Главная -> Экология

Порівняльний аналіз енергозберігаючої політики в країнах європи. Переработка и вывоз строительного мусора

ТатьянаТасенко, Советник мэра города Череповец

ВиталийПапушкин, Центр по эффективномуиспользованию энергии (ЦЭНЭФ)

Аккумуляцияфинансовых средств, как заключительнаяфаза реализации мероприятий, направленныхна сокращение расходования средств избюджета, является важным этапом полногоцикла инвестиционного процесса поосуществлению проектов в жилищно-коммунальномхозяйстве.

Центром поэффективному использованию энергии (ЦЭНЭФ)по заданию Некоммерческого фондареструктуризации предприятий и развитияфинансовых институтов в рамках проекта “Передачаведомственного жилищного фонда” былиразработаны механизмы аккумуляциисэкономленных бюджетных средств отреализации проекта для городов Череповец,Петрозаводск и Волхов. В данной статьеобсуждаются конкретные процедуры,позволяющие реализовать эти механизмы вгороде Череповце.

Основным инструментомдля формирования процедур, как правило,является сетевая модель процессавыполнения проекта. Создание такой моделидля конкретного города тем более важно, чтов практике функционирования жилищно-коммунальногохозяйства городов сетевое моделированиенаходит все более широкое применение, в томчисле и в форме нормативных документов.

Сетевая модель, какпонятие, - это информационно-динамическаямодель, в которой отображаются взаимосвязии результаты работ (действий, событий),исполнение которых необходимо (и/илидостаточно) для достижения конкретной цели.В основе сетевого моделирования лежитизображение планируемого комплексадействий в виде ориентированного графа.

В сетевой моделиаккумуляции финансовых средств вершинамиграфа являются исполнители или участникиработ, а ребрами – направление действий впроцессе выполнения работ.

По аналогии с сетевоймоделью инвестиционного процесса длякомплексной жилой застройки территориигорода сетевая модель аккумуляциифинансовых средств выполнена в видециклограммы, в которой по горизонталипоследовательно показаны технологическиеэтапы аккумуляционного процесса, а повертикали перечень его основных участников.

Основные параметрысетевой модели аккумуляции финансовыхсредств представлены на рис.1.

Рис. 1. Сетевая модель процессааккумуляции финансовых средств отреализации проекта ПВЖФ в городе Череповец

Процедуры регистрации базовыхпоказателей

На первом этапевыполнения проекта фиксируются базовыепоказатели, характеризующие эффективностьфункционирования жилищно-коммунальногохозяйства города, на изменение величинкоторых направлены проектные мероприятия.В данном случае к такими ключевымпоказателям отнесены:

потребление тепла для целей отопления и горячего водоснабжения жилых зданий;

потребление воды питьевого качества в системах холодного и горячего водоснабжения;

величины канализования жидких бытовых стоков;

затраты на эксплуатацию внутридомовых систем отопления, холодного и горячего водоснабжения, включая местные тепловые пункты;

затраты на капитальные ремонты внутридомовых инженерных систем.

Особенно следуетподчеркнуть, что фиксация этих базовыхпараметров (потребление и затраты) должнаносить не только проектный статус.Необходимо, чтобы эти базовые показателистали юридической нормой, обеспечивающейоднозначность последующих процедурисчисления физической и финансовойэкономии, образующейся в результатереализации проектных мероприятий.

Регистрируются двауровня, формирующие базы отсчета –договорной и физический уровеньпотребления ресурсов. Договорной уровеньпотребления ресурсов фиксируется подоговору поставки ресурса в базовом году (годначала проекта) для каждого объекта, накотором предполагается внедрениепроектных мероприятий. Физический уровеньпотребления, фиксируется после установкиприбора учета ресурса.

Фиксация договорного ифизического уровня потребления ресурсаосуществляется постановлением мэра города.В приложении к этому постановлениюфиксируются все правила формирования базы,так же как и срок действия, в течениекоторого сохраняется эти базовые уровни.

Регистрация базовыхуровней затрат на обслуживаниевнутридомовых систем отопления, горячего ихолодного водоснабжения и канализации, также как регистрация базового уровня затратна проведение капитальных ремонтов этихсистем, фиксируется специальнымпостановлением. Для регистрации базовогоуровня этих затрат проводят специальноеобследование планирования, учета икалькулирования себестоимости затрат насодержание и ремонт жилищного фонда постатьям “Ремонт и обслуживаниевнутридомового инженерного оборудования”и “Капитальный ремонт жилья” в частикапитального ремонта внутридомовогоинженерного оборудования. Так как впроцессе проектных мероприятийподвергаются реконструкции системы сразличными конструктивными особенностями,калькуляция затрат базового уровнявыполняется для каждого здания,участвующего в проекте.

Процедуры вычисления физическойэкономии ресурсов

Процедуры вычисленияфизической экономии ресурсовустанавливаются постановлением мэра иявляются обязательными для исполнениявсеми организациями города, участвующими впроцессе предоставления услуг населению.Постановлением мэра утверждаются:

группа мониторинга проекта (ГМП)– орган, отвечающий за мониторинг эффектаот реализации проекта и за процедурывычисления физической экономии ресурса,которые будет выполнять этот орган сзаданной периодичностью;

методика расчета физическойэкономии ресурса. Методика должнасодержать общие положения о методахвычисления экономии, описание периодовпроекта, для которых будут установленыразличные правила вычисления экономии иприведение этой экономии к сопоставимомувиду, описание программных средств (программныхмодулей), используемых для автоматизациирасчетов;

форма акта о физической экономииресурса и процедура его контроля,согласования и утверждения;

процедура и правила регистрации,хранения и доступа к акту о физическойэкономии ресурса (правила работы с базойданных проекта).

Реализацию этойпроцедуры можно проследить по сетевоймодели. Инициирующим событием, запускающиммеханизм вычисления физической экономииресурсов, является опрос приборов учетаресурса, выполняемый балансодержателемприбора. Затем выполняетсяпоследовательное обобщение данных по всемобъектам, входящим в проект, и после этогопроизводится вычисление экономии путемсравнения показания прибора и базовогоуровня потребления. Ответственнымисполнителем этого этапа является ГМП.Однако, если существует развитоепроцессинговое обслуживание города, томожно поручить эти операциипроцессинговому центру, оставив за ГМПфункции контроля качества выполнениярасчетов.

Процедуры вычисления финансовойэкономии

Процедуры вычисленияфинансовой экономии ресурсовустанавливаются постановлением мэра иявляются обязательными для исполнениявсеми организациями города, участвующими впроцессе предоставления услуг населению.Постановлением мэра утверждаются:

группа мониторинга проекта (ГМП) -орган, отвечающий за мониторинг финансовойэкономии от реализации проекта и процедурывычисления финансовой экономии, которыебудет выполнять этот орган с заданнойпериодичностью;

методика расчета финансовойэкономии. Методика должна содержать общиеположения о методах вычисления экономии,описание периодов проекта для которыхбудут установлены различные правилавычисления экономии и приведение этойэкономии к сопоставимому виду, описаниепрограммных средств (программных модулей),используемых для автоматизации расчетов;

форма акта о финансовой экономиии процедура его контроля, согласования иутверждения;

процедура и правила регистрации,хранения и доступа к акту о финансовойэкономии ресурса (правила работы с базойданных проекта).

Процедуры вычисления финансовойэкономии подробно описаны в отчете,выпущенном ЦЭНЭФ по заданию ФРП.

Процедуры расчетаэкономии средств бюджета за счет снижениязатрат на содержание и ремонтвнутридомовых систем будут формироваться впроцессе подробного анализа методовпланирования, учета и калькулированиязатрат на обслуживание этих систем.

Процедуры аккумуляциифинансовой экономии

По результатампредварительного обсуждения с участиемспециалистов жилищно-коммунальногохозяйства Череповца было принято, что вгороде будут реализованы три схемыаккумуляции – пропорциональнаяаккумуляция финансовой экономии средствбюджета, аккумуляция средств по схемамразницы платежей и тарифной надбавки.Причем схема пропорциональной аккумуляциибудет применена к муниципальным зданиям,схема разницы платежей – к зданиямтовариществ собственников жилья (ТСЖ),схема тарифной надбавки - ко всем жилымзданиям города.

Для каждой из схемдействует собственная процедурааккумуляции по каждому виду ресурсов изатрат, утвержденная постановлением мэра.Пример процедуры аккумуляции экономиифинансовых средств бюджета попропорциональной схеме приведен ниже:

департамент ЖКХ планируетрасходы бюджета на возмещение разницы втарифах по данным базового года проекта,расходы на возмещение льгот и субсидий.Отдельной строкой в плане расходов бюджетана дотации, субсидии и льготы указываютсяпланируемые расходы бюджета для базовогогода проекта по каждому зданию проекта;

ГМП формирует базу данных,необходимых для расчета всех компонентоврасходов бюджета для каждого конкретногоздания проекта (по выборкам из базы данныхРасчетного информационного Центра (РИЦ);

департамент ЖКХ и ГМП наосновании данных исполнения бюджета покаждой из статей (дотации, субсидии и льготы)формирует прогноз исполнения бюджета поэтим статьям на текущий год проекта;

жилищно-эксплуатационноепредприятие передает в МП “Теплоэнергия”сведения о потреблении тепла за месяц, всоответствии с показаниями приборов учетапо каждому зданию проекта (по утвержденнойформе акта потребления);

на основании этих данных МП “Теплоэнергия”выставляет счет-фактуру за полезноотпущенное тепло, который содержит всенеобходимые приложения, позволяющиепроверить правильность начислений. Длягруппы зданий проекта (в соответствии сдоговором для группы зданий проекта врамках обслуживаемой организации)выставляется отдельный счет;

счет проходит процедуру сверки,коррекции (если зафиксированы события,приводящие к нарушению договорных условийпо качеству предоставленных услуг) инаправляется в департамент ЖКХ для оплаты;

РИЦ готовит документы для оплатысчетов населением. Для контроля качестваоплаты этих счетов по зданиям проекта РИЦготовит выборку по уровню оплаты счетовнаселением для каждого здания проекта. РИЦпредоставляет эти данные в ГМП проектакаждый текущий месяц;

ГМП на основании всехвышеперечисленных сведений готовит акт офизической экономии тепла и акт офинансовой экономии средств бюджета постатье “Жилищно-коммунальное хозяйство.Дотации населению на возмещение разницы втарифах” для каждого здания проекта,каждой группы зданий;

на основании прогноза исполнениябюджета ГМП готовит предложения опропорциональной аккумуляции и подает этипредложения в департамент ЖКХ. Актформируется для всего проекта в целом;

департамент ЖКХ по представлениюГМП и на основании акта об экономии средствбюджета по статье “Жилищно-коммунальноехозяйство. Дотации населению на возмещениеразницы в тарифах” осуществляет переводсэкономленных средств, умноженных накоэффициент исполнения бюджета, на статью“Жилищно-коммунальное хозяйство. Энерго- иресурсосбережение”. Переведенные средстваучитываются в доходной части этой статьи;

департамент ЖКХ по представлениюГМП направляет средства бюджета по статье“Жилищно-коммунальное хозяйство. Дотациинаселению на возмещение разницы в тарифах”в адрес МП “Теплоэнергия” уменьшенные насумму экономии, умноженной на коэффициентисполнения бюджета;

в дополнение к постановлениюмэра города Череповца “Об организациифинансирования по обслуживанию субзаймаМБРР по Проекту передачи ведомственногожилищного фонда”, вводится в действиемеханизм расходования средств из статьи “ЖКХ.Энерго- и ресурсосбережение”.Устанавливается, что расходование средствиз этой статьи бюджета (в том числе и напогашение обязательств по обслуживаниюсубзайма МБРР) осуществляется пораспоряжению мэра города, на основаниипредставления департамента ЖКХ и ГМП ссоответствующим обоснованием расходов;

контроль за расходованиемсредств осуществляет в рамкахсоответствующих процедур контроляфинансовых средств, установленныхзаконодательством;

процедуры реализуются для всехзданий, включенных в проект, за исключениемжилых зданий ТСЖ.

Так как в проекте EHDPучаствуют здания, управление которымиосуществляется товариществомсобственников жилья, объединенных в Союзсобственников жилья, для них предлагаетсяреализовать процедуры аккумуляциифинансовых средств разницы платежей.

Процедура аккумуляциив этом случае будут близка к процедуреаккумуляции, описанной выше, с той лишьразницей, что на основании установленныхправил распределения экономии, ТСЖпроизводит платежи: в адрес МП “Теплоэнергия”(средства собранные с населения, средствабюджета на возмещение разницы в тарифах завычетом экономии этих средств, льгот исубсидий); в адрес Департамента ЖКХ на счетстатьи бюджета “Жилищно-коммунальноехозяйство. Энерго - и ресурсосбережение”части образующейся экономии (например, 70%).Остальные 30% средств от экономии тепла ТСЖоставляет в собственном распоряжении ииспользует их для материальногостимулирования рабочих и служащих,выполняющих работы по реализации проекта.

Вторая фаза проектабудет характерна тем, что бюджет не будетосуществлять платежей в адрес ТСЖ напокрытие разницы в тарифах, но экономиябудет образовываться как разница междуплатежами жителей, рассчитанными побазовому уровню теплопотребления, иплатежами в адрес МП “Теплоэнергия”,рассчитанными по показаниям приборов учетатепла. Распределение этой экономии междуТСЖ и бюджетом (на обслуживание долга покредиту МБРР) будет происходить по взаимнойдоговоренности сторон.

Предполагается, чтоодновременно с первыми двумя схемамиаккумуляции будет действовать схемааккумуляции средств на погашение кредита,за счет установленной надбавки к тарифу насодержание и ремонт жилищного фонда постатьям “ремонт и обслуживаниевнутридомового инженерного оборудования”,“капитальный ремонт и реконструкциявнутридомового инженерного оборудования”.

Заключение

Разумеется, что в ходепоэтапной реализации этих процедур будутвыявлены скрытые рассогласованияинтересов, возникающие на различныхиерархических уровнях системы управленияжилищно-коммунальным хозяйством города.Однако, они, как правило, не носят характеранеустранимых противоречий.

Надеемся так же, чторазработанные процедуры будут полезны длядругих городов - участников проекта и могутбыть применены для успешного обслуживаниядолговых обязательств.

СуходоляО.М., к.т.н.

заступникголови

Держкоменергозбереження України

Зпочатку 70 – х років, коли під час нафтовоїкризи ціни на нафту збільшились в 4 рази, країниЄвропейського Союзу (ЄС) розпочали реалізаціюактивної енергозберігаючої політики.Протягом 80-х років, завдяки прийняттю тареалізації програм підвищення ефективностівикористання енергоресурсів промисловістю,посиленням вимог до енергоефективності вбудівництві, підвищенню цін на енергоносії,активній популяризації енергозбереженнявдалось значно скоротити споживанняенергоресурсів в країнах ЄС. В більшостікраїн, при практично не змінних показникахспоживання енергоресурсів, вдалося збільшитисвій валовий внутрішній продукт у 1,5 - 2 рази.Реалізація активної енергозберігаючоїполітики дала надію на розрив пропорційногозв’язку між економічним зростаннямдержави, благополуччям громадян тазростанням споживання енергоресурсів.

Виникаєцілком зрозуміла зацікавленість у аналізімеханізмів реалізації енергозберігаючоїполітики, що дозволила досягнути ЄС такихрезультатів, реалізації енергозберігаючоїполітики в країнах ЄС з точки зору їхперенесення на українську економіку [1].

1. Механізми енергозберігаючої політики

1.1. Встановлення та підтримання ефективної ринкової структури.

В цьому питанні приділялась увага:

· встановленню реальних цін на товари та послуги і особливо на енергоносії;

· уникненню субсидій, дотацій та взаємного субсидування;

· використанню важелів податкової політики;

· забезпеченню прав і відповідальності власників та споживачів енергоресурсів.

Ринкові відносини є найкращим середовищем, що сприяє поширенню енергозбереження як на виробництві так і в свідомості громадян держави, посиленню конкуренції. В ринкових умовах відбувається постійний вибір споживачів стосовно напрямків використання енергоресурсів, застосування енергозберігаючих технологій та техніки, методів енергетичного менеджменту, що створює постійно діючий механізм зацікавленості в реалізації енергозберігаючої політики на всіх рівнях. Своєю діяльністю споживачі зможуть самостійно зробити потужні інвестиції в енергозбереження. Саме тому ринкові механізми максимально використовувались при реалізації енергозберігаючої політики у Євросоюзі.

1.2. Зацікавлення споживачів в енергозбереженні

Основна увага приділялась:

· аналізу поведінки споживача стосовно питань енергозбереження;

· забезпеченню інформаційної підтримки заходів з енергозбереження та поширення передового досвіду з питань енергозбереження;

· запровадженню енергетичних перфоманс- контрактів та створення енергосервісних компаній;

· створенню фінансових стимулів до впровадження енергозберігаючих заходів.

Енергозбереження не в силі бути самодостатнім інструментом зацікавленості споживачів енергоресурсів до економії енергоресурсів. Побутові споживачі та промисловість часто мають свої специфічні цілі та завдання, що дуже часто не пов’язані з проблемою економного витрачання енергоресурсів, споживачі часто не мають достатньої інформації стосовно товарів, що їм пропонуються. Необхідно подолати непоінформованість споживачів енергоресурсів стосовно енергозберігаючої політики держави, переваг ощадливого використання енергоресурсів, наявності механізмів зацікавленості споживачів енергоресурсів у енергозбереженні та переваг енергозберігаючої поведінки.

Добре себе зарекомендували такі механізми поширення інформації про переваги енергозбереження як енергетичні аудити та маркування побутових товарів за величиною енергоспоживання. Система маркування не тільки інформує населення про об’єми споживання енергоресурсів але й стимулює виробника до виробництва більш енергоефективної продукції.

1.3. Зацікавлення ринку в енергозбереженні

Робота здійснювалась в напрямку:

· запровадження стандартів та будівельних норм направлених на стимулювання ефективного використання енергоресурсів;

· запровадження практики державних закупок енергозберігаючого обладнання, особливо для державних установ та підприємств;

· підтримки розробок та впровадження (розповсюдження) енергозберігаючої техніки та обладнання;

· створення умов гарантування доступу споживачів енергоресурсів до кращих зразків техніки та технологій;

· проведення консультацій, семінарів та навчання з питань енергозбереження;

· поєднання зусиль виробників та споживачів енергоресурсів у підвищенні ефективності використання енергії через механізм енергетичного менеджменту споживачів (DSM - demand side management).

Уважний аналіз тенденцій та змін у поведінці споживачів енергоресурсів дає можливість оперативно реагувати на зміни ринкових умов та коректувати реалізацію енергозберігаючої політики.

Прикладом може бути запровадження стандартів на виробництво нових будівельних конструкцій чи виробництво техніки. Часто споживачі тривалий час можуть не розуміти переваг нових енергоефективних технологій і таким чином не створюються умови для зацікавлення виробників у виробництві енергозберігаючої техніки. Для виведення з експлуатації застарілих енергоємних технологій та обладнання запроваджувались нові стандарти, які таким чином, стимулювали прискорення розвитку техніки та технологій, підвищення їх енергоефективності.

Використовувалась практика закупки державами ЄС нового енергоефективного обладнання для державних установ. Таким чином поширюючи нові технології серед населення, створюючи зацікавленість у виробництві подібної продукції та підвищуючи конкуренцію серед виробників держава одночасно демонструє цілеспрямованість та послідовність своєї енергозберігаючої політики.

Використовувався механізм енергетичного менеджменту споживачів (DSM), який є частиною більш широкого механізму планування розвитку енергетики реґіону та включає в себе розгляд потреб як споживачів так і виробників енергії. Постачальники енергії поряд з продажем енергії пропонують також енергозберігаючі послуги, таким чином створюючи умови для виведення споживачів з пікових зон енергетичних навантажень та знижуючи необхідність у побудові нових генеруючих потужностях. Інколи, через політичні, соціальні чи економічні умови, для постачальників набагато простіше разом із споживачами скоротити споживання енергії ніж побудувати нові генеруючі потужності.

1.4. Розвиток та підтримка інституційних, організаційних заходів

Реалізація цих заходів зосереджувалась на:

· координації реалізації державної енергозберігаючої політики як на регіональному рівні так і між секторами економіки;

· створенні добровільних угод щодо підвищення ефективності використання енергоресурсів між споживачами та постачальниками;

· експертизі з енергозбереження, технічній та фінансовій допомозі, залученні спеціалістів з енергозбереження для консультацій та реалізації енергозберігаючих проектів.

Використовувались можливості стимулювання виробників однорідної продукції до підвищення ефективності використання енергоресурсів у своєму виробництві чи випуску енергозберігаючої техніки через укладання добровільних угод з енергозбереження.

Добровільні угоди - домовленості між урядом держави та промисловістю (окремими галузями) про сприяння уряду діям учасників домовленостей, які позитивно відбиваються на розвитку економіки, зменшенні її енергоємності, позитивно впливають на соціальні аспекти державної діяльності. Уряд використовує різні механізми стимулювання учасників до виконання своїх зобов’язань. Це може бути і надання деяких економічних переваг в майбутньому при умові виконання учасниками поставлених угодою цілей. Наприклад галузь розробляє новий енергоефективний вид техніки, технології чи матеріалу, після чого встановлюються нові стандарти, які зобов’язують інші галузі використовувати техніку за показниками не гіршими ніж розроблена. Це може бути і рекламна підтримка виробників при запровадженні енергозберігаючих заходів чи інша підтримка виробників як лідерів виробництва енергозберігаючої техніки.

1.5. Гарантування стабільних правил гри

Невизначеність та непослідовність в реалізації енергозберігаючої політики спричиняє недовіру споживачів енергоресурсів до енергозберігаючої політики, що може знизити зацікавленість в ефективному використанні енергоресурсів. Для уникнення цього ЄС докладав зусиль для забезпечення:

· прозорої політики енергозбереження;

· постійної демонстрації стабільної, цілеспрямованої діяльності для реалізації енергозберігаючої політики;

· запровадження ефективної системи моніторингу реалізації енергозберігаючої політики;

· посилення міжнародного співробітництва та обміну досвідом.

2. Результати реалізації енергозберігаючої політики

Огляд енергозберігаючої політики в Європейських країнах (Таблиця 1 та Таблиця 2), підготовлений за матеріалами Міжнародної Енергетичної Агенції та ряду Європейських країн [1], дозволяє визначити:

- важливість енергозберігаючої політики кожної із представлених держав в порівняні з загальною стратегією розвитку енергетики;

- пріоритети, що знайшли відображення в розвитку окремих напрямів та інституційних заходах;

- напрями, реалізовані в механізмах реалізації енергозберігаючої політики (інформаційні компанії, фінансові механізми реалізації енергозберігаючих проектів, регуляторні акти, добровільні угоди).

2.1. Загальна стратегія енергозбереження

Більшість країн ЄС мають детально розроблені програми реалізації енергозберігаючої політики з конкретно визначеними цілями та шляхами реалізації. Деякі країни регулярно проводять перегляд своїх програм, в багатьох є загальнохоплюючі законодавчі акти, що врегульовують питання енергозбереження. В більшості країн СНД/Центральної Європи (СНД/ЦЄ) такі програми тільки розробляються, хоча уже сформувалось усвідомлення необхідності проведення енергозберігаючої політики.

2.2. Цінова політика

Майже без виключення в країнах СНД/ЦЄ ще не проведено цінових реформ. В більшості ціни на енергоносії все ще не відображають їх реальну собівартість. Існує проблема неплатежів. Уряди цих країн лише на підході до розуміння необхідності вирішення цих питань. В країнах ЄС цінова політика хоч і формується за ринковими умовами та має гнучку систему стимулюючу до енергозбереження також потребує чіткого відслідковування настроїв споживачів. Деякі країни впроваджують “екологічні” податки на споживання енергоресурсів для стимулювання споживачів зменшити рівень споживання енергоресурсів.

2.3. Інституційні заходи

Більшість країн СНД/ЦЄ мають урядові органи, що впроваджують в життя енергозберігаючу політику держави. В деяких державах вони мають незалежний статус всередині уряду держави, в інших вони є підрозділом одного із міністерств. В деяких випадках без наявності чіткої програми дій, фінансової підтримки від держави та обмежених повноваженнях такі органи мають обмежений вплив на реалізацію енергозберігаючої політики. В країнах ЄС більшість органів діють в якості урядових органів, як частина міністерства. Такі органи мають поширену регіональну структуру, вони мають фінансову підтримку від держави та право законодавчої ініціативи.

3. Перспектива енергозберігаючої політики в країнах ЄС

Аналіз вказує на реалізацію активної енергозберігаючої політики ЄС протягом 70-90 років, що дало можливість знизити темпи зростання споживання енергоресурсів та зменшити енергоємність ВВП держав - членів ЄС. Слід відмітити, що даний успіх був реалізований перш за все, за рахунок використання ринкових механізмів, цінової політики, модернізації основних енергозатратних технологій та обладнання.

За період з 1990 по 1998 рік при рості економіки ЄС на 16% енергоспоживання зросло лише на 7%. Енергоємність ВВП ЄС за цей період зменшилась на 9%, що складало приблизно 1% щорічного зниження енергоємності. Протягом 80-х років ця величина складала понад 1,6%. Таким чином, хоча оціночний потенціал енергозбереження в країнах ЄС складає 18% від існуючого рівня енергоспоживання, в останню декаду минулого століття спостерігається деяке послаблення заінтересованості в енергозбереженні в ЄС. Частково це відбувається через зниження відносної цін на енергоресурси на світовому рівні, частково через реалізацію основного потенціалу енергозбереження шляхом реалізації найбільш ефективних енергозберігаючих проектів та програм [2].

Подальший розвиток енергозберігаючої політики в ЄС подекуди вимагає політичних рішень, узгодженості дій держав ЄС, потребує реалізації ресурсозатратних проектів, що спрямовані на довготермінові терміни реалізації, потребує величезних затрат на збільшення використання нетрадиційних джерел енергії.

Серед інших бар’єрів на шляху енергозбереження Європейська комісія відзначає [2]: недостатнє інформування споживачів стосовно наявних енергозберігаючих техніки та технологій, ринкові бар’єри, невідповідність інтересам енергозбереження податкової та тарифної політики. Потребує активізація робота з популяризації переваг та досягнень енергозберігаючої політики. Конкретними прикладами можуть стати амбіційні довготермінові інформаційні компанії, включаючи поширення інформації про результати реалізації енергозберігаючих проектів в адміністративних будівлях ЄС, як символів успішної реалізації енергозберігаючої політики. Потребує перегляду цінова політика, уникнення субсидій, запровадження податків на викиди СО2. У сферах, де ціновий вплив на поведінку споживачів обмежений, необхідно використовувати комплекс регулятивних заходів, включаючи енергетичні стандарти, енергоефективне маркування, добровільні угоди та навчальні компанії.

Враховуючи тенденції до глобалізації та корпоратизації європейської економіки, зростає роль ЄС як центру вироблення енергозберігаючої політики. Прикладом може служити вплив лібералізації ринку електроенергії в ЄС. Відкриття внутрішніх ринків країн-членів ЄС призводить до збільшення конкуренції на ринку, зменшенні ціни на електроенергію і, як наслідок, зменшення зацікавленості у фінансуванні як енергозберігаючих проектів так і розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Аналогічна ситуація із використанням когенерації. Враховуючи таку тенденцію виникає необхідність у запровадженні в ЄС законодавчих, регулюючих актів стосовно підтримки енергозберігаючої політики; актуально постало питання узгодженості реалізація політики забезпечення ЄС енергоресурсами з енергозберігаючою політикою та питаннями екології. Проте запровадження таких актів потребує обережності, щоб не зруйнувати завдяки їх впровадженню діючий механізм ринкових відносин в сфері постачання енергоносіїв.

В стадії розробки знаходиться план дій щодо подальшого підвищення енергоефективності в країнах ЄС. За рахунок усунення ринкових та технічних бар’єрів на шляху підвищення ефективності використання енергоресурсів та реалізації вказаного потенціалу енергозбереження ЄС планує щорічне зменшення енергоємності ВВП понад 1%, що відобразиться в скороченні енергоспоживання на 100 Мт нафтового еквіваленту. Дана величина еквівалентна зниженню викидів СО2 на 200 Мт щорічно, що становить 40% зобов’язання ЄС за Кіотським протоколом.

ЄС прийняв програму зменшення викидів СО2 автомобілями до 2005/2010 року в порівняні з 1995, використовуючи програми добровільних угод з виробниками автомобілів. Приймаються заходи щодо корекції ціноутворення на автомобільне паливо для зниження його споживання автотранспортом. Проводиться робота щодо поширення використання альтернативних видів палива, використання сонячної енергії, та електромобілів. Активно пропагується зменшення поїздок завдяки популяризації “інформаційного суспільства”, яке активно користується перевагами сучасних засобів зв’язку. Використання інформаційних мереж, телефонного зв’язку, відео-конференцій, Інтернет значно знижує необхідність фізичного пересування.

Енергоефективні стандарти, які встановлюють мінімальний рівень енергоефективності, та Угоди про наміри - ще один напрям енергозберігаючої політики в країнах ЄС, що набуває поширення. Ці програми запроваджують мінімальний рівень енергоефективності обладнання. Різниця полягає в тому, що стандарти запроваджуються державою та обов’язкові до виконання всіма виробниками, а Угоди про наміри обов’язкові до виконання лише для учасників Угоди. Угоди про наміри набувають все більшого поширення. ЄС планує прийняти рамкову Директиву ЄС для створення законодавчих підстав використання такого механізму підвищення енергоефективності енергоспоживаючого обладнання.

Вивчається питання посилення ролі постачальників електричної енергії та газу щодо реалізації енергозберігаючої політики, запровадженню та поширенню поряд з енергопостачанням надання енергосервісних послуг. Вважається доцільним включення до обов’язків енергопостачальних компаній щодо постачання енергоносіїв також виконання перфоманс-контрактингу щодо запровадження енергозберігаючих проектів у споживачів як частину їхніх основних завдань. Розглядається можливість переходу до продажу постачальними компаніями енергії не в формі кВт.год., а в формі ефективного, якісного тепла, холоду, світла та рушійної потужності. ЄС буде і надалі продовжувати практику підтримки DSM проектів в цій галузі.

Серед питань, що сьогодні активно обговорюються, як напрями реалізації плану підвищення енергоефективності економіки ЄС також є:

- прийняття на законодавчому рівні екологічних податків в ЄС (на викиди СО2);

- запровадження довгострокової програми торгівлі квотами з обов’язковим поступовим зменшенням квот, що купуються;

- узгодження енергетичної політики країни ЄС з обов’язковою прив’язкою до питань енергозбереження;

- перегляд національних систем оподаткування для створення зацікавлення в інвестиціях в енергозбереження;

- сприяння розвитку нетрадиційних джерел енергії;

- підвищення ролі наукових досліджень в сфері енергозбереження;

- необхідність враховувати вплив механізмів Кіотського протоколу на енергозберігаючу політику ЄС;

- заснування Європейської Агенції Енергетичних Програм для узгодження енергозберігаючої політики країн членів ЄС та Європейських програм в сфері енергозбереження;

- необхідність перетворити всі адміністративні будівлі ЄС в приклади найкращої практики енергозбереження для поширення та популяризації ефективного використання енергоресурсів;

- посилення вимог стандартів до будівельних конструкцій та енергоспоживаючого обладнання, включаючи енергопостачальні мережі;

- опублікування щорічних звітів щодо реалізації енергозберігаючої політики ЄС;

- посилити вимоги щодо енергозбереження до країни претендентів на членство в ЄС, віддавати перевагу інвестуванню в енергозберігаючі проекти при наданні фінансової допомоги третім країнам;

- обмежити експорт неефективного обладнання (second-hand), транспортних засобів в країни з перехідною економікою;

- сприяти проведенню активної енергозберігаючої політики в країнах з перехідною економікою.

Висновки

Аналіз програм енергозбереження у європейських країнах вказує на розуміння ними необхідності енергозберігаючої політики. Хоча різні країни знаходяться на різних стадіях реалізації енергозберігаючих програм, відмічається чітка та послідовна тенденція стимулювання європейськими країнами підвищення ефективності використання енергоресурсів. Незважаючи на домінування програм щодо постачання енергоресурсів у Європу, зростає розуміння неможливості здійснення подальшого розвитку енергетики та забезпечення енергетичної безпеки держав без вирішення питань енергозбереження. Європейські країни намагаються знайти баланс між постачанням енергоресурсів та їх ефективним використанням та формуванням єдиної енергетичної політики з врахуванням питань енергозбереження та екологічної безпеки.

Проте при аналізі цих же показників в країнах Центральної Європи та СНД впадає у вічі практична відсутність фінансових механізмів стимулювання енергозбереження. Розглядаючи енергозберігаючу політику Європейських держав слід зазначити залежність її реалізації в ряді країн СНД та Центральної Європи від технічної допомоги ЄС. Проте Україна, на противагу цьому, має достатньо самостійну та незалежну від підтримки ЄС енергозберігаючу політику, координацію якої здійснює утворений орган виконавчої влади - Державний комітет України з енергозбереження.

Ці відміності обумовлені власне, специфікою поступового переходу економіки України до ринкових відносин, гострота якої полягає у незбалансованості платоспроможного попиту в Україні на енергоресурси [3].

Для країн, що здійснюють ринкові перетворення, в тому числі і для України, використання досвіду промислово розвинутих країн в області правового регулювання енергоефективності є багатообіцяючою можливістю прийняти адекватні законодавчі та нормативно-правові акти для ринкових умов. Це дозволить знизити енергоємність національної економіки, підвищити конкурентоспроможність та прискорити процес інтеграції в світову економічну систему.

З цією метою необхідно, базуючись на проведені огляду основних законодавчих актів та шляхів реалізації енергозберігаючої політики в країнах ЄС, адаптувати законодавчу базу у сфері енергозбереження до вимог законодавства Європейського Союзу та започаткувати реалізацію дієвих механізмів енергозбереження, що належним чином зарекомендували себе в країнах Європи.

Це стосується і запровадження системи енергоефективного маркування енергоємних та побутових товарів, використання механізмів енергетичного менеджменту споживачів (DSM), укладання добровільних угод з промисловістю щодо ефективного використання енергоресурсів, запровадження та поширення механізму перфоманс-контрактингу, створення дієвої системи енергетичного менеджменту на підприємствах, поширення популяризації енергозбереження та створення мережі консультаційних центрів у реґіонах, і головне створення дієвих фінансових механізмів стимулювання енергозбереження.

Одним з перших кроків у цьому напрямку буде адаптація Закону України “Про енергозбереження” до вимог законодавства Європейського Союзу. Така робота уже проводиться Державним комітетом України з енергозбереження.

1. Energy Efficiency Initiative. V.1, V.2. International Energy Agency Publications. OECD/IEA.1997.

2. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Action Plan to Improve Energy Efficiency in the European Community. Brussels, 29.02.2000.

3. Жовтянський В.А. Удосконалення механізмів енергозбереження у розрізі ринкових перетворень в Україні// Регіональний Європейський форум. Доповіді. 16-19 травня 2000 р. - Київ: Всеукраїнський енергетичний Комітет. - 2000. - Т.1. - С.123-134.

Таблиця 1

Таблиця 2

Аналіз заходів у сфері енергозбереження в європейських країнах

Країни СНД/ЦЄ

Країни ЄС

Програми в житловій сфері

Популяризація

Більшість програм популяризації енергозбереження в цій сфері реалізовувались за допомогою допомоги ЄС. В основному це виготовлення брошур для населення та інформаційні компанії в засобах масової інформації.

Поряд із поширенням інформації через ЗМІ діють численні консультаційні центри, навчальні програми. Часто інформаційні компанії поєднуються із субсидуванням громадян на енергозберігаючі заходи.

Джерела фінансування

В країнах СНД/ЦЄ є рідкісними випадки створення механізмів фінансування енергозберігаючих заходів для населення.

Відмічається деяке скорочення фінансових механізмів в порівняні з 1980-ми роками. Зараз це в основному надання ґрантів для бідних та літніх людей. Існують процедури відшкодування податків на запровадження енергозберігаючих заходів чи купівлю енергозберігаючого обладнання, фінансування третьою стороною енергозберігаючих проектів.

Регулювання

В більшості країн СНД лише проводиться перегляд застарілих-радянських стандартів і норм в будівництві та стандартів енергоефективності обладнання.

Посилено вимоги до стандартів будівництва. Передбачені жорсткі вимоги до побутового обладнання, реалізовуються програми енергоефективного маркування побутового обладнання та мінімального рівня енергоспоживання. Набирає поширення практика поєднання посилення вимог стандартів за допомогою використання добровільних угод з будівельними компаніями.

Добровільні угоди

Інформація щодо використання добровільних угод в країнах СНД/ЦЄ відсутня.

Добровільні угоди в основному стосуються обумовлення використання енергозберігаючого побутового та офісного обладнання.

Енергозберігаючі програми в промисловості

Популяризація

В деяких країнах СНД/ЦЄ здійснюється випуск брошур з питань енергозбереження в промисловості, наявні програми енергетичного аудиту. Проте в своїх більшості програми популяризації енергозбереження в цій сфері реалізовувались за допомогою допомоги ЄС в рамках окремих проектів. Спостерігається створення навчальних центрів, інформаційних мереж. Виникає чітке розуміння зв’язку енергозбереження з підвищенням конкурентоспроможності продукції.

В країнах ЄС поширення інформації в промисловості має дуже важливе значення. Поряд з програмами енергетичного аудиту активно використовуються навчально -консультаційні центри, програми обміну досвідом, програм поширення інформації щодо енергозберігаючої техніки та технології.

Джерела фінансування

В країнах СНД/ЦЄ майже не здійснюється фінансування енергозберігаючих заходів в промисловості. Простежується деяке небажання інвестувати в енергозбереження на підприємствах до закінчення процесу реструктуризації економіки та приватизації. Деякі країни планують створити револьверні фонди енергозбереження для фінансування енергозберігаючих заходів в промисловості.

В країнах СЄ в промисловості теж відмічається деяке скорочення фінансових механізмів в порівняні з 1980-ми роками. Проте існує достатньо механізмів фінансування. В основному вони стосуються підтримки та поширенню окремих технологій та обладнання. Використовуються перфоманс-контрактинг, податкові пільги, кредитування.

Регулювання

В країнах СНД поширено систему інспектування енерговикористання. Діє система нормування витрат енергоресурсів. Санкції за порушення правил та норм використання енергоресурсів часто використовується для фінансування фондів з енергозбереження.

Країни ЄС мають не багато форм регулювання в промисловості через різноманітність технологічного виробництва, що створює значні труднощі для впровадження стандартизованих правил та норм. Поширена практика створення служби енергоменеджменту.

Добровільні угоди

Фактично добровільні угоди в країнах СНД/ЦЄ відсутні.

В країнах ЄС поширена практика добровільних угод в промисловості. Деякі країни для більшого зацікавлення виробників до підвищення ефективності використання енергоносіїв поєднують добровільні угоди з фінансовими ініціативами. Деякі країни мають визначені цілі для промисловості, що підтримує добровільні угоди і визначають відповідальність за невиконання цих цілей.

Енергозберігаючі програми на транспорті

Популяризація

В ряді країн СНД/ЦЄ існують загальні програми популяризації енергозбереження на транспорті. Деякі практикують включення питань енергозбереження до тестів на отримання посвідчення водія. Існують курси економного водіння транспортних заходів.

Використовується заходи популяризації енергозбереження на транспорті. Проводяться регулярні інформаційні компанії через ЗМІ, проведення курсів енергозбереження на транспорті, курсів економного водіння. Існують програми обміну досвідом.

Джерела фінансування

Існує не багато фінансових механізмів поширення енергозбереження.

Існує не багато фінансових механізмів поширення енергозбереження в країнах ЄС за виключення поширення та підвищення ефективності використання суспільного транспорту.

Регулювання

В країнах СНД відомо небагато механізмів регулювання енергозбереження на транспорті.

Використовують методи стандартизації ефективності використання палива транспортними засобами, методи цінової політики для зменшення споживання енергоресурсів транспортом.

Добровільні угоди

Фактично добровільні угоди в країнах СНД/ЦЄ відсутні.

Поширена практика добровільних угод з виробниками транспортних засобів щодо підвищення їх енергоефективності. Поширюється практика енергоефективного маркування автомобілів.

Міжгалузеві енергозберігаючі програми

Популяризація

Існують програми підвищення енергоефективності міського господарства. Створюються регіональні мережі консультаційних центрів.

Поширено практику управління енергоспоживанням споживачів (DSM). Поширені консультаційні центри та поширення інформації щодо енергозбереження регіональні мережі ЗМІ. Поширюється практика щодо обміну досвідом з питань енергозбереження.

Джерела фінансування

Існує не багато фінансових механізмів. Хоч і мережі теплозабезпечення потребують модернізації, фінансування на ці роботи немає. Програми модернізації місцевих енергомереж реалізовується за допомогою програм допомоги ЄС.

В країнах ЄС існують фінансові механізми поширення DSM, для реалізації регіональних програм когенерації та централізованого опалення.

Регулювання

В країнах СНД регулювання здійснюється переважно за допомогою стандартів та будівельних нормативів.

Країни ЄС крім використання методів стандартизації ефективності використання палива вимагають наявності програми реалізації енергозберігаючих заходів на місцевому рівні

Добровільні угоди

Фактично добровільні угоди в країнах СНД/ЦЄ та ЄС відсутні.

на сайте производится вывоз мусора

Прощание с нефтяной эрой. Предисловие главного редактора. Новая страница 1. Стр. 19. Содержание.

Главная -> Экология