цих проектів до зацікавленихміністерств необхідної інформації з метоюпокращення координації і аналізу, а такождля врахування цієї інформації приформуванні нових проектів. 15 червня представники Мінекоресурсів– Міністр С.Курикін, начальникДепартаменту В.Ліпінський та провіднийспеціаліст Відділу проблем зміни кліматуУправління моніторингу довкілля Т.Гордієнковзяли участь у інформаційній акції “Ні –глобальній зміні клімату!” Робочої групиНУО з питань зміни клімату, яка відбулась ум. Києві на Контрактовій площі. 17 травня у представництві ПРООНпредставники Кабінету Міністрів України,Мінекоресурсів, Мінекономіки та іншихорганів центральної виконавчої влади взялиучасть у 8-му засіданні Багатосторонньоїробочої групи з питань зміни клімату.Основними питаннями, які обговорювались назустрічі, були: співпраця між Урядом Українита Багатосторонньою робочою групою зпитань зміни клімату співпраця з Центром зпитань зміни клімату в Україні; тендер всередній і центральній Європі на закупівлюобладнання для зменшення викидівпарникових газів, який проводить НідерландськийУряд; виконання проекту Світового Банку. 13 квітня в Міністерстві екологіїта природних ресурсів відбулась зустрічпредставників Мінекоресурсів, Мінпаливенерго,Мінекономіки, Агентства з раціональноговикористання енергії та екології (Арена-Еко,Україна) із американськими експертами зпитань зміни клімату. Мета візитуамериканських експертів - обговоренняпитання з впровадження в Україні проектіврегіональної інвентаризації викидівпарникових газів. Українські експерти іспеціалісти підкреслили, що привпровадженні проектів необхідновраховувати роботи, які виконувались ранішев Україні. Для усунення дублювання робітамериканських експертів з питань зміни клімату,у Центрі з проблем зміни клімату булопродовжено обговорення вищезазначенихпитань. Сторони погодились з визначеннямсекторів для впровадження проектів ізапланували їх здійснення без дублюванняробіт. 2 березня Секретаріат Рамковоїконвенції розмістив Звіт про поглибленийаналіз Першого національного повідомленняУкраїни в Інтернеті за адресою: . 14 лютого відбулось 8-ме засіданняМіжвідомчої комісії, на якому булопредставлено і схвалено до виконанняпроект Світового Банку “Дослідження Національноїстратегії України щодо реалізації проектівспільного впровадження”, підбито підсумкита основні результати 6-ї Конференції Сторін,яка відбулась з 13 по 23 листопада 2000 р. у м.Гаага, Нідерланди та розглянуто проект щодореконструкції системи теплопостачання м.Вінниця в рамках Канадсько–УкраїнськоїПрограми екологічного співробітництва на1999-2002 рр. 17-18 січня 2001 року у Києві відбулосятретє засідання Підгрупи з питань зміни кліматув рамках Американсько-Української міждержавноїкоміciї. , була підписана Міністром екологіїта природних pecypciв України, Іваном Зайцем таСпеціальним представником США з питань зміниклімату, послом Марком Г. Гемблі.
Глава 5. Новая страница 1. Київ затвердив методику визначен. Экономь. Энерго- и природоемкая структура. Главная -> Экология 
|