|
| |
|
Главная -> Экология
Використання біотоплива. Переработка и вывоз строительного мусораАлександр Селезнев Начиная с конца 90-х, новости о топливных элементах в прессе стали появляться все чаще и чаще. Конечно, топливные элементы и альтернативные источники энергии вообще — не такая захватывающая тема, как клонирование или нанотехнологии, однако на сегодняшний день это одно из самых перспективных направлений развития высоких технологий. Но если био- и нанотехнологии на практике пока неприменимы (по крайней мере, те их приложения, о которых больше всего судачат в прессе), то в случае с портативными топливными элементами фантастика, похоже, станет реальностью в ближайшее время. Сразу несколько компаний объявили в мае, что продукты, питающиеся от топливных элементов, появятся в продаже уже в 2004–05 гг. Среди них и японская корпорация NTT DoCoMo, пообещавшая выпустить через пару лет мобильный телефон с топливными элементами. Что это такое и зачем это нужно Начать следует с того, что в самих топливных элементах ничего кардинально нового нет. Это химические источники тока, превращающие «топливо» в электричество без горения. Иногда этот процесс называют холодным горением. В качестве топлива могут использоваться разные соединения, но итоговая реакция, которая и служит источником энергии, как правило, происходит между водородом и кислородом. По большому счету, принцип работы топливных элементов позаимствован у природы. В каждой живой клетке присутствует биологический водородно-кислородный топливный элемент. Источником водорода для живого организма является пища, кислород живые существа получают в процессе дыхания. Можно сказать, что в топливном элементе эксплуатируется процесс окисления: энергия окислительно-восстановительной реакции переводится в электрическую. При этом теоретически электроды и электролит — как элементы, не участвующие в реакции — могут считаться практически вечными. На самом деле это, конечно, не так — хотя бы из-за наличия в топливе примесей. Тем не менее, срок службы батареи на топливных элементах многократно превосходит срок службы обычного аккумулятора. Долговечность — не единственное достоинство топливных элементов. Топливные элементы тише и экологичнее, а их КПД примерно втрое превышает КПД стандартных энергоустановок, притом что цена электроэнергии ниже Также — и владельцы мобильных телефонов, ноутбуков и КПК наверняка с этим согласятся — очень привлекательной особенностью топливных элементов является то, что для их зарядки (которую уместнее было бы называть заправкой) требуется всего несколько минут. Залил в бак водородсодержащее топливо и работай себе дальше. Кроме того, сейчас разрабатываются топливные элементы, емкость которых в десятки раз выше, нежели у литий-ионных батарей. NTT DoCoMo пока скромничает. Если обычные аккумуляторы позволяют мобильникам работать примерно 150–170 часов, то рабочий ресурс мобильных телефонов на топливных элементах составит часов триста. Так что речь может идти только о двукратном увеличении емкости. Правда, другие японские компании — в частности, NEC и Sony — ранее заявляли о разработке топливных элементов повышенной емкости, однако ни сроки выпуска, ни стоимость этих элементов пока не определены. Что же до NTT DoCoMo, то цены тоже пока неизвестны, однако сомнительно, чтобы компания стала выпускать продукцию, которую не сможет переварить японский рынок. Разумеется, эти телефоны попадут в высшую ценовую категорию, но вряд ли их стоимость будет значительно отличаться от цены прочих hi-end-моделей. Для автоиндустрии критичным моментом является экологичность топливных элементов и очевидная дешевизна топлива. То же самое привлекает в топливных элементах и производителей электроэнергии в промышленных масштабах. Недостатки топливных элементов главным образом вызваны тем, что практические применения технологии до сих пор недостаточно разработаны. Топливных элементов производится очень мало, и, как правило, это опытные партии, которые либо вообще не продаются, либо слишком дороги К сожалению, пока не все могут позволить себе перейти на дешевое, экологически чистое и эффективное топливо. Кроме того, делать портативные и мощные топливные элементы научились совсем недавно — поэтому так удивляет заявление NTT DoCoMo, что уже в 2005 году появятся мобильники на топливных элементах. Первые топливные элементы появились еще в середине XIX века, однако большого распространения они не получили, уступив место устройствам внутреннего сгорания. Тем не менее, ниша для топливных элементов нашлась, и исследователи продолжали совершенствовать технологию. В последние двадцать лет работы заметно активизировались. Причин тому несколько. И забота об окружающей среде и нуждах владельцев мобильников стоит далеко не на первом месте. КПД стандартных энергоустановок достигает 35%. Когда говорят о КПД технологии топливных элементов, обычно называется цифра 95%, однако это суммарный КПД: сами топливные элементы обеспечивают КПД до 75%, остальное добирается за счет выделяемого при химической реакции тепла. Разумеется, чтобы достичь предельного КПД, это тепло еще нужно утилизировать. Рассуждения о том, что электричество, получаемое из топливных элементов, дешевле «обычного», тоже нужно понимать весьма условно. Сегодня энергоустановки, изготовленные по этой технологии, все еще слишком дороги, чтобы их можно было считать равноценной заменой стандартным энергогенераторам. — Прим. ред. Топливные элементы — это общее название нескольких технологий, работающих по одному и тому же принципу. Кроме того, различают стационарные и портативные топливные элементы. Сказанное справедливо в первую очередь по отношению к портативным топливным элементам. — Прим. ред.
Шановні пані та панове! Шановні колеги! В світі з кожним роком збільшуються обсяги виробництва та використання відновлюваних видів енергії, особливо з сировини біологічного походження. Україна має значний потенціал з отримання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалив та унікальний шанс стати в один ряд з провідними країнами Європи в розвитку цього перспективного напрямку. Із загальної території України 60,4 млн. га сільськогосподарські угіддя становлять 41,8 млн. га, з них орні землі - 31,7 млн. га. В останній період площі під енерговмісними культурами щорічно зростають. Так, за 7 років (з 2000 по 2006 рік) посівні площі під олійними культурами зросли до 5,2 млн. гектарів або більше ніж у 1,5 рази, в тому числі ріпаку - майже у два рази, соняшнику – на 38 відсотків, сої – в 11,5 рази. А площа посіву ріпаку 2007 року перевищила минулорічну теж більше ніж у два рази і складає близько 1 млн.гектарів. (Слайд 1 по площах, слайд 2 по урожайностях) Середня урожайність олійних культур в Україні становить 1,4 тонни з гектара, що свідчить про потенційні можливості її підвищення в 2-3 рази, але для цього необхідні багатомільярдні інвестиції. Слід зазначити при цьому, що хоч і передбачено бюджетними видатками компенсацію витрат на вирощування олійних культур, але складають вони лише близько 9 дол.США на один гектар посіву, що ще раз підтверджує потребу в збільшенні інвестицій. Площа посіву кукурудзи на зерно складає близько 1,8 млн. гектарів і є можливість збільшити її майже в два рази. Урожайність кукурудзи за 7 років (2000-2006рр.) підвищилась на 25 відсотків і складає 3,7 т/га. Тобто, Україна має значні резерви як для розширення посівних площ так і для підвищення урожайності культур для біопаливної сировини без суттєвого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції та експорту, при дотриманні умов внутрішньої продовольчої безпеки. В останні роки Україна стабільно лідирує в Європі по виробництву рослинної олії та спирту. На сьогодні виробничі потужності більше ніж 20 підприємств жироолійного комплексу по переробці складають майже 7 млн. тонн сировини в рік, а через 3-5 років, за умови збільшення інвестицій, вони можуть досягти 10 млн. тонн олійної продукції щорічно. 80 заводів об єднання Укрспирт мають загальну виробничу потужність більше 60 млн.дал. в рік. В той же час Україна відноситься до енергодефіцитних країн. Потреба українського ринку в нафтопродуктах оцінюється на рівні 5,5 млн. тонн бензину та 6,5 млн. тонн дизельного палива. Забезпеченість України власними енергоносіями не перевищує 40 відсотків. Як для країни в значній мірі залежній від імпорту викопних енергоносіїв, аграрний сектор економіки України має потужний стимул для розвитку виробництва сировини як із цукрокрохмальних так і олійних культур при розширенні обсягів виробництва біопалива. При цьому для нас на сьогодні є важливим досягати оптимально збалансованого співвідношення як для потреб внутрішнього ринку так і для експорту насіння, олії та біопалив. Поки що зростання площ продиктовано не потребами внутрішнього виробництва біопалива, а попитом на нашу сировину із-за кордону. Справді, експорт сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки зростає високими темпами: за 2001-2006 рр. він збільшився майже у 3,5 рази. Навіть у минулому році, коли Уряд був змушений обмежити експорт окремих видів зерна, порівняно з попереднім роком, за рахунок сприятливої цінової кон'юнктури, його обсяг збільшився на 10 відсотків і становив 5,2 млрд. дол. США. По експортно-імпортних операціях аграрний сектор економіки України забезпечив позитивне сальдо на суму 1,8 млрд. дол. США. У минулому році на європейський ринок було поставлено української агропродовольчої продукції на 41 відсоток більше ніж у 2005 році. Це вказує на підвищення конкурентоспроможності української продукції аграрної галузі на зовнішніх ринках. Виходячи з зазначеного вище, абсолютно логічним є постановка питання щодо організації широкомасштабного вітчизняного виробництва біологічних видів палива: біоетанолу, біодизельного палива, біогазу, твердих видів палива та їх використання замість мінеральних палив, а також питання розвитку цивілізованого, регульованого ринку цієї продукції. На сьогодні цей ринок в Україні тільки на початковій стадії формування. Проте, незважаючи на значний сировинний ресурс та перспективи його використання, виробництво біологічного палива поки що в країні в зародковому стані. На сьогодні в більшості регіонів України діють малопотужні підприємства, які виробляють дизельне біопаливо – виключно приватної форми власності. За експертними оцінками ними виготовляється більше 50 тис. біодизельного палива, що використовується здебільшого для власних потреб. Виконання рекомендацій ЄС щодо споживання біопаливних сумішей 2,75 відсотка в складі традиційних палив потребує виробництва в Україні близько 180 тис. тонн біодизеля та 150 тис. тонн біоетанолу, що цілком можливо досягти вже найближчим часом. Держава приділяє виняткову увагу розробці та впровадженню цілісної і комплексної програми розвитку біоенергетики і питання розвитку ринку біопалива в її діяльності буде пріоритетним. В цьому році Верховною Радою України прийнято закон «Про розвиток виробництва і споживання біологічних видів палива», який знаходиться на підписанні у Президента України. Зокрема, цим законом передбачено механізми впровадження та стимулювання біопалив, зокрема звільнення біопалив від податку на прибуток, мораторій на акциз на протязі 5 років та інше. Урядом також проводиться робота по багатьох аспектах розвитку ринку біопалив, по розробці та затвердженню необхідних нормативно-правових актів, що охоплюють законодавчі та організаційні заходи, науково – технічне супроводження, стандартизацію та інше. Зокрема, на сьогодні Урядом опрацьовуються питання: - роздержавлення перепрофільованих на виробництво біоетанолу спиртових заводів; - виведення та перепрофілюванння частини спиртзаводів виключно для виробництва біоетанолу; - реалізації заходів затведженої державної програми “Етанол”, згідно якої вже вироблено 54 тис.тонн біоетанолу на 15 державних спиртових заводах; - технічного переоснащення спиртових заводів під виробництво біоетанолу, для чого передбачено Державним бюджетом на 2007 рік фінансування в обсязі 15 млн. гривень (розпорядник коштів – Мінагрополітики). Крім цього, Уряд постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 року № 1774 затвердив “Програму розвитку виробництва дизельного біопалива”. Вперше у Державному бюджеті України на 2007 рік передбачені кошти: для кредитування інноваційних та інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива в обсязі 767 млн. гривень. для компенсації відсоткових ставок кредитів, пов'язаних з будівництвом біопаливних заводів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 259. В той же час в Україні існує ряд невирішених проблем: - поки що не сформований ринок біопалив; - потребує вдосконалення фіскальна політика і економічна підтримка біопалив; - недостатній рівень інвестицій; - недостатнє фінансування науково-дослідних робіт; - некомплексний підхід до вирішення проблемних питань; -низькі екологічні стандарти та інше. Більшість з цих проблемних питань планується врегулювати нещодавно прийнятими та запланованими нормативно-правовими актами. Вирішення вказаних проблем дасть Україні можливість: · розширення сировинної бази без шкоди для продовольчої безпеки; · нарощування експорту сировини, олії, біопалив; · розвитку соціальної та виробничої інфраструктури села; · зменшення енергетичної залежності; · виконання угод Кіотського протоколу; · зростання міжнародного авторитету України. Нас дуже цікавить досвід країн Європи у галузі біотехнологій та ефективного використання відновлюваних джерел енергії. Ми вважаємо важливим питанням для цього високого зібрання активізувати конкретні європейські кроки у цій галузі на взаємовигідних умовах, зокрема при допомозі фінансово-кредитних структур Євросоюзу, інвестиційних фондів, грантів, тощо. Сьогодні бізнес готовий вкласти мільярдні інвестиції в розвиток цього напрямку і завдання Уряду - створити сприятливі умови для їх притоку в Україну та розвитку ринку біопалив. Вважаємо також вкрай актуальним питання невідкладного створення спеціальної спільної робочої групи з розвитку ринку біопалив в Україні з метою співробітництва та запровадження передового європейського досвіду в Україні і надання допомоги у вирішенні зазначених вище проблем, зокрема інформаційно-консультативної допомоги, технічної допомоги, в тому числі розробці дорожньої карти впровадження біопалив в Україні, сприяння інвестиціям, створення спільних проектів. На завершення хочу виразити впевненість у тому, що сьогоднішнє засідання дасть новий імпульс у відносинах Україна – ЄС з аграрних питань взагалі і з питань розвитку біоенергетики зокрема. Як для держави, що стоїть на початку шляху до ринку біопалив, для нас дуже важливим є вибір шляхів його розвитку з точки зору впливу на економіку країни в цілому і ми розраховуємо на Ваше розуміння та підтримку. Україна відкрита для тісної і взаємовигідної співпраці з аграрних питань та впровадженні відновлюваних джерел енергії. Дякую за увагу.
Керамические топливные ячейки. Аккумулирующие гидроэлектрически. Энергосберегающие. Энергетическая стратегия украины. Энергетический потенциал малых р. Главная -> Экология 
|