Главная -> Экология

Амр сша програма тарифної реформи та реструктуризації комунальних підприємств. Переработка и вывоз строительного мусора

Ларри Гуд, Фил Вирдзек

Auditing to the Cutting Edge
Larry Good, Good Consulting, Washington Grove, MD, AEE vice-president
Phil Wirdzek, US Environmental Protection Agency (US EPA), Washington DC
Energy Engineering, v.96., No.5., 1999

Перевод выполнен компанией Экологические системы

Оборудование? Предприятие? Здание? Студенческий городок? Жилой район? Поселок? Область? Что можно подвергать аудиту и что нуждается в совершенствовании? Решает ли это профессионал в области энергоменеджмента или сам заказчик?

В последние пару десятков лет, профессионалы-энергетики оценивали использование энергии, как соотношение денежных затрат на энергоснабжение с приемлемым уровнем энергоиспользования. Традиции, профессиональный опыт и знания были ограничены больше бюджетом, чем каким-то иным критерием энергоэффективности.

Сегодня энергия и экология тесно связаны. В будущем, эффективный энергоменеджмент будет немыслим без учета этих отношений. И наоборот, экологическая защита не существует без анализа производства энергии, распределения энергии и использования энергии. В конце концов, две могучие федеральные организации, Агентство Экологической Защиты США (US EPA) и Министерство Энергетики США (US DOE) договорились о взаимодействии и изменили национальную энергетическую политику. Их усилия оказались плодотворными.

Конференция в Киото, жесткие погодные условия, кислотные дожди, озонное обеднение и смог - не только в пределах города, но и по всему миру (например, в Китае) - все это побуждает и направляет общественное мнение в сторону озеленения жизни . Возьмите, например, Пенсильванию, штат, успех которого зависит от его угольных запасов. Не страдая избытком возобновляемых ресурсов, Пенсильвания опережает Калифорнию в производстве зеленой электроэнергии. Пенсильванцы даже рекомендуют другим штатам искать пути к улучшению экологического здоровья Америки. Часто мы встречаем города и штаты, содействующие экологическим выгодам привлечения бизнеса и стимулирования экономического развития.

Эти реалии сейчас так распространены, что финансирование экологических решений уже входит в повседневность. Эти решения еще не всегда понимаются или осознаются потребителями, но такое финансирование уже существует. Оно порождено налогоплательщиками и бизнесом. Возьмите, к примеру, свободный транзитный проезд через районы со смогом (например, в Вашингтоне, округ Колумбия) и отдаленные от жилья автомобильные трассы в большинстве американских городов. Все это делается в целях уменьшения грязи воздуха, связанных с ней болезней и потери трудоспособности. Затраты на это являются прямым результатом выбора потребителей энергии.

Эти примеры являются сигналом. Экологические требования становятся фактором в уравнениях эффективности. Профессионалы в сфере энергоменеджмента готовят свой ответ. Они формируют требования для краеугольных аудитов, которые больше, чем просто энергоанализ в стандартном представлении. Выживание в бизнесе энергоменеджмента уже требует более широкой перспективы. Достаточно посмотреть на рекламные листки национальных и интернациональных корпораций, которые восхваляют экологические качества своей продукции и даже свои рабочие места, которые чище, чем у конкурентов.

Мы богаты выбором технологии, документированным опытом и знаниями по созданию систем, которые могут дать большие сбережения. Однако экономически выгодные связи между специфическими проблемами и конкретными решениями не так то легко создать. Одни решения имеют более широкое применение, чем другие. Во всех случаях, успех требует широкой перспективы, образно говоря, выхода за рамки обычных представлений.

Так что, учитывая новые требования потребителей, каким же должен быть аудит?

Энергетический баланс

Запросы заказчиков вынуждают энергоменеджеров искать далеко идущие решения. Что происходит, кроме движения электронов и теплоты? Что такое, собственно говоря, энергоснабжение предприятие?

Давайте рассмотрим границы проекта. Мысленно проведем пунктирную линию вокруг целей проекта. Что отделит эта граница? Холодильник? HVAC систему? Все предприятие? Группу предприятий? Что-то еще больше?

Для понимания, сначала рассмотрим один объект, например, холодильник (рис. 1).

Стрелки внутри пунктирной границы указывают на поступление энергии извне, а стрелки наружу - на выход энергии. Электричество служит для работы двигателя, тепло выходит через охлаждаемую воду. Холод является полезным выходом холодильника, но обычно тепло рассматривается как бесполезное и неучтенное . Все внимание обращено на киловатты на тонну холода. Отвергнутое тепло обычно не учитывается, как потери в анализе холодильника.

Как сбалансировать то, что происходит? Отметим, что тепло и холод - это просто различные термины, описывающие одни и те же потоки энергии. Они имеют равную величину и противоположный знак, который определяет направление стрелок на границе. Потерянное тепло - это потерянная энергия.

Сделаем следующий шаг: рассмотрим проект HVAC (обогрев + вентиляция + кондиционирование) системы (рис.2.).

Холодильная машина (рис.2) получает электроэнергию и подает холод в систему кондиционирования. Электроэнергия также нужна для работы системы вентиляции, где часть воздушного потока может быть использована для отбора побочного тепла от холодильной машины и подачи его в систему отопления (где основным источником является электроэнергия).

В этой схеме хорошо реализуется синергия (рис.3).

Найдем возможности для использования вторичных энергетических потоков в потребление энергии с пользой. При благоприятных условиях, воздух охлаждения с низкой энтальпией может быть направлен на испарительное охлаждение в градирне для понижения температуры конденсируемой воды и киловатт на тонну . Некоторые из этих мероприятий сильно уменьшают производство дополнительной энергии. При рассмотрении систем теплоснабжения, можно обнаружить технологии для использования почти всего отходящего тепла от котлов. Экономика позволяет поднять кпд котла с 80% до 95% !

Спросим себя, есть ли у нас баланс входа и выхода энергии? . Расширим наш анализ до границ корпуса здания, офиса и так далее (рис.4.). Теперь должны учитываться теплопроводность, утечки излучения и конвекции. Все это подвергается диффузии и очень трудно учитывается. Обычные технологии учета погодных условий не справляются с многими из проблем. Необычные технологии должны предлагать краеугольные аудиты.

Сегодня на рынке появляются солнечные батареи. Ответьте на вопрос: Можно ли убить двух птиц одним камнем (Под камнем подразумевается ЭСМ ). Да, можно использовать навесы из парусины, которые уменьшат нагрузку на кондиционирования воздуха вместе с солнечными батареями для генерирования электричества в часы пиковой нагрузки.

Отметим, что, когда мы выходим за пределы блока, то мы расширяет его для учета новой идеи. Так и теперь, расширимся со стороны входа энергии - рис.5. Предприятие может использовать больше источников энергии, чем сегодня.

Такими источниками энергии являются солнце, ветер и подземные воды. Это могут быть и другие потоки энергии, например отходы упаковки с высокой калорийностью. Заинтересованные в соблюдении баланса экономики и экологии собственники предприятий должны вести их учет и использование.

Расширим наш блок влево, учтя все потоки энергии на электростанции (рис.6). Наш аудит покажет совершенно неожиданную картину. Потребитель будет удивлен, узнав, что электростанции на ископаемом топливе теряют 2/3 энергии в виде тепла, и реализуют только 1/3 в виде электричества. Такой учет позволит потребителям принимать информированные решения о разумности расхода ископаемых ресурсов. С этой точки зрения выходом может стать когенерация. Анализ затрат полного срока окупаемости определит его экономическую разумность.

Проектные границы, которые включают внешнюю организацию, например, электростанцию, подразумевают, что потребитель может влиять на эту внешнюю организацию. В прошлом такого не могло быть, но с дерегулированием потребители могут сказать веское слово при смешанной генерации. Как в супермаркете, заинтересованные покупатели будут способны контролировать перечень ингредиентов и покупать себе энергию не только от одного источника. Такое проведение анализа будет способно привести и к озеленению проектов!

И, наконец, взглянем за пределы блока для того, чтобы увидеть, какие ресурсы находятся поблизости, но еще недостаточно учитываются (рис.7). Их можно импортировать!.

Например, при отсутствии газа, будет ли финансово или экологически выгодно предприятию, потребляющему только электричество, проведение газопровода длиной в 1 милю? Есть ли река, озеро или залив вблизи системы охлаждения? Какие уникальные природные ресурсы имеются вблизи? Имеется ли в наличии вблизи природный газ или другие возобновляемые источники энергии? Хорошо ли вы знакомы с окрестностями?

Для объединения мебельных фабрик, на юго-востоке США, древесные отходы предоставляют рентабельное топливо, которое не засоряет окружающую местность. При установке соответствующего оборудования фабрики могут производить пар, используя древесину, как топливо. Это прекратит засорение атмосферы двуокисью углерода и одновременно сбережет деньги. Биомасса может использоваться в виде брикетов, гранул, жидкого спирта, жидкого биотоплива; и транспортироваться по трубопроводам, как природный газ или быть предметом материально-технического снабжения. Смотрите сами, как вам удобно.

В результате продуманного процесса можно составить балансовый отчет, полный учет прихода и расхода энергии. Финансовые аудиты требуют этого. Энергоаудиты - это пока немного меньше, чем полный финансовый учет. Потребители, платящие за аудиты, не всегда видят все энергетические ресурсы и потери, а только часть их потенциала, что явно недостаточно.

Набор инструментов

Энергоменеджеры располагают своим набором инструментов. Не нужно особо много времени для изобретения колеса. Что мешает выполнять краеугольные аудиты для наших предприятий, жилых районов и так далее?

Гелиоэнергетика

Данные по солнечной энергии уточняют потенциал гелиоэнергетики. Национальная Лаборатория Возобновляемой Энергии DOE публикует очень простые таблицы данных для оценки потенциала гелиоэнергетики. Посетите веб-узел и вы можете узнать средние показатели энергии от падающих солнечных лучей в БТЕ/квадратный фут/день для любой точки США (данные получены ВВС и ВМФ США). Сравните их с кривыми эффективности гелиоколлекторов разных производителей и оцените экономию ЭСМ внедрения гелиоэнергетики и в вашем аудите. Хороша и программа Energy-10 , достаточно надежно моделирующая оценку гелиоэнергетики и погоды для поверхности здания.

Расширено меню имеющихся в наличии технологий гелиоэнергетики. Проверьте все факты перед обращением к гелиоэнергетике. Если вы сочтете, что солнечной энергии очень мало для холодного климата, то компания Ford Motors и другие активно используют солнце как источник энергии. Используя гелиоколлекторы, они достигают срока окупаемости в три года для своих систем вентиляции в Торонто.

Ветроэнергетика

Бестопливное электричество может быть особенно привлекательно для потребителей, располагающихся вдали от электрической сети или по другим причинам. Основываясь на розе ветров DOE's Battelle Pacific Northwest National Lab опубликовала карту оценочного распределения ветров. Карта также классифицирует ветровую энергию в ваттах/квадратный метр по всему миру.

Данные по ветру для конкретного объекта специфичны. Многие районы располагают погодными станциями. Обычно погодные станции располагают оборудованием для измерения скорости и направления ветра. Такие измерения могут показывать изменения из-за физического влияния местных объектов, местности и самого здания, так что измерения должны производиться по месту. Иначе ничего не получится.

Геотермальная энергетика

Геологические данные помогают оценить затраты на установку и эксплуатацию геотермальных тепловых насосов. Эти знания важны, так, как позволяют энергоменеджеру работать со специалистами в начале процесса. В частности, они быстро помогут при дренажных работах, определяя уровень засоленности грунтовых вод. Geothermal Heat Pump Consortium поможет вам в ваших работах. Обратитесь по телефону 202-508-5500.

Анализ объема выбросов

Анализ объема выбросов уточняет, что выходит наружу. Отходы всех видов (твердые, жидкие и газ) могут подвергаться переработке. Инструментальными средствами для измерения вентиляции являются психрометр и анемометр; отработанной воды - термометр и расходомер (или поршень и часы); для отходящих газов - инструментальный набор Orsat или равноценный. Концентрированные отходы являются источниками энергии не только при пассивном восстановлении тепла в теплообменниках, но и при активном восстановлении - в тепловых насосах. Во всем мире производители сахара и мебели создают огромные количества отходов, используемых, как топливо, поскольку работают с продуктами сельского хозяйства и лесного хозяйства.

Таблицы выбросов

Анализ выбросов помогает составить отчет. Обычно учет экологических выгод принимается очень благоприятно. Используйте таблицы для наглядности эффектов глобального потепления, кислотных дождей и смога. Инженер может произвести обработку каждого из режимов работы, чтобы предоставить Заказчику отчет о влиянии экологического фактора при внедрении проекта. (смотри таблицы атмосферных выбросов в приложении).

Основная нагрузка

Основная нагрузка определяет предельные режимы с точки зрения рентабельности. При этом должна быть найдена разумная середина. Так, что к рассмотрению основной нагрузки могут быть применены два подхода: разменные агрегаты и модернизация.

Рассмотрим пример разменных агрегатов. У клиента есть небольшой комплекс больших отелей у пляжа. Климат никогда не бывает сильно теплым, так что не требуется кондиционирования воздуха. Электричество дешевое, 4.5 цента за кВтч. Имеются утечки пара в старой паровой системе отопления, подведенной к отелям. И поскольку потери зимой невелики, система может жить до лета с учетом местной горячей воды.

Вопрос

Могут геотермальные тепловые насосы помочь клиенту? Мы знаем, что геотермальные тепловые насосы являются частью окружающей среды и сберегают огромное количество энергии, но первоначальный анализ показывает, что срок окупаемости полной системы более 10 лет. Без учета теплового насоса, электрическое отопление дает меньший срок окупаемости. Электрические нагреватели дают уменьшение расхода энергии, но не такое сильное, как геотермальные тепловые насосы. С другой стороны, электричество можно подвести от экологической гидростанции, учитывающей энергию ветра. Так что, отказаться от электрических нагревателей?

Решение

Основная нагрузка. Вместо полного удовлетворения всех нужд геотермальным тепловым насосом на 7.5 тонн, установите тепловой насос с основной нагрузкой в 2 тонны. Он будет работать всю зиму и обеспечит сбережения в течении всего года. Затем установите электрические нагреватели для работы в промежуточные пики. Получите 80% выгод за 20% цены. Так что вся система, включая геотеплообменники, распределительные трубы и насосы, окупит себя не за 10 лет, а за 5.5 лет. Анализ проектных уменьшений по пару от базисной нагрузки составит 85% энергии, 60% затрат и 92% двуокиси углерода. Так что геотермальные тепловые насосы выгодны.

В противоположном случае, система модернизируется посредством резервирования основной нагрузки. Школьный квартал в Сиракузах, штат Нью Йорк первоначально решил использовать автономный генератор как резервный источник для своей системы непрерывного питания (UPS) компьютерного центра, но затем изменил свое мнение. Теперь компьютерный центр площадью 29000 квадратных футов питается от автономного генератора мощностью в 200 кВт, как основного источника непрерывного питания с начала 1997 года. Система установлена так, что никогда не допускает прерываний. Запараллелены два источника питания, обычное снабжение - от электростанции с имеющим место плохим качеством питания и автономный генератор. Директор центра очень рад такой перестановке.

Выгоды использования автономного генератора на 200 кВт, как UPS двояки: и экономические, и экологические. Автономный генератор уменьшает выбросы СО2 на 85% в сравнении с электростанцией и полностью предотвращает появление двуокиси серы и оксидов азота. К тому же, затраты на работу автономного генератора составляют 6$ в час при 12$ в час для электростанции и 16$ для дизельной турбины.

Закупка энергии

Для конечного пользователя важны экологические показатели источника энергии

Чистота и зелень - вот что характеризует электричество, поступающее сейчас на рынок. Невзирая на капризы генерации и распределения, эти качества должны быть документированы. Закупка чистоты и зелени требует особого процесса учета. Системы распределения по объективным причинам не распознают чистая ли это электроэнергия или грязная . Так что при закупке появляется новое требование - требование гарантий чистоты энергии.

Бесприбыльная, независимая организация в Сан Франциско, называемая Центром по Ресурсным Решениям (ЦРР), располагает мощной программой верификации, под названием Green-e . Она обеспечивает коммунальное хозяйство, независимых производителей энергии или закупщиков энергии сертификацией продукта, которая позволяет потребителям знать, какое электричество они используют. Метка Green-e относится только к определениям чистая и зеленая , которые учтены в законодательстве штата. Эта метка теперь вводится в документацию и требуется при физической верификации генерирующих и учетных систем. ЦРР доступна для любого на веб-узле: http://www.green-e.org или по телефону: Кирк Браун (Kirk Brown), 415-561-2100.

Экологичность закупки энергопродуктов может быть оценена введена в энергоаудите. Она поможет потребителям понять оптимальность одновременных разрешения энергетической ситуации и экологических последствий.

Резюме

Бесполезны инструменты и приборы сами по себе. Они никогда не могут заменить оригинального мышления. Основную вину за такое положение несут инерция мышления и минимальность опыта. Но положение медленно, но меняется, изменяются и культура, и мышление..

Ларри Гуд (Larry Good):

Фил Вирдзек (Phil Wirdzek):

Попередні технічні пропозиції

щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження на водоканалі м. Хмельницького

Виконано на замовлення

Регіональної місії Американського агентства

з міжнародного розвитку США в Україні, Білорусі та Молдові

Ким виконано:

PA Consulting Group

по контракту з компанією PADCO

США

Київ - 2002

Зміст

ПАДКО / Агентство США з міжнародного розвитку, Київ, Україна

Ці пропозиції розроблено завдяки фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.

Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким чином матеріалів, вміщених у цьому виданні, допускається лише за письмовим дозволом. Цитування дозволяється виключно з посиланням на першоджерело.

Цей звіт містить результати попереднього аналізу пропозицій з підвищення енергоефективності та енергозбереження, які запропоновані до першочергового впровадження комунальнім підприємством “Хмельницькводоканал”. В умовах дефіциту вільних коштів і часу, з урахуванням незадовільного технічного стану існуючого обладнання з одного боку і наявності суттєвого потенціалу енергозбереження з другого боку, рекомендовано до подальшого розвитку проекти модернізації насосного обладнання каналізаційних насосних станцій та очистки стічних вод, які є типовими, як для міста Хмельницького, так і для інших міст Україні.

Інвестиційна пропозиція стосується:
модернізації системи аерації каналізаційних очисних споруд КОС-2, та
модернізація насосного обладнання на каналізаційної насосної станції ГКНС.

Мета: Підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та води.

Пропонується на КОС-2:
Замінити азбоцементні труби на певну систему сучасних аераторів;
Встановити прилади для належного контролю за процесом аерації;
Змонтувати та ввести до експлуатації повітродувку меншої потужності;

Пропонується на ГКНС:
Поліпшити гідравлічну відповідність насосів до умов, в яких вони працюють;
Встановити більш ефективні двигуни;
Ліквідувати циркуляційні потоки через несправну запірну арматуру;
Встановити відповідні прилади обліку.

Ця робота була виконана завдяки активної підтримки проекту керівництвом міста на чолі з міським головою Михайлом Чекманом, директором підприємства “Хмельницькводоканал” Галиною Павлощук (попереднім директором водоканалу Олександром Каськовим) і його головним інженером Василем Ломако.

Місто Хмельницький є обласним центром Хмельницької області, яка знаходиться в західній частині України в середині Волино-Подільської височини. Через місто протікає одна з найбільших річок України – Південний Буг. Хмельницька область багата на родовища нерудних корисних копалин, є поклади торфу та бітумінозних горючих сланців. Географічне розташування міста показано на мапі праворуч.

Населення міста Хмельницького – понад 260 тисяч мешканців. Площа міста – 8,6 тис. га. Різниця відміток землі – 84 м. Кількість опадів за рік - 654 мм. Місто має аеропорт із бетонною злітно-посадочною смугою у 2200 метрів, в аеропорту діє пункт митного пропуску . Через місто проходять автомагістралі: Київ-Львів, Одеса-Львів, Чернівці-Київ. Місто має зручні залізничні зв'язки з Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом та з усіма найбільшими містами України.

За 2001 рік платниками податків міста до бюджетів всіх рівнів внесено 186,3 млн. грн. податків і платежів, темп росту до минулого року складає 110,4%, в тому числі до міського бюджету – 61,2 млн. грн., до попереднього року 102,3%. Недоїмка до бюджету по місту станом на 1.01.2002 року складає 8,8 млн. грн. і зменшилась порівняно з початком 2001 року на 3,6 млн. грн.; до пенсійного фонду зменшилась на 2,1 млн. грн. і склала 1,1 млн. грн.; зменшилась заборгованість до початку року по виплаті заробітної плати на 4,4 млн. грн. і становить 7,1 млн. грн. Як у попередні роки найбільш питому вагу у видатковій частині бюджету займають видатки на утримання соціально-культурних закладів та соціальний захист населення – 78,4 % (Дів. Діаграму 1.1).

Загальна структура промислового виробництва в м. Хмельницькому показана на Діаграмі 1.2. Видно, що харчова промисловість та машинобудування складають понад 75% загального промислового виробництва міста. Ці підприємства за 2001 рік виробили промислової продукції в діючих цінах на суму 634,5 млн. грн., в порівняних цінах на суму 595,8 млн. грн., темп росту склав 114,2%, (дивись Діаграму 1.3).

Зовнішньоторговельний оборот товарів в 2000 році склав 71,0 млн. дол. США, в тому числі, експорт - 44,8, імпорт – 26,2. Обсяг обороту послуг становив 1,5 млн. дол. США. Місто підтримує ділові та дружні стосунки з партнерами з 15 країн світу. На 1.10.2001 року прямі іноземні інвестиції у місто склали понад 11,2 млн. дол. США. Тільки за два останні роки обсяг прямих іноземних інвестицій зріс в 1,6 рази. Місто співпрацює з партнерами 15 країн світу. Найбільші вкладення зроблені Німеччиною (49,7%), Віргінськими островами (19,4%), Ліхтенштейном (13,2%), та Сполученими Штатами Америки (6,4%). Зацікавленість інвесторів викликали 17 підприємств обробної галузі, в які залучено 72% загального обсягу коштів (8,1 млн. доларів), в тому числі на підприємства машинобудування - 3,6 млн. доларів. З 41 країни світу, з якими співпрацюють підприємства міста, більше половини (62,8%) приходиться на Індію, США (8,1%), Швейцарію (6,1%), Німеччину (5,5%), Болгарію (5,0%). На решту країн – 12,5%.

Адреса підприємства: Україна, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75.

Директор підприємства – Павлощук Галина Станіславівна, тел.: (03822) 6 65 42,

Головний інженер – Ломако Василь Васильєвич: тел.: (03822) 6 81 93,

Головний бухгалтер – Головата Орислава Михайлівна, тел.: (03822) 6 00 81.

Діяльність: Господарсько-питне та протипожежне водопостачання низького тиску і водовідведення стічних вод з наступним повним біологічним очищенням.

Форма власності: Міське комунальне підприємство, яке діє на підставі статуту, затвердженого міською адміністрацією.

Підзвітність: Водоканал юридично незалежний від обласної адміністрації та національного уряду. Він підпорядкований міськвиконкому через Департамент житлово-комунального господарства (ЖКГ).

Чисельність працюючих на підприємстві складає 794 чоловіка, в т.ч. інженерно-технічного персоналу – 125 чоловік.

Міське комунальне підприємство “Хмельницькводоканал” обслуговує:
6 водозаборів (51 свердловина знаходяться

практично в місті та 17 свердловин – на Чернелівському водозаборі, розташованому за 34 км від Хмельницького, по якому подається до 70% всієї води),
485 км водопровідних та 290 км каналізаційних мереж,
8 водопровідних насосних станцій (ВНС) другого підйому (загальна потужність встановлених насосів становить 6 690 кВт),
13 резервуарів чистої води, загальним об’ємом 66 тис. м3,
12 каналізаційних насосних станцій (КНС),

2 каналізаційні очисні споруди (КОС-1 та КОС-2).

Система водопостачання забезпечує загальну подачу води до міста в обсягах до 72-80 тис. м3/добу, а середнє водоспоживання сягає 280-300 л/люд/добу. Річні обсяги добутої води та споживання електроенергії в системи водопостачання наведено у Таблиці 2.1. Таблиця 2.1 1998 1999 2000 Продуктивність, млн. м3/рік 29,8 29,1 26,6 Споживання електроенергії, млн. кВт-год/рік 39,1 38,1 35,0

Таблиця 2.2

Реалізація, млн. м3/рік 1998 1999 2000 Населення 18,9 18,8 16,7 Бюджетні установи 1,3 1,2 1,3 Промисловість 3,0 2,3 2,4 Разом 23,2 22,3 20,4

Річний обсяг реалізації води (загальний та за категоріями споживачів) за три останніх роки показано у Таблиці 2.2. Показники роботи підприємства в 2000 році наведено на Рис.2.1, де можна бачити значну різницю між піднятою та реалізованою водою. Діючі тарифи на водопостачання та водовідведення наведено в Таблиці 2.3. Витрати електроенергії на водопостачання та каналізацію по місяцях 2000 року показано на Діаграмі 2.1, а на Діаграмі 2.2 – витрати на електроенергію в тис. гривень. Питома вага електроенергії в собівартості послуг водопостачання та водовідведення складає до 54%.

Таблиця 2.3 Тарифи для населення: Вода, грн./м3 0,57 Каналізація, грн./м3 0,35 Тариф для промисловості: Вода, грн./м3 0,73 Каналізація, грн./м3, 0,50 Тариф для бюджетних установ: Вода, грн./м3 0,80 Каналізація, грн./м3 0,50

Система водовідведення складається з самопливних колекторів, загальною довжиною 255 км, 12 насосних станцій, напірних трубопроводів, загальною довжиною 47 км та каналізаційних очисних споруд, проектною потужністю 105 тис. м3/добу. Скидання стоків з КОС-1 в об’ємі 9,3 тис. м3/добу здійснюється в річку Курдянка, а стоків з КОС-2 в об’ємі 54,4 м3/добу - в річку Південний Буг.

Енергоспоживання та продуктивність системи водовідведення за 1998-2000 роки показані в Таблиці 2.4. В Таблиці 2.5 наведено дані по споживанню електроенергії в млн. кВт-год/рік, окремо на каналізаційних очисних спорудах та насосних станціях. Таблиця 2.4 1998 1999 2000 Продуктивність, млн. м3/рік 24,3 23,3 21,2 Споживання електроенергії, млн. кВт-год/рік 20,7 21,2 19,7

Таблиця 2.5 1998 1999 2000 КОС -1 0,36 0,34 0,31 КОС -2 7,24 7,05 7,37 КНС 13,09 13,76 11,98

Тарифи на електроенергію (без ПДВ) в грн./кВт-ч по місяцях 2000 та 2001 років наведено в Таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

2000

0,1707

0,1671

0,1661

0,1575

0,1545

0,1490

0,1598

0,1579

0,1622

0,1726

0,1801

2001

0,1917

0,2058

0,1917

0,1829

0,1554

0,1788

0,1976

0,1920

0,1928

0,1957

0,2056

0,2027

Для покращання якості питної води, стабільного водопостачання та водовідведення підприємством “Хмельницькводоканал” в 2000 році за рахунок всіх джерел фінансування виконано робіт по будівництву та ремонту водопровідних мереж, заміні обладнання на суму 1145,7 тис. грн., в тому числі за рахунок коштів міського бюджету на суму 257,2 тис. грн.:
побудовано водогони загальною протяжністю 0, 99 км на суму 67,2 тис. грн.;
придбано та встановлено електродвигуни на ВНС-10 вартістю 30,0 тис. грн.;
придбано мобільний комплекс для внутрішньої пісочно-цементної ізоляції стальних трубопроводів, яким відремонтовано 200 м мереж;
продовжено будівництво мулових майданчиків – 60,0 тис. грн.

За рахунок власних коштів виконано робіт в сумі 477,5 тис. грн.:
замінено діючі зношені мережі водопроводу протяжністю 1,2 км вартістю 67,0 тис. грн.;
відремонтовано 49 свердловинних заглиблених насосів з двигунами на суму 41,0 тис. грн.;
замінено 12 шт. насосів ЕЦВ-12 та 8 шт. насосів АТН на свердловинах Чернелівського водозабору на суму 56,0 тис. грн.;
в заводських умовах капітально відремонтовано повітродувний агрегат ТВ-300-1,6, вартістю 12,0 тис. грн.;
виконано капітальний ремонт насосного агрегату СД-2400 на ГКНС та 4 насосних агрегату типу ФГ на районних КНС на суму 8,5 тис. грн.;
для роботи в зимовий період очищені від осадку 1,2 га мулових майданчиків на міських очисних спорудах вартістю 22,0 тис. грн.;
придбано і замінено обладнання на діючих насосних станціях, свердловинах і очисних спорудах на суму 271 тис. грн.

Крім того, 300 тис. грн., виділених із резервного фонду Кабінету Міністрів України, використано для закупівлі труб на будівництво другої нитки Чернелівського водогону. За рахунок 100,0 тис. грн., виділених Міністерством екології України, продовжувалось будівництво мулових майданчиків на очисних спорудах міста. За рахунок коштів, вкладених в попередні роки, введено в дію після реконструкції станції знезалізювання води на ВНС-8 потужністю 7,8 тис. м3/на добу. За рахунок пайових коштів, яких надійшло в зв’язку зі звільненням підприємств та установ виконкому від їх сплати лише 39,4 тис. грн. замість передбачених програмою 350 тис. грн., виконані роботи по очистці мулових майданчиків на очисних спорудах міста.

Найбільш гострі технічні проблеми у системи водопостачання та водовідведення – значні втрати води та надмірне споживання електроенергії.

ів

Загальний аналіз ситуації з підвищення енергоефективності та енергозбереження, що склалася на комунальних підприємствах в Україні, з урахуванням досвіду вже виконаних проектів технічної допомоги показав, що основним резервом енергозбереження у водопостачанні та водовідведенні є:
застаріле та неефективне насосне обладнання;
неоптимальність існуючих зон тиску;
невідповідність насосного обладнання гідравлічним параметрам мережі;
недосконалість систем електроприводу;
недосконалість систем регулювання;
недостатня кількість лічильників спожитої електроенергії та води;
відсутність автоматизованих систем збору інформації;
зношеність трубопроводів;
застарілі технології та неефективність аераційних систем.

З урахуванням незадовільного стану існуючого обладнання та накопичених проблем з його експлуатації, в якості першочергових до впровадження на комунальнім підприємстві “Хмельницькводоканал” запропоновано проекти з модернізації системи водовідведення та очистки стічних вод. Конкретний вибір стратегії та напрямів реалізації пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження визначався:
умовами виконання проектів – “під ключ”;
терміном виконання – до 1 серпня 2002 року;
розміром фінансування – не більше 50 100 тис. доларів США.
умовами фінансування:
гарантування самоокупності проектів за рахунок досягнутого енергозбереження;
спільне фінансування - місто, підприємство та АМР США;
залучення Енерго-сервісної компанії (ЕСКО) до фінансування та виконання проектів “під ключ” і з гарантованим рівнем енергозбереження.

На початковому етапі підприємство “Хмельницькводоканал” виступає з пропозицією модернізації системи аерації каналізаційних очисних споруд (КОС) та заміни насосного обладнання на каналізаційних насосних станціях (КНС), де експлуатуються морально застарілі технології та фізично зношене обладнання.

В даний час в місті Хмельницький експлуатуються два майданчики очисних споруд:
майданчик КОС-1, проектною потужністю 30 тис. м3/добу, споруджений в 1968 році і розташований в місті, в межах зон санітарної охорони водозаборів підземних вод. Планується, що майданчик буде ліквідовано з санітарних умов після розширення майданчику КОС-2;
майданчик КОС-2, проектною потужністю 75 тис. м3/добу, споруджений в 1985 році і розташований на лівому березі ріки Південний Буг, в 1,5 км нижче від північної перспективної границі міста. На майданчику розташовані споруди діючої механічної та біологічної очистки, а також недобудовані споруди доочистки, обезвожування і дегельментізації осаду. Споруди працюють не достатньо ефективно із-за неефективної системи аерації та недостачі мулових майданчиків.

Біологічна очистка на існуючих КОС проводиться по традиційній технологічній схемі на аеротенках з повітряною аерацією. Якість і швидкість очищення стічних вод по азоту в біологічних системах з активним мулом залежить від площі контакту стічних вод з повітрям, що примусово продувається через цю стічну воду. Чим більша площа контакту, тобто чим меншими будуть бульбашки повітря, тим краще й швидше йде очищення з меншими витратами повітря, а значить і енергії. Повітря проходить через перфоровані труби, виходить через отвори труб і вступає в контакт із стічними водами. В зв’язку з тим, що отвори в трубах за час експлуатації збільшуються, то подача повітря на всю довжину труби потребує все більшої кількості повітря, що подається повітродувками. Подача повітря в аеротенки в залежності від дебіту стоків здійснюється одночасною роботою двох повітродувок з двигунами по 400 кВт кожний.

Діюча система аерації неекономічна і неефективна з наступних причин:
Аератори з азбоцементних труб не мають розсіючої оболочки, що негативно впливає на створення дрібнодисперсної аерації та ефективну очистку стоків;
За час багаторічної роботи отвори в аераторах збільшуються у діаметрі в два – три рази і тому різко збільшується кількість марно використаного повітря, на що марно затрачується електроенергія;
В отвори великого діаметру, після зупинок в роботі повітродувок попадає мул і забиває аератори, що також є дуже енергозатратним при запусках системи;
Повітря подається двома агрегатами однакової потужності, що не дає змоги раціонально зменшувати кількість повітря в аеротенках при зниженні кількості стічних вод.

Мета модернізації – підвищення ефективності використання електричної енергії при забезпеченні відповідної якості біологічного процесу очистки стічних вод на КОС-2.

Повна модернізація системи аерації на КОС-2 складається з наступних етапів:
Заміна азбоцементних труб на певну систему сучасних аераторів;
Встановлення приладів для належного контролю за процесом аерації;
Заміна існуючих повітродувок на сучасні з регульованою швидкістю обертання (з частотно-регульованим електроприводом).

Повну модернізацію доцільно проводити в дві стадії. На першої стадії виконати перший та другий означені вище етапи, отримати економію електроенергії і тільки потім за рахунок зекономлених від енергозбереження коштів здійснювати заміну існуючих повітродувок на сучасні. Вартість комплекту аераційної системи українського виробництва для реконструкції 6 секцій аеротенків складає до 500 тис. грн. з урахуванням ПДВ та доставки. Простий строк окупності проекту складає один-два роки.

Насоси і двигуни на більшості з 12 каналізаційних насосних станцій (КНС) працюють від 20 до 40 років. Вони зношені, або ремонтувалися декілька разів, мають низький ККД і тому потребують заміни. Модернізація каналізаційних насосних станцій в першу чергу повинна забезпечувати скорочення їх енергоспоживання, яке буде здійснюватися таким чином:
Поліпшення гідравлічної відповідності насосів до умов, в яких вони працюють;
Встановлення більш ефективних насосів і двигунів;
Ліквідація циркуляційних потоків через несправну запірну арматуру;
Покращення управління за допомогою частотного регулювання та встановлення відповідних приладів обліку.

Припускається, що при модернізації кожної КНС будуть встановлені нові насоси, двигуни, апаратура управління двигунами, труби обв’язки, запірно-регулювальна арматура та контрольно-вимірювальні прилади. Вартість робіт та матеріалів по модернізації насосних станцій визначається для кожної конкретної КНС окремо. Очікується, що в середньому вартість одного проекту складе 150-250 тис. грн., а простий термін окупності – 2,0-3,0 роки.

В місті існує вкрай назріла проблема добудови обвідного магістрального водогону (1,5 км)

від ВНС-9 до ВНС-7 для самопливної подачі води. Ціль впровадження – самопливна, за рахунок перепаду рельєфу місцевості (66 м) без роботи насосів на ВНС-9 подача води споживачам Центрального району, району Гречани та частини Зарічанського мікрорайону з метою заощадження втрат електроенергії. Існуюче поповнення резервуарів ВНС-7 з ВНС-9 здійснюється насосами через мережу міста. Тиск води в цій мережі в понижених районах надмірний, що призводить до порушення цілісності труб, додаткових підвищених витоків води. Обвідний водогін прокладається для самопливного транспортування питної води в резервуари ВНС-7 за рахунок перепаду рельєфу для їх поповнення і подальшої передачі споживачам насосами ВНС-7.

Сучасна подача води споживачам вказаних районів міста через існуючу мережу:

населення : 72000 чол. х 0,25 м3 х 365 діб = 6,57 млн. м3 / рік;

промисловість: 560 м3/ добу х 251 добу = 0,14 млн. м3 / рік;

інші споживачі: 85 м3/ добу х 300 діб = 0,026 млн. м3 / рік.

Майбутня подача води споживачам самопливом обвідним водогоном, з урахуванням розвитку мережі та промисловості міста:

населенню: 85000 чол. х 0,25 м3/добу х 365 діб = 7,76 млн. м3 / рік;

промисловості: 750 м3 / добу х 251 добу = 0,19 млн. м3 / рік;

іншим споживачам: 110 м3 / добу х 300 діб = 0,033 млн. м3 / рік.

Самопливом по обвідному водогону на ВНС-7 планується подавати 7,3 млн. м3 води за рік, що разом з майбутнім самопливним водопостачанням споживачів Центрального та прилеглих районів складе більше 15 млн.м3 за рік. Середня питома витрата електроенергії в мережу становить 0,185 кВт-год/м3. Тобто економія енергії за рік складатиме 15,28 млн. м3 х 0,185 кВт-год/м3 = 2,83 млн. кВт-год/рік. При тарифі на електроенергію 0,2 грн./кВт-год очікуєма економія складе 2,83 млн. х 0,2 = 0,56 млн. грн. за рік. За рахунок зниження тиску на 0,27 МПа в мережах Центрального Зарічанського та Гречанського районів наступить зниження витоків води приблизно на 4,5%. Вартість заощадженої води 7,98 млн. м3 х 0,045 х 0,526 = 0,19 млн. грн./рік.

Простий строк окупності капіталовкладень (5 млн. грн.) буде рівний приблизно 7 років.

В місті Хмельницьку експлуатується 8 водопровідних насосних станцій (ВНС) та 485 км водопровідних мереж. Геодезичний перепад висот між ВНС та мережами досягає 75 метрів. В цій системі відсутнє зонування розподілу води, ВНС гідравлічно не пов’язані між собою та мережами. Невідповідність діаметрів труб, наявність вузьких місць в системі, зношеність і поганий стан окремих ділянків мереж ще більше погіршує становище.

Гідравлічний підбір насосів на ВНС, заміна та реконструкція окремих ділянків мереж (ліквідація вузьких місць ) по попереднім розрахункам фахівців “Хмельницькводоканалу” можуть знизити тиск води в мережах та на ВНС в середньому на 20 м в.ст., що дозволить зменшити кількість аварійних витоків в мережах та суттєво зменшити витрати електроенергії на транспортування питної води. Для розрахунку економічної ефективності впровадження проекту приймаємо наступні дані:
подача води - 28,8 млн. м3 в рік.;
тиск подачі води на ВНС - 80 м в. ст.;
зниження тиску за рахунок оптимізації роботи ВНС та мереж – 20 м в. ст.;
тариф на електроенергію - 0,2 грн./кВт-год;
капіталовкладення на заміну обладнання та модернізацію мереж – 1,25 млн. грн.;
зменшення аварійних витоків води в мережах - 1,5%.

Вартість зекономленої електроенергії за рік складе 300 тис. грн./рік. Вартість заощадженої води 220 тис. грн. Простий строк окупності проекту - 2,5 року.

Серед приоритетних завдань з підвищення енергоефективності та енергозбереження, які потребують негайного вирішення в системах водопостачання та водовідведення м. Хмельницький, проект модернізації системи аерації каналізаційних очисних споруд КОС-2 знаходиться на першому місці. Це пояснюється не тільки зношеністю обладнання та недосконалістю технології аерації стоків, але ж і суттєвими резервами енергозбереження: існуюча технологія вимагає найбільших витрат електроенергії у процесі очистки стічних вод. Ці витрати складають до 90% від загального споживання електроенергії очисними спорудами.

Об’єми модернізації системи аерації на КОС-2, що пропонуються в межах даного проекту, включають до себе:
Заміну існуючої технології аерації на дрібно-пузирчасту з використанням трубчастих пневматичних аераторів;
Встановлення приладів контролю за процесом аерації;
Монтаж та введення до експлуатації повітродувки меншої потужності.

Майданчик КОС-2, проектною потужністю 75 тис. м3/добу, споруджений в 1985 році. На майданчику розташовані споруди діючої механічної та біологічної очистки, а також недобудовані споруди доочистки, обезвожування і дегельментізації осадку. Існуючи споруди працюють не достатньо ефективно із-за неефективної системи аерації та недостачі мулових майданчиків.

Очисні споруди КОС-2 мають шість три-коридорних секцій (аеротенків), з яких у роботі знаходиться 3 секції (1,2,5). Подача повітря в аеротенки в залежності від дебіту стоків здійснюється одночасною роботою двох повітродувок ТВ-300-1,6 (третя знаходиться у резерві), продуктивністю 18 тис. м3/год кожна.

На Діаграмах 4.1 та 4.2 наведено добові графіки споживання електроенергії по КОС-2 за 20.06.2001 та 19.12.2001 року, відповідно. Видно, що 400 кВт двигуни двох повітродувок складають базове енергоспоживання. З ліній тренду можна побачити середньодобове споживання електроенергії за ці доби – біля 900 кВт-год.

На Діаграмі 4.3 показано помісячне споживання електроенергії по КОС-2 за 9 місяців 2001 року. Не трудно бачити, що протягом року середньодобове споживання по спорудам складає 610 кВт-год.

Робочі параметри аеротенків наведено в Таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 № Параметри Од.виміру Значення 1 Продуктивність КОС м3/добу 75000 2 Витрата стічної води на секцію м3/добу 12500 3 Витрата активного мулу на секцію м3/добу 1920 4 Витрата активного мулу на секцію 0С 19 5 Концентрація активного мулу в аеротенку мг/л 3000 6 Зольність мулу в аеротенку % 0,3 7 Муловий індекс мг/л 125 8 Кількість секцій в роботі шт. 3 9 Кількість секцій в роботі шт. 3 10 Розміри коридору, довжина* ширина*глибина м 66* 6* 4,4

Показники очистки стічної води в існуючому аеротенку наведено в Таблиці 4.2. Аналіз цих показників свідчить, що якість очистки по амонійному азоту є незадовільною і потребує доведення до стандартів.

Таблиця 4.2 № Параметри До очистки Після очистки 1 Хімічне споживання кисню, мг/л 207 100 2 Біологічне споживання кисню, мг/л 110 21 3 Речовини у завислому стані, мг/л 150 20 4 Амонійний азот, мг/л 25 8 5 Азот нітритів/нітратів, мг/л 3 11 6 Лужність, ммоль/л 11 9

Попередній аналіз сучасних технологічних схем з використанням дрібно-пузирчастої аерації показує, що для забезпечення потрібної по проекту якості очистки 521 м3/год (12,5 тис. м3/добу) стічних вод необхідна подача стислого повітря складає на одну секцію біля 3,0 тис. м3/год з напором більше, ніж 4,5 м вод. ст.
Тоді, для трьох робочих секцій при проектній продуктивності необхідно мати 9,0 тис. м3/год. Це можливо забезпечити використанням однієї існуючою повітродувки. З другого боку (див. наприклад, Рис.2.1) не складно підрахувати, що сьогодні три секції КНС-2 за добу пропускають від 40 до 60 тис. м3 стічних вод, тобто іноді значно більше їх проектної продуктивності. Для якісної очистки це потребує подачі від 7,2 тис. до 13,2 тис. м3/год стислого повітря, а для виходу на проектну потужність і того більше – 18,3 тис. м3/год стислого повітря.

Прийнятне рішення цього питання сьогодні існує. На підприємстві є нова законсервована повітродувка ТВ-175-1,6 продуктивністю 5,0 тис. м3/год стислого повітря з установленою потужністю двигуна 250 кВт. Тому, у даному проекті рекомендовано введення до експлуатації цієї повітродувки, на яку в подальшому за рахунок вже зекономлених від енергозбереження коштів можна буде встановити електронну систему автоматичного управління продуктивністю.

Вартість комплекту аераційної системи українського виробництва для реконструкції 3 секцій аеротенків складе 280-300 тис. грн. з урахуванням ПДВ та доставки. Простий строк окупності проекту складе 0,6-1,0 рік.

Серед каналізаційних насосних станцій, що перекачують стоки на очисні споруди, найбільший потенціал енергозбереження зосереджено на Головній каналізаційній насосній станції (ГКНС), що розташована в заплаві ріки Південний Буг по вул. Трудовій. Станцію споруджено в 1985 році. Стічні води поступають сюди від інших КНС по самопливному колектору 1400 мм з залізобетонних труб. З приймального відділення ГКНС стічні води подаються насосними агрегатами на площадку КОС-2 по двом напірним колекторам 1000 мм з залізобетонних труб довжиною 10 км.

Загальні характеристики ГКНС наведено в Таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Насосна станція і тип насосів

Продуктивність станції, м3/добу

Час роботи

насосів, год.

Продуктивність насосу, м3/добу

Номінальний тиск, м

Потужність мотору, кВт

Тиск

на гребінці, м

ГКНС

75 600

ГРТ-800-75

800

400

СД 2400-75

2 400

800

СД 2400-75

2 400

800

СД 2400-75

2 400

800

СД 2400-75

2 400

630

Добові графіки споживання електроенергії по ГКНС наведено на Діаграмах 5.2 і 5.3. Середньодобове навантаження складає біля 780 кВт як влітку, так і зимою.

З загальної характеристики станції та наведених діаграм видно, що на станції працюють два насосних агрегати СД-2400-75 з синхронним електродвигуном потужністю 800 кВт і один агрегат ГРТ-800-75 з електродвигуном потужністю 400 кВт. Добові графіки споживання по ГКНС показують, що навантаження на протязі доби нерівномірне, а тому подачу насосів потрібно регулювати. Регулювання подачі проводиться шляхом включення насосу ГРТ-800-75 меншої потужності, або дроселюванням засувками на основних агрегатах, що є неекономічним. Регулювання приводом змінної швидкості (ПЗШ) можливо, але для цього потрібно виготовляти обладнання по спеціальному замовленню, яке для синхронних електродвигунів великої потужності дуже дороге.

Помісячне споживання електроенергії на ГКНС за 9 місяців 2001 року показано на Діаграмі 5.3. Як видно, середньомісячне споживання електроенергії на ГКНС складає 650-750 тис. кВт-год, а за рік - 7,5-9,0 млн. кВт-год. Режими навантаження насосів ГКНС можна побачити і на Діаграмі 5.4, де, наряду зі споживанням на ГКНС, наведено графік споживання електроенергії каналізаційними очисними спорудами КОС-2, на які поступають стоки з ГКНС з затримкою у часі.

Пропонується на одному із агрегатів СД-2400-75 замінити синхронний електродвигун потужністю 800 кВт на асинхронний потужністю 630 кВт, напругою 6000 В і числом обертів n = 750 об/хв. Це дасть можливість економити споживання електроенергії, вивести в резерв один з синхронних двигунів і підняти надійність роботи ГКНС в випадку аварійних ситуацій на напірних трубопроводах. Так, при поривах на трубопроводах, зворотних клапанах, засувках і т.п., пускова апаратура синхронних двигунів (при попаданні на неї води) виходить з ладу на довгий час, що може привести до зупинки станції та й не рідко і до екологічного забруднення навколишнього середовища.

Загальна вартість впровадження проекту складе 90 125 тис. грн. Простий термін окупності проекту – 1,5-2,5 років.

Рекомендований план-графік виконання робіт по проектам наведено в Таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

№

Найменування етапу

Залучені сторони

Термін виконання

Затвердження попередніх технічних пропозицій по пілотнім проектам та умов їх фінансування

ПАДКО, Комунальне підприємство, Місто

Січень - Лютий, 2002

Проведення тендеру з залученням Енерго-Сервісній Компанії (ЕСКО) до виконання пілотних проектів

Комунальне підприємство, ПАДКО

Лютий - Березень, 2002

Розробка та затвердження технічних пропозицій по відібраним пілотнім проектам та підтвердження ЕСКО умов їх фінансування. Підписання угод о намірах з заінтересованими сторонами

ЕСКО, ПАДКО, Комунальне підприємство та Постачальники обладнання та послуг

Березень - Квітень, 2002

Обґрунтування, вибір та закупівля вимірювального та діагностичного обладнання. Навчання персоналу комунальних підприємств

ЕСКО, ПАДКО, Комунальне підприємство

Березень – Травень, 2002

Проведення інвестиційного енергетичного аудиту щодо відібраних пілотних проектів. Розробка технічного завдання на проектування технічних пропозицій

ЕСКО, Комунальне підприємство, ПАДКО

Березень – Квітень, 2002

Підписання енергосервісних контрактів між ЕСКО, Комунальними підприємствами та Підрядчиками.

ЕСКО, Комунальне підприємство, ПАДКО

Квітень, 2002

Виконання проектних робіт, включаючи розробку та узгодження проектно-конструкторській документації

ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики

Квітень - Травень, 2002

Проведення підготовчих робіт на об’єктах, що підлягають модернізації

Комунальне підприємство, ЕСКО

Квітень - Травень, 2002

Закупівля та поставка необхідного обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів та послуг відповідно до проектно-технічної документації

ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики

Травень - Червень, 2002

Установка, монтаж та зборка комплектуючих виробів і обладнання

ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики

Червень - Липень, 2002

Випробування та здача до експлуатації пілотних об’єктів з оформленням виконавчої документації в установленому порядку. Навчання персоналу комунальних підприємств

ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики, ПАДКО

Липень - Серпень, 2002

Підписання угод з моніторингу та сервісного обслуговування

Комунальне підприємство, ЕСКО, ПАДКО

Серпень, 2002

Вывоз металлолома грунта, металлолом. Вывоз металлолома королев, металлолом.

Стр. 8. Альтернативные системы теплоснаб. Газовые турбодетандеры. Потенциал ветровой энергии в укр. Альтернативна енергія – утопія я.

Главная -> Экология