|
| |
|
Главная -> Экология
Доповідна записка державна полі. Переработка и вывоз строительного мусораПавлов А.А. Немного о компетентности… Закрытое акционерное общество «Сибирский приборный центр» имеет четырехлетний опыт работы по монтажу теплосчетчиков на различных объектах промышленности, соцкультбыта, частных предприятий и ведомственного жилья городов Новосибирск, Искитим, Обь, Ачинск, Чита. Специалистами фирмы монтировались теплосчетчики на основе тепловычислителей: Суперкал, Мультикал, КС-96, ТВМ, ТЭКОН-10, различных модификаций СПТ. Это позволяет осуществлять квалифицированный подход к выбору конкретного комплекса приборов для конкретного объекта. Выбор типа теплосчетчика. В настоящее время по требованиям некоторых энергоснабжающих организаций ряд теплосчетчиков, кстати, самых дешевых, не учитывающих энтальпию холодной воды, не может применяться в качестве коммерческих. Вследствие этого, и т.к. мы тесно сотрудничаем с конкретным рядом фирм – производителей теплосчетчиков, далее будут рассмотрены только теплосчетчики на основе тепловычислителей ТЭКОН-10, ТВМ, КС-96. Все они удовлетворяют требованиям «Правил учета тепловой энергии», прошли сертификацию Госстандарта и допущены к применению Главгосэнергонадзором РФ. Чем же руководствоваться при выборе теплосчетчика? Прежде всего, техническими характеристиками, это: 1. Необходимое количество контролируемых трубопроводов. 2. Контролируемая среда. 3. Типы применяемых датчиков расхода. 4. Категория помещения, в котором есть возможность установить тепловычислитель. 5. Необходимый способ регистрации информации. Поясню подробнее. - Необходимое количество трубопроводов. Различные тепловычислители рассчитаны на разное количество обслуживаемых трубопроводов: от 2 до 16. - Контролируемая среда. Большинство применяемых тепловычислителей в качестве рабочей среды используют только воду. Однако, иногда есть потребность кроме воды на одном узле контролировать пар, газ, и электроэнергию. Это можно организовать с помощью универсального теплоэнергоконтроллера ТЭКОН-10. - Типы применяемых датчиков расхода. 1. Прежде всего, нужно обратить внимание на рабочий диапазон и гидравлическое сопротивление, оказываемое расходомером. 2. Далее - на то, что некоторые расходомеры при относительной дешевизне имеют срок службы около четырех-пяти лет из-за механического износа. Другие – используют современные методы измерений, в них отсутствуют подвижные узлы и поэтому их срок службы существенно выше. Но они более дорогие. 3. Разные тепловычислители прошли сертификацию с различными видами датчиков расхода. 4. Не последнюю роль играет наличие технической возможности на конкретном объекте установить тот или иной датчик расхода. - Необходимый способ регистрации информации. Это принтер, компьютер или удаленный компьютер, через модем, возможно отсутствие необходимости регистрации для объектов с пиковой нагрузкой менее 0,5 Гкал/ч. Здесь все определяется требования энергоснабжающей организации и пожеланиями заказчика. - Категория помещения. Это возможность подвода силового напряжения питания и требуемая защищенность тепловычислителя от воздействий внешней среды. Не для кого не секрет, что важен также и экономический аспект. Например, стоит задача осуществить по подъездный учет тепла в жилом доме. ТЭКОН-10 позволяет контролировать до 16 трубопроводов одновременно. Это позволяет обойтись одним тепловычислителем для учета тепла по восьми подъездам одного дома, что значительно снижает стоимость теплосчетчика. Однако для его работы необходимо переменное напряжение 220 вольт и сухое помещение. Иногда, из-за сложностей с прокладкой кабельных линий от датчиков целесообразнее и дешевле применять несколько простых тепловычислителей. Необходимость же определенных способов централизованной регистрации учитываемых параметров по нескольким счетчикам влечет значительное удорожание. Обобщая вышесказанное, можно предположить невозможность изложения на бумаге рекомендаций на все случаи жизни. Только специалист может обсудить с вами все возможные варианты и поможет выбрать оптимальный. Поэтому остается только порекомендовать обращаться в случае необходимости исключительно в солидные фирмы. Выбор подрядчика. Теперь несколько практических советов, как определить с какой фирмой можно иметь дело, а от услуг которой лучше воздержаться. Выясните: - сколько времени фирма существует; - имеет ли лицензию на проводимые работы (проектные и монтажные); - типы устанавливаемых приборов; - их межповерочный интервал; - какой срок гарантии дается на установленные приборы; - является ли фирма представителем каких либо предприятий, если «да», то каких. Это иногда отражается на стоимости устанавливаемого оборудования, т.к. обычно существуют партнерские скидки а также вероятность того, что в случае выхода приборов из строя они будут заменены быстро на другие значительно выше; - сколько может стоить теплосчетчик на вашу нагрузку. Абсолютно нормально, если вам дадут не твердую цену, а диапазон цен, в зависимости от объема работ на вашем объекте. Добивайтесь бесплатного обследования вашего теплового узла с выдачей точной сметы; - может ли фирма проводить сервисное обслуживание в гарантийный и послегарантийный период и сколько оно может стоить. Входит ли в сервисное обслуживание проведение Госповерки. Некоторые предлагают сервисное обслуживание приборов с «пожизненной гарантией». В этом случае при установке теплосчетчика вы не будете испытывать проблем с износом расходомеров, они просто будут незаметно для вас меняться на новые. - неплохо так же поинтересоваться, на каких объектах эта фирма уже установила счетчики тепла, и получить от энергетиков этих объектов отзывы о работе этой фирмы. В конце концов, когда Вы сопоставите ответы нескольких фирм, приложите их сметы, взвесьте все «за» и «против», думается, что решить проблему не составит труда.
Державна політика енергозбереження та ефективного використання ресурсів України Документ окреслює контури нової політики держави в сфері енергоефективності, акцентує увагу на необхідності зміни енергетичної політики, відзначає основну причину недоліків минулої політики та вводить принципи нової політики її переваги для зацікавлених сторін. Документ адресований: Центральним органам державного управління Місцевим та регіональним органам влади Підприємствам, діловим колам і асоціаціям Громадським організаціям та аналітичним центрам Науково-дослідним та освітнім інституціям Всім, зацікавленим у ефективності енергетики, прозорості державного управління, розвитку країни. Контури нової політики держави в сфері енергоефективності Енергоємність ВВП України є в три – три з половиною рази вищою за аналогічні показники розвинутих національної економіки, стрімкого подорожчання цін на вуглеводне паливо та зовнішньої енергетичної залежності така ситуація унеможливлює стабільний розвиток країни і несе в собі загрози національній безпеці. У доповіді Римському клубу 1995 року „Фактор чотири” робиться висновок, що умовою сталого розвитку і конкурентоспроможності економіки країн у 21 столітті є збільшення ВВП у два рази при одночасному зменшенні вдвічі споживання енергії. Відповідати на ці виклики можна тільки переглянувши засади державної політики в енергетичній, соціально-економічній та гуманітарній сферах. Потрібно відійти від традиційних уявлень про „енергетику як ключову галузь економіки”, коли енергозбереження розглядається як складова галузі енергетики (Рис1, А). В той же час, „додану вартість” нової економіки створюють знання та інтелектуальні якості людини, а не продаж робочої сили і спалення вуглеводнів (Рис 1, Б). Визначальними для енергетичної політики 21 століття стають екологія, децентралізація та диверсифікація джерел, заміщення вуглеводнів на альтернативні види палива. Визнати, що рушійними силами стають знання і високі технології, а не корисні копалини і дешева робоча сила, означає не тільки модернізацію основних фондів, але також перегляд усього „енергетичного циклу” з точки зору його раціоналізації та ефективності - розвідки запасів, пошуку альтернативних джерел і їх диверсифікації, транспортування, передачі, переробки і споживання енергії. Необхідність зміни пріоритетів державної енергетичної політики Фундаментом економічної (і енергетичної) політики України, яка відходить у минуле, був постійний ріст енергоємної промисловості, побудованої на індустріальних технологіях в енергетиці. Така політика далі вже не може реалізовуватися через перманентний дефіцит енергоресурсів, їх зростаючу вартість та ризики шкідливих викидів для навколишнього середовища і здоров’я людини. (За відносно короткий термін ціни на вуглеводне паливо зросли майже вдвічі, можна очікувати, що за 2-3 наступні роки вони ще раз подвояться і становитимуть 100-120 доларів за барель. Подорожчання, наприклад, природного газу до 100 доларів робить нерентабельною пов’язану з цією сировиною хімічну промисловість, до150 – металургійну і харчову промисловість, до 200 – спричинить масові неплатежі в житлово-комунальній сфері). Енергетична залежність України від поставок органічного палива у 2000-2004 роках, становила понад 60 відсотків. Україна стоїть перед вибором – продовжувати платити десятки мільярдів доларів за імпорт енергоносіїв чи спрямувати частину цих коштів вже сьогодні на розробку та впровадження технологій енергоефективності і нових видів енергетики (і тим самим з року в рік зменшуючи імпорт енергоносіїв ). (Одним із варіантів позбутися енергетичної залежності України пропонується розвиток ядерної енергетики. Але будівництво атомних станцій має чисельні недоліки, пов’язані з безпекою для оточення і здоров’я людей, похованням відходів, виводом з експлуатації та іншими ризиками, вартість яких важко врахувати. В силу аварії на Чорнобильській АЕС цей вид енергії навряд чи знайде підтримку в нашій країні, навіть попри аргументи про без альтернативність атомної енергетики для майбутнього. Тим більше, що досвід країн які здійснюють науково-технічну революцію з ефективності споживання енергії спростовує цей фаталізм. Наприклад, Данія, одна із найбільш успішних країн Європи, збільшивши в два рази ВВП не збільшила порівняно із серединою 70хроків минулого століття споживання енергії, при тому, відмовившись від ядерного палива). Високий рівень споживання має свою позитивну сторону – Україна має величезний невикористаний потенціал економії і підвищення ефективності споживання енергоресурсів. Енергоємність вітчизняного ВВП складає 89 кілограм умовного палива на один долар виробленої продукції, що в три-п’ять разів перевищує показники розвинутих країн. А коли надприбутки заробляються нелегальними засобами, економія або ефективне споживання енергії не можуть бути визначальними при ухваленні рішень суб’єктами господарювання. Завелика частка енерговитрат у собівартості виробленої продукції призводить до зниження оплати праці, урізання обігових коштів. Хоча очевидним є, що в умовах глобальної конкуренції не можуть бути успішними підприємства, які не роблять інвестицій у персонал та модернізацію виробничих фондів. (Зависока енергоємність ВВП України означає, що країна залишилася в індустріальній епосі, в той час як світ зробив крок у постіндустріальну еру „нової економіки”, або інформаційного суспільства, побудованого на знаннях. Експортуючи сировину та імпортуючи високотехнологічні товари та послуги Україна витрачає природну ренту, „в обмін” на інтелектуальну ренту інших країн. Таким чином, вітчизняна економіка, через ії морально застарілі і неефективні фонди фінансує науково-технічний прогрес за кордоном.) Основні недоліки минулої політики Тривалий час для сектору української енергетики було характерним зрощення влади і капіталу, тіньові схеми взаємовідносин між ними й призвели до енергетичної залежності, високої енергоємності продукції та екологічної небезпеки. Через це державою до сих пір не створені умови, щоб українським підприємцям було вигідно вкладати в інфраструктуру та людські ресурси. Висока енергоємність продукції є наслідком переходу в тінь як способу отримання надприбутків. А корупція - „купівля влади”, або адміністративної ренти – була і залишається умовою доступу до безконтрольного використання природних, або бюджетних ресурсів в економічних інтересах окремих груп. Система управління, яка включена в корупційні зв’язки, не може бути зацікавлена в прозорості своєї діяльності. Навпаки, органи влади, що контролюються тіньовими впливами, обмежують доступ інших зацікавлених учасників до процесу прийняття рішень і вироблення політики. Починаючись з енергетики, корупція та зловживання, пов’язані з закритістю влади поширюється на всі інші галузі і стан державного управління в цілому. Принципи нової політики Сьогодні актуальною є потреба негайного приведення сектору енергетики у відповідність до стратегічних інтересів держави. Для цього нова система управління енергетикою має бути спроможної розв’язувати зафіксовані вище проблеми і відповідати наступним вимогам: Схеми діяльності в енергетиці повинні бути прозорими, зрозумілими всім учасникам процесу і базуватися на ринкових, демократичних засадах. І в той же час - задовольняти вимогам енергетичної та екологічної безпеки країни і стратегічним інтересам суспільства, забезпечувати енергоефективність національного господарства. Політика держави в цій сфері має бути адекватною до вимог глобальної конкуренції і задовольняти інтересам вітчизняного бізнесу Рішення в сфері енергетики мають відповідали потребам споживачів, і в той же час - бути засобами інноваційного розвитку національної економіки. Виходячи з цього, розробка політичних рішень у сфері енергозбереження та енергоефективності неможлива без взаємодії і постійного діалогу між представниками державних органів управління і місцевого самоврядування професіоналами різних напрямків енергетики, інженерії та технологій, фахівцями з питань економіки, бізнесменами, фінансистами і представниками бюджетних організацій Отже, нова державна політика в цій сфері передбачає постійне узгодження інтересів різних зацікавлених сторін на основі стратегічного (загальнонаціонального, суспільного) інтересу. Для цього, з самого початку формулювання нової державної політики до розробки рішень потрібно залучати представників наукових кіл, сфери освіти і професійної підготовки кадрів. Це дозволить по-перше, формувати вимоги до державної політики енергозбереження з боку глобальних вимог та внутрішніх чинників розвитку українського суспільства, по-друге – враховувати світовий досвід і передові знання у сфері енергоефективності і енергозбереження, по-третє, захищати національний інтерес від обтяженості „життєвим досвідом” та включенням в економічні та корпоративні зв’язки тих, хто визначає стратегічну перспективу розвитку українського суспільства. Переваги нової політики для всіх учасників процесу Нова енергетична політика дозволить вітчизняному бізнесу дуже швидко зайняти вигідні позиції на світових та регіональних ринках. Створені державою сприятливі умови для інвестицій в розвиток інфраструктур і системи підготовки кадрів дозволять вітчизняним підприємствам вийти на світову арену у сфері енергетики з успіхом для себе. Це стосується в першу чергу нового покоління компаній України, що почнуть працювати у цьому секторі. Існуючі енергетичні компанії з традиційним набором видів діяльності – з видобутку, транспорту, переробки енергоносіїв і надання послуг - також зможуть значно покращити свої показники, якщо модернізують фонди у відповідності з новою політикою і глобальними викликами, використовуючи для цього інженерний, науковий і технологічний потенціал. Наукова та освітня сфери отримають інвестиції завдяки тому, що бізнес буде зацікавлений у модернізації фондів та розвитку людського ресурсу і підвищенні кваліфікацій працівників. Адже для успіху на міжнародній арені в умовах інноваційної економіки потрібні не природні копалини, а вітчизняні наукомісткі товари та технології, які дозволяють залишати прибутки в своїй країні. Тому визначальним в умовах нової стратегії стає інженерно-науковий потенціал, який дозволяє враховувати свої переваги і недоліки, слабі і сильні сторони. Наприклад, якщо правильно провести інвентаризацію ресурсів і визначити пріоритети, і геологічна розвідка, і виготовлення обладнання, і машинобудування можуть бути раціоналізовані, або модернізовані у пошук та розробка альтернативних джерел, видобуток та переробку місцевого палива, екологічний захист, технології енергозбереження і енергоефективності. Більше того, якщо така реорганізація та її кадрове забезпечення стали технологіями, ноу-хау наково-дослідних інститутів, це може стати джерелом їхніх прибутків і предметом співпраці українських компаній та сучасних університетів. Крім того, ресурси для розвитку енергоефективності і енергозбереження лежать у площині наукових досліджень, інженерно-технологічних розробок, а також розвитку освіти та підготовки кадрів. Так, політика заохочення постачальних компаній до енергоефективності вимагає переходу на нові системи вимірювання. Адже економія та ефективне використання на етапі виробництва, передачі та споживання енергії у сучасному конкурентному світі передбачає нові стандарти. Наприклад, постачальники та споживачі ЄС переходить з продажу “кіловат годин умовного палива” на постачання ефективного якісного тепла, холода. Нові засоби вимірювання та обліку споживання енергії роблять необхідною запровадження державної програми досліджень і кадрового забезпечення нової політики енергоспоживання та енергоефективності. Для реалізації нової стратегії всі зацікавлені сторони мають стати учасниками розробки правил гри, які створять сприятливі умови для інвестицій в інтересах розвитку сфери енергозбереження та енергоефективності. Таким чином нова стратегія дасть змогу органам державного управління і місцевим адміністраціям повернутися обличчям до людей і громади і знаходити більш привабливі, доцільні з економічної та екологічної точки зору рішення. Наприклад, заохочувати бізнес кола до нових технологій і підготовки кадрів для наукового і проектно-аналітичного забезпечення розвитку компаній, що займаються енергозбереженням та енергоефективністю. Відбирати серед найбільш талановитих дослідників і студентів і створювати „групи прориву”, бізнес-інкубатори для перспективних розробок, готувати на цій основі кадри для нової економіки, для енергетики майбутнього. Досягати балансу інтересів зацікавлених сторін шляхом спеціально організованих консультацій та супроводження політичних рішень на всіх стадіях розробки та рівнях впровадження технологій енергоефективності. Агентство сша з міжнародного розвитку. Будем строить экодом. Украинские металлурги решительно. С зависимостью европы от импорта. Иртис. Главная -> Экология 
|