|
| |
|
Главная -> Экология
Будущее за гелиосистемами. Переработка и вывоз строительного мусоравноситься народним депутатом України, Головою Підкомітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки Сабашуком П.П. (в/о № 76) ЗАКОН УКРАЇНИ Про теплопостачання Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері теплопостачання та регулює відносини пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та споживанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Розділ 1. Загальні положення Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі основні терміни вживаються у такому значенні: граничний показник – це величина встановленої нормативними документами теплової потужності суб`єкту підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії вище якої необхідно отримати ліцензію; об'єкти у сфері теплопостачання – котельні, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, когенераційні станції та інші об`єкти які виробляють теплову енергію, теплові мережі та споруди на них, тощо; охоронна зона теплових мереж – територія від тепломережи в кожен бік, де забороняється без дозволу теплоенергопостачальної організації будівництво споруд, розміщення торгових павільйонів, насадження дерев, виконання земляних робіт згідно діючих нормативно-правових актів; постачання теплової енергії (теплопостачання) – надання теплової енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу теплової енергії на підставі договору; прилад комерційного обліку теплової енергії – опломбований прилад обліку, який має непрострочений державний метрологічний контроль, на основі показань якого визначається кількість спожитої теплової енергії при розрахунках відповідно до укладеного договору; розрахунковий період – період часу, за який визначається кількість спожитої теплової енергії та здійснюється розрахунок з теплоенергопостачальною організацією; система теплопостачання - сукупність теплових мереж, приєднаних до них теплоенергогенеруючих об`єктів та засобів розподілення теплової енергії, які об`єднані спільним режимом виробництва та постачання теплової енергії; споживач теплової енергії – суб’єкт господарської діяльності, де встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії, або фізична особа, що використовують теплову енергію на підставі договору; суб`єкти у сфері теплопостачання – органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, теплоенергогенеруючі та теплопостачальні організації незалежно від форм власності, теплосервісні організації, споживачі, власники теплових мереж та земельних ділянок на яких розташовані об`єкти теплопостачання; теплова енергія – енергія що виробляється теплоенергогенеруючими підприємствами і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; первинні енергоносії – органічне паливо (всіх видів), вода, електроенергія, нетрадіційні, поновлювані альтернативні джерела енергії та інші; теплоенергогенеруюча організація – суб’єкт підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії незалежно від відомчої належності та форми власності; теплоенергопостачальна організація – суб’єкт підприємницької діяльності з постачання теплової енергії споживачам незалежно від відомчої належності та форми власності; теплосервісна організація – суб’єкт підприємницької діяльності з технічного обслуговування засобів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії; Стаття 2. Сфера дії Закону Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності. Стаття 3. Законодавство у сфері теплопостачання Відносини між суб’єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими законодавчо-правовими і нормативними актами. Стаття 4. Норми, правила і стандарти у сфері теплопостачання. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання. Стаття 5. Правове регулювання відносин у сфері теплопостачання Правове регулювання у сфері теплопостачання здійснюється з питань: - господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання та споживання теплової енергії; - формування та регулювання тарифів на виробництво теплової енергії, її споживання та транспортування і постачання; - обліку і контролю теплової енергії та енергоносіїв; - охорони об`єктів у сфері теплопостачання; - забезпечення прав споживачів теплової енергії; - інформування споживачів про якість теплової енергії та формування тарифів на неї. Стаття 6. Особливості регулювання відносин в сфері теплопостачання. Регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об`єктивними умовами теплопостачання: - наявністю поділу господарської діяльності в теплопостачанні на виробництво (генерування), транспортування, постачання та споживання теплової енергії; - існуванням різних технологій виробництва теплової енергії, у тому числі з альтернативних та поновлювальних джерел енергії; - наявністю підприємств комбінованого виробництва теплової та електричної енергії; - суттєвою відмінністю режимів виробництва і споживання теплової енергії протягом року; Розділ 2. Державна політика у сфері теплопстачання Стаття 7. Принципи державної політики у сфері теплопостачання Державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, державне регулювання діяльності суб`єктів теплопостачання здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у сфері теплопостачання , при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії - Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом до відання якого віднесені питання теплопостачання. Державне регулювання діяльності інших суб`єктів теплопостачання здійснюють Центральні органи виконавчої влади до відання яких відносяться питання діяльності цих суб'єктів; - оптимального розвитку систем теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п`ять років; - приоритетного розвитку та застосування технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії які поєднують екологічну безпеку та найвищу ефективність використання палива; - забезпечення захисту прав та інтересів суб`єктів відносин у сфері теплопостачання; - науково обґрунтованого нормування якості постачання теплової енергії та формування і регулювання тарифів на теплову енергію; - стимулювання впровадження новітніх технологій та альтернативних джерел теплової енергії; - додержання єдиних стандартів, правил і норм усіма суб’єктами відносин у сфері теплопостачання; - забезпечення вільного доступу контролюючих органів в межах їх повноважень до інформації про якість теплопостачання, стан об`єктів у сфері теплопостачання, порядку формування нормативів з теплопостачання та тарифів на теплову енергію; - збереження цілісності систем теплопостачання; - створення умов для розвитку та підвищення ефективності діяльності у сфері теплопостачання; - забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації у сфері теплопостачання; - сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії. Стаття 8. Концепція розвитку системи теплопостачання Основними положеннями концепції розвитку систем теплопостачання є: - розроблення та впровадження схем теплопостачання міст та інших населених пунктів України на основі оптимального поєднання централізованих, помірно централізованих та децентралізованих систем; - впровадження когенераційних установок, у тому числі, на базі діючих опалювальних котелень; - використання нетрадиційних і альтернативних видів палива, джерел тепла, у тому числі енергії сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод, відходів виробництва; - впровадження високоефективного надійного обладнання і матеріалів у новостворюваних та діючих системах теплопостачання, зокрема котлів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії, утилізаторів тепла вихідних газів, малогабаритних теплообмінних апаратів, уніфікованих блочних пальникових пристроїв з автоматикою, приладів диспетчерського контролю та управління технологічними процесами; - зниження технологічних втрат при транспортуванні теплової енергії в магістральних та розподільчих теплових мережах методами впровадження сучасних видів теплоізоляції у тому числі із спінених полімерних матеріалів; - підвищення термінів експлуатації трубопроводів методами впровадження нових видів антикорозійних покриттів, використання неметалевих трубопроводів та засобів електрохімічного захисту, організації контролю на діючих мережах вологості теплоізоляції; - широкого впровадження попереджувальної діагностики (енергетичного обстеження) стану систем теплопостачання у процесі експлуатації за допомогою технічних пристроїв. Стаття 9. Державна підтримка сфери теплопостачання Державна підтримка сфери теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом України про Державний бюджет України та місцеві бюджети на відповідний рік. Розділ 3. Державне управління та регулювання у сфері теплопостачання Стаття 10. Державне управління у сфері теплопостачання. Верховна Рада України визначає основні напрямки державної політики у сфері теплопостачання та здійснює у ній законодавче регулювання відносин. Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику у сфері теплопостачання та здійснюють управління нею. Стаття 11. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: - державне управління та регулювання діяльності суб”єктів теплопостачання, віднесених до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.; - розробка та впровадження місцевих програм у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних та реґіональних програм у цій сфері; - затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; - прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій, споживачів теплової енергії у разі порушення ними вимог цього Закону в межах їх повноважень; - здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно нормативним вимогам, визначення нормативів якості постачання теплової енергії, узгодження тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачання в межах своїх повноважень; - надання дозволів на розміщення на відповідній території нових або реконструкцію діючих об'єктів теплопостачання; - затвердження тарифів на теплову енергію, крім комбінованого виробництва, та її транспорт і постачання; - інформування про встановлені тарифи та обмеження чи тимчасове відключення споживачів теплової енергії; - вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до діючих законів України. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання технологічних режимів у сфері теплопостачання; Стаття 12. Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання. Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання здійснюється у відповідності до законів України шляхом надання суб`єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за їх діяльністю. Органами державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є визначений Кабінетом Міністрів України Центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування до відання яких віднесені питання регулювання відносин у сфері теплопостачання. Основними завданнями державного регулювання у сфері теплопостачання є: - сприяння конкуренції на ринку теплової енергії; -забезпечення проведення цінової та тарифної політики; - захист прав споживачів. Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у сфері теплопостачання визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Стаття 13. Державний нагляд у сфері теплопостачання. Державний нагляд у сфері теплопостачання здійснює Державна інспекція до сфери дії якої відноситься нагляд за режимами споживання теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Державні інспектори мають право: - безперешкодно у будь який час відвідувати об`єкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів; - давати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; - отримувати інформацію необхідну для виконання покладених на них завдань; - забороняти продовження експлуатації об`єктів у сфері теплопостачання, якщо це створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, здоров`ю населення; - застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб`єктів у сфері теплопостачання за порушення нормативно-правових актів, що належать до їх компетенції. Стаття 14. Антимонопольні обмеження. Суб'єктам господарської діяльності у сфері теплопостачання, згідно із Законом України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” забороняється проводити монопольну діяльність у будь-якій формі, крім випадків, передбачених законодавством України. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють виробництво, постачання, та транспортування теплової енергії і визнані в установленому порядку монополістами у сфері теплопостачання, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту теплової енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України. В разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація, після попередження, має право обмежити або повністю припинити постачання теплової енергії споживачу до повної ліквідації заборгованості, що не є порушенням антимонопольного законодавства. Розділ 4. Особливості діяльності у сфері теплостачання Стаття 15. Основні принципи господарювання Діяльність у сфері теплопостачання можуть здійснювати підприємства та організації всіх форм власності. Теплова енергія як продукт певних виробничих процесів має споживчу вартість і в суспільних відносинах є товаром, що вільно купується і продається. Теплоенергогенеруючі організації, які використовують різні технології виробництва теплової енергії, мають однакові права входження на ринок теплової енергії. Споживач або об`єкт теплоспоживання мають право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це можливо у технічному відношенні. Стаття 16. Загальні принципи встановлення тарифів на теплову енергію. Тарифи на теплову енергію повинні забезпечити відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії. Регулювання тарифів повинно враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня встановленого Центральними органами виконавчої влади до відання яких віднесена діяльність у сфері теплопостачання. Регулювання тарифів на теплову енергію, вироблену на підприємствах з комбінованим виробництвом тепла і електричної енергії (теплоелектроцентралі та когенераційні станції), здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України. В разі коли тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості, з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган яким це встановлено повинен передбачити компенсацію цієї різниці у порядку встановленому законодавством. Витрати теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених діючими законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги. Споживач щомісячно повинен сплачувати теплопостачальній організації кошти за фактично отриману теплову енергію. Населення повинно сплачувати: в опалювальний період - за опалення та гаряче водопостачання, в міжопалювальний період тільки - за гаряче водопостачання. Стаття 17. Право власності у сфері теплопостачання. Діяльність у сфері теплопостачання можуть здійснювати підприємства та організації всіх форм власності (акціонерні товариства, корпорації, приватні підприємства, сервісні служби та інші) на основі договорів оренди, контрактів на управління, концесії, оперативного лізингу майна, тощо. Приватизація об`єктів теплопостачання здійснюється відповідно до законодавства України про приватизацію. У разі приватизації об`єктів теплопостачання Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі об`єктів теплоенергетики. Зміна форми власності або перехід права власності на системи виробництва, постачання та транспортування теплової енергії здійснюється в порядку, передбаченому законами України, якщо це не призведе до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам. Стаття 18. Ліцензування діяльності у сфері теплопостачання Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання проводиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в теплопостачанні, а саме ліцензій з виробництва теплової енергії та ліцензій з її постачання. Діяльність при комбінованому виробництві теплової і електричної енергії здійснюється підприємствами всіх форм власності тільки на підставі ліцензій. Діяльність з постачання теплової енергії підприємствами-власниками магістральних теплових мереж , або підприємствами які їх експлуатують і є монополістами у сфері теплопостачання, здійснюється на підставі ліцензій відповідно до Закону України “Про трубопровідний транспорт” та “Умов і правил на видачу ліцензій на теплопостачання”, розроблених Кабінетом Міністрів України. Діяльність з виробництва теплової енергії суб’єктами господарювання без ліцензій дозволяється, якщо величина встановленої потужності суб`єкта підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії менша граничного показника. Ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з виробництва та постачання теплової енергії видаються визначеними Центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування до відання яких віднесено регулювання діяльності у сфері теплопостачання. Стаття 19. Організація виробництва (постачання) теплової енергії Виробництво теплової енергії здійснюється об`єктами у сфері теплопостачання (теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні станції, та інші об`єкти) всіх форм власності. Забезпечення паливом об`єктів теплопостачання, незалежно від форм власності, здійснюється за цінами встановленими для населення, комунальних і промислових підприємств та організацій пропорційно відпущеного їм обсягу теплової енергії. Стаття 20. Права та обов'язки споживача теплової енергії. Споживач теплової енергії має право на: · вибір теплоенергопостачальної організації, якщо це технічно можливо; · отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів споживання теплової енергії; · відшкодування згідно з діючим законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, в разі виконання ним своїх забов`язань відповідно до умов укладеного договору; ·підключення до теплової мережі у відповідності до діючих правил; · отримання теплової енергії у відповідності з діючими стандартами. Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України “Про захист прав споживачів”, іншими нормативно-правовими актами. Обов`язки споживача. Споживання теплової енергії можливе лише на підставі договору з теплоенергопостачальною організацією. Споживач теплової енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен забезпечувати безпечну експлуатацію тепловикористовуючого обладнання та їх належний стан. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплоенергопостачальною організацією та правил користування тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з нагляду за режимами споживання теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування тепловою енергією затверджуються Кабінетом Міністрів України. Стаття 21 Права та обов`язки теплоенергопостачальної організації. Теплоенергопостачальна організація має право: · на відшкодування збитків при наявності порушень в роботі теплового господарства споживача, що призвели до перебоїв у технологічному процесі теплопостачання; · відключати, не підключати або припиняти постачання теплової енергії споживачам в разі заборгованості за спожиту теплову енергію більш ніж три місяці; · видавати дозволи та технічні умови на підключення до теплових мереж. Обов`язки теплоенергопостачальнї організації · при зміні ціноутворення тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації; · забезпечувати надійне постачання теплової енергії згідно з умовами договору. Теплоенергопостачальні організації, що здійснюють постачання теплової енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладені договору на постачання (купівлю-продаж) теплової енергії. Стаття 22. Проектування, будівництво, реконструкція та модернізація об'єктів теплопостачання. Проектування, будівництво, реконструкція (розширення, технічне переоснащення) та модернізація об'єктів теплопостачання здійснюється на основі затверджених схем теплопостачання, державних будівельних норм та законодавчо-правових актів на проведення будівельних робіт. Фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів теплопостачання, призначених для спільних потреб теплоенергогенеруючого підприємства та підприємств інших галузей, проводиться за рахунок замовників (власників) та користувачів цих об'єктів. У разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів та інших об'єктів, роботи пов'язані з упорядкуванням, перенесенням повітряних і підземних теплових мереж та інших об'єктів теплопостачання, виконуються замовниками будівництва або реконструкції відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог відповідних нормативів, а також під контролем власників споруд або теплових мереж. Оснащення об`єктів теплопостачання здійснюється на тендерних засадах. Стаття 23. Охорона навколишнього середовища. Об`єкти теплопостачання повинні дотримуватись вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об`єктів теплопостачання на навколишнє природне середовище. В разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності систем теплопостачання приймають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади. Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об`єктів теплопостачання, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об`єктів, затверджених у встановленому порядку, Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тількі за погодженням з власником об`єкта теплопостачання або уповноваженим ним органом. Стаття 24. Постачання теплової енергії в умовах обмеження в постачанні первинних енергоносіїв та введення надзвичайного стану і особливого періоду. Про умові обмеження постачання первинних енергоносіїв теплоенергогенеруючі та теплопостачальні організації повинні бути попереджені письмово не пізніше, як за 24 години до введення обмежень, при цьому повинні бути вказані терміни та обсяги обмежень. Обсяги обмежень не повинні призвести до зупинки теплоенергогенеруючого обладнання. У випадку, коли незаплановані обмеження постачання первинних енергоносіїв призвели до аварійного пошкодження в системі теплопостачання, відшкодування наслідків аварії здійснює безпосередньо організація-постачальник первинного енергоносія, нестача якого призвела до аварії. У разі введення надзвичайного стану та особливого періоду, відповідно до Законів України “Про надзвичайний стан”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” теплоенергогенеруючі та теплоенергопостачальні організації, які розташовані у місцевості, де введено особливий період або надзвичайний стан, забов`язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території щодо постачання теплової енергії споживачам, незалежно від умов укладеного договору. Стаття 25. Особливості умов праці у сфері теплопостачання. Працівники, які забезпечують виробничі процеси у сфері теплопостачання, зобов'язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) органами Держохоронпраці згідно із законодавством. Перевірка знань (атестація) персоналу проводиться за рахунок коштів теплоенергогенеруючої або теплопостачальної організації. Допуск до роботи працівників, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється. Працівникам основних професій, зайнятим на теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організаціях, може встановлюватись надбавка до тарифної ставки чи посадового окладу за безперервний стаж роботи у сфері теплопостачання відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Персонал теплоенергогенеруючих енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств. Перелік таких спеціальностей і посад затверджується Міністерством охорони здоров’я і погоджується з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться теплоенергогенеруючими та теплопостачальними організаціями в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві. Стаття 26. Страйки на підприємствах у сфері теплопостачання. Страйки на підприємствах сфери теплопостачання забороняються у випадках, коли вони можуть призвести до порушення стабільності теплопостачання споживачів в опалювальний період. Розділ 5. Моніторинг, облік та контроль у сфері теплопостачання Стаття 27. Державний моніторинг та статистичний облік у сфері теплопостачання. Завданням статистичного обліку показників у сфері теплопостачання є збір та систематизація даних про: - економічний та фінансовий стан теплоенергогенеруючих та теплоенергопостачальних організацій; - обсяги виробництва та споживання теплової енергії; - якість теплопостачання; - обсяг викидів у довкілля та їх склад; - стан обладнання систем теплопостачання. Вказані данні повинні використовуватись для подальшого вдосконалення систем теплопостачання. Державний моніторинг проводиться з метою аналізу інформації про якість у сфері теплопостачання, стан обладнання систем теплопостачання, прогнозування змін та розроблення науково обґрунтованих методів їх модернізації технічного переоснащення. Державний моніторинг у сфері теплопостачання проводить уповноважений центральний орган виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 28. Системний облік у сфері теплопостачання. Теплоенергогенеруючі та теплопостачальні організації незалежно від відомчої належності та форми власності ведуть первинний облік про вироблення, транспортування та постачання теплової енергії, обсяги використання первинних енергоносіїв і викидів у довкілля та надають їх уповноваженному центральному органу виконавчої влади. Облік у сфері теплопостачання здійснюється теплоенергогенеруючими підприємствами, теплопостачальними організаціями і споживачами за допомогою засобів комерційного обліку теплової енергії, які внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки України. У разі відсутності таких технічних засобів облік теплової енергії тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом. Розділ 6. Відповідальність за порушення законодавства у сфері теплопостачання Стаття 29.Відповідальність за порушення законодавства у сфері теплопостачання. Правопорушення в теплопостачанні тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в теплопостачанні є: - постачання споживачам теплової енергії, яка не відповідає умовам укладеного договору, затвердженим нормативам на теплову енергію чи дозволу місцевих органів виконавчої влади на тимчасове відхилення якості теплопостачання від вимог затверджених нормативів; - розкомплектування та пошкодження систем теплопостачання розкрадання майна цих об`єктів; - порушення діючих нормативно-правових актів; -порушення статусу охоронної зони теплових мереж; -самовільне підключення споживачів чи субспоживачів до системи теплопостачання; - споживання теплової енергії понад договірної величини; - споживання теплової енергії без приладів обліку та пошкодження приладів обліку; - насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів теплоенергетики виконувати свої службові обов`язки; - незабезпечення тепловою енергією споживачів, які не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками; Суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за такі правопорушення у сфері теплопостачання: - за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво або постачання теплової енергі; - за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів державних контролюючих органів; Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері теплопостачання Розділ 7. Міжнародне співробітництво у сфері теплопостачання Стаття 30. Міжнародне співробітництво у сфері теплопостачання. Суб'єкти діяльності у сфері теплопостачання беруть участь у міжнародному науково-технічному, зовнішньо-економічному, інформаційному та інших формах міжнародного співробітництва відповідно до державних програм, міжнародних договорів та законодавства України. Стаття 31. Міжнародні договори у сфері теплопостачання. Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. Розділ 8. Прикінцеві положення Стаття 32. Прикінцеві положення. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України в термін до 6 місяців: - привести рішення Уряду України у відповідність із цим Законом; - подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом - забезпечити перегляд та розробку схем теплопостачання міст та населених пунктів України та нормативної бази у сфері теплопостачання у відповідності з цим Законом; - розробити “Умови та правила на видачу ліцензій на діяльність з постачання теплової енергії”; - розробити та затвердити “Правила постачання та користування тепловою енергією”; - розробити та затвердити методику: · розподілу витрат палива на відпущену електричну та теплову енергію при комбінованому виробництві; · розрахунків тарифів на теплову енергію; ·розрахунків потреби палива для котельних;
В. Шарапов, проф., Институт последипломного образования руководителей и специалистов водного транспорта Украины А. Дорошенко, проф., НПФ «Новые технологии» Стремительное ухудшение общей экологической ситуации в мире (процесс глобального потепления, обусловленный ростом концентрации в атмосфере диоксида углерода вследствие сжигания ископаемого топлива) ставит под сомнение возможность существования традиционной энергетики, включая ядерную. Проблема глобального потепления становится определяющей в перспективном планировании и развитии традиционной энергетики и, как следствие, во всех без исключения энергопотребляющих отраслях промышленности и сельского хозяйства. Она изменяет и определяет всю идеологию жизнеобеспечения человечества в начале нового столетия. Для Украины эта ситуация усугубляется дефицитом собственных энергоносителей. Прогресс в энергетике будет определяться использованием энергоэффективных технологий и интенсивным развитием альтернативной энергетики (солнечной, ветровой, геотермальной и др.). Для южного региона Украины приоритетным является развитие солнечной энергетики. Основой этого процесса в морских и речных портах и во всем южном регионе Украины может служить многолетний опыт НПФ «Новые технологии» в области разработки, производства и эксплуатации гелиосистем. В Одесской области и ряде городов Крыма они успешно эксплуатируются, начиная с 1993 года. Первые солнечные системы горячего водоснабжения были введены в эксплуатацию в 1994 году в порту Южный — три гелиосистемы, в 1999 году там были пущены еще две. В 1998-м введены в эксплуатацию три гелиосистемы в Феодосийском порту, а в1999-м — три гелиосистемы в Керченском порту, где в 2000 году планируется установка еще нескольких солнечных систем горячего водоснабжения. Солнечное горячее водоснабжение Возможности практического использования солнечной энергии в Украине представляют особый и долгосрочный интерес. К сожалению, сегодня эти возможности реализуются недостаточно. НПФ «Новые технологии» имеет опыт разработки, производства и эксплуатации таких систем — с плоскими солнечными коллекторами (СК) для автономного горячего водоснабжения жилых и производственных объектов. Тепловоспринимающая панель СК выполнена в виде регистра труб с поплавковыми ребрами, изготовленными из антикоррозионного алюминиевого сплава. Выпускаются две модификации коллектора СК-1.1 и СК-2.0, с площадью теплоприемника 1,1 и 2,0 м2. Один коллектор СК-1.1 обеспечивает нагрев 100 литров воды до 60—65°С в условиях июля в Одессе. Гелиосистема, в зависимости от требуемой производительности, включает необходимое количество СК, теплоизолированный бак-аккумулятор соответствующей емкости, гидравлическую систему обвязки. В баке-аккумуляторе предусмотрен дополнительный греющий источник, компенсирующий естественные колебания солнечной активности. Срок службы солнечных коллекторов — до 10 лет, срок окупаемости гелиосистем — до 3 лет. Солнечное и комбинированное теплоснабжение Комбинированная система автономного теплохладоснабжения основана на совместном использовании солнечной энергии и теплонасосной техники. Она ) включает центральную гелиосистему с солнечными коллекторами (1), сезонную теплоаккумулирующую емкость (2), теплонасосную установку либо центральную теплонасосную установку и ряд местных тепловых насосов малой мощности — доводчиков (4), а также, в случае необходимости, ряд местных (локальных) гелиосистем и соответствующих теплоаккумуляторов. Теплонасосная установка опирается в своей работе на наличные источники низкопотенциального тепла — тепло наружного воздуха (8), тепло грунта (7) и тепло, накопленное в сезонном теплоаккумуляторе (2) в солнечный период года. В приморских районах (например, юг Украины, морские и речные порты) планируется также круглогодичное использование тепла морской воды. Для компенсации естественных колебаний солнечной активности (суточных и сезонных) планируется использование дополнительных источников тепла, например газового бойлера (5). Центральное гелиополе обеспечивает накопление тепла в солнечный период года в сезонном теплоаккумуляторе, теплоизолированном и располагаемом в грунте. Это тепло, наряду с другими источниками (грунтовые теплообменники, наружный воздух, морская вода), служит в холодный период года источником низкопотенциального тепла для центральной теплонасосной установки, сопряженной, в пределах отопительного сезона, в работе с газовым бойлером. Технические характеристики СК Характеристика модификация СК-1.1 модификация СК-2.0 Площадь теплоприемника, м2. 1,1 2,0 Габариты, мм 1200х900х100 2000х900х100 Масса, кг 23 46 Суточный объем нагреваемой воды, л 80 160 Сезонная экономия топлива, т.у.т. 0,12—0,15 0,24—0,30 Срок службы, лет 10 10 В «солнечном поселке», включающем ряд зданий и сооружений, непосредственно на крышах могут устанавливаться дополнительно автономные гелиосистемы небольшой мощности, а в самих зданиях — доводчики в виде маломощных теплонасосных установок. Такие теплонасосные установки при круглогодичной эксплуатации в климатических условиях юга Украины позволяют обеспечить выработку 3—4 кВт теплоты на 1 кВт затраченной электрической мощности и представляют самостоятельный интерес для теплоснабжения жилых и производственных объектов. В летний период центральная гелиосистема (1) обеспечивает накопление тепла в сезонном теплоаккумуляторе (2), локальные гелиосистемы, расположенные непосредственно на крыше зданий и сооружений, обеспечивают горячее водоснабжение, теплонасосная установка эксплуатируется в режиме кондиционирования воздуха; в осенне-весенний период гелиосистема (центральная и локальные) может служить дополнительным источником низкопотенциального тепла для теплонасосной установки, обеспечивающей теплоснабжение (горячее водоснабжение и отопление); в зимний период теплонасосная установка использует накопленное тепло из сезонного теплоаккумулятора и опирается в своей работе на дополнительные источники низкопотенциального тепла (тепло наружного воздуха, тепло грунта, тепло морской воды). Обеспечивается согласованная круглогодичная эксплуатация всей системы с учетом требуемой мощности и климатических условий. Такие системы способны обеспечить круглогодичное автономное теплоснабжение в условиях континентального климата и минимальное экологическое воздействие на окружающую среду. Общая экономия энергии составит до 70%. Солнечные холодильные и кондиционирующие системы Новое поколение холодильных и кондиционирующих систем основано на использовании открытого абсорбционного цикла и солнечной энергии в качестве основного внешнего греющего источника. Цикл работоспособен на исключительно малых перепадах температур, в отличие от закрытого цикла не требует высоких температур регенерации абсорбента, работает при атмосферном давлении, экологически чист и характеризуется малым энергопотреблением. Отсутствуют обычные хладагенты, рабочими веществами здесь являются вода и воздух. Система состоит из блока предварительного осушения воздуха жидким сорбентом — абсорбентом в абсорбере (используется раствор LiBr + ZnCl2 + CaBr2 + H2O и другие, обладающие щадящим воздействием на конструкционные материалы) и его последующей солнечной регенерации в десорбере и блока испарительного охлаждения воздуха, включающего комбинированный испарительный охладитель, а также ряда теплообменников, необходимость в которых обусловлена малыми температурными градиентами. Испарительный охладитель обеспечивает бесконтактное охлаждение воздуха (при неизменном влагосодержании). Благодаря значительному снижению предела испарительного охлаждения (температура точки росы) при предварительном осушении воздуха в осушительном блоке, в цикле обеспечивается получение комфортных параметров воздуха с использованием методов испарительного охлаждения для любых климатических условий (системы кондиционирования воздуха) либо достаточно низкие температуры охлаждаемых сред в холодильных системах (6—8°С). В сравнении с традиционными парокомпрессионными системами, альтернативная система АСКВ обеспечивает значительное снижение энергозатрат (на 40—60%). Она отличается существенной простотой конструктивного оформления, высокой надежностью в эксплуатации и может оперативно перестраиваться с учетом производственных задач и климатических условий местности. Многолетний опыт разработки и эксплуатации солнечных систем теплоснабжения, накопленный НПФ «Новые технологии» в морских портах Украины, позволяет рассматривать солнечную энергетику в качестве одного из самых перспективных направлений энергосберегающей политики для береговых предприятий морских и речных портов Украины.
Мировой опыт повышения эффективности работы пароконденсатных систем. Новая страница 1. Кризис экономики или кризис управления. Новая страница 1. Мировой опыт повышения эффективности работы пароконденсатных систем. Главная -> Экология 
|