Главная -> Экология
Российская федерация закон ирку. Переработка и вывоз строительного мусораОсновний потенціал енергозбереження в освітлювальних установках лежить у підвищенні ефективності перетворення електричної енергію в світову. Основні фактори, що впливають на споживання енергії освітлювальної установки, при заданих нормах освітлення включають наступні: - проект схеми освітлення, спільне використання природного та штучного освітлення, забезпечення гнучкості керування освітлювальними мережами; - зовнішній вигляд та облицювання (збільшення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень); - світлова віддача лампи (світловий вихід на один ватт електроенергії, що споживається лампою даного типу; - ефективність світильника (коефіцієнт корисної дії освітлювальної апаратури); - правильне використання вимикачів та регуляторів; - використання стартерних пускорегулювальних пристроїв при освітленні люмінесцентними лампами; - вибір схеми розміщення світильників; - зниження коефіцієнту запасу при виборі освітлювальних установок; - автоматичне регулювання освітлення, централізація керування базовими освітлювальними установками; - запиленість повітря приміщень; - чистота вікон для повного використання природного освітлення. Впровадження нових прогресивних джерел світла, використання світильників з високим ККД, використання конструкцій відбиваючої арматури і раціональних схем освітлення дозволяють в багатьох випадках різко підвищити ефективність електроосвітлювальних установок, збільшити освітленість робочих місць, досягнути реальної економії електроенергії. 1. Використання ефективних джерел світла. Необхідно використовувати той тип лампи, який забезпечує максимальний світловий потік на один ватт встановленого електричного навантаження та має характеристики, узгоджені з іншими потребами освітлювальної установки. Світлова віддача кожного типу лампи може бути визначена на основі доступних даних про лампу і схему її включення. При проектуванні нової установки має порівнюватись світлові віддачі придатних ламп і мають використовуватись ті з них, які мають найвищу ефективність. Таблиця1. Характеристики енергозберігаючих ламп основних типів Компактні люмінесцентні лампи. Завдяки використанню новітніх технічних рішень компактні люмінесцентні лампи були зменшенні до розмірів звичайної лампи розжарювання. Завдяки чому з’явилась можливість використовувати люмінесцентні лампи в системі освітлення у побуті. Загалом люмінесцентні лампи мають наступні переваги: на 80% менше споживання електроенергії при однаковому світловому потоці; - в 9-13 разів більший термін експлуатації; - миттєве (0,6 с), без мерехтіння, запалення; - невеликий розмір та вага; - відмінна кольоропередача. Перехід на нові ефективні типи ламп дозволяє скоротити споживання електроенергії та знизити експлуатаційні витрати. Для порівняння технічні характеристики компактних люмінесцентних ламп (Таблиця 2) (КЛЛ -Вінниця) в порівнянні з лампами розжарювання: Таблиця 2.Технічні характеристики компактних люмінесцентних ламп Тип лампи Потужність, Вт Номінальний світловий потік, лм Середня тривалість роботи, год Витрати електроенергії за 6000 год, кВт.г Економія електроенергії КЛБ 7/ТБЦ (КЛЛ) 7 400 6 000 60 180 Б220-230-40 (ЛР) 40 415 1 000 240 КЛБ 9/ТБЦ (КЛЛ) 9 600 6 000 70 290 Б220-230-60 (ЛР) 60 715 1 000 360 КЛБ 11/ТБЦ (КЛЛ) 11 900 6 000 80 370 Б220-230-75 (ЛР) 75 950 1 000 450 КЛБ 13/ТБЦ (КЛЛ) 13 600 6 000 80 280 Б220-230-60 (ЛР) 60 715 1 000 360 Імовірність придбання населенням КЛЛ залежить від їх вартості і вартості електроенергії, які визначають термін окупності ламп. Термін окупності (роки) витрат КЛЛ потужністю 20 Вт можна визначити за таблицею: Таблиця 3. Термін окупності витрат КЛЛ потужністю 20 Вт, роки Щорічне напрацювання, год Вартість КЛЛ, дол.США Вартість 1 кВт.год електроенергії, центи 1,2 2 4 6 10 1 000 5 4,8 2,90 1,45 0,96 0,58 10 9,7 5,80 2,90 1,93 1,16 15 14,5 8,7 4,3 2,90 1,77 20 9,87 2,30 30 3,49 1 500 5 3,23 1,90 0,70 0,65 0,50 10 6,45 3,87 1,93 1,3 1,00 15 5,80 5,1 1,95 1,51 20 2,6 2,00 30 3,2 3,01 2 000 5 2,42 1,45 0,73 0,48 0,29 10 4,84 2,90 1,45 0,97 0,58 15 2,98 2,19 1,45 0,88 20 2,90 1,93 1,16 30 2,9 1,74 Примітка. Термін служби ламп розжарювання прийнятий 1 000 год. Напівпровідникові світловипромінюючі діоди. Невелика потужність споживання, висока надійність, сумісність з інтегральними схемами пристроїв керування, висока стійкість до механічних і кліматичних впливів, поява зовнішньо чисто зелених і синіх СВД, а також СВД зі світловіддачею більше 75 люмен/ват (світловіддача стандартних ламп розжарювання – 15 люмен/ват), здійснило революцію в галузі світлотехнічних та інформаційних технологій, незважаючи на їх відносно високу вартість. На сьогодні в Україні уже випускаються світлодіоди на потужність уже понад 25 Вт. Монтувати їх можна в уже існюючу встановлену світлоарматуру. Вартість такої точки внутрішнього освітлення до 50 у.о., для вуличного до 100 у.о. Порівняння ефективності різних типів джерел світла приведено в таблиці 4. Таблиця 4. Ефективність різних типів джерел випромінювання з позицій енергоспоживання Керуючі елементи. Флуоресцентні лампи і газорозрядні лампи потребують наявності пускових пристроїв (стартерів) і засобів обмеження струму лампи після запуску (дроселів). Зазвичай для підвищення коефіцієнта потужності і зменшення струму, що споживається з мережі при заданій потужності, передбачається також підключення конденсатора. Звичайні дроселі є пристрої індукційного типу для обмеження струму ламп і стабілізації напруги, яка на них подається. Ці пристрої характеризуються високим рівнем втрат. Нові пристрої дозволяють знизити втрати в залізі і міді і одночасно забезпечують роботу ламп на номінальному рівні активної потужності. Для прикладу у таблиці наводяться дані за активною потужністю (мережа 220 В) на основі звичайної подвійної лампи (26 мм) з різними типами дроселів (баластів). Джерело світла (подвійне) Звичайний баласт, Вт Баласт з низьким рівнем втрат, Вт Високочастотний баласт, Вт 2х18 Вт 54 48 40 2х36 Вт 90 82 72 2х58 Вт 140 132 100 Для покращення ефективності кола перемикача та дроселів можуть використовуватись дроселі з малими втратами, що мають підвищену долю міді. Такі дроселі мають велику вагу та великі габарити, а також велику ціну в порівняні із стандартними дроселями. Інша категорія стартерів представляє собою чисто електронні і частково електронно-баластні навантаження. Використання електронної пускорегулювальної апаратури. На сьогодні в експлуатації знаходиться величезна кількість люмінесцентних ламп з електромагнітними дроселями, які не забезпечують оптимальних режимів роботи ламп і мають низькі експлуатаційні характеристики. На заміну дроселям прийшла електронна пускорегулююча апаратура (ПРА), яка суттєво покращує техніко-економічні показники цього типу світильників. Сучасні електронні баласти забезпечують: - миттєве (без мигання і шуму) запалювання ламп; - стабільність освітлення незалежно від коливань напруги; - високу якість споживаємої електроенергії – близький до одиниці коефіцієнт потужності завдяки споживанню синусоїдального струму з нульовим фазовим зсувом. Сучасна електронна пускорегулювальна апаратура є досить дорогими пристроями, однак початкові затрати, компенсуються за рахунок їх високої економічності. Досягається економія електроенергії в розмірі 20-25% при збільшенні освітленості на 10-12%, зменшуються затрати на обслуговування світильників із-за виключення з їх складу стартерів, конденсаторів, підвищується на 50% термін служби ламп завдяки ощадному режиму роботи і пуску. Основою електронних ПРА (електронних баластів) є напівпровідникові імпульсні схеми, які дозволяють забезпечити живлення люмінесцентних ламп напругою підвищеної частоти, за рахунок чого суттєвого підвищується якість освітлення люмінесцентних ламп при зменшеному споживанні енергії порівняно зі світильниками, які використовують традиційні електромагнітні баласти. Розроблені пристрої є перетворювачами струму частоти мережі живлення в струм підвищеної частоти і містить необхідні вузли для підтримання оптимального режиму запалювання і роботи лампи, а також контролю працездатності ламп і засобів захисту від аномальних режимів. Сучасний етап характеризується інтенсивною розробкою і впровадженням мікропроцесорних і спеціалізованих контролерів для керування системами освітлення. На сьогодні електронні баласти виробляються в масово в країнах де інтенсивно впроваджуються енергозберігаючі технології та здобувають практики масового використання в продукції фірм виробників OSRAM, PHILIPS, GENERAL ELECTRIC, SYLVANIA, TRADONIC. 2. Використання світової віддачі ламп з користю та ефективно. Для використання світлової віддачі ламп необхідно враховувати: ефективність світильника (освітлювальної арматури); проект схеми освітлення – природне освітлення; правильне використання вимикання та регулювання. Основні функції світильників заключаються у тому, щоб підтримувати і захищати лампи, забезпечувати електричні підключення до джерела живлення, а також регулювання та направлення світла, що випускається лампою. Високоефективні рефлектори. Використовують поверхню покриту сріблом, що має виключно високе дзеркальне відображення та забезпечує максимальне відбиття світлового потоку лампи. Високоефективні рефлектори забезпечують збільшення коефіцієнта використання освітлювальної установки, в результаті чого більша частина світлового потоку, досягає поверхні. Практично це дає змогу зменшити вдвоє кількість ламп. Вплив дизайну та облицювання. Поверхні покрашені в світлий тон відбиває світла більше і є більш ефективними, проте їх необхідно регулярно красити, мити, або заново оклеювати з тим щоб забезпечувати економічне використання освітлення. Збільшення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень на 20% дозволяє економити 5-15% електроенергії, внаслідок збільшення рівня освітленості. Регулятори освітлення. Мета подібних регуляторів забезпечити ефективне освітлення в потрібному місті і протягом необхідного часу. Ручними регуляторами забезпечується керування освітленням для окремих рядів систем освітлення, керування індивідуальними світильниками. Автоматичні регулятори бувають: фотоелектричні, безконтактні, регулятори з таймером. Фотоелектричні регулятори. Фотоелектричні регулятори можуть забезпечити відключення освітлення тоді, коли природного (денного) освітлення достатньо для створення необхідного світлового потоку. Наприклад, фотоелектричний датчик може реагувати на зовнішню освітленість і може бути налаштований так, що спрацьовувати при зовнішній освітленості, що забезпечує необхідну освітленість на робочому місці. Включення електронного економного світлотехнічного пристрою в робочий режим відбувається фотодіодом в момент настання темноти, а безпосереднє включення виключення освітлення створює детектор руху в момент попадання об’єкту в поле його дії. Для систем освітлення ліфтових площадок, момент включення та виключення регулюється також на запрограмований період часу для посадки в ліфт або пішого підйому на визначений поверх. Вартість такого пристрою становить біля 200 грн. (ОАО “ЕРА”). Безконтактні регулятори. Це локальні регулятори, які реагують на присутність (ефект близькості) людей в приміщені. Визначення присутності може базуватися на використанні інфрачервоних чи високочастотних датчиків, які включають освітлення при визначені присутності людини в приміщені та знову відключають освітлення коли людина залишає приміщення. Регулятори з таймером. Часові регулятори використовуються в приміщення із чітким графіком роботи. Наприклад при фіксованій зміні освітлення може вимикатись при деякому запізненні після закінчення зміни. Проте в цьому випадку необхідно передбачити аварійне та охоронне освітлення. Автоматичне управління рядами світильників. При освітлені великих приміщень де використовуються кілька рядів світильників, розміщених паралельно стіни можна відмикати окремі ряди в залежності від зміни природного освітлення, часу доби, роботи в окремих частинах приміщення. 3. Підтримання ефективності системи освітлення. Для підтримання ефективності системи необхідна: регулярна чистка світильників, заміна пошкоджених та застарілих ламп, полегшення доступу природного освітлення шляхом регулярного чищення вікон, підтримання чистоти (прозорості) повітря. В запилених і брудних виробництва спостерігається випадки зниження освітленості в 8-10 раз. Тому підтримання світильників в належній чистоті має велике значення для раціонального використання електроенергії (Таблиця 6). Таблиця 6. Рекомендовані терміни регулярного очищення світильників Практичне використання освітлювальної апаратури вказує, що втрати світлового потоку складає: - через забруднення світильників – 16%; - забруднення стін та стелі – 19,5%; - старіння ламп – 13%; - неправильної зборки ламп і рефлектора – 4%; - понаднормативної втрати напруги в мережі – 8%. Слід відмітити, що використання ламп з раціональною освітлювальною арматурою скорочує витрати електроенергії в 1,5 рази в порівнянні з відкритими лампами. Підвищення коефіцієнта потужності мережі є одним із найважливіших заходів щодо економії електроенергії. Цей захід зменшує споживання реактивної потужності електроустановками, а тим самим зменшення втрат в енергосистемі на передачу реактивної потужності. При значній економії електроенергії люмінесцентні лампи мають свої особливості. Наприклад, у люмінесцентних ламп коефіцієнт потужності складає біля 0,5 тому не можна допускати роботу цих ламп без компенсуючи пристроїв – статичних конденсаторів. Підтримання номінальних рівнів напруги в освітлювальній мережі. Коливання напруги призводить до перевитрат електроенергії. Напруга на виводах ламп не павина бути більше 105% і нижче 85% номінальної напруги. Зниження напруги на 1% викликає зменшення світлового потоку ламп: розжарювання – на 3-4%, люмінесцентних – на 1,5% і ртутних люмінесцентних ламп на 2,2% Однією з основних причин, що викликає значне коливання напруги в освітлювальній мережі промислових підприємств є пускові струми крупних електродвигунів. Значно підвищується напруга в електромережі промислових підприємств в нічний час, коли залишаються виключеними на ніч компенсуючи пристрої. Для уникнення впливу коливань напруги на ефективність освітлювальних установок використовуються окремі трансформатори для навантаження освітлення і компенсуючи пристрої. Використовуються також пристрої автоматичного регулювання напруги. Для промислових освітлювальних електромереж використовуються автоматичне регулювання напруги за допомогою вольтодобавочних трансформаторів і включення в мережу додаткової індуктивності. Висновки. Шляхи економії електроенергії в освітлювальних установках. Перехід на більш ефективні джерела світла. Підтримання графіків роботи освітлення. Раціональне керування освітленням. Вчасна чистка ламп та світильників. Регулярне чищення вікон. Підтримання номінальних рівнів напруги в освітлювальній мережі. Зниження напруги при можливості зниження освітлення. Контроль за справним станом освітлювальної арматури. Використання ефективної апаратури і схем живлення. Рівномірне розподілення освітлювального навантаження.
О фонде энергоресурсосбережения жилищно-коммунального хозяйства и социальной сферы Настоящим Законом определяется порядок формирования, использования средств фонда энергоресурсосбережения жилищно-коммунального хозяйства и социальной сферы (далее -- фонд), а также порядок управления средствами фонда. Статья 1. Общие положения 1. Фонд создается для финансирования мероприятий и научно-исследовательских работ, связанных с реализацией государственной политики энергоресурсосбережения на территории Иркутской области (далее -- область). 2. Фонд образуется в составе областного бюджета и является целевым бюджетным фондом области. Статья 2. Порядок формирования фонда 1. Средства фонда предусматриваются отдельной строкой при формировании областного бюджета на очередной финансовый год. 2. Источниками доходов фонда являются: -- доходы от имущества, находящегося в государственной собственности, в размере 90%; -- возврат ссуд, выданных за счет средств фонда и процентов за их использование; -- иные источники денежных средств, предусмотренные законодательством. Статья 3. Направление и порядок использования средств фонда 1. Средства фонда направляются на следующие цели: -- разработка и осуществление мероприятий энергоресурсосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве и социальной сфере на территории области; -- техническое оснащение энергетических обследований и экспертиз в организациях бюджетной сферы и социального назначения; контроль за эффективным использованием энергоресурсов; -- внедрение энергоэффективного оборудования, приборов и технологий в жилищно-коммунальном хозяйстве и социальной сфере; -- проведение финансирования научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ по энергоресурсосберегающим технологиям межотраслевого назначения; -- освоение производства новых видов энергоресурсосберегающей техники, опытных партий эффективного оборудования, средств нетрадиционной и альтернативной энергетики, освоение местных видов топлива, вторичных энергоресурсов, бытовых и производственных отходов; -- проведение мероприятий, формирующих отношение к вопросам, касающимся энергосбережения (выставки, ярмарки, демонстрационные проекты высокой энергетической эффективности, рекламные кампании, включающие финансирование средств массовой информации и др.); -- совершенствование системы управления энергоресурсосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве; -- создание демонстрационных зон высокой энергоэффективности в жилищно-коммунальном хозяйстве. 2. Выделение средств на цели, предусмотренные абзацами 2--4 пункта 1 настоящей статьи, осуществляется исключительно в виде ссуд. Порядок предоставления ссуд регулируется Законом Иркутской области О выдаче бюджетных ссуд из областного бюджета . Статья 4. Порядок управления средствами фонда 1. Управление средствами фонда осуществляет администрация области. 2. По решению губернатора области создается координационный совет, который является консультационно-совещательным органом по вопросам энергоресурсосбережения. 3. Средства фонда предоставляются на основании распоряжения губернатора области, принимаемого с учетом рекомендаций координационного совета. Статья 5. Контроль за использованием средств фонда 1. Контроль за использованием средств фонда осуществляют законодательное собрание области, контрольно-счетная палата области, а также иные государственные органы области в пределах своей компетенции. 2. Текущий контроль за эффективным использованием средств фонда осуществляет администрация области. 3. Отчет об использовании средств фонда утверждается Законодательным собранием области одновременно с годовым отчетом администрации области об исполнении областного бюджета. Статья 6. Вступление Закона в силу Настоящий Закон вступает в силу с 1 января 2000 г. Губернатор Иркутской области Б.А. ГОВОРИН. 28 июля 1999 г. N 37-оз
Scada – центральная нервная сист. Евроэнергоинтеграция вместо ассо. Мировой опыт повышения эффективности работы пароконденсатных систем. Конфликт государственных и частныхинтересов в электроэнергетике. Интеграция комплексов телемехани. Главная -> Экология |