|
| |
|
Главная -> Экология
Впровадження енергозберігаючих технологій в україні гальмується на урядовому рівні. Переработка и вывоз строительного мусораВолодимир Кравець, Володимир Усик В Україні прийнято цілий ряд Законів, постанов Уряду, Указів Президента з питань енергозбереження, затверджені державні та обласні програми. Але незважаючи на всі ці заходи ситуація з енергозабезпеченням постійно ускладнюється. Так по оцінкам аналітиків: Потенціал енергозбереження в Україні становить 120 млн.т.у.п. а Річні потреби на опалення житлового фонду 70-75 млн.т.у.п. Тобто за рахунок енергозбереження можна задовольнити потреби в паливі цілих галузей народного господарства. Наведемо статистичні дані по виробництву електроенергії в деяких областях України: № п/п Область Концентрація генеруючих потужностей Примітка кВт/км2 кВт/чол. 1. Вінницька 69,0 0,950 Використання відходів цукрових та спиртозаводів 2. Волинська – – Використання відходів деревини 3. Донецька 381,9 1,900 Має потенціал використання геотермальної та вітряної енергії 4. Житомирська 0,15 0,003 Має перспективний потенціал малих ГЕС 5. Запорізька 329,1 4,300 Має потенціал використання геотермальної енергії 6. Закарпатська 2,9 0,030 Має великий потенціал гідроресурсів та геотермальної енергії 7. Київська (в т.ч. Київ) 238,0 1,520 Використання біогазових установок 8. Сумська 0,55 0,009 Використання біогазових установок 9. Тернопільська 1,1 0,013 Має перспективний потенціал гідроресурсів 10. Херсонська 2,8 0,064 Має потенціал використання геотермальної, сонячної та вітряної енергії 11. Чернівецька 0,99 0,005 Має перспективний потенціал малих ГЕС Ми не привели дані по всіх областях України. Але навіть з цієї таблиці видно яка різниця існує між регіонами. Фактично 10 областей України мають показник концентрації генеруючих потужностей нижчий 0,1 кВт/чол. А це говорить про те, що вони знаходиться в великій залежності від поставок енергії з інших регіонів. Тому вирішення проблем в енергетичній галузі дуже залежить від розуміння та бажання їх вирішувати на місцях. Існує багато шляхів енергозабезпечення, в тому числі нетрадиційних. Деякі з них ми наводимо нижче: Сонячна енергія. Вона набуває широкого використання, в основному при виробництві низькопотенційного сонячного тепла, яке використовується для гарячого водопостачання, підігрівання води у басейнах та опалювання. Останнім часом підвищилась зацікавленість до використання фотоелектричних установок, які безпосередньо перетворюють сонячне випромінювання в електроенергію. В Україні накопичений досвід розробки та виробництва сонячних колекторів (тепличні геліосистеми та геліонадбудови паливних котелень). Перспективним є використання у всіх регіонах, особливо в південних, для опалення та гарячого водозабезпечення будинків відпочинку, пансіонатів, піонерських таборів, тощо. Геотермальна енергетика. Міжнародний конгрес з геотермальної енергетики (м. Флоренція) визнав її порівняно з іншими альтернативними джерелами енергії найвигіднішою, екологічно найчистішою, найбезпечнішою та найдешевшою. Сьогодні у світі функціонують геотермальні станції, сумарна потужність яких 20 тис. мегават приблизно дорівнює потужності усіх українських АЕС, разом взятих. Україна є піонером у розробці принципово нових методів використання геотермальної енергії (розробка інституту технічної теплофізики, м. Київ). Україна має 10 діючих геотермальних станцій у Криму. На черзі – Закарпаття, Полтава, Харків. Перспективним для впровадження є на розвіданих геологами свердловинах – їх в Україні – 140 (саме свердловина “з’їдає” 90 відсотків усієї вартості геотермальної станції). До 2010 року в Україні мають запрацювати близько 240 геотермальних свердловин. Вітроенергетика. Сучасні вітроустановки мають ще достатньо низький коефіцієнт корисної дії та велику вартість, але… У дореволюційній Росії було лише взято на облік близько 250 тисяч селянських вітряних млинів, загальна потужність усіх вітряних електростанцій на земній кулі становить близько 14 тис.МВт. Вони встановлені переважно в Німеччині, США та Данії. Для районів України суттєвим є використання тихохідних ВЕУ для виробництва електроенергії та помолу зерна Перспективними напрямками є використання гідроелектроенергії, біотехнологій, утилізації відходів, вторинних енергетичних ресурсів та накопичувачів енергії, які потрібно мати на увазі при розробці регіональних програм енергозбереження. Згідно висновків директора інституту технічної теплофізики академіка А.А.Долинського, потенціал нетрадиційних енергоресурсів в Україні дуже великий, в енергетичному балансі він повинен складати не менше 10%. Згідно Державної програми енергозбереження до 2010 року економія паливно-енергетичних ресурсів за рахунок впровадження нетрадиційної енергетики становитиме: (млн.т.у.п./рік) Напрям нетрадиційної енергетики 2000 2005 2010 Вітроенергетика 0,018 0,25 0,969 Сонячна енергетика 0,033 0,111 0,306 Геотермальна енергетика 0,20 2,00 6,40 Мала гідроенергетика 0,068 1,533 3,007 Нетрадиційне паливо 1,72 6,50 20,03 Енергія довкілля та скидний енерготехнологічний потенціал 0,194 0,828 1,257 Мала теплоенергетика – 3,95 7,90 Комбіновані енергетичні системи, системи акумулювання 0,002 0,041 0,263 Всього 2,235 15,213 40,132 Звичайно виникає питання, а яким же шляхом впроваджувати ці заходи? Для прикладу: В Німеччині держава стимулює розвиток нетрадиційної енергетики. Там останнім часом широко практикується в особливо віддалених та малих населених пунктів виробництво електроенергії за рахунок сонця. Сьогодні це дорого, але виробники такої енергії не в програші. Вони підключені до загальної мережі і за спожиту електроенергію платять по одному тарифу, а за надлишки, які вони передають в загальну мережу отримують платню втричі більше. В Ізраїлі у відповідності до закону кожен будинок повинен бути оснащений сонячною водопідігріваючою установкою. Згідно з постановою парламенту Данії, починаючи з 2000 р., енергосистеми повинні використовувати 1,2 млн.тон соломи та 0,2 млн.тон відходів деревини щорічно. Цей, а також досвід інших країн ми повинні використовувати для стимулювання енергозбереження і в наших регіонах. Енергозбереження – це охорона довкілля і, як наслідок, наше з вами здоров’я. Тому враховуючи стан нашої економіки, найбільш вигідним і безпечним джерелом енергії є саме енергозбереження. І це повинно стати нормою життя і поведінки кожного громадянина нашої Держави.
Якщо у країнах, що розвиваються, і багатьох промислово-розвинених країнах Європи, США, Канаді діють спеціальні програми державної підтримки системи енергозаощадження, то в Україні, навпаки, діє ряд урядових рішень, які гальмують розв’язання цієї проблеми. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №40 від 15.01.2000р. на імпорт такого обладнання запроваджено так звану “пільгову” ставку мита у розмірі 25% від митної вартості, тобто суми вартості, вказаної у фактурі та вартості транспортних, страхових і брокерських послуг. Жодне найменування деревообробного, енергозберігаючого, високотехнологічного обладнання не включене до “Переліку товарів критичного імпорту”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1080 від 18.06.1999 р. Тобто, не звільнене від сплати ПДВ при митному оформленні. Тому необхідно сплатити 20% ПДВ від суми митної вартості енергокомплексу, мита і вартості митних процедур, разом взятих, і не нарікати на чарівне “ноу-хау” нарахування ПДВ на розмір мита. Наказом Міністерства охорони здоров’я України №190 від 20.10.1995 р. затверджено “Перелік продукції, імпорт якої підлягає обов’язковому розгляду в органах державної санітарно-епідеміологічної служби”. Цей перелік не містить кодів конкретної товарної номенклатури, однак включає цілий ряд загальних понять, приміром: “Продукція машинобудування”, “Технологічне устаткування, прилади керовані людиною”, “Засоби автоматизації, механізації і управління за участю людини”, “Технологічні лінії, комплекси, процеси тощо”. На підставі цих понять і цього “тощо” необхідно пройти складну триступеневу (лабораторія, обласна санстанція, Міністерство охорони здоров’я) процедуру отримання санітарно-гігієнічного висновку (до 1 місяця) і сплатити відповідні суми. Постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 15.07.1998р. затверджено “Перелік окремих видів товарів, на які митні органи здійснюють митне оформлення за умови наявності позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження”. Дуже сумнівно, що в умовах ринкової економіки хтось захоче витрачати кошти на закупівлю енергозатратного обладнання, а якщо купує енергозберігаюче обладнання – змушений заплатити за це Комітету з енергозбереження і отримати позитивний висновок. З вищевказаного зрозуміло, чому, наприклад, енергокомплекс потужністю 600 кВт для “бідного” польського підприємства коштує 21000 доларів США, а для “багатого” українського, – як мінімум, 35000 доларів США.
Honda fcx. Керамические топливные ячейки. Аккумулирующие гидроэлектрически. Энергосберегающие. Энергетическая стратегия украины. Главная -> Экология 
|