|
| |
|
Главная -> Экология
Проект. Переработка и вывоз строительного мусораАсинхронні електродвигуни, флуоресцентні лампи, індукційні печі, силові, зварювальні і інші спеціальні трансформатори, зварювальні автомати для дугового зварювання на змінному струмі або зварювання контактним опором, котушки контакторів і реле, лінії електропередач споживають разом з активною і реактивну потужність. Реактивна потужність затрачається на створення змінних електромагнітних полів. Як відомо, чим більша реактивна потужність при постійній активній, тим нижче коефіцієнт потужності. При зниженні коефіцієнта потужності споживачів (при незмінній активній потужності) внаслідок зростання реактивного струму збільшуються втрати електроенергії в мережах, трансформаторах і генераторах. При значному зниженні значення коефіцієнта потужності трансформатори та генератори виявляються настільки завантаженими реактивними струмами, що подальше отримання від них активної потужності стає нереальним. Крім того, при зниженні коефіцієнта потужності збільшуються і втрати напруги в мережах і практично всі показники якості електроенергії за напругою залежать від обсягів споживання реактивної потужності промисловими установками. Реактивна потужність визначається при синусоїдальній напрузі мережі живлення наступним чином: - у випадку однофазних навантажень: , де - коефіцієнт реактивної потужності, - активна потужність навантаження, а - коефіцієнт потужності. - у випадку трьохфазних навантажень: Рівень компенсованої реактивної потужності визначається як різниця реактивних потужностей навантаження підприємства , та потужності, що надається підприємством енергосистемою : Потреби в реактивній потужності зазвичай перевищують можливості її покриття генераторами на електростанціях, оскільки більша частина промислових навантажень – це споживачі реактивної потужності. Таким чином компенсація реактивної потужності є важливою складовою частиною комплексу організаційно-технічних заходів з регулювання режимів електроспоживання і обмеження максимумів навантаження на промислових підприємствах. Основними споживачами реактивної потужності на промислових підприємствах є: - асинхронні двигуни - 45-65%. - електропечі - 8%. - напівпровідникові перетворювачі та повітряні електричні лінії – 10%. - трансформатори всіх ступенів трансформації – 20-25%. Сучасні асинхронні двигуни споживають реактивний струм, що складає біля 20-40% від номінального струму. Асинхронні електродвигуни споживають, при номінальному навантаженні, реактивну потужність, що визначається за формулою: , де: , - відповідно номінальна потужність (кВт) і ККД двигуна; - тангенс, відповідаючий номінальному значенню двигуна. Реактивна потужність, що споживається з мережі при холостому ході (кВар), визначається за формулою: , де: - струм холостого ходу двигуна, А; - напруга на зажимах двигуна, кВ. Для двигунів з =0,91-0,93 реактивна потужність холостого ходу складає біля 60% реактивної потужності при номінальному завантаженні двигуна. Для двигунів з =0,77-0,8 реактивна потужність холостого ходу складає біля 70%. При завантаженнях асинхронного електродвигуна, менше номінального, приріст споживання реактивної потужності в порівнянні з холостим ходом пропорційний квадрату коефіцієнта завантаження двигуна, тоді, реактивна потужність при довільному навантаженні: , де: - коефіцієнт завантаження двигуна. Звідси слідує висновок, що заміна не завантажених двигунів на двигуни меншої потужності буде сприяти зниженню споживання реактивної потужності. Досвід вказує, що якщо середнє навантаження асинхронних двигунів по потужності не перевищує 45% номінальної потужності, то їх слід замінити електродвигунами меншої потужності. Якщо навантаження становить 45-70%, то необхідно провести техніко-економічну перевірку доцільності заміни двигуна на двигун меншої потужності. В ряді випадків ефективним засобом із зниження споживання реактивної потужності є переключення обмоток недовантаженого асинхронного двигуна з трикутника на зірку. Оскільки при цьому пусковий і обертовий момент зменшуються в 3 рази. Переключення можна виконувати при низькому навантаженні – до 35% номінальної потужності. Переключення завантажених на 25% електродвигунів приводить до наближення їх коефіцієнта потужності до номінального. Одним з ефективних заходів по зниженню споживання реактивної потужності асинхронними електродвигунами є використання обмежувачів холостого ходу станків. Обмежувач холостого ходу автоматично відключає магнітний пускач двигуна на між операційний час. Сучасні асинхронні електродвигуни проектуються з мінімально можливим повітряним зазором між статором і ротором. Це зменшує опір шляху магнітного потоку і споживання реактивної потужності. Магнітним опором повітряного зазору обумовлено 70-80% реактивної потужності, що споживаються асинхронним двигуном на холостому ходу. При експлуатації електродвигуна, відбувається нерівномірне зношення підшипників, що викликає асиметрію магнітного поля двигуна і погіршення ККД на 1,4-3,7%, а також погіршення коефіцієнта потужності на 0,01-0,025 в порівнянні з паспортними даними. При появі значного осьового зрушення ротора також збільшується споживання реактивної потужності двигуном. Різке погіршення коефіцієнта потужності відбувається також при проточці ротора, замість заміни зношених підшипників при ремонтів, оскільки при цьому збільшується повітряний зазор. Трапляються випадки коли згорівшу обмотку статора асинхронного двигуна міняють проводами з меншим поперечним розрізом. Або з меншим числом витків, ніж це необхідно за технологією. В той же час зменшення числа витків на 10% зменшує магнітний потік на 10% і підвищує індукцію в сталі. Реактивна потужність і струм холостого ходу двигуна збільшується приблизно на 25%, коефіцієнт потужності погіршується на 0,05-0,06. Погіршується і ККД двигуна внаслідок збільшення активних втрат в сталі. Сучасні досягнення напівпровідникової техніки дозволяють конструювати такі перетворювачі (компенсаційні) що вони можуть підтримувати максимальний коефіцієнт потужності електроприводу і навіть генерувати реактивну потужність. Такі перетворювачі необхідно використовувати в першу чергу. Трансформатори є другою найбільш крупною групою електроприймачів по споживанню реактивної потужності. При холостому ході, коли виводи вторинної обмотки розімкнені, в первинній обмотці протікає струм холостого ходу з діючим значенням . Повна потужність для однофазного трансформатора . Її реактивна складова витрачається на перемагнічування сталі магнітопровода, а активна складова покриває втрати при холостому ході трансформатора. Коефіцієнт потужності при холостому ході трансформатора . Слабо завантажені трансформатори, як і асинхронні двигуни, мають низький коефіцієнт потужності. Тому важливо правильно вибирати потужності трансформаторів при проектуванні, а також здійснювати перегрупування і заміну не завантажених трансформаторів в процесі експлуатації. Заміна трансформаторів на менш потужні признано доцільним у випадку, якщо вони завантажені менше ніж на 30%. Необхідно також слідкувати, щоб у вихідні та неробочі часи трансформатори відключались. З метою раціоналізації роботи трансформаторів стосовно режимів споживання реактивної потужності також можна переводити навантаження тимчасово завантажених менш ніж на 30% на інші трансформатори; відключення їх при роботі на холостому ходу. Заходи з підвищення коефіцієнта потужності в електроустановках можна розділити на дві групи: перша – при яких не потрібна установка компенсуючих пристроїв, і друга – при яких потребується компенсуючих пристроїв. Компенсація реактивної потужності у споживачів дозволяє: - знизити струм в передаючих елементах мережі, що призводить до зменшення поперечного розрізу проводів. - зменшення повної потужності, що знижує потужність трансформаторів і їх число. - зменшення втрат активної потужності, а відповідно, і потужності генераторів на електростанціях. Сутність будь-яких заходів із зниження споживання реактивної потужності заключається в обмеженні впливу електроприймача на мережу живлення шляхом впливу на сам електроприймач. До заходів першої групи відносяться: 1. Підвищення завантаження технологічних агрегатів по потужності, а саме: - підвищення завантаження асинхронних двигунів; - ліквідація режиму роботи асинхронних двигунів без навантаження шляхом установлення обмежувачів холостого ходу, коли між операційний період більший 10с; - перемикання обмоток статора асинхронних електродвигунів напругою до 1000 В із трикутника на зірку, якщо їх завантаження менше 40% ( знижує потужність двигуна в 3 рази); - вибір потужності трансформаторів близькою до необхідного навантаження, заміна або відключення трансформаторів, які завантажені у середньому менше ніж на 30% номінальної потужності;. - плавне регулювання напруги за допомогою тиристорних пристроїв; - поліпшення якості ремонту електродвигунів, при якому зберігаються їх номінальні дані. 2. Підвищення завантаження технологічних агрегатів по часу, в тому числі: - використання обмежувачів холостого ходу асинхронних електродвигунів та зварювальних агрегатів. 3. Заміна асинхронних двигунів синхронними. 4. Упорядкування технологічного процесу, що створює кращий енергетичний режим роботи електрообладнання. Заміна, перестановка і виключення малозавантажених технологічних агрегатів. 5. Використанням перетворювачів з великим числом фаз випрямлення, штучної комутації вентилів і обмеженим вмісту вищих гармонік в струмі, що споживається. До другої групи компенсації реактивної потужності відноситься встановлення компенсуючих пристроїв. Зазвичай компенсація реактивної потужності реалізується за допомогою таких технічних засобів як компенсуючі пристрої різного роду: синхронні двигуни (компенсатори), комплектні конденсаторні батареї, фільтрокомпенсуючі пристрої, статистичні компенсатори (керовані тиристорами реактори або комутовані тиристорами конденсатори), які розміщуються в тих чи інших місцях мережі споживача. Якщо заходи першої групи не підвищують коефіцієнт потужності до 0,9-0,95, то застосовуються штучні компенсуючі пристрої. Наприклад встановлення конденсаторної батареї біля асинхронного електроприводу, дозволяє уникнути необхідності завантаження мережі живлення електроприводу реактивною потужністю (Таблиця 1.). Таблиця 1. Типові ємності статичних конденсаторів для коректування одиничних асинхронних двигунів (Таблиця 2): Ємність статичного конденсатора не повинна перевищувати 80% реактивного навантаження двигуна в режимі холостого ходу для уникнення виникнення проблем при виключенні двигуна. Загальна рекомендація для трансформаторів – вибір статичного конденсатора, ємністю (кВАР), що відповідає 3% потужності трансформатора. Вибір типу, потужності, місця встановлення і принципу керування пристроями компенсації має забезпечувати найбільший ефект. При цьому слід враховувати, що: - найбільший економічний ефект досягається при розміщенні засобів компенсації безпосередньо поблизу електроприймача; - статистичні конденсатори можуть встановлюватися поблизу одиничного навантаження, з великим терміном навантаження. - індивідуальна компенсація найбільш ефективна і доцільна для потужних електроприймачів, але супроводжуватись відключенням компенсуючого пристрою з відключенням споживача. - синхронні двигуни, які працюють з перезбудженням поля, можуть також бути використанні для підвищення коефіцієнта потужності. Встановлення синхронних електродвигунів може значно знизити потребі підприємства в реактивній потужності. Синхронна машина, яка за рахунок регулювання струму збудження може здійснювати генерацію реактивної потужності в електричну мережу. Максимальної величина реактивної потужності , яку може генерувати кожний з встановлених на підприємстві синхронних двигунів визначається за формулою: , де: - номінальна активна потужність двигуна, кВт; - значення тангенса кута , яке відповідає номінальному значенню ; - номінальний ККД двигуна; - найбільше допустиме перевантаження синхронного двигуна за реактивною потужністю, яка залежить від типу двигуна, відносної напруги і коефіцієнта завантаження за активною потужністю (Таблиця 3). Таблиця 3. Середнє значення для синхронних двигунів серій СДН, СТД, СД і СДЗ Серія, номінальна напруга і частота обертання двигуна Напруга на зажимах Коефіцієнт завантаження 0,9 0,8 0,7 СДН, 6 і 10 кВ, для всіх частот обертання 0,95 1,31 1,39 1,45 1,0 1,21 1,27 1,33 1,05 1,06 1,12 1,17 СДН, 6 кВ: 600-1000 об/хв 1,1 0,89 0,94 0,96 375-500 об/хв 1,1 0,88 0,92 0,94 187-300 об/хв 1,1 0,86 0,88 0,9 100-167 об/хв 1,1 0,81 0,85 0,87 СДН, 10 кВ: 1000 об/хв 1,1 0,9 0,98 1,0 250-750 об/хв 1,1 0,86 0,9 0,92 СТД, 6 і 10 кВ, 3000 об/хв 0,95 1,3 1,42 1,52 1,0 1,23 1,34 1,43 1,05 1,12 1,23 1,31 1,1 0,9 1,08 1,16 СД і СДЗ, 380 В, для всіх частот обетрання 0,95 1,16 1,26 1,36 1,0 1,15 1,24 1,32 1,05 1,1 1,18 1,25 1,1 0,9 1,06 1,15 Визначається фактична величина реактивної потужності , що генерується працюючими на підприємстві синхронними двигунами. Для визначення необхідно оцінити компенсуючу здібність СД, яка представляє собою відношення реактивної потужності (Квар), що віддається в мережу, до повної потужності двигуна (кВ.А): , %. Найбільша компенсуюча здібність двигуна при даному навантаженні має місце при номінальному струмі збудження . При зниженні струму збудження нижче номінального компенсуюча здібність СД різко зменшується. І для двигунів з =1,0 незначне зниження струму збудження може привести до того, що двигун буде споживати реактивну потужність з мережі. При відомих значеннях коефіцієнта завантаження двигуна , струму збудження , а також з врахуванням його паспортних значень визначається за графіком перевантажувальна здібність . Рис.1. Величина повної номінальної потужності двигуна визначається з виразу: , де: , , - номінальні данні двигуна. При відомих значеннях та величина : , квар. Рис.1 Для кожного СД визначається реактивна потужність, що не використовується: . В подальшому визначається невикористана реактивна потужність всіх працюючих на підприємстві синхронних двигунів. Синхронні електродвигуни можуть використовуватись для різноманітних виробничих механізмів і робочих машин: для компресорів, насосів, вентиляторів, воздуходувок, газодувок, вугільних і інших млинів, дробилок, двигунів генераторних агрегатів, дефиберів, прокатних станів та ін. При використання пристроїв регулювання швидкості електродвигуна синхронні електродвигуни можуть також використовуватись для механізмів, що потребують регулювання швидкості. Вибір того чи іншого засобу компенсації здійснюється на основі техніко-економічних розрахунків. При цьому порівнюються затрати засобів на виробляє мий 1 кВАр.г Одним із найважливіших показників економічності компенсуючи засобів є питомі витрати в них активної потужності на отримання реактивної потужності. Не можна рахувати економічним і доцільним отримання реактивної потужності за рахунок великих затрат активної потужності. Питомі витрати активної потужності (кВт/кВАр) в компенсуючи пристроях різних типів приведені нижче: Найменші втрати мають батареї конденсаторів, які із-за простоти конструкції і обслуговування, відсутності частин, що обертаються, установки їх в любій точці мережі у вигляді крупних батарей, групами чи індивідуальними банками, отримали широке використання в електроустановках. До основних їх недоліків слід віднести залежність генеруємої потужності конденсаторів від напруги та частоти: , де - відношення напруги при відхиленні напруги і частоти мережі від номінальних значень до напруги в номінальному режимі. Синхронні компенсатори хоча і мають більші питомі втрати активної потужності, встановлюються в енергосистемах із-за необхідності, відповідно режимам роботи систем, забезпечення стійкості та регулювання напруги систем. В періоди максимального навантаження синхронні компенсатори можуть працювати в режимі перезбудження та віддавати реактивну потужність, а в періоди зниження навантаження, споживати реактивну потужність. Таким чином, синхронні компенсатори можуть регулювати напругу на приймальних кінцях мережі. Вибираючи потужність компенсаторних батарей необхідно слідкувати, щоб ця установка покривала реактивне навантаження цеха чи підприємства і не видавала реактивну потужність в мережу енергосистеми. Така перекомпенсація приводить лише до втрат потужності, що викликається передачею в мережу від підприємства реактивної потужності. Оскільки таке явище має місце при спадах графіка навантаження (вночі, у вихідні дні) необхідно, щоб потужність приєднаних косинус них конденсаторів використовувалась в залежності від графіка реактивного навантаження підприємства. Для цього конденсаторні батареї секціонуються на ступені. Ці секції автоматично включаються та виключаються в залежності від рівня напруги і періоду доби чи за іншими параметрами. Цього недоліку позбавлені статичні джерела реактивної потужності, що представляють із себе сполучення конденсаторних батарей з регулюючою ланкою. В такому випадку сумарна реактивна потужність рівна різниці потужностей конденсаторних батарей та керуючого реактору. Реактивна потужність реактора є функцією струму підмагнічування, і компенсатор може або генерувати реактивну потужність, або споживати її. Використання керованих статичних компенсаторів виправдано лише в мережах з різко змінним навантаженням. При розподілі засобів компенсації реактивної потужності між мережами напругою до і вище 1 кВ необхідно враховувати положення: - найбільше зниження втрат потужності і електроенергії досягається при розміщенні КБ в безпосередньому наближенні від споживаючих реактивну потужність електроприймачів; - передача реактивної енергії з мережі напругою 6-10 кВ в мережу до 1 кВ економічно не вигідна, якщо це призводить до збільшення числа і потужності цехових трансформаторів; використання комплексних конденсаторних установок на стороні 6-10 кВ цехових трансформаторних підстанцій і розподільчих пунктах, як правило, економічно недоцільне. Конденсаторні установки напругою 6-10 кВ слід встановлювати на головних понижуючих підстанціях і підстанціях глибокого вводу. Розглядаючи проблему підвищення коефіцієнта потужності, неможливо виходити тільки з інтересів підприємства, оскільки так інколи понадмірне підвищення коефіцієнту потужності на підприємстві приводить не до зниження, а до підвищення сумарних втрат в енергосистемі. Тому в усіх випадках використання компенсуючи пристроїв має витримуватись наступна умова: – зниження втрат активної потужності в системі електропостачання внаслідок використання засобів компенсації має бути більше ніж втрати активної потужності в компенсуючому пристрої. Критерієм економічності при виборі і розрахунку компенсуючих пристроїв є мінімум приведених затрат. При визначенні величини приведених затрат необхідно враховувати: затрати на встановлення КП і додаткового обладнання – комутаційних апаратів, пристроїв автоматики і т.п.; зниження вартості обладнання трансформаторних підстанцій і вартості спорудження постачаючих та розподільних мереж, обумовленого зменшенням струмових навантажень; зниження втрат електроенергії в постачальній та розподільчій мережі; зменшення втрат активної потужності при максимумі навантаження енергосистеми.
ОРЕНБУРГСКАЯ ОБЛАСТЬ ЗАКОН ОБ ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИИ НА ТЕРРИТОРИИ ОРЕНБУРГСКОЙ ОБЛАСТИ Принят Законодательным Собранием Оренбургской области Настоящий Закон регулирует отношения, возникшие в процессе деятельности в сфере энергосбережения на территории Оренбургской области, в целях создания экономических и организационных условий для эффективного использования энергетических ресурсов. Глава 1. Общие положения Статья 1. Основные понятия Энергосбережение - реализация правовых, организационных, научных, производственных, технических и экономических мер, направленных на эффективное использование энергетических ресурсов и на вовлечение в хозяйственный оборот возобновляемых источников энергии. Энергетический ресурс - носитель энергии, который используется в настоящее время или может быть полезно использован в перспективе. Эффективное использование энергетических ресурсов - достижение экономически оправданной эффективности использования энергетических ресурсов при существующем уровне развития техники и технологий и соблюдении требований к охране окружающей среды. Показатель энергоэффективности - абсолютная или удельная величина потребления или потери энергетических ресурсов для продукции любого назначения, установленная государственными стандартами. Непроизводительный расход энергетических ресурсов - расход энергетических ресурсов, обусловленный несоблюдением требований, установленных государственными стандартами, а также нарушением требований, установленных иными нормативными актами, технологическими регламентами и паспортными данными для действующего оборудования. Возобновляемые источники энергии - энергия солнца, ветра, тепла земли, естественного движения водных потоков, а также энергия существующих в природе градиентов температур. Альтернативные виды топлива - виды топлива (сжатый и сжиженный газ, биогаз, генераторный газ, продукты переработки биомассы, водоугольное топливо и другие), использование которого сокращает или замещает потребление энергетических ресурсов более дорогих и дефицитных видов. Энергетическое обследование - обследование объектов и систем энергетических хозяйств организаций в целях оценки эффективного использования энергетических ресурсов и снижения затрат потребителей на топливо- и энергообеспечение. Сертификация продукции - процедура подтверждения соответствия, посредством которой независимая от изготовителя (продавца, исполнителя и потребителя (покупателя)) организация удостоверяет в письменной форме, что продукция соответствует установленным требованиям. Статья 2. Законодательство Оренбургской области об энергосбережении Законодательство Оренбургской области об энергосбережении состоит из настоящего Закона и принимаемых в соответствии с ним других областных законов и иных нормативных правовых актов Оренбургской области. Статья 3. Область применения настоящего Закона Объектами правового регулирования в области энергосбережения являются отношения, возникающие в процессе деятельности, направленной на: эффективное использование и сокращение потерь энергетических ресурсов при их добыче, производстве, переработке, транспортировке, хранении и потреблении; развитие добычи и производства альтернативных видов топлива; создание и использование энергоэффективных технологий, топливо-, энергопотребляющего и диагностического оборудования, конструкционных и изоляционных материалов, приборов для учета расхода энергетических ресурсов и для контроля за их использованием, систем автоматизированного управления энергопотреблением; осуществление государственного надзора за эффективным использованием энергетических ресурсов; обеспечение точности, достоверности и единства измерений в части учета отпускаемых и потребляемых энергоресурсов. Статья 4. Основные принципы энергосберегающей политики Оренбургской области Энергосберегающая политика Оренбургской области базируется на следующих принципах: 1) приоритет эффективного использования энергетических ресурсов; 2) главенство интересов всего населения Оренбургской области над интересами отдельно взятого предприятия при рассмотрении результатов внедрения им энергосберегающих мероприятий; 3) сочетание интересов потребителей, поставщиков и производителей энергетических ресурсов; 4) заинтересованность производителей, поставщиков и потребителей энергоресурсов в проведении мероприятий по энергосбережению; 5) обязательность учета юридическими лицами производимых или расходуемых ими энергоресурсов, а также учета физическими лицами получаемых ими энергетических ресурсов; 6) осуществление государственного надзора за эффективным использованием энергетических ресурсов. Глава II. Основные направления деятельности в сфере энергосбережения Статья 5. Энергосберегающие программы 1. Основными средствами реализации политики энергосбережения на территории Оренбургской области являются областные и муниципальные энергосберегающие программы. В составе программ на соответствующий период определяются реализуемый потенциал энергосбережения, первоочередные энергосберегающие мероприятия, механизмы их осуществления и порядок финансирования. 2. Средствами реализации политики энергосбережения на отдельно взятом предприятии (организации) любой формы собственности являются энергосберегающие мероприятия. Статья 6. Стандартизация и сертификация При добыче, производстве, переработке, транспортировке, хранении и потреблении энергетических ресурсов показатели их эффективного использования, а также показатели расхода энергии на обогрев, вентиляцию, горячее водоснабжение и освещение зданий, иные показатели энергопотребления производственных процессов в установленном порядке включаются в соответствующую нормативно-техническую документацию. Требования, устанавливаемые в области энергопотребления государственными стандартами, техническими нормами и правилами, обязательны для выполнения на всей территории Оренбургской области. Энергопотребляющая продукция любого назначения, а также энергетические ресурсы подлежат обязательной сертификации на соответствующие показатели энергоэффективности. Обязательная сертификация осуществляется в порядке, установленном законодательством Российской Федерации. Статья 7. Метрологическое обеспечение и учет энергетических ресурсов Обязательный государственный метрологический контроль и надзор в части энергосбережения осуществляется при добыче, производстве, переработке, транспортировке, хранении и потреблении энергетических ресурсов, а также при их сертификации, в порядке, устанавливаемом законодательством Российской Федерации. Очередность и правила оснащения организаций приборами для учета расхода энергетических ресурсов, а также правила пользования электрической и тепловой энергией, природным и сжиженным газом, продуктами нефтепереработки устанавливаются в порядке, определяемом Правительством Российской Федерации. На территории области все добываемые, производимые, перерабатываемые, транспортируемые, хранимые и потребляемые энергетические ресурсы с 2000 года подлежат обязательному учету в соответствии с государственными стандартами и нормами точности измерений. Статья 8. Контроль за использованием энергетических ресурсов 1. Юридические лица, участвующие в работах по областным программам энергосбережения, представляют региональной энергетической комиссии и территориальному управлению Оренбурггосэнергонадзор своевременную и полную информацию об энергопотреблении и энергосбережении. 2. С целью оценки эффективности использования топлива и энергии проводятся энергетические обследования организаций. Обязательным энергетическим обследованиям подлежат организации с годовым потреблением энергетических ресурсов свыше 6000 тонн условного топлива или 1000 тонн моторного топлива. По решению администрации Оренбургской области энергетические обследования проводятся в организациях с ежегодным потреблением энергетических ресурсов менее 6000 тонн условного топлива независимо от их организационно-правовой формы. Порядок проведения энергетических обследований и их сроки определяются Правительством Российской Федерации. 3. На территории области энергетические обследования проводятся территориальным управлением Госэнергонадзора. 4. Проекты по всем реконструируемым, модернизируемым и вновь строящимся объектам подлежат государственной энергетической экспертизе на предмет эффективности использования энергоресурсов. Статья 9. Образование, подготовка кадров и информационное обеспечение энергосбережения 1. В учреждениях высшего и среднего профессионального образования, учебных комбинатах, имеющих государственную аккредитацию, в программах по обучению, подготовке и переподготовке работников в области энергообеспечения предприятий должны быть предусмотрены основы эффективного использования энергоресурсов. 2. Информационное обеспечение энергосбережения осуществляется путем: организации выставок энергоэффективного оборудования и технологий; представления потребителям энергоресурсов информации по вопросам энергосбережения через средства массовой информации; обсуждения федеральных и межрегиональных программ в области энергосбережения; координации работ по подготовке демонстрационных проектов высокой энергетической эффективности; пропаганды эффективного использования энергетических ресурсов. Глава III. Компетенция органов государственной власти в сфере управления энергосбережением Статья 10. Компетенция Законодательного Собрания Оренбургской области К ведению Законодательного Собрания области при регулировании отношений в сфере энергосбережения относится: 1. Принятие законов и иных нормативных правовых актов по энергосбережению. 2. Образование областного внебюджетного фонда энергосбережения, утверждение отчетов о его использовании. 3. Установление льгот и преимуществ, в том числе налоговых, по платежам в областной бюджет. Статья 11. Компетенция администрации Оренбургской области К ведению администрации области при регулировании отношений в сфере энергосбережения относится: 1. Реализация энергосберегающей политики Оренбургской области. 2. Разработка финансово-экономических механизмов энергосбережения. 3. Разработка и обеспечение выполнения областных программ энергосбережения. 4. Проведение работы по формированию областного внебюджетного фонда энергосбережения и обеспечение использования средств этого фонда в соответствии с его целевым назначением. Статья 12. Компетенция региональной энергетической комиссии К ведению региональной энергетической комиссии при регулировании отношений в сфере энергосбережения относится: 1. Участие в реализации энергосберегающей политики Оренбургской области. 2. Обеспечение стимулирования энергосбережения на основе тарифного регулирования. 3. Участие в разработке областных программ энергосбережения и осуществление контроля за их выполнением. 4. Участие в проведении работы по формированию областного внебюджетного фонда энергосбережения и обеспечении использования средств этого фонда в соответствии с его целевым назначением по поручению администрации Оренбургской области. Статья 13. Компетенция органов местного самоуправления К компетенции органов местного самоуправления в области энергосбережения относится: 1. Разработка, утверждение и обеспечение исполнения муниципальных программ энергосбережения. 2. Обеспечение финансовой поддержки энергосбережения на основе формирования местных источников финансовых средств. Статья 14. Надзор за эффективным использованием энергоресурсов Государственный надзор за эффективным использованием энергоресурсов осуществляется территориальным управлением Оренбурггосэнергонадзор , Оренбургским Центром стандартизации, метрологии и сертификации. Объем полномочий территориальных органов государственного надзора и решаемых ими задач установлен в положениях об этих органах. Глава IV. Экономический и финансовый механизм в области энергосбережения Статья 15. Источники финансирования работ по энергосбережению Источниками финансирования работ по энергосбережению являются: 1. Средства из областного бюджета. Объем расходов из областного бюджета, направляемых на финансирование работ по энергосбережению, определяется ежегодно при принятии областного бюджета отдельной статьей. Средства областного бюджета на энергосбережение являются защищенными и подлежат исполнению в полном объеме. 2. Инвестиции российских и зарубежных юридических и физических лиц. 3. Отчисления в размере 1% от стоимости фактически израсходованных предприятиями области топливно-энергетических ресурсов, закладываемые по решению региональной энергетической комиссии в тарифы, с последующим их перечислением на расчетный счет фонда энергосбережения. 4. Собственные и заемные средства организаций, где проводятся энергосберегающие работы. 5. Средства, полученные в результате экономии от выполнения энергосберегающих работ. 6. Средства иных источников, не противоречащих действующему законодательству. Статья 16. Областной внебюджетный фонд энергосбережения В целях поддержки региональных программ энергосбережения, накопления и использования финансовых средств целевым назначением на осуществление энергосберегающих мероприятий, реализации проектов повышения энергоэффективности создается и действует областной внебюджетный фонд энергосбережения. Статья 17. Материальное стимулирование участников реализации энергосберегающих программ 1. Источником материального стимулирования участников реализации энергосберегающих программ являются средства, сэкономленные в результате выполнения указанных программ. 2. Положение о материальном стимулировании участников реализации энергосберегающих программ организации, финансируемых за счет средств областного бюджета и местных бюджетов, утверждается главой администрации Оренбургской области и органами местного самоуправления соответственно. 3. Стимулирование участников энергосберегающих программ иных предприятий осуществляют руководители предприятий. Статья 18. Льготы потребителям энергоресурсов 1. Потребителям энергетических ресурсов, осуществляющим мероприятия по энергосбережению в рамках энергосберегающих программ, региональной энергетической комиссией предоставляются тарифные скидки на потребляемые электрическую и тепловую энергию. 2. Потребители энергоресурсов - юридические лица в случае использования энергетических ресурсов в объеме меньшем, чем предусмотрено договорами с энергоснабжающими организациями, освобождаются от возмещения расходов, понесенных указанными энергоснабжающими организациями, если недоиспользование энергетических ресурсов является следствием осуществления мероприятий по энергосбережению. 3. Вновь создаваемым предприятиям или предприятиям, осваивающим выпуск новой продукции с высокими энергосберегающими характеристиками (на уровне мировых стандартов), могут предоставляться налоговые кредиты на все виды налогов в доле, зачисляемой в областной бюджет. Органы местного самоуправления вправе предоставлять организациям на время выполнения мероприятий по энергосбережению льготы по уплате налогов и сборов, в доле, зачисляемой в местный бюджет. 4. Областным бюджетным организациям, сэкономившим средства относительно плановых за счет энергосбережения, сохраняется объем финансирования в первый год получения экономии. 5. Проверку выполнения энергосберегающих мероприятий выполняют органы Госэнергонадзора. Статья 19. Льготы энергоснабжающим организациям 1. Прибыль, полученная энергоснабжающей организацией от инвестиций в энергосберегающие проекты и работы у своих потребителей, освобождается от налогообложения в доле, зачисляемой в областной бюджет, в соответствии с действующим законодательством. 2. Прибыль энергоснабжающей организации, полученная за счет экономии энергетических ресурсов при проведении энергосберегающих мероприятий, остается в распоряжении энергоснабжающей организации и не корректируется (снимается) региональной энергетической комиссией при рассмотрении тарифов в следующем периоде регулирования. Глава V. Ответственность за нарушение положений настоящего Закона Статья 20. Ответственность за нарушение положений настоящего Закона Юридические и физические лица, виновные в нарушении положений настоящего Закона, несут ответственность в соответствии с действующим законодательством. Глава VI. Заключительные положения Статья 21. Вступление настоящего Закона в силу Настоящий Закон вступает в силу со дня его официального опубликования. Глава администрации Оренбургской области В.Елагин
Использование биомассы. Стр. 6. Способы переработки биомассы. Водородное топливо. Магнитогидродинамические генераторы. Главная -> Экология 
|