|
| |
|
Главная -> Экология
Амр сша програма тарифної реформи та реструктуризації комунальних підприємств. Переработка и вывоз строительного мусораПеревод выполнен энергосервисной компанией "Экологические системы" Совместное внедрение Хенрик Дуэр, старший экономист COWI Joint Implementation , by Mr. Henrik Duer, senior economist, COWI, consulting engineers and planners Климатическая Конвенция и Киотский протокол призывают промышленные страны ограничить выбросы парниковых газов (ВПГ), включая выбросы СО2, в частности, в секторе энергетики. Эти соглашения создают дополнительные затраты у стран-участниц. Существует договоренность, что ограничение должно быть достигнуто по возможности с минимальными затратами. Одним из инструментов снижения затрат на уменьшение ВПГ является механизм Совместного Внедрения (СВ). Идея заключается в кооперации 2-х стран и совместном разделении выгод от климатических проектов. Одна страна может инвестировать в уменьшение ВПГ в другой стране при более низких затратах на уменьшение ВПГ. В ответ, инвестирующая страна может распоряжаться частью полученного благодаря проекту СВ уменьшения выбросов. Для каждого проекта СВ вводятся сертифицированные Единицы Уменьшения Выбросов (ЕУВ) (измеряемые в тоннах СО2 эквивалента). Часть ЕУВ могут быть переданы в инвестирующую страну и использованы ею для выполнения собственных обязательств. Проекты СВ ограничены промышленными странами, которые выразили готовность ограничить ВПГ. В частности, страны Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), находящиеся в переходном экономическом периоде, имеют большой потенциал низкозатратных проектов по уменьшению ВПГ. Многие наблюдатели видят огромный потенциал в кооперации между западными странами и странами ЦВЕ благодаря проектам СВ, уменьшающим общие затраты на соблюдение климатических обязательств и содействующим энергетической эффективности в странах ЦВЕ. Состояние проблемы Начальная фаза внедрения работ по СВ была проведена в 1995-2000 годы. В Киото промышленные страны утвердили концепцию СВ. Киотский протокол позволяет получение ЕУВ, появившееся в результате действий по СВ и передачу второй стороне для использование в бюджетный период (2008-2012 годы). Однако, механизм СВ еще не полностью принят странами международного сообщества: Киотский протокол ратифицирован еще не всеми странами-участниками; Стороны еще не решили вопрос о разрешении проектов СВ до 2008-2012 годов, начала периода обмена квотами. Согласно другому механизму Киотского Протокола, Механизму Чистого Развития (МЧР), аналогу СВ для развивающихся стран, развитые страны имеют право накапливать ЕУВ в банке в течении 2000-2007 годов, чтобы реализовать их в течении 2008-2012 годов. Еще не составлены правила, по которым проекты могут быть отнесены к проектам СВ, еще нет критериев по количественному и качественному определению ЕУВ и так далее. Уточнение правил и условий по СВ и полная ратификация Киотского Протокола ожидается в течение нескольких последующих лет. Рынок СВ в регионе Балтийского Моря В странах ЦВЕ, относящихся к региону Балтийского Моря, имеется огромная потребность в инвестициях в сектор энергетики, особенно, в инвестициях по улучшению энергетической эффективности, замене топлива и экологических улучшениях в теплоэнергетике и электроэнергетике, энергосбережении потребителей. Проекты ранжируются от большого количества небольших проектов преобразований бойлеров до капиталоемких инвестиций в улучшение энергетической эффективности промышленности и энергетических компаний. Имеются большие различия, как в выбросах СО2 , так и в энергетической эффективности в регионе, что свидетельствует о большом потенциале проектов СВ и о важности кооперации работ в энергетике (для уменьшения влияния на климат). В долгосрочной перспективе ожидается повышенный спрос на проекты СВ, но в краткосрочной перспективе их рынок ограничен по следующим причинам: Не определена денежная стоимость уменьшения ВПГ, которая должна производиться проектами СВ. Рынок для ЕУВ еще не создан. Нет стимулов для финансирования возможными инвесторами проектов СВ; Инвестиции в сектор энергетики в странах ЦВЕ и СНГ сложны, неопределенны и крайне рискованны, они вызывают высокие операционные затраты; Концепция СВ еще не полностью развита, ее политическая приемлемость пока еще сомнительна, не созданы и не приняты законы, и крайне ограничено знакомство с этой концепцией возможных инвесторов. Большинство проектов в секторе энергетики выполнены на двусторонней основе, роль частных инвестиций ограничена. Однако, интерес к проектам СВ усилится по мере приближения 2008-2012 годов, когда появится возможность кредитования уменьшения ВПГ в проектах СВ. Ожидается рост рынка в случае, если условия СВ станут более прозрачными, а инвестиционный климат в энергетике будет более привлекательным. Ряд проектов и вовлечение частного сектора в СВ также зависят от практической организации проектов СВ. Национальные программы и международные финансовые учреждения могут помочь содействию СВ, уменьшению рисков и неопределенностей, предстающих перед потенциальными инвесторами. Международные программы СВ Уже существует несколько больших программ СВ: Мировой Банк (МБ) создал особый финансовый фонд, PCF (Прототипный углеродный фонд). Целью этого фонда является получение опыта внедрения проектов СВ и МЧР и участие в разработке правил и законов. Средства фонда ограничены 150 млн. долларов и 2012 годом. Фонд финансируется правительствами и частными компаниями. В настоящий момент участниками фонда являются 4 страны (Финляндия, Швеция, Норвегия и Голландия) и 9 частных компаний Европы. В последующие 3 года фонд планирует инвестировать около 20 проектов, в частности в области возобновляемой энергетики. Большинство проектов будет принято директоратом МБ, однако возможны и другие каналы. PCF будет покупать ЕУВ проектов по цене 5-15 долларов за тонну эквивалента выбросов СО2. Проекты будут предлагаться в рамках международных тендерных процедур. Голландия развивает большую программу, ERUPT, для уменьшения ВПГ к 2008-2012 годам на 6% от уровня 1990 года. Голландское правительство намерено добиться, по крайней мере, 50% уменьшения выбросов внутри страны. Оставшееся количество будет реализовано посредством Киотских механизмов, в частности, СВ. ERUPT является международным тендерным механизмом, посредством которого Голландское правительство предлагает покупать ЕУВ у частных фирм, которые участвуют в проектах СВ. Основа идеи заключается в том, что правительство на регулярной основе приглашает частные компании подавать предложения для проектов СВ и передачи ЕУВ. Затем правительство выбирает наиболее привлекательные предложения. Голландское правительство предоставляет 150 миллионов долларов ERUPT для финансирования закупок ЕУВ в течение будущих лет. Увеличивающийся интерес Скандинавских стран к СВ Большинство Скандинавских стран имеют национальные программы по проектам СВ или для международной кооперации климатических проектов. Например, Датское Энергетическое Агенство создало Демонстрационную Программу СВ, целью которой является содействие ряду демонстрационных проектов СВ и обучение практическому опыту по вопросам СВ, в частности, в странах Балтийского региона. В основном программа предназначена для частных инвесторов и для энергетических компаний. Скандинавские правительства заинтересованы в реализации проектов СВ и в том, чтобы регион Балтийского моря стал тестовым полигоном для СВ. Идея заключается в создании цепочки международных соглашений по СВ и в развитии законодательной базы, привлекательной для инвесторов проектов СВ. Создание тестового полигона – только идея. В случае ее реализации будут уменьшены политические и финансовые неопределенности для инвесторов и появится инструмент внедрения СВ в регионе Балтийского моря.
Програма, тези та запитання до Круглого столу: Досвід впровадження самоокупних пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження на комунальних підприємствах тепло-, водопостачання та водовідведення в Україні Київ, 22-23 липня 2002 року Виконано на замовлення Регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Київ, Україна Виконано: PA Consulting Group по контракту з компанією PADCO США Розділ 1: Мета проектів та засоби її досягнення ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ САМООКУПНИХ ПІЛОТНИХ ПРОЕКТІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТЕПЛО,- ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ Існуюча ситуація: Проекти з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕ проекти), що сьогодні впроваджуються в Україні, не є привабливими ні для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, ні для загальнодержавного та місцевого бюджетів. Гроші, що постійно вкладає в ЕЕ проекти держава, місто, та й саме комунальне підприємство назад не повертаються, тобто, формально кажучи, ЕЕ проекти нікому не приносять прибутку. Замість цього держава та інші вкладники отримують товсти звіти, які базуються на середньостатистичних, а не на вимірюваних даних, тобто на даних, які практично неможливо перевірити. Головне завдання Круглого столу – проаналізувати можливі шляхи та засоби зміцнення кредитоспроможності комунальних підприємств, поступово перетворюючи їх в привабливі для внутрішнього та зарубіжного інвесторів; обговорити як підприємства збираються використовувати в своїй подальшої діяльності запропоновані протягом виконання пілотних проектів механізми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та води. Мета: Даний проект має три основні цілі: (1) стимулювання розвитку енергозбереження на комунальних підприємствах (МКП) України шляхом впровадження механізму самоокупних ЕЕ проектів та залучення фінансування на підтримку цих проектів; (2) стимулювання сектору енергосервісних компаній (ЕСКО); (3) сприяння досягненню стратегічних цілей реструктуризації та реформування тарифів в комунальному господарстві України. Заходи, для досягнення мети: Узагальнити сучасний досвід впровадження самоокупних ЕЕ проектів (ЕЕС проектів) у муніципальній сфері в Україні та країнах близького та далекого зарубіжжя, та запропонувати відібрані кращі муніципальні практики до впровадження на відібраних МКП; Розробити типову бізнес-схему залучення потенційних інвесторів та спонсорів до фінансування пілотних проектів; Розробити схему фінансування проектів декількома сторонами (“фінансовий пиріг” проекту) та підтвердити її життєздатність укладеними контрактами між усіма сторонами, що фінансують або спонсорують проекти; Залучити на тендерній основі до виконання пілотних проектів ЕСКО, які окрім виконання повного комплексу робіт “під ключ”, гарантують та забезпечують прибутковість проектів шляхом вкладання власних коштів; Заключити між відібраними ЕСКО та МКП відповідні контрактні зобов’язання щодо надання енергосервісніх послуг, так звані перфоманс-контракти, які гарантують виконання ЕСКО своїх зобов’язань; Провести з залученням фахівців ЕСКО та МКП енергетичні аудити, узгодити технічні специфікації та організувати впровадження чотирьох пілотних ЕЕС проектів “під ключ” (по одному проекту на кожному з водоканалів та теплокомуненерго в м. Луцьк та м. Хмельницький), тобто організувати проектування, закупівлю, доставку, монтаж та введення до експлуатації ЕЕ обладнання; Оказати технічну допомогу МКП та ЕСКО в запровадженні системи моніторингу та верифікації (М&В) шляхом закупівлі та подальшої передачі МПК сучасного енергетичного та діагностичного обладнання; Організувати спеціальний рахунок енергозбереження на МКП, де помісячно (поквартально) будуть накопичуватись отримані шляхом ЕЕ гроші, та узгодити норми та правила використання цих грошей з відповідними державними та місцевими органами влади; Запровадити процедуру використання накопиченого шляхом ЕЕ прибутку на подальше впровадження нових ЕЕС проектів (так званий “револьверний” механізм впровадження ЕЕ проектів); Розповсюдити накопичений досвід реалізації ЕЕС проектів серед інших комунальних підприємств тепло,- водопостачання та водовідведення в Україні. Запропоновані самоокупні пілотні проекти з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕС проекти) реалізуються в рамках широкої Програми реформування тарифів та реструктуризації комунальних підприємств України, яка виконується компанією ПАДКО за фінансової підтримки АМР США. За участю Хмельницького та Луцька в якості пілотних міст, окрім даних ЕЕС проектів, запропоновано та проводиться тестування низки інших важливих муніципальних реформ. Сектор комунальних послуг України потребує фундаментального реформування для досягнення цілі забезпечення українських споживачів якісними та доступними послугами. Досягнення цієї цілі передбачає: Створення нової моделі ринку комунальних послуг – це може бути належним чином регульована монополія, або, там де це доречно, конкурентне середовище, в якому споживачеві надається ширший вибір; Створення нової прозорої та економічно обґрунтованої системи формування тарифів, в тому числі створення умов для повного відшкодування собівартості послуг споживачем; Поліпшення доступу до інвестиційного капіталу для підприємств комунального господарства шляхом перегляду нормативно-правових актів, якими регулюються ведення бухгалтерського обліку, оподаткування, штрафні санкції, а також шляхом покращення фінансового планування та дисципліни на самих підприємствах; Введення системи матеріальних заохочень для раціонального ведення господарської діяльності та ефективного використання ресурсів, щоб створити мотивацію МКП для досягнення ефективного виробництва та реалізації послуг, а споживачів необхідно мотивувати бережливо споживати водні та енергетичні ресурси; Прозорість та ширше залучення громадськості до процесу реформування житлово-комунального господарства; Доступність житлово-комунальних послуг для малозабезпеченого населення шляхом цільової системи соціального захисту, яка включає і комунальні послуги. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПІДХОДУ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Запропонований підхід базується на систематичному впровадженні самоокупних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕС проектів), включає до себе два етапи. Мета першого етапу – підтвердити потенційним стратегічним інвесторам кредитоспроможність підприємства та продемонструвати його можливості: розробляти реальні бізнес-плани (тобто плани, що забезпечені джерелами фінансування) та послідовно впроваджувати прийняти рішення в життя; організувати діє-спроможні схеми повернення коштів інвесторам та кредиторам; впровадити “револьверні” системи використання отриманого прибутку для послідовного виконання нових самоокупних проектів з підвищення енергоефективністі та енергозбереження. Головні завдання першого етапу: На прикладі виконання “під ключ” середніх по розмірам пілотних проектів (для відібраних МКП – це проекти розміром 50-100 тис. доларів США), відпрацювати всі деталі запропонованого механізму залучення інвестицій в модернізацію виробництва МКП та їх повернення інвесторам; Забезпечити терміни окупності запропонованих самоокупних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження не більше 3 років; Продемонструвати можливості тиражування подібних проектів на даному підприємстві, та на інших подібних об’єктах галузі, позичаючи кошти у держави, міста та енергосервісних компаній та залучаючи власні кошти МКП. Головна мета другого етапу – змінити негативну тенденцію погіршення стану МКП та забезпечити неперервне зростання якості наданих послуг та зниження їх вартості. Головні завдання другого етапу: Залучити стратегічні інвестиції для виконання самоокупних інвестиційних проектів розміром до 1-2 млн. доларів США та терміном окупності до 7-8 років; Отримати суттєвий для підприємства та міста енергозберігаючий ефект; Розробити та розповсюдити на галузевому рівні методичний посібник для МКП по залученню та ефективному використанню інвестицій для підвищення якості послуг, що надаються МКП, та зниження їх вартості. Розділ 2: Основні положення та етапи виконання запропонованого підходу ПІЛОТНІ ПРОЕКТИ В КОМУНАЛЬНІЙ СФЕРІ, ЧОМУ ЦЕ ІМЕНО ПРОЕКТИ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: Комунальна сфера – це сфера життєво важливих інтересів більшості населення країни; Загальний стан комунальних підприємств може бути охарактеризовано як критичний, тобто у наступні 2-3 роки галузь може оказатися неспроможною виконувати покладені на неї обов’язки; Стан підприємств має стійку тенденцію до погіршення останні 10 років; Підвищення енергоефективності та енергозбереження – це сьогодні найбільш ефективний шлях виводу комунальних підприємств з кризового стану. ЩО ЦЕ ТАКЕ САМООКУПНІ ПІЛОТНІ ПРОЕКТИ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: Пілотні проекти мають бути реалізовані в існуючих умовах фінансового і технічного стану комунальних підприємств, в умовах існуючих нормативно-правової бази, системи бухгалтерської звітності та обліку і т.п.; Пілотні проекти мають продемонструвати явні переваги їх запровадження серед інших можливих шляхів виходу з кризи; Пілотні проекти мають бути прозорими, доступними для контролю відповідними державними органами та легко тиражованими на інших підприємствах галузі; Механізм реалізації пілотних проектів повинен базуватися на самоокупний та “револьверний” основах, тобто вкладені кошти повинні повертатися на окремий енергозберігаючий рахунок підприємства та в подальшому використовуватися на впровадження нових ЕЕС проектів; Проекти мають бути прибутковими для всіх учасників, в тому числі для підприємства, міста та держави; В ході виконання пілотних проектів мають бути не тільки висвітлені, але ж і усунені деякі з існуючих бар’єрів, стримуючих впровадження самоокупних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження в галузі. ПЕРЕВАГИ ТА УМОВИ ЗАЛУЧЕННЯ ЕСКО ДО ВИКОНАННЯ САМООКУПНИХ ПРОЕКТІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: ЕСКО інвестують свій капітал в проект, забезпечують належну експлуатацію обладнання та прибутковість проекту в цілому; ЕСКО обговорюють з підприємством умови реалізації проекту “під ключ” у відповідності з Контрактними зобов’язаннями щодо надання енергосервісних послуг (КЗЕП); У відповідності з КЗЕП, ЕСКО беруть на себе відповідальність завершити проект “під ключ” у визначені терміни; ЕСКО гарантують виконання всіх технічних умов та параметрів, необхідних для забезпечення якості та кількості збереженої енергії у відповідності з КЗЕП; В цілому, вартість зекономленої енергії повинна перевищити вартість інвестицій плюс прибуток від інвестицій для ЕСКО; Підприємство оплачує вартість обладнання та послуг частинами протягом обумовленого в КЗЕП терміну і тільки за рахунок коштів, отриманих від економії енергоресурсів; Комунальне підприємство та ЕСКО надають відповідну майнову гарантію або іншу форму забезпечення виконання своїх зобов’язань. ЧОМУ КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЕСКО ПОТРІБНІ ОДИН ОДНОМУ В конкурентному середовищі підприємства, що надають комунальні послуги, мають значний стимул пропонувати додаткові послуги своїм споживачам. Тому комунальні підприємства є потенційними партнерами ЕСКО в наданні послуг з підвищення енергоефективності та енергозбереження; Різноманітні форми співробітництва, а можливо й спільні підприємства з МКП, можуть стати платформою для розвитку активної діяльності ЕСКО в комунальному секторі Україні; Наявність змін у системи розподілу послуг дає підстави очікувати, що комунальні підприємства будуть прибутковими та фінансово-стабільними. Тоді, комунальні підприємства стануть стабільним джерелом фінансування проектів ЕСКО, допомагаючи в залученні позичкового капіталу та інших форм фінансування для ЕСКО і, в той же час, забезпечуючи збір оплати послуг ЕСКО через свою систему рахунків, які виписуються споживачам. У комунальних підприємств є величезна потреба в послугах з енергоменеджменту та інвестиціях у власні системи, що представляє потенційні ринки збуту послуг та обладнання, які пропонуються ЕСКО; Взаємовідносини с МКП можуть виявитися більш привабливими для ЕСКО, якщо комунальні підприємства будуть активніше корпоратизуватися в результаті заходів уряду України, направлених на приватизацію підприємств комунального господарства. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПІЛОТНИХ ПРОЕКТІВ: Пошук стратегічного партнера. В даному проекті - це АМР США, яке спонсорує Програму тарифної реформи та реструктуризації комунальних підприємств в Україні (в наступному, цю роль в значної мірі треба брати на себе української державі); Обговорення стратегічним партнером на державному та місцевому рівнях основних напрямів співробітництва по реалізації Програми, в тому числі по реалізації пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Підписання Меморандуму про наміри; Розробка, обґрунтування та узгодження головним виконавцем Програми (ПАДКО) зі стратегічним партнером робочих планів щодо виконання Програми, в тому числі і ЕЕС пілотних проектів; Налагоджування партнерських відносин з міськими комунальними підприємствами; Проведення попереднього аналізу фінансового та технічного стану комунальних підприємств та результатів їх господарської діяльності за 2-3 попередніх роки; Розробка та узгодження з МКП попередніх бізнес-планів ЕЕС пілотних проектів; Пошук потенційних джерел фінансування ЕЕС пілотних проектів та підписання Листів про наміри; Підготовка тендерної документації та проведення тендерів на виконання ЕЕС пілотних проектів; Залучення на тендерній основі головних(-ого) виконавців(-я) ЕЕС проектів “під ключ”, підписання з ними Угоди про розвиток проекту; Проведення енергетичного аудиту інвестиційного класу, розробка та затвердження енергозберігаючих заходів; Обговорення та підписання Контрактних зобов’язань щодо надання енергосервісних послуг (КЗЕП) між МКП та переможцями тендеру; Розробка та впровадження пілотних проектів під “ключ”; Розробка та впровадження механізму повернення вкладених коштів; Моніторинг та верифікація проектів; Підготовка посібника з реалізації самоокупних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження та розповсюдження накопичуваного досвіду. ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПЕЦІАЛЬНИЙ (ФОНД) РАХУНОК ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА Спеціальний рахунок енергозбереження міського комунального підприємства (далі - Рахунок) створено для фінансування та матеріально-технічної підтримки заходів щодо раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів та води. Кошти Рахунку використовуються для фінансування зазначених заходів, включаючи проектно-конструкторські роботи у сфері енергозбереження, пайову участь у здійсненні програм структурної перебудови економіки, спрямованої на енергозбереження, розробку та впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання, надання кредитних пільг і субсидій для розробки й реалізації енергозберігаючих заходів і програм. Кошти Рахунку формуються: із платежів комунального підприємства за фактично підтверджену кількість зекономлених енергетичних ресурсів та води, досягнутих внаслідок впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання; добровільних внесків українських та іноземних юридичних осіб; інших надходжень, не заборонених законодавством України. Не використані у поточному році кошти Рахунку вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і використовуються за призначенням. Використання виділених з Рахунку коштів не за призначенням є підставою для припинення їх видачі і стягнення виданих коштів до Рахунку в безспірному порядку. ВИТРАТИ НА ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ З Наказу Держбуду №139 від 27.06.2001 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення” Витрати на здійснення капітальних вкладень здійснюються за рахунок прибутку; Планування витрат на здійснення капітальних вкладень відбувається на підставі програми капітальних вкладень та фінансового плану підприємства; Програма капітальних вкладень передбачає визначення інвестиційних проектів, термін їх упровадження та обсяги їхнього фінансування; Основними складовими фінансового плану підприємства є прогнози фінансових результатів господарської діяльності підприємства та руху грошових коштів; Прогноз руху грошових коштів включає рух коштів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, що передбачає оцінку можливостей забезпечення фінансування капітальних вкладень та потреби в грошових ресурсах; Обсяг витрат на здійснення капітальних вкладень визначається на підставі зазначених документів та погоджується уповноваженим органом, з урахуванням громадської думки споживачів. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ ЧЕРЕЗ УСТАНОВЛЕННЯ ЇХ ГРАНИЧНОГО РІВНЯ З Наказу Держбуду №139 від 27.06.2001 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення” З метою реалізації підприємством заходів з ресурсозбереження Уповноважений орган щодо регулювання (встановлення) цін (тарифів) може прийняти рішення стосовно застосування методу регулювання тарифів через установлення їх граничного рівня (в межах базового тарифу). Установлення граничного рівня тарифу здійснюється на визначений термін, протягом якого підприємство може отримувати додатковий прибуток за рахунок зменшення витрат до рівня, нижче планового, унаслідок здійснення заходів з ресурсозбереження. Для використання цього методу необхідними умовами є: наявність звіту про проведення функціонально-вартісного аналізу (ФВА); наявність узгодженої з усіма зацікавленими сторонами програми ресурсозбереження. Розділ 3: Запитання до дискусії: ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВАМ ДЛЯ ВИХОДУ З КРИЗИ Чи згодні Ви з тезою, що політика держави сьогодні не спрямована на реальну підтримку комунальних підприємств та на впровадження ринкових перетворювань в галузі? Мабуть треба підсилити державну допомогу? Чи розраховує МПК на таку допомогу в майбутньому, та в якому вигляді: Прямого управління; Стратегічного планування; Капітального інвестування за рахунок бюджетних коштів; Часткового відшкодування відсоткових ставок комерційних банків; Створення дієвої нормативно-правової бази; Залучення стратегічних інвесторів; Інше. Мабуть слабка підтримка МКП місцевою владою? В чому її слабкість? Як Ви відноситесь до ідеї, що частку прибутку проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕС проектів) МКП буде відраховувати до централізованих (місцевих та загальнодержавних) фондів енергозбереження? Чи потрібен такий фонд на місцевому рівні? А на загальнодержавному? Мабуть достатньо існуючих податків? Який відсоток відрахувань до централізованих фондів є оптимальним з Вашої точки зору? Чи готові МКП співпрацювати з іноземними та внутрішніми інвесторами та на яких умовах? Хто повинен гарантувати повернення коштів: підприємство, місто, держава? Як Ви відноситесь до співробітництва с комунальними підприємствами інших міст для виконання сумісних ЕЕС проектів? Чи є сумніви щодо залучення енергосервісних компаній (ЕСКО) до виконання ЕЕС проектів “під ключ”? Мабуть все гаразд і тільки треба надавати МКП кожен рік гроші? Що це за гроші, спонсорські або бюджетні? Чи готові МКП позичати комерційні гроші? На який строк? Під яку відсоткову ставку? Чи мають комунальні підприємства реальні програми, які вже сьогодні готові фінансувати держава, місто, комерційні структури? Мабуть МКП допоможе зміна форми власності для виходу з кризи? Що Ви очікуєте від нового власника або форми власності? Мабуть МКП недостатньо власного досвіду або власних повноважень для вирішення проблем? Яких саме повноважень? Чи має МКП фахівців, що вже володіють ринковими методами керування підприємством або спроможні самостійно оволодіти цими методами? Які першочергові практичні кроки для виводу комунальних підприємств з кризи Ви пропонуєте до впровадження? Інші запитання та проблеми до дискусії. ЧОМУ ВИ ДАЛИ ЗГОДУ НА УЧАСТЬ В ПРОГРАМІ ЯК ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ Що явилося головним чинником до Вашої участі в тендері на розробку пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження і встановлення комплексу послуг “під ключ” (ЕЕС проектів)? Які позитивні аспекти Ви мали на увазі, коли подавали заяву на участь в тендері? Які головні труднощі Ви передбачаєте в процесі реалізації ЕЕС проектів? Чи збираєтесь Ви надалі у своїй роботі використовувати закладений в ЕЕС проекти підхід та в якому вигляді? Чи вперше Ви використовуєте ідею формування команди ЕСКО – виробник обладнання? Як Ви відноситесь до довгострокового стратегічного партнерства з комунальним підприємством? Чи є у Вашій організації свої власні енергоаудитори та енергодіагностичне обладнання або Ви їх наймаєте на час проекту, хто ці аудитори? Чи розглядаєте Ви ідею кредитування клієнта, як частку пакета сервісних послуг? Які види робіт, обладнання, матеріалів та послуг Ви звичайно пропонуєте в кредит? Інше. ЧОМУ ВИ, ЯК ЕСКО, НЕ ПОДАЛІ ЗАЯВКУ НА УЧАСТЬ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПІЛОТНИХ ПРОЕКТІВ Недостатність власного досвіду з виконання самоокупних пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕС проектів)? Відсутність власних коштів, які необхідно було вкласти до проекту? Мала доля гранту USAID на підтримку діяльності ЕСКО, що однак складає 10- 20% від вартості проекту? Невпевненість в тому, що місто та МКП виконують свої фінансові зобов’язання? Мабуть принципова неможливість реалізації самоокупних ЕЕ проектів в сучасних умовах в Україні? Відсутність на ринку України сучасного ЕЕ обладнання? Непідготовленість комунальних підприємств до виконання сучасних ЕЕС проектів? Відсутність на МКП системи енергетичного менеджменту? Невіра в пропозицію про довгострокове стратегічне співробітництво з комунальним підприємством? Неможливість створення команди з виробниками обладнання, які однак вже сьогодні надають кредити на вельми вигідних умовах? Інше. ЗАПИТАННЯ ДО ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ВЛАДНИХ СТРУКТУР Чи є в Україні приклади того, що вкладені в самоокупні проекти з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕС проекти) гроші поверталися до бюджету і були повторно використані на нові ЕЕС проекти? Чи є у державних структур інтерес до створення (удосконалення) механізму впровадження ЕЕС проектів? Чому державні структури не намагаються впроваджувати механізм реалізації самоокупних проектів зараз, коли розподіляють бюджетні кошти на модернізацію МКП, що цьому заважає? Як Ви відноситесь до ролі держави як стратегічного партнера МКП та гаранта виконання усіма учасниками ЕЕС проектів взятих на себе договірних зобов’язань? Якою Ви бачите роль держави у створенні нормативно-законодавчої бази для успішного виконання ЕЕС проектів? Як Ви відноситесь до пропозиції, щоб бюджетні гроші вкладалися виключно в енергетичне обладнання ЕЕС проектів, а не в проектно-конструкторські та аудиторські роботи? Як Ви відноситесь до ідеї, що енергозберігаючий накопичувальний рахунок (фонд) повинен створюватися на МКП, і тільки відрахування в незначних розмірах слід перераховувати до централізованих (місцевих та загальнодержавних) фондів? Який відсоток цих відрахувань є оптимальним з Вашої точки зору? А мабуть достатньо існуючих в державі податків і окремий “державний податок на енергозбереження” не потрібен взагалі?
Кому крушение надежд. Чрп. Новые проекты изменят облик газовой отрасли. Принципы оптимизации при проекти. В 2008 году в стране может насту. Главная -> Экология 
|