|
| |
|
√лавна¤ -> Ёкологи¤
ѕол≥тика енергоефективност≥. ѕереработка и вывоз строительного мусораƒарь¤ јнтохина ѕоднимать в цене Упромышленный газФ начали еще до скандала с –‘. », кажетс¤, продолжат по его завершении. –ешение о росте расценок дл¤ населени¤ тоже уже прин¤то. ѕравда, пока не¤сно, когда новые цены заработают. ÷ены на природный газ дл¤ промышленности в этом году повышались трижды: с 327,3 грн. до 379,2 грн. за 1000 куб. м (без Ќƒ— и стоимости транспортировки). “опливо дорожало в мае, окт¤бре и но¤бре, и каждый раз на 5%. — 1 ¤нвар¤ 2006 г. предельный уровень цен дл¤ промышленных потребителей снова увеличитс¤, и на этот раз более резко Ч до 422,1 грн. за 1000 куб. м (рост Ч более 10%). Ёто уровень экономически обоснованной цены дл¤ промышленности в 2005 г., однако, как отмечают в Ќ –Ё, средн¤¤ цена дл¤ промышленности в 2005 г. была на 50-60 грн. меньше экономически обоснованной. „то будет дальше, прогнозировать сложно, поскольку все сильно зависит от цен газа, который ”краина импортирует из –оссии и “уркменистана. Ќе так давно јшгабат захотел увеличить цену своего газа с 44 долларов до 60 долларов за 1000 куб. м. (это цена газа Уна выходеФ из “уркменистана, к которой добавл¤етс¤ еще и стоимость транспортировки). Ќо о какой сумме стороны договорились или договор¤тс¤ Ч пока не разглашаетс¤. „ем завершатс¤ газовые переговоры с –оссией, прогнозировать еще сложнее. –оссийский газ ”краина пока не покупает, а получает как оплату своих транзитных услуг. ÷ена 1000 куб. м Ч 50 долларов Ч ув¤зана с транзитной ставкой Ч 1,09 долларов за ту же тыс¤чу на 100 км. –оссийские аппетиты куда больше туркменских, и только за последнее врем¤ разные источники называли как минимум три разные цены газа дл¤ ”краины Ч от 160 долларов до 230 долларов за 1000 куб. м. ѕравда, как говорил министр топлива и энергетики »ван ѕлачков, переговоры ведутс¤ на уровне правительств, уполномоченное лицо с российской стороны Ч ¬иктор ’ристенко. » как раз он никаких цен не называл. ѕоэтому в ”краине вдруг стала модной тема энергосбережени¤. ¬ промышленности можно сократить энергопотребление на 38%, в коммунальной сфере Ч на 30%, в топливно-энергетическом секторе Ч на 17%. » возможно Ч это уже признают украинские знатоки Ч самым действенным стимулом к экономии окажутс¤ высокие цены на энергоносители. “еперь о населении. то только в этом году не говорил о необходимости повышени¤ тарифов дл¤ него Ч и УЌефтегаз ”краиныФ, и ћинтопэнерго, и Ќ –Ё, и некоторые нардепы, и даже газовые трейдеры, которые вообще-то частных лиц не обслуживают. —егодн¤ в среднем жители плат¤т за 1000 куб. м газа 185 грн., УбюджетникиФ Ч 231 грн., УтеплокоммунэнергоФ Ч 210,75 грн. ѕричем в тарифе дл¤ населени¤ цена непосредственно газа уменьшилась со 122,5 до 112 грн., поскольку выросла стоимость транспортировки. ѕо расчетам Ќ –Ё, в 2005 г. экономически обоснованна¤ цена газа дл¤ населени¤ составл¤ла 345 грн., дл¤ бюджетников Ч 373 грн., дл¤ УтеплокоммунэнергоФ Ч 302,1 грн. Ќа расширенном заседании абинета министров 9 но¤бр¤ ¬иктор ёщенко дал правительству задание привести цены на природный газ и электроэнергию дл¤ всех категорий потребителей к экономически обоснованному уровню. ј правительство, в свою очередь, поручило ћинэкономики, Ќ –Ё, ћинтопэнерго, ћинпромполитики и многим другим министерствам и ведомствам до 1 декабр¤ разработать план претворени¤ президентских указаний в жизнь. Ќеобходимость подн¤ти¤ тарифов дл¤ населени¤ традиционно обосновываетс¤ тем, что они покрывают только половину затрат на производство и поставку газа. —егодн¤ в ”краине газовые цены дл¤ физлиц Ч самые низкие на постсоветском пространстве. Ќаши 185 грн. Ч это примерно 36 долларов, а в –‘ (крупнейший в мире производитель газа) население платит 44,3 долларов за 1 тыс. куб. м. ¬прочем, и Ќ –Ё, и ћинтопэнерго, и Ќј УЌефтегаз ”краиныФ сход¤тс¤ во мнении, что в одночасье повышать цены до Уэкономически обоснованныхФ нельз¤. ¬ но¤бре Ќ –Ё уже проводила заседание, на котором рассматривалс¤ вопрос о тарифах на газ дл¤ населени¤ Ч возможное повышение на первом этапе оценивалось в 25%. ќднако прин¤тие решени¤ было отложено, поскольку профсоюзы не дали своего согласи¤. ѕлюс приближающиес¤ выборы. ≈сть еще и постановление парламента, запрещающее в 2006 г. повышать цены на природный газ дл¤ населени¤ и УтеплокоммунэнергоФ. ѕравда, по словам главы Ќ –Ё ¬алери¤ альченко, оно имеет рекомендательный характер. Ќа заседании 28 декабр¤ Ќ –Ё все-таки прин¤ла решение о повышении цен на природный газ дл¤ населени¤. ак и планировалось, рост будет постепенным, и на первом этапе цены увеличиваютс¤ на 25%: при наличии газового счетчика житель будет платить 22 коп. за 1 куб. м газа (сейчас Ч 17,5 коп.), а без счетчика Ч 24 коп. (сейчас Ч 19 коп.). ќднако точна¤ дата введени¤ новых розничных цен названа не была. —оответствующее постановление Ќ –Ё должно быть зарегистрировано ћинюстом и вступить в силу через 10 дней после регистрации. «ато точно известно, что с 1 ¤нвар¤ повыситс¤ цена газа дл¤ УбюджетниковФ Ч на те же 25%, в абсолютных цифрах Ч с 231 грн. до 288 грн. за 1000 куб. м. —тоит напомнить, что населению поставл¤етс¤ газ, добытый в ”краине (самый дешевый). ј вот вопрос о ценах на газ, используемый дл¤ производства тепла, был перенесен. ¬едь УтеплокоммунэнергоФ потребл¤ют около 13,8 млрд. куб. м УтранзитногоФ газа, а сколько он будет стоить в 2006 г. Ч пока неизвестно.
ќ.ћ. —уходол¤ «овс≥м недавно де¤к≥ под≥њ (зростанн¤ ц≥н на природний газ) р≥зко п≥двищили увагу сусп≥льства до проблем над≥йного забезпеченн¤ нац≥ональноњ економ≥ки енергоресурсами та корисноњ в≥ддач≥ в≥д њх використанн¤. ћожна под¤кувати авторам цих Фпод≥йФ, що допомогли опосередковано звернути сусп≥льну увагу на стан реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у сфер≥ енергоефективност≥. —пробуЇмо ж проанал≥зувати на¤вний стан та традиц≥њ, сучасн≥ виклики та пр≥оритети д≥й держави у сфер≥ енергоефективност≥. ¬раховуючи на¤вний досв≥д реал≥зац≥њ пол≥тики енергозбереженн¤ за пер≥од 1994-2004 рр. та здобутки у ц≥й сфер≥ крањн ™вропейського —оюзу, акцентуЇмо увагу власне на причинах в≥дносноњ невдач≥ ”крањни у ц≥й сфер≥. ѕри цьому оц≥нку результативност≥ пол≥тики енергоефективност≥ зд≥йснимо з врахуванн¤м впливову таких фактор≥в, ¤к: ≥снуючий р≥вень розум≥нн¤ проблематики енергоефективност≥, р≥вень управл≥нськоњ культури ≥ практика зд≥йсненн¤ державних управл≥нських р≥шень та баченн¤ пол≥тико-економ≥чною ел≥тою модел≥ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки. «агалом на¤вна ситуац≥¤ у сфер≥ енергоефективност≥ характеризуЇтьс¤ наступними рисами: - низька пр≥оритетн≥сть пол≥тики енергоефективност≥ дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки (субТЇкт≥в господарюванн¤, орган≥в державноњ влади), що спричин¤Ї прийн¤тт¤ на державному р≥вн≥ пол≥тичних р≥шень, ор≥Їнтованих на найменш витратн≥ та найб≥льш зрозум≥л≥ р≥шенн¤ (дл¤ ≥снуючого державного менеджменту!); - при реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих програм пр≥оритет в≥ддаЇтьс¤ адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йним та контролюючим заходам, ¤к≥ нер≥дко пол¤гали у силовому обмеженн≥ енергопостачанн¤ (обмеженн¤ подач≥ теплоенерг≥њ, в≥дключенн¤ в≥д електро- та газопостачанн¤, обмеженн¤ за¤вленоњ потужност≥ тощо). - субТЇкти господарюванн¤ часто не мають економ≥чноњ вигоди в≥д реал≥зац≥њ проект≥в енергозбереженн¤ в силу можливостей отриманн¤ належного р≥вн¤ прибутковост≥ нееконом≥чними методами (несплата податк≥в, заниженн¤ зароб≥тноњ плати тощо). - неадекватн≥сть управл≥нських вплив≥в у сфер≥ енергоефективност≥, що обумовлено високою ступ≥нню нерозум≥нн¤ (терм≥нолог≥чного) зм≥сту пол≥тики Фенергозбереженн¤Ф та Фенергоефективност≥Ф. ÷е призводить до трактуванн¤ пол≥тики енергозбереженн¤ лише через Уенергетичну призмуФ, зокрема проблем енергозабезпеченн¤ (створенн¤ запас≥в енерг≥њ та постачанн¤, а у випадку обмеженн¤ ресурс≥в до обмеженн¤ л≥м≥т≥в на постачанн¤). ƒокладн≥ше розгл¤немо сказане. Ќасамперед проанал≥зуЇмо зм≥ст д≥й Фспоживач≥вФ та Фпостачальник≥вФ енерг≥њ з огл¤ду на њх ≥нтереси, у випадку ситуац≥њ зниженн¤ запас≥в енерг≥њ. ƒ≥њ споживача у сфер≥ Денергозбереженн¤Ф та Денергоефективност≥Ф Ї однаковими, оск≥льки дл¤ нього ≥нших способ≥в забезпеченн¤ своњх ≥нтерес≥в, н≥ж Дзбереженн¤ енерг≥њФ через п≥двищенн¤ ефективност≥ њњ використанн¤, не ≥снуЇ, ¤кщо припустити неможлив≥сть використанн¤ застосуванн¤ нееконом≥чних метод≥в. ќднак, постачальник може д≥¤ти по р≥зному, залежно в≥д реальних його ≥нтерес≥в, можливостей ≥ звичок. ƒл¤ забезпеченн¤ максимальноњ прибутковост≥ постачальник ще подумаЇ, ¤ким чином легше цього дос¤гнути, чи через п≥двищенн¤ енергоефективност≥ технолог≥чних процес≥в, чи зростанн¤ обс¤г≥в постачанн¤ та вартост≥ енергоресурс≥в, пошуку джерел енерг≥њ за низькими ц≥нами, або ж обмеженн¤ енергопостачанн¤ споживач≥в у випадку криз з енергозабезпеченн¤. ќтже, будуючи державну пол≥тику енергозбереженн¤, ми можемо отримати р≥зне њњ зм≥стовне навантаженн¤ в залежност≥ в≥д того, на чињ ≥нтереси вона буде ор≥Їнтуватись (хто отримаЇ право њњ формувати та зд≥йснювати, тобто закладати у механ≥зми реал≥зац≥њ своњ ≥нтереси). Ќа сьогодн≥, розум≥нн¤ Уенергозбереженн¤Ф ¤к д≥¤льност≥, що повТ¤зуЇтьс¤ з ф≥зичним оперуванн¤м над Фенерг≥ЇюФ, њњ Узбереженн¤Ф (формуванн¤ запас≥в, накопиченн¤) чи навпаки Унезбереженн¤Ф (постачанн¤, продаж) автоматично ставить пол≥тику енергозбереженн¤ у сферу ≥нтерес≥в лоб≥ст≥в ѕ≈ . ƒосить нагл¤дним про¤вом р≥зного розум≥нн¤ зм≥сту ц≥Їњ д≥¤льност≥ Ї заочна дискус≥¤ м≥ж премТЇр-м≥н≥стром ”крањни ё.™хануровим та головою –ахунковоњ палати ”крањни ¬.—имоненком. ¬иступаючи на телеканал≥ Д≤нтерФ, ё.™хануров в≥дзначив у ¤кост≥ енергозбер≥гаючих заход≥в проект зам≥ни в≥кон у житлових будинках, що дозволить зменшити втрати тепла (на наш погл¤д, це розум≥нн¤ Денергоефективност≥Ф на сторон≥ споживача). Ќевдовз≥ ¬.—имоненко виступаючи на телеканал≥ Д5-каналФ негативно в≥д≥звавс¤ щодо ц≥Їњ пропозиц≥њ, ¤к ≥ щодо проект≥в ≥з запровадженн¤ енергозбер≥гаючих ламп, ф≥нансованих ƒержкоменергозбереженн¤ у 2002-2003 рр. ¬≥н зазначив, що Д¤ке ж це енергозбереженн¤Ф, ≥ тому його в≥домство напол¤гало на л≥кв≥дац≥њ ƒержкоменергозбереженн¤. ¬≥дображенн¤м боротьби Дпостачальник≥вФ та Дспоживач≥вФ енерг≥њ, р≥зного розум≥нн¤ та/або св≥домого ман≥пулюван¤ ними зм≥стовного навантаженн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ енергоефективност≥ може бути стан реал≥зац≥њ пол≥тики (централ≥зац≥¤ та посиленн¤ контролю ≥ зменшенн¤ стимулюванн¤) та власне вс¤ лог≥ка под≥њ 2005 року. «окрема л≥кв≥дац≥њ ƒержкоменергозбереженн¤ та п≥дпор¤дкуванн¤ ƒержавноњ ≥нспекц≥њ з енергозбереженн¤ ћ≥нпаливенерго, не виконанн¤ проголошених нам≥р≥в ѕрезидента ”крањни передбачити 600 млн. грн. на енергозбер≥гаюч≥ проекти у бюджет≥ на 2006 р. ” даному випадку не стверджуЇтьс¤, що недоц≥льно чи неможливо застосовувати так≥ механ≥зми. ћова ≥де лише про те, що у такому випадку визначенн¤ Упол≥тика енергозбереженн¤Ф може ≥ не в≥дображати д≥¤льн≥сть та завданн¤ держави ≥з п≥двищенн¤ енергетичноњ ефективност≥ нац≥ональноњ економ≥ки. ƒ≥¤льн≥сть постачальник≥в щодо Денергозбереженн¤Ф тод≥ може бути вид≥лена у окрему пол≥тику держави з питань гарантованого енергозабезпеченн¤ або ж включено у загальну енергетичну пол≥тику. ј д≥¤льн≥сть у сфер≥ Фенергоефективност≥Ф маЇ базуватись на забезпеченн≥ впливу на систему економ≥чних, пол≥тичних, соц≥альних, культурних в≥дносин у такий спос≥б, щоб зб≥льшити к≥льк≥сть (¤к≥сть) задоволених потреб сусп≥льства (споживач≥в) при м≥н≥мальних витратах енергоресурс≥в. ¬≥дзначимо досв≥д япон≥њ та ѕ≥вденноњ орењ у сфер≥ реал≥зац≥њ пол≥тики енергоефективност≥. ≤снуванн¤ майже 100% залежност≥ економ≥ки цих крањн в≥д ≥мпорту енергоресурс≥в не перешкоджаЇ усп≥шному розвитку њх економ≥к. “ака ситуац≥¤ забезпечуЇтьс¤ можлив≥стю цих крањн боротись за енергетичн≥ ресурси на св≥тових ринках, завд¤ки висок≥й конкурентоспроможност≥ та енергоефективност≥ своњх економ≥к. ¬иход¤чи з проведеного анал≥зу про¤вленн¤ ≥нтерес≥в Дпостачальник≥вФ ≥ Дспоживач≥вФ енерг≥њ та запропонованого розум≥нн¤ зм≥сту пол≥тики енергоефективност≥, маЇмо прийн¤ти тезу, щодо необх≥дност≥ розробки управл≥нських вплив≥в ор≥Їнтованих на потреби та ≥нтереси споживач≥в енергоресурс≥в, ¤к≥ зац≥кавленн≥ передус≥м у п≥двищенн≥ корисноњ в≥ддач≥ в≥д енерговикористанн¤, тобто у п≥двищенн≥ енергоефективност≥ виробництва. ѕриймаючи таку тезу тим самим визначаютьс¤ наступн≥ основоположн≥ принципи пол≥тики енергоефективност≥: - використанн¤ власноњ ≥н≥ц≥ативи субТЇкт≥в господарюванн¤ та населенн¤, њх ≥нтерес≥в у отриманн≥ б≥льшоњ в≥ддач≥ в≥д використаних обс¤г≥в енергоресурс≥в; - недоц≥льн≥сть ун≥ф≥кац≥њ механ≥зм≥в державного управл≥нн¤ ≥ централ≥зац≥њ управл≥нських функц≥й, через на¤вн≥сть р≥зних форм власност≥ (бюджетн≥ установи, комунальн≥ п≥дприЇмства, державн≥ п≥дприЇмства, комерц≥йн≥ п≥дприЇмства, населенн¤); - уникненн¤ замиканн¤ механ≥зм≥в економ≥чного стимулюванн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в на в≥домчому розпод≥ленн≥ кошт≥в державного бюджету; - забезпеченн¤ прозорост≥ процедур та зрозум≥лост≥ ц≥новоњ пол≥тики на енергоресурси, уникненн¤ непр¤мих розрахунк≥в м≥ж постачальниками та споживачами енергоресурс≥в; - необх≥дн≥сть та можлив≥сть в≥дстеженн¤ ≥нтерес≥в та потреб споживач≥в енерг≥њ та гнучк≥сть механ≥зм≥в державного управл≥нн¤; - забезпеченн¤ громадського (Фспоживач≥вФ енерг≥њ) контролю за д≥¤льн≥стю орган≥в державноњ влади з реал≥зац≥њ пол≥тики енергоефективност≥. ≤ншими словами, мова ≥де про пр≥оритетн≥сть стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й субТЇкт≥в господарюванн¤ у енергозбер≥гаюч≥ проекти ринковими механ≥змами перед контрольними ≥ примусовими, про формуванн¤ прозорих ≥ Їдиних дл¤ вс≥х субТЇкт≥в господарюванн¤ правил гри на ринку послуг (не залежних в≥д прихильност≥ окремих орган≥в влади) перед централ≥зованим розпод≥лом (керуванн¤м процесом розпод≥лу) ф≥нансуванн¤ проект≥в тощо. јнал≥зуючи можлив≥сть застосуванн¤ приведених п≥дход≥в, неможливо оминути реальноњ ситуац≥њ, з ¤кою ми стикаЇмось, у тому числ≥, при реал≥зац≥њ пол≥тики енергоефективност≥. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що за ≥снуючими традиц≥¤ми прийн¤тт¤ державних управл≥нських р≥шень, застосуванн¤ приведених п≥дход≥в не дасть необх≥дного ефекту. ” даному контекст≥ розгл¤немо дв≥ тенденц≥њ, що ¤скраво про¤вл¤ютьс¤ у даний час, щодо врахуванн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льних груп, ¤к≥ повТ¤зують себе ≥з ДспоживачамиФ енерг≥њ. ѕерша тенденц≥¤. Ќезважаючи, на здавалось би, проведенн¤ ринкових перетворень та л≥берал≥зац≥ю економ≥чного регулюванн¤, не спостер≥гаЇтьс¤ реального врахуванн¤ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в господарюванн¤, окремих сусп≥льних груп при формуванн≥ управл≥нських р≥шень. ћова йде про формуванн¤ системи прийн¤тт¤ р≥шень, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ своЇр≥дною ДпаралельноюФ системою державного управл≥нн¤, що не зважаЇ на широко розрекламован≥ Дгромадськ≥ слуханн¤Ф, р≥шенн¤ та резолюц≥њ конференц≥й, зверненн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ та населенн¤. Ѕ≥льш того, досить часто спостер≥гаЇтьс¤ неврахуванн¤ позиц≥й та пропозиц≥й окремих орган≥в влади. ѕрийн¤т≥ р≥шенн¤ переважно формуютьс¤ обмеженим колом ц≥лком конкретних ос≥б, що можуть ДврахуватиФ або Дне врахуватиФ наданн≥ пропозиц≥њ громадськост≥. ¬иникаЇ запитанн¤: Дякими аргументами обгрунтовуюють своњ р≥шенн¤ ц≥ особи, ≥ чињ пропозиц≥њ вони враховують?Ф “е, що вони не можуть не враховувати де¤к≥ пропозиц≥њ Ї ц≥лком очевидним! ѕитанн¤ лише чињ? ¬исловимо г≥потезу, що при прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень Двраховуютьс¤ пропозиц≥њФ найб≥льш потужних сусп≥льних груп впливу. ќбірунтуЇмо це тим, що у ≥ншому випадку в≥дпов≥дн≥ особи не будуть призначен≥ на посадах. “аким чином, з точки зору реал≥зац≥њ пол≥тики енергоефективност≥ враховуютьс¤ пропозиц≥њ найб≥льш потужних сил впливу (‘ѕ√ з високою часткою ≥нтересу у ѕ≈ , металург≥њ, транспорт≥). «азначимо, що њх ≥нтереси не Ї тотожними ≥з пр≥оритетами пол≥тики енергоефективност≥. ¬ силу збереженн¤ можливост≥ отриманн¤ належного р≥вн¤ прибутковост≥ нееконом≥чними методами дан≥ сили впливу мають р≥зн≥ способи уникненн¤ д≥¤льност≥ з п≥двищенн¤ енергоефективност≥ свого виробництва. —еред таких способ≥в, отриманих у тому числ≥ завд¤ки впливов≥ на ос≥б, що приймають р≥шенн¤, Ї: субсидован≥ ц≥ни на енерг≥ю та вантажоперевезенн¤; використанн¤ негрошових форм розрахунк≥в; закрита система економ≥чних в≥дносин; податков≥ п≥льги та використанн¤ адм≥нстративних важел≥в. Ќа¤вн≥сть таких традиц≥й створюЇ можлив≥сть впливу окремих ‘ѕ√ на усп≥шн≥сть реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергоефективност≥. ѕри перспектив≥ п≥двищенн¤ –ос≥Їю ц≥ни на природний газ на початку 2006 р., п≥дприЇмства металург≥йноњ промисловост≥, власниками ¤ких Ї ‘ѕ√ ”крањни, р≥зко негативно сприйн¤ли перспективу закуп≥вл≥ природного газу за ринковими ц≥нами. Ќими було ≥н≥ц≥йовано ц≥лу низку заход≥в щодо збереженн¤ зручноњ дл¤ них ситуац≥њ (дотованих ц≥н) - в≥д публ≥чних висловлювань окремих кер≥вник≥в п≥дприЇмств ≥ пол≥тик≥в, звернень п≥дприЇмств до ур¤ду та ѕрезидента щодо неприйн¤тност≥ перспективи п≥двищенн¤ ц≥ни, аж до ≥н≥ц≥юванн¤ в≥дставки аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥мп≥чменту ѕрезидента ”крањни. ќсновна вимога Ц забезпечити низьк≥ ц≥ни енергоресурси, бажано на р≥вн≥ внутр≥шн≥х рос≥йських ц≥н. ¬одночас не прозвучало н≥ одн≥Їњ ≥н≥ц≥ативи щодо п≥двищенн¤ енергоефективност≥ своњх виробництв через реал≥зац≥ю енергозбер≥гаючих заход≥в. ѕри цьому досить контрастним ≥з позиц≥Їю украњнських ‘ѕ√ стала повед≥нка менеджер≥в ФMittal Steel ривий –≥гФ, ¤к≥ з≥ свого боку за¤вили про початок реал≥зац≥њ на п≥дприЇмств≥ комплексу енергозбер≥гаючих заход≥в, що дозвол¤ть до к≥нц¤ 2006 року скоротити енергоспоживанн¤ на 6%. ќдночасно ≥з цим зазначимо виникненн¤ ефекту ≥ндукц≥њ такого стилю повед≥нки на ≥нш≥ субТЇкти господарюванн¤. ћенш потужн≥ групи, окрем≥ субТЇкти господарюванн¤ перейн¤ли метод роботи ‘ѕ√ на р≥вн≥ впливу на окрем≥ в≥домства. ћи можемо спостер≥гати лоб≥юванн¤ окремих проект≥в енергоефективност≥ окремими п≥дприЇмствами. ƒл¤ прикладу, спроби лоб≥юванн¤ отриманн¤ кошт≥в державного бюджету, у тому використовуючи формальну рамку омплексноњ державноњ програми ”крањни з енергозбереженн¤ на закуп≥влю котл≥в, компресор≥в, осв≥тлювальних ламп тощо, видаючи це за проекти енергозбереженн¤. Ќаголосимо, мова не ≥де про запереченн¤ енергозбер≥гаючого ефекту впровадженн¤ цих технолог≥й (вс¤ нова техн≥ка даЇ цей ефект!), ми лише говоримо про просту в≥дсутн≥сть конкурентност≥ та п≥дтвердженоњ переваги обладнанн¤. ≤ншими словами ч≥ткого, однозначного, зрозум≥лого по¤сненн¤ чому обладнанн¤ одн≥Їњ ф≥рми купуЇтьс¤ органами виконавчоњ влади за державн≥ кошти, а обладнанн¤ ≥ншоњ ф≥рми н≥, немаЇ. ¬се зводитьс¤ до можливост≥ пролоб≥ювати проект у бюджетному процес≥, а пот≥м отримати п≥дтримку у в≥домств≥ в рамках тендерних процедур. “ака ситуац≥¤ створила особливе в≥дношенн¤ прац≥вник≥в орган≥в влади до в≥дв≥дувач≥в-п≥дприЇмц≥в. ƒумаю не помилюсь, ¤кщо стверджуватиму, що перша думка, ¤ка виникаЇ у службовц¤ при розмов≥ з в≥дв≥дувачем Ї: Д„и не шукаЇш вар≥ант отриманн¤ державного замовленн¤?Ф ѕодальший розвиток под≥й не будемо анал≥зувати. Ћише зазначимо, що така ситуац≥¤ створюЇ наступн≥ насл≥дки: посадов≥ особи все б≥льше стають ор≥Їнтован≥ на сильн≥ та потужн≥ ‘ѕ√ (захист¤ть, прост≥ше працювати, нижча ≥мов≥рн≥сть неефективноњ реал≥зац≥њ проект≥в малими ф≥рмами); посадов≥ особи все менше звертають увагу на пропозиц≥њ р≥зних Дгромадських слуханьФ, звернень громад¤н, п≥дприЇмц≥в (немаЇ сенсу, та й дуже часто неквал≥ф≥кован≥ пропозиц≥њ); закр≥плюЇтьс¤ система прийн¤тт¤ неконкретних програм та боротьби в≥домств за перерозпод≥л бюджетних видатк≥в (незважаючи на принцип розмежуванн¤ функц≥й!) та закр≥пленн¤ ДгалузевогоФ принципу програм (видатки бюджету плануютьс¤ Фна в≥домствоФ); загальне зростанн¤ впливу державних службовц≥в на пол≥тику держави у р≥зних сферах. “аким чином, проголошенн¤ (≥ формальне зд≥йсненн¤) аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ѕрезидентом ”крањни зниженн¤ надм≥рного регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин не дасть н≥¤кого ефекту, поки не будуть встановленн≥ прозор≥ правила формуванн¤ управл≥нських р≥шень п≥д контролем громадськост≥. ѕри цьому ми спостер≥гаЇмо, ¤кусь зачаровану повед≥нку, ¤к державних службовц≥в, так ≥ сусп≥льства. ѕри проведенн≥ громадських заход≥в, чомусь скочуЇмось до часткових питань, до насл≥дк≥в, а про концептуальн≥ п≥дходи щодо пол≥тики енергоефективност≥ не говоритьс¤. Ќа громадських слуханн¤х з питань енергоефективност≥ 8 лютого 2006 р., ≥н≥ц≥йованих премТЇр-м≥н≥стром ”крањни, говорили переважно про конкретн≥ технолог≥њ, а не про функц≥њ та повноваженн¤ Ќац≥онального агентства з енергоефективност≥. Ќе обговорювались також принципи пол≥тики енергоефективност≥ та п≥дходи до розробки зм≥н до омплексноњ державноњ програми ”крањни з енергозбереженн¤. ’оча саме через публ≥чне обговоренн¤ цих принцип≥в, њх узгодженн¤ з ≥нтересами субТЇкт≥в господарюванн¤ можливо закласти здорову базу вс≥Їњ д≥¤льност≥ держави з реал≥зац≥њ пол≥тики енергозбереженн¤. ¬≥дзначимо ≥ другу тенденц≥ю щодо врахуванн¤ ≥нтерес≥в Дспоживач≥вФ енерг≥њ. ¬ид≥лимо частину сусп≥льства, що не входить в групу впливу ‘ѕ√ (зокрема, власники, прац≥вники, њх с≥мТњ, причетн≥ до них державн≥ службовц≥), ¤ка може реально впливати на процеси прийн¤тт¤ управл≥нських вплив≥в. ÷¤ група сусп≥льства складаЇтьс¤ ≥з малих та середн≥х п≥дприЇмств, Ї досить чисельною ≥ потенц≥йно може впливати на прийн¤тт¤ р≥шень. ” той же час вона волод≥Ї ¤коюсь хворобливою залежн≥стю в≥д влади, небажанн¤ вимагати формуванн¤ прозорих, стаб≥льних правил гри, незрозум≥лою в≥дсутн≥стю бажанн¤ обТЇднавшись ≥н≥ц≥ювати, розробити та пролоб≥ювати прийн¤тт¤ необх≥дних управл≥нських р≥шень. ѕереважна б≥льш≥сть малих та середн≥х ф≥рм Дспоживач≥вФ енергоресурс≥в та ф≥рм виробник≥в (постачальник≥в) енергоефективних технолог≥й, розум≥ють необх≥дн≥сть формуванн¤ ч≥тких, прозорих правил гри, проте в≥ддають перевагу самост≥йним спробам лоб≥юванн¤ своњх ≥нтерес≥в в органах влади, переважно програючи потужним ‘ѕ√ (причини описан≥ вище). ” результат≥ досить часто приходитьс¤ чути висловленн¤ розчаруванн¤ у тому чи ≥ншому в≥домств≥, чи конкретному службовц≥ щодо њх неспроможност≥ впровадити ту чи ≥ншу ФнадзвичайноФ (!?) енергозбер≥гаючу технолог≥ю чи проект. ѕричому, переважно таке незадоволенн¤ обумовлюЇтьс¤ простою причиною, а саме неотриманн¤м бюджетного ф≥нансуванн¤. Ќа конференц≥¤х, слуханн¤х, круглих столах п≥сл¤ реклами своњх енергозбер≥гаючих розробок пост≥йно ≥де друга хвил¤ обговоренн¤-дискус≥й, що пол¤гаЇ в критиц≥ влади (¤ка не змогла розробити необх≥дний нормативно-правовий акт, що допом≥г би реал≥зувати њх пропозиц≥њ), ¤ка зм≥нюЇтьс¤ наступною ≥ останньою хвилею запитуванн¤ вс≥х ≥ вс¤: Д’то ж буде розробл¤ти так≥ необх≥дн≥ дл¤ розвитку нашого б≥знесу законодавч≥ акти?Ф ѕ≥сл¤ цього все завершуЇтьс¤, ≥ учасники, до наступного з≥бранн¤, з новими зусилл¤ми та натхненн¤м зд≥йснюють процес в≥дв≥дуванн¤ в≥домств з оч≥куванн¤м державних замовлень. ƒумаЇтьс¤, що це Ї перех≥дним ¤вищем. Ѕудемо спод≥ватись, що незабаром зТ¤витьс¤ достатн¤, критична маса п≥дприЇмц≥в (малих та середн≥х), ¤к≥ покинуть цей процес брод≥нн¤ по в≥домствам, ≥ обТЇднавшись, вир≥шать стати самост≥йним гравцем на ринку Дрозробленн¤ правил гриФ. ћаЇтьс¤ на уваз≥ формуванн¤ сп≥лки, громадськоњ орган≥зац≥њ, асоц≥ац≥њ, тощо, ¤ка не пожал≥Ї частини своњ ресурс≥в, своњх зусиль, своЇњ душ≥ на орган≥зац≥ю групи фах≥вц≥в, ф≥нансуванн¤ розробки р¤ду законодавчих акт≥в, лоб≥юванн¤м цих акт≥в в органах влади та контроль за д≥¤ми посадових ос≥б з прийн¤тт¤ та дотриманн¤ встановлених цими актами правил гри. ¬певнений, що так≥ люди уже Ї, ≥ њх стаЇ дедал≥ б≥льше. ѕод≥люс¤ своњм задоволенн¤м в≥д знайомства ≥з одним ≥з цих людей. ” 2003 роц≥ ƒержкоменергозбереженн¤ проводив разом ≥з одн≥Їю облдержадм≥н≥страц≥Їю сп≥льну акц≥ю. ѕ≥сл¤ оф≥ц≥йного проведенн¤ акц≥њ, розпочалась частина доопрацюванн¤ р≥шенн¤, у ¤к≥й бажали вз¤ти участь представники (кер≥вники) р¤ду п≥дприЇмств, ¤к≥ виготовл¤ють енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ (висловимо припущенн¤, - ¤кось вийти на держзамовленн¤!). «важаючи на ≥ншу програма заход≥в, ¤ не брав участ≥ у процес≥ доопрацюванн¤. „ерез де¤кий час, до мене приЇднавс¤ один ≥з тих кер≥вник≥в п≥дприЇмств. Ќа запитанн¤: Дј чому ¬и не ДтамФ?Ф, - ¤ отримав в≥дпов≥дь, ¤ка приЇмно вразила: ДЌе бажаю брати участь у такому процес≥ розвитку б≥знесу! ћо¤ продукц≥¤ ≥ без цього знайде своњх споживач≥в!Ф. «вичайно, п≥дприЇмець так ≥ не отримав економ≥чного ефекту в≥д такоњ сп≥впрац≥ ≥з в≥домствами, тим не менш, на сьогодн≥ в≥н розширив своЇ виробництво, р¤д технолог≥й передав дл¤ виробництва ≥ншими п≥дприЇмствами, сам ф≥нансуЇ науков≥ розробки (залучаЇ науков≥ ≥нститути), ≥ до цього часу його ≥нтерес до орган≥в влади пол¤гаЇ у розробц≥ лише прозорих правилах гри. Ќа жаль, ¤вного, ч≥ткого бажанн¤ спри¤ти розробц≥ та лоб≥юванн≥ цих правил гри, в≥н ще не висловив, однак, думаЇтьс¤, що це справа часу. ¬певнений, Ї й ≥нш≥ п≥дприЇмц≥, ¤к≥ теж думають, д≥ють так само ≥ готов≥ до реальних крок≥в та р≥шучих д≥й. Ќу що ж, у чому справа? „ому мал≥ та середн≥ п≥дприЇмц≥ не обТЇднають своњ зусилл¤ дл¤ лоб≥юванн¤ загальних правил гри та недопущенн¤ визначального впливу ‘ѕ√? Ќевже кожний окремий п≥дприЇмець спод≥ваютьс¤, що в≥н самост≥йно ФпереграЇФ ‘ѕ√ та здобуде бажан≥ преференц≥њ в≥д влади? ѕереход¤чи до заключноњ частини варто зазначити, що под≥бна ситуац≥¤ Ї викликом дл¤ всього сусп≥льства ≥ не лише у сфер≥ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергоефективност≥. ƒл¤ забезпеченн¤ подальшого розвитку крањни ми маЇмо забезпечити б≥льш ефективну роботу системи державного управл≥нн¤. Ќеобх≥дно поставити п≥д контроль та зор≥Їнтувати д≥¤льн≥сть потужних сил впливу на благо сусп≥льства, актив≥зувати д≥¤льн≥сть та посилити роль малих та середн≥х п≥дприЇмств при прийн¤тт≥ державних управл≥нських р≥шень, забезпечити вплив громадськост≥ на ефективн≥сть зд≥йсненн¤ державного управл≥нн¤. « точки зору реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергоефективност≥ можливо запропонувати р¤д механ≥зм≥в, ¤к≥ узгоджуютьс¤ ≥з цими загальними завданн¤ми. ¬иходимо з того, що органи державноњ влади мають навчитись працювати ≥ враховувати ≥нтереси субТЇкт≥в господарюванн¤ загалом та ‘ѕ√ зокрема та, при цьому, поставити п≥д контроль громадськост≥ д≥¤льн≥сть цих сусп≥льних груп. ЌемаЇ сенсу боротись ≥з ‘ѕ√, оск≥льки у т≥й чи ≥нш≥й форм≥ вони будуть завжди, ≥ завжди будуть впливати на р≥шенн¤ влади, питанн¤ лише, ¤ким чином ц≥ р≥шенн¤ будуть в≥дображатись на ≥нтересах решти сусп≥льства. ” звТ¤зку з чим доц≥льно дещо зм≥нити п≥дходи до формуванн¤ програм енергозбереженн¤ ( омплексноњ державноњ програми енергозбереженн¤), зокрема побудувати њњ з двох блок≥в. ѕерший блок маЇ стати орган≥зац≥йним, тобто передбачати алгоритм≥зац≥ю д≥й системи орган≥в влади з встановленн¤ ц≥лей пол≥тики енергоефективност≥, визначенн¤ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ та можливостей включенн¤ цих ≥нтерес≥в у механ≥зми державного управл≥нн¤ у сфер≥ енергоефективност≥. ћова ≥де про в≥дображенн¤ реальноњ ситуац≥њ у сусп≥льств≥ та ≥нтерес≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ р≥зних форм власност≥ у нормативно-правових актах регламентуванн¤ д≥¤льност≥ з реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥в. ƒл¤ прикладу, на даний момент необх≥дне законодавче регламентуванн¤ створенн¤ та д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих енергосерв≥сних компан≥й (≈— ќ); розробленн¤ та контроль за дотриманн¤м механ≥зм≥в самоф≥нансуванн¤ проект≥в енергозбереженн¤ у бюджетн≥й та комунальн≥й сферах; уточненн¤ методолог≥њ тарифоутворенн¤ на послуги з енергопостачанн¤ комунальних п≥дприЇмств; стимулюванн¤ впровадженн¤ нов≥тн≥х енергозбер≥гаючих технолог≥й. «аконодавчими актами необх≥дно створити правила гри щодо стимулюванн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ до реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥в, ¤кими передбачити максимальне використанн¤ ринковоњ ≥нфраструктури з метою зменшенн¤ необх≥дност≥ зверненн¤ до орган≥в влади, у тому числ≥ дл¤ отриманн¤ бюджетних видатк≥в. “аким чином, створитьс¤ ринок прац≥ дл¤ малих та середн≥х п≥дприЇмств, де вони зможуть на ринкових, конкурентних основах реал≥зовувати своњ ДнадзвичайноФ енергозбер≥гаюч≥Ф проектиФ. ƒругий блок програми маЇ стати формально перел≥ком ц≥льових програм енергозбереженн¤, ¤кий може зм≥нюватись у результат≥ њх виконанн¤ чи включенн¤ додаткових у раз≥ сусп≥льноњ потреби. ƒаний блок програми переважно буде ор≥Їнтуватись на реал≥зац≥ю ц≥льових проект≥в за окремими галуз¤ми, обТЇктами чи технолог≥¤ми (модерн≥зац≥¤ металург≥њ, впровадженн¤ енергозбер≥гаючих компресор≥в на шахтах, реконструкц≥¤ котелень бюджетних установ, зам≥на в≥кон у житлових будинках) та потребуватиме затвердженн¤ сусп≥льних видатк≥в на законодавчому р≥вн≥ (оподаткуванн¤, амортизац≥¤, бюджетн≥ видатки тощо). Ѕезумовно це потребуватиме значних зусиль дл¤ узгодженн¤ та лоб≥юванн¤ цих програм, однак, саме цим ≥ займаютьс¤ зараз ‘ѕ√, проте у рамках неконкретних, розмитих програм. ћожливо варто використати њх потенц≥ал дл¤ розробки ц≥льових програм, њх прийн¤тт¤ та реал≥зац≥њ, звТ¤завши ‘ѕ√ окремими зобовТ¤занн¤ми у рамках добров≥льних угод м≥ж ур¤дом та п≥дприЇмствами. “акий механ≥зм досить широко застосовуЇтьс¤ у крањнах ™—. Ќеможливо оминути ще один виклик сусп≥льству та органам державноњ влади у сфер≥ енергоефективност≥, ¤кий теж повТ¤заний ≥з загальним станом управл≥нськоњ культури ≥ таким чином не Ї специф≥кою лише пол≥тики енергоефективност≥. ÷ей виклик стосуЇтьс¤ в≥дсутност≥ стратег≥њ д≥й з реал≥зац≥њ пол≥тики. ћало того, що ≥снуЇ нерозум≥нн¤ щодо зм≥сту д≥¤льност≥ у сфер≥ енергоефективност≥, ц≥лей управл≥нських вплив≥в, метод≥в та засоб≥в зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ спостер≥гаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть стратег≥њ в управл≥нських д≥¤х. ѕост≥йно виникають Дне передбачен≥Ф проблеми, що потребують Дтерм≥новогоФ вир≥шенн¤, пост≥йно необх≥дно Двжити заход≥в та допов≥сти про л≥кв≥дац≥ю проблеми до 11.00 вчорашнього дн¤Ф, пост≥йно немаЇ часу продумати управл≥нськ≥ впливи, а т≥ хто напол¤гаЇ на поступов≥й та планом≥рн≥й д≥¤льност≥ без Дгероњчних та терм≥новихФ вир≥шень проблем вигл¤дають неробами. ” ¤кост≥ прикладу такоњ ситуац≥њ, кожен може навести випадки ≥з своЇњ практичноњ д≥¤льност≥. Ќа загальнодержавному р≥вн≥, зважаючи на все вищесказане, це виливаЇтьс¤ у реал≥зац≥ю ¤кихось Днадзвичайно енергозбер≥гаючихФ проект≥в чи програм, ¤к≥ дуже гарно ДзвучатьФ та в≥дображають конТюнктуру часу. «даЇтьс¤ вс¤ наша д≥¤льн≥сть не виходить ≥з крайностей. ДЌедопустимо децентрал≥зац≥њ теплопостачанн¤Ф Ц ѕ≥сл¤ јлчевська Дƒайош окремий котел у кожну квартиру! (ѕрограма Д–≥дний д≥мФ). ДЌедопустимо наданн¤ податкових п≥льг (п≥льгових кредит≥в) дл¤ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥вФ Ц Дƒайош п≥льгове оподаткуванн¤ продажу Денергозбер≥гаючихФ побутових електроприлад≥вФ (зареЇстрований у лютому 2006 року у ¬– законопроект). ћоже тепер основна увага пол≥тики енергоефективност≥ зосередитьс¤ лише на синтетичному газ≥? ј пол≥тика енергозбереженн¤ на переор≥Їнтуванн¤ до електроопаленн¤? ѕри цьому проходженн¤ чи не проходженн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥дей, за ≥снуючоњ управл≥нськоњ культури, залежить лише в≥д напористост≥ прихильник≥в в≥дпов≥дноњ позиц≥њ. ћова не ≥де про те, що ц≥ пропозиц≥њ не в≥рн≥, не мають рац≥онального зерна. ћова ≥де про принцип! як справитись ≥з цим викликом? ћабуть у кожного св≥й рецепт, ¤кий справд≥ Ї хорошим. ћожливо окремо доц≥льно запровадити механ≥зм контролю громадськост≥ за д≥¤льн≥стю орган≥в державноњ влади через запровадженн¤ пер≥одичного зв≥туванн¤ ур¤ду щодо реал≥зац≥њ пол≥тики енергоефективност≥ у рамках Ќац≥ональноњ допов≥д≥. «апровадженн¤ пер≥одичних нац≥ональних допов≥дей з реал≥зац≥њ пол≥тики, маЇ забезпечити збереженн¤ у памТ¤т≥ сусп≥льства попередн≥х д≥й орган≥в державноњ влади з реал≥зац≥њ пол≥тики (незважаючи на ротац≥ю влади), що маЇ у час≥ в≥дображати етапи реал≥зац≥њ пол≥тики, описувати дос¤гнут≥ результат≥в, ви¤влен≥ проблеми ≥ способи њх вир≥шенн¤ та дос¤гненн¤, обірунтовувати ≥ становити завданн¤ на наступний етап реал≥зац≥њ пол≥тики. ћожна запропонувати ≥ р¤д ≥нших механ≥зм≥в управл≥нн¤, можна запропонувати р≥зн≥ п≥дходи до зд≥йсненн¤ управл≥нських р≥шень, можна дискутувати ≥ детал≥зувати конкретн≥ законодавч≥ акти, однак це Ї наступним, завтрашн≥м кроком, ¤к≥ зд≥йсн¤ть фах≥вц≥. ” дан≥й же публ≥кац≥њ ставилась мета визначенн¤ виклик≥в сучасност≥ у сфер≥ енергоефективност≥, зд≥йсненн¤ постановки проблем та стимулюванн¤ до д≥й, ≥ лише окреслити напр¤ми вир≥шенн¤ цих проблем. ј дал≥ справа за нами!
ак правильно определ¤ть нагрузк. ћ≥нприроди визначене виконавцем. ак добитьс¤ энергоэффективности. «абытые преимущества. ѕр≥оритетн≥ напр¤ми та обс¤ги ен. √лавна¤ -> Ёкологи¤ 
|