|
| |
|
Главная -> Экология
Gussing 100% без викопного палива. Переработка и вывоз строительного мусораПриложение к постановлению председателя гособладминистрации N-ской области от ___ октября 2001 г. № _______ 1.ВВЕДЕНИЕ Настоящее положение разработано энергосервисной компанией "Экологические Системы" в соответствии с Указом Президента Украины № 662/99 от 16 июля 1999 г. "Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" и во исполнение Постановления Кабинета Министров Украины № 2183 от 30 ноября 1999 г. "Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" Введение услуг энергосервиса для учреждений и организаций бюджетной сферы, финансируемых из областного и местных бюджетов (далее - бюджетные организации), является одним из основных подходов к снижению платежей бюджетных организаций за топливно-энергетические энергоресурсы и воду (далее - энергоресурсы). Настоящее положение определяет порядок организации услуг энергосервиса для бюджетных организаций, оказываемых на договорной основе с использованием механизма возврата средств за счет фактически полученной экономии платежей за энергоснабжение. 2. ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ Услуги энергосервиса - услуги, оказываемые потребителям энергоресурсов на договорной основе и дающие энергосберегающий эффект при обеспечении необходимого уровня комфортности. Энергосервисные работы - работы, состоящие в реализации услуг энергосервиса. Энергетический контракт - разновидность договора между участниками энергосервисных работ, в соответствии с которым оплата за поставки оборудования, материалов и выполненные работы (полностью или частично) осуществляется за счет средств, полученных от фактической экономии энергоресурсов. Договорный комплекс объектов - совокупность объектов бюджетной сферы (или коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры), на которых выполняются энергосервисные работы согласно условиям договора. Управляющая организация - юридическое лицо, имеющее право начислять платежи за энергоносители, потребляемые бюджетными организациями на договорном комплексе объектов, находящихся в его хозяйственном ведении или оперативном управлении. Финансовый орган - юридическое лицо, имеющее право осуществлять финансирование энергосервисных работ из бюджета (областного или муниципальных образований). Текущий расчетный месяц - месяц текущего года, за который осуществляется расчет платежей за потребленные энергоресурсы. Договорной период - период времени, в течении которого бюджетные ассигнования на энергоснабжение договорного комплекса объектов остаются неизменными, а фактически получаемая экономия платежей разделяется между участниками энергетического контракта. Базовый расчетный год - год, используемый в качестве базового для оценки энергосберегающего эффекта. Базовый расчетный месяц - месяц базового расчетного года, соответствующий текущему расчетному месяцу и используемый в качестве базового для оценки энергосберегающего эффекта. Формула энергосбережения - набор связанных условий взаимодействия участников энергетического контракта, изложенных в отдельном (неотъемлемом) приложении к договору, где: детально описаны механизмы мониторинга фактически получаемой экономии денежных средств от внедрения энергосберегающих мероприятий на договорном комплексе объектов в течении договорного периода; утвержден механизм взаимного контроля объемов фактической экономии участниками энергетического контракта; утвержден механизм бухгалтерских проводок и формы соответствующих документов, отражающих порядок выделения сэкономленных средств в балансах бюджетной и финансовой организаций, их аккумуляции и порядка расходования в соответствии с условиями договора; 3. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 3.1. Услуги энергосервиса для бюджетных организаций оказываются в рамках работ по ремонту, реконструкции и развитию объектов бюджетной сферы, коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры или программ энергосбережения (областных или муниципальных образований). 3.2. Типовые работы в комплексе услуг энергосервиса (перечень неполный): 1) организация учета потребления энергоресурсов, установка приборов и систем учета расхода энергоресурсов; 2) осуществление контроля эффективности использования энергоресурсов, выявление источников их потерь и нерационального использования на основе энергетических обследований (энергоаудитов); 3) регулирование объемов потребления энергоресурсов с применением организационных и (или) технических мероприятий; 4) проведение мероприятий по снижению прямых потерь и (или) нерационального использования энергоресурсов; 5) сокращение дефицита снабжения энергоресурсами; 6) утепление зданий, помещений, установка регуляторов, переход на динамический график отопления; 7) установка систем автономного энергоснабжения; 8) введение энергетического менеджмента в учреждениях и организациях бюджетной сферы; 9) иные энергосервисные работы, дающие энергосберегающий эффект при обеспечении необходимого уровня комфортности потребителей. 3.3. Энергосервисные работы выполняются на основе договоров, в т.ч. энергетических контрактов. Примерные схемы организации энергосервисных работ и форма энергетического контракта приведены в приложениях 1,2 соответственно. 3.4. Заказчиками энергосервисных работ выступают управления гособладминистрации и горисполкомов, собственники объектов коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры, управляющие и финансовые организации, бюджетные организации (далее - заказчики). 3.5. Заказчики привлекают на договорной основе исполнителей для выполнения работ на объектах бюджетной сферы, коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры. 3.6. Для выполнения энергосервисных работ с использованием энергетических контрактов, предусматривающих оплату (полностью или частично) выполненных работ за счет экономии платежей потребителей энергоресурсов на договорном комплексе объектов. Заказчики получают согласие на участие в работах по энергетическому контракту управляющей организации (далее - управляющая организация) при наличии таковой, либо финансового органа (далее - финансовый орган) при наличии бюджетных обязательств по возврату средств за счет полученной экономии. 3.7. При необходимости гарантии оплаты выполненных энергосервисных работ за счет экономии платежей потребителей предоставляются в соответствии с "Порядком представления гарантий возврата кредитных ресурсов и инвестиций" в бюджетной сфере N-ской области, предусмотренным программой энергосбережения и "Порядком предоставления гарантий возврата инвестиций по энергетическим контрактам". При дополнительной необходимости страхование работ и получение иных гарантий осуществляет заказчик. 3.8. Источниками финансирования энергосервисных работ являются: 1) собственные средства заказчиков (договор подряда); 2) заемные средства, в том числе средства коммерческих банков, привлекаемые на основе целевых займов (энергетический контракт); 3) бюджетные средства, выделяемые в рамках бюджетных назначений на энергосервисные работы (энергетический контракт); 3.9. При выполнении энергосервисных работ по энергетическим контрактам, предусматривающим оплату (полностью или частично) выполненных работ за счет средств, полученных от экономии платежей потребителей энергоресурсов на договорном комплексе объектов, оплата выполненных работ в соответствии с условиями энергетического контракта, производится управляющей организацией при наличии таковой и (или) финансовым органом при наличии бюджетных обязательств. 3.10. Выполненные работы оплачиваются за счет фактически полученной экономии платежей потребителей энергоресурсов, исчисляемой в соответствии с "Методикой расчета фактической экономии денежных средств в оплате за энергоснабжение, полученной при реализации программы энергосбережения в бюджетной сфере N-ской области". Факт полученной экономии платежей за потребленные энергоресурсы должен быть подтвержден актом энергетического обследования, типовая форма которого приведена в приложении 3. 3.11. Конкретный порядок оплат выполненных работ определяется условиями энергетических контрактов. 3.12. Стоимость работ по энергетическим контрактам должна обеспечивать участникам работ полное возмещение затрат и плановую рентабельность. Для объектов, финансируемых из областного бюджета, цена и сроки действия энергетических контрактов, а также величина и сроки платежей потребителей за услуги энергосервиса согласовываются с гособладминистрацией, а для объектов, финансируемых из местных бюджетов - с администрациями муниципальных образований. Порядок согласования определяется председателем гособладминистрации и главами администраций муниципальных образований соответственно. 3.13. Энергетические обследования проводятся организациями, имеющими сертификат на право проведения энергетических обследований (энергоаудитов) на объектах бюджетной сферы, коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры. 4. ТРЕБОВАНИЯ К ЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ КОНТРАКТАМ 4.1. Заключение энергетических контрактов и регулирование обязательств сторон, возникающих вследствие заключения энергетических контрактов, осуществляется на основе законов и иных нормативных и правовых актов Украины и N-ской области. 4.2. Сторонами - участниками энергетических контрактов являются:1) заказчик (учреждение или организация бюджетной сферы); 2) управляющая организация (при наличии таковой); 3) финансовый орган (при наличии бюджетных обязательств по возврату средств за счет полученной экономии); и другие участники работ по согласованию сторон (банк, страховая компания, инвестор). Участники работ могут поручить представление своих интересов в энергетических контрактах юридическим лицам. 4.3. В энергетических контрактах определяются формула энергосбережения, договорные комплексы объектов, базовый расчетный год, периодичность проведения энергетических обследований (энергоаудитов) и объем денежных средств, необходимых для проведения энергетических обследований, включаемых в себестоимость работ, другие необходимые условия контракта. 4.4. Для материального стимулирования заказчиков, управляющих организаций и финансовых органов в энергетических контрактах предусматривается выделение средств за счет экономии в объеме, определяемом "Положением о материальном стимулировании участников реализации программ энергосбережения в бюджетной сфере N-ской области", утвержденным постановлением председателя гособладминистрации от __ ______ 2001 г. № ____ и условиями энергетических контрактов. 4.5. В энергетических контрактах определяется долевое распределение экономии, полученной в результате выполнения энергосервисных работ. Долевое распределение предусматривает:1) снижение суммарных платежей за энергоресурсы для потребителей договорного комплекса объектов; 2) возврат участвующим сторонам контракта средств, вложенных в выполнение энергосервисных работ; 3) отчисления управляющей организации и финансовому органу (при наличии таковых). 4.6. Каждый энергетический контракт не должен противоречить действующему законодательству и настоящему положению. 5. ОБЩИЕ УСЛОВИЯ НАЧИСЛЕНИЯ ПО ЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ КОНТРАКТАМ ПЛАТЕЖЕЙ ЗА УСЛУГИ ЭНЕРГОСЕРВИСА БЮДЖЕТНЫМ ОРГАНИЗАЦИЯМ 5.1. Платежи за услуги энергосервиса по энергетическим контрактам начисляются управляющей или финансовой организацией и выделяются отдельно в составе платежей бюджетных организаций в порядке, установленном нормативно-правовыми актами Украины и N-ской области, а также настоящим положением. Объем начисляемых платежей за услуги энергосервиса не должен превышать величины экономии платежей за энергоресурсы потребителей на договорном комплексе объектов, полученной в результате выполнения работ (на каждом календарном периоде). 5.2. Начисление платежей за услуги энергосервиса управляющая или финансовая организация может поручить заказчику либо исполнителю. В этом случае управляющая или финансовая организация осуществляет контроль за правильностью начисления платежей заказчиком либо исполнителем. 5.3. Начисление платежей за услуги энергосервиса производится ежемесячно. Допускается начисление платежей за услуги энергосервиса по усредненным данным с последующим перерасчетом платежей по фактическим данным в конце года (квартала). 5.4. Расчетный счет, на который перечисляются платежи за услуги энергосервиса, определяется управляющей или финансовой организацией. При выполнении работ по программам энергосбережения расчетный счет может определяться условиями выполнения указанных программ. 5.5. При осуществлении энергосервисных работ на возвратной основе платежи потребителей за услуги энергосервиса являются источником стимулирования работников бюджетной сферы, а также возврата (полного или частичного) средств, вложенных в реализацию энергосберегающих мероприятий. При этом величина платежа потребителей за услуги энергосервиса не должна превышать величины экономии платежей потребителей за энергоресурсы на договорном комплексе объектов. Превышение платежа за услуги энергосервиса над величиной экономии платежей за энергоресурсы допускается только в случаях, когда по поручению заказчика основной целью выполненных энергосервисных работ являлось не достижение энергосберегающего эффекта, а повышение уровня комфортности потребителей. 6. УСЛОВИЯ НАЧИСЛЕНИЯ ПО ЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ КОНТРАКТАМ ПЛАТЕЖЕЙ ЗА УСЛУГИ ЭНЕРГОСЕРВИСА БЮДЖЕТНЫМ ОРГАНИЗАЦИЯМ ЗА СЧЕТ ЭКОНОМИИ ПЛАТЕЖЕЙ ЗА ЭНЕРГОРЕСУРСЫ 6.1. Величина платежа потребителя за услуги энергосервиса рассчитывается, исходя из объема экономии суммы платежей всех потребителей договорного комплекса объектов за энергоресурсы. Величина экономии платежей потребителей (ЭП), не включающая экономию бюджетных дотаций потребителям при наличии таковых для конкретного вида энергоресурса, определяется как разность суммы платежей в базовом и текущем расчетном месяцах: ЭП = ПБ - ПТ, где ПБ - сумма платежей за конкретный вид энергоресурса в базовом расчетном месяце; ПТ - сумма платежей за конкретный вид энергоресурса в текущем расчетном месяце. Платежи за энергоресурсы базового расчетного месяца при необходимости корректируются:1) в соответствии с индексами роста тарифов и изменением доли бюджетных дотаций на энергоресурсы, определяемыми финансовым управлением (отделами) администрации N-ской области (муниципальных образований); 2) на величину роста (снижения) объема полезного потребления энергоресурсов, выявляемого на основе энергетических обследований; 3) на величину роста платежей, соответствующую выявленным потерям в случае, когда введение средств учета потребления энергоресурсов привело к росту платежей за энергоресурсы. При наличии в системах теплоснабжения средств регулирования температуры теплоносителя по температуре наружного воздуха платежи за теплоснабжение при необходимости корректируются на среднемесячную температуру наружного воздуха. Используемые в расчетах физические величины должны быть подтверждены данными средств коммерческого учета, аттестованными в установленном порядке, актами энергетического обследования. Формулы для корректировки величин платежей за энергоресурсы базового месяца приводятся в приложении 4 к настоящему положению. 6.2. Сумма платежей за услуги энергосервиса (ПЭ) для конкретного вида энергоресурса, предъявляемая потребителям договорного комплекса объектов, определяется по формуле ПЭ = (РЭ/100) ЭП, где РЭ - процент экономии платежей по конкретному виду энергоресурса, направляемый на оплату энергосервисных работ. Процент экономии платежей по конкретному виду энергоресурса, направляемый на оплату энергосервисных работ, определяется условиями энергетического контракта. 6.3. Платеж за услуги энергосервиса для конкретного вида энергоресурса, предъявляемый i-ому потребителю договорного комплекса объектов, (Пi) определяется по формуле: Пi = (ПТi / ПТ) ПЭ, где ПТi - текущий платеж за конкретный вид энергоресурса i-ого потребителя; ПТ - сумма текущих платежей потребителей договорного комплекса объектов за конкретный вид энергоресурса. 7. УСЛОВИЯ ОПЛАТЫ ЭНЕРГОСЕРВИСНЫХ РАБОТ ЗА СЧЕТ ЭКОНОМИИ БЮДЖЕТНЫХ ДОТАЦИЙ 7.1. Оплата энергосервисных работ за счет экономии бюджетных дотаций осуществляется по энергетическим контрактам. 7.2. Объем оплаты энергосервисных работ определяется для конкретного вида энергоресурса на договорном комплексе объектов величиной экономии бюджетных дотаций (ЭД): ЭД = ( Р / (100 - Р)) ЭП, где Р - процент бюджетных дотаций в платежах за конкретный вид энергоресурса. ЭП - величина экономии платежей потребителей за конкретный вид энергоресурса, не включающая экономию бюджетных дотаций. 7.3. Фактически достигнутая экономия бюджетных дотаций распределяется на две составляющие: 1) оплату энергосервисных работ (ЭД1): ЭД1 = (РБ /100) ЭД, где РБ - процент экономии бюджетных дотаций, используемой на оплату энергосервисных работ; 2) снижение бюджетных дотаций потребителям (ЭД2): ЭД2 = ЭД - ЭД1. 7.4. Процент экономии бюджетных дотаций, используемых для оплаты энергосервисных работ, определяется условиями энергетических контрактов. 8. ОБЯЗАННОСТИ УЧАСТНИКОВ РАБОТ 8.1 Заказчик: 1) выступает инициатором заключения договоров (в том числе - энергетических контрактов) на оказание услуг энергосервиса согласно планам работ по ремонту, реконструкции и развитию объектов бюджетной сферы, коммунальной энергетики и инженерной инфраструктуры, программ энергосбережения либо в инициативном порядке; 2) осуществляет контроль за соответствием оказываемых услуг энергосервиса условиям договоров; 3) выбирает организации для проведения энергетических обследований (энергоаудитов) объектов, на которых выполняются энергосервисные работы; 4) обеспечивает своевременную оплату выполненных работ; 5) предоставляет необходимую информацию об оказанных услугах энергосервиса по запросу органов государственной власти, осуществляющих управление в сфере энергосбережения. 8.2. Администрации муниципальных образований: согласовывают стоимость работ по энергетическим контрактам на выполнение энергосервисных работ для объектов бюджетной сферы, финансируемых из местных бюджетов, а также размер и сроки платежей за услуги энергосервиса. 8.3. Финансовый орган: 1) согласовывает с участниками энергетических контрактов условия и порядок оплаты энергосервисных работ за счет сэкономленных бюджетных средств; 2) обеспечивает оплату энергосервисных работ на основе участия в энергетических контрактах с заказчиком, либо на основе непосредственного участия в договорах, заключаемых заказчиком на выполнение энергосервисных работ. 8.4. Управляющая организация: 1) согласовывает с участниками энергетических контрактов условия оплаты энергосервисных работ за счет сэкономленных средств потребителей договорного комплекса объектов; 2) начисляет платежи за услуги энергосервиса потребителям договорного комплекса объектов; 3) согласовывает с участниками энергетических контрактов условия оплаты энергосервисных работ; 4) обеспечивает оплату энергосервисных работ согласно условиям энергетических контрактов. 8.5. Исполнитель: 1) согласовывает с участвующими сторонами условия договоров в соответствии с настоящим положением, действующим законодательством и иными нормативными правовыми актами; 2) выполняет энергосервисные работы в соответствии с условиями договоров; 3) осуществляет сдачу заказчику энергосервисных работ; 4) предоставляет необходимую информацию об энергосервисных работах по запросу органов власти, осуществляющих управление в сфере энергосбережения.
Хрістіан Брюнер, Олександра Копіар, Європейський центр з відновлювальної енергетики, Австрія Ще наприкінці 1980-х місто Гюссінг було одним з найбідніших районів Австрії. На імпорт енергоносіїв щорічно витрачалося 1,3 млн. євро, тоді як місцеві ресурси не використовувалися. В 1990 році муніципалітет Гюссінгу прийняв важливе рішення: цілковита відмова від використання викопного палива на користь розвитку відновлюваної енергетики. На початковому етапі нової енергетичної політики відбулася кампанія зі зниження теплових втрат у всіх громадських спорудах, зокрема було встановлено енер-гоефективні вікна, змонтовано теплоізоляцію, замінено нагрівальні прилади. Потім розпочалося будівництво демонстраційних установок. Поступово Гюссінг перетворився на місто з власною незалежною системою енерго- й теплопостачання. Історичний розвиток регіону Територія Гюссінгу, розташована на південному сході Австрії на кордоні з Угорщиною, є частиною Землі Бургенленд. До кінця Першої світової війни Бургенленд був у складі Угорського королівства; від 1921 року він став незалежним федеральним штатом Республіки Австрія. Після встановлення кордонів великі міста району, такі як Оденбург і Штайн-на столицею Бургенленду стало місто Айзен-штадт, розташоване на півночі регіону, а південь опинився на периферії країни. В Гюссінгу не було жодних економічних умов для створення промисловості. Крім того, великі міста з робочими місцями залишились на території Угорщини, а отже, для мешканців Гюссінгу були втрачені. Все це призвело до високого рівня безробіття та збідніння регіону в цілому. До того ж постійний перерозподіл території Бургенленду негативно впливав на економіку регіону. Так, з 1938 по 1945 роки Бургенленд входив у склад Німецького Рейху, з 1945 по 1955 тут вже були розташовані радянські війська, хоча юридично територія вже належала Австрії. Лише після вступу Австрії в Євросоюз у 1995 році та отримання Бургенлендом статусу території вільної економічної зони розпочався розвиток регіону, на що сприятливо вплинула відсутність кордонів всередині Евросоюзу. Нинішній Бургенленд не на задвірках Європи: він розташований в її центрі і є сполучною ланкою між Східною і Західною Європою. Історичний розвиток Гюссінга, природно, тісно пов'язаний з розвитком Бургенленду. Розташування в південній, периферійній частині, значна віддаленість від інших міст - все це не могло не відбитися на рівні життя в місті. Невелика територія не дозволяла отримувати економічний зиск від користування землею та місцевими лісовими угіддями. Поява нового підприємства в регіоні була рідкісним явищем, тому нові робочі місця практично не створювалися. Все це призвело до того, що населення переважно було зайняте на сезонних роботах, а також сприяло посиленню міграції, особливо молоді та кваліфікованих працівників. Водночас енергозабезпечення регіону все більше залежало від постачання нафти. Понад 1,3 млн євро щорічно витрачалося на імпорт енергоносіїв, тоді як місцеві енергоресурси, як вже зазначалося, не використовувалися. Економічний розвиток міста Влада Гюссінгу у 1990 році з економічних міркувань прийняла важливе стратегічне рішення, яке вирішально вплинуло на подальшу долю міста: повна відмова від використання викопних видів палива й інтенсивний розвиток технологій отримання енергії з місцевих ресурсів, насамперед з деревини (40% району вкрито лісами). На реалізацію таких завдань планувалося скерувати кошти, які раніше витрачалися на придбання викопного палива й оплату електроенергії (1,3 млн. євро/рік). Першочерговими цілями було визнано: розвиток промисловості в регіоні й, відповідно, створення нових робочих місць; захист довкілля шляхом зменшення викидів СОг в атмосферу. Завдяки активній діяльності у сфері відновлюваної енергетики (ВЕ) економічна ситуація в Гюссінгу за останні п'ятнадцять років змінилася докорінно. Для залучення промислових компаній в регіон міська влада вжила низку заходів, як-от: звільнення від місцевих податків на певний час, пільги на придбання землі та забезпечення землею. Створення необхідної інфраструктури, включаючи ТЕЦ, було важливою умовою для розвитку промисловості, зокрема деревообробної, підприємства якої могли б, з одного боку, продавати відходи деревини, з іншого -отримувати теплову енергію. В період з 1988 до 2003 року в місті почали працювати 42 компанії, було створено 475 робочих місць. Чотирнадцять компаній працюють безпосередньо в галузі ВЕ. Серед них насамперед слід відзначити завод з виробництва біодизельного пального, станцію централізованого теплопостачання (ЦТ) і міні-ТЕЦ, що працює на енергії біомаси, а також сервісні й консультаційні компанії, туристичні фірми, котрі сприяють передусім розвиткові еко-туризму в регіоні. Всі ці компанії тісно співпрацюють з технологічним центром Гюссінгу, створеним у 2001 році. Головне завдання центру - розвиток і впровадження екологічно чистих технологій,особливо технологій отримання енергії з біомаси. Міжнародний дослідний інститут почав діяти в місті у 2001. році. Завдяки створенню нових компаній загальна сума інвестицій в Гюссінг склала 102,4 млн. євро, а створення 475 нових робочих місць дало б млн євро чистого прибутку, який і залишився в регіоні. Використання місцевих енергоресурсів позитивно вплинуло на розвиток культури, спорту, туризму. Без перебільшення можна стверджувати, що економіка міста почала квітнути. Перспективи Нині Гюссінг став центром з використання ВЕ в Австрії, і внесок міста у виконання країною рішень Кіотського протоколу - відчутний. Тепер Гюссінг - це модель успішного економічного розвитку, загальновизнаний міжнародний енергетичний центр. В найближчому майбутньому планується розширити території та підвищити якість моделі енергонезалежного міста . Для цього необхідно більш ефективно використовувати вже існуючі в місті технології та впроваджувати нові (наприклад, виробництво енергії з використаної олії та з біогазу), реалізовувати проекти з поширення цих технологій на територію цілого району Гюссінгу. Сприятливим фактором для останньої мети є багатство лісових угідь в краї (40%), тому деревної біомаси є цілком достатньо. Реалізація планів сприятиме подальшому піднесенню не тільки лісової промисловості, але й сільського господарства регіону. Особлива увага буде надана створенню гнучкої системи енергозабезпечення з використанням різноманітних джерел енергії в залежності від місцевих і сезонних умов. Отже, розширення й удосконалення енергетичної моделі міста - це реальна необхідність, котра стимулюватиме процвітання регіону в цілому. Енергоустановки Гюссінгу Біодизельний завод Підприємство, засноване у 1991 році, -це своєрідний кооператив з 500 членами. Завод виробляє біодизельне пальне і рапсову олію. Виробничий процес є безвідходним, оскільки отримуваний побічний продукт використовується як протеїнова добавка до корму худоби. Біодизельне пальне заводу відповідає австрійським стандартам С 1191, DIN E 51 606 і є високоякісним екологічно чистим продуктом. Воно біологічно розкладається, тому не завдає шкоди, потрапляючи у ґрунт. Продуктивність підприємства складає близько 1400 л/добу за однозмінної роботи. Завод працює 300 днів на рік. За виробничим процесом наглядають лише дві особи. Сума інвестицій в будівництво заводу склала 2,5 млн євро, половину з них було отримано у вигляді фінансової допомоги з боку держави. Міні-котельні У південній частині Гюссінгу є дві міні-котельні. Перша (район Глазінг), що належить теплопостачальній компанії міста, - працює на деревній трісці. Друга, збудована у 1996 році в районі Урберсдорф, працює за рахунок комбінованого використання сонячної енергії та біомаси. Члени кооперативу здійснюють технічне обслуговування цієї котельні та постачають деревину. Влітку гарячу воду отримують з допомогою сонячних колекторів, - саме в цьому й полягає унікальність котельні. Зараз вона забезпечує теплом і гарячою водою сорок домашніх господарств (загалом до котельні можна під'єднати 50 будинків). Для виробництва теплової енергії також використовується котел потужністю 650 кВт, який працює на відходах деревини. Гаряча вода зберігається в баках об'ємом 2-30 кубометрів. Споживачам вона транспортується системою трубопроводів загальною протяжністю 2,5 км. Сумарна площа сонячних панелей становить 340 м2. Капітальні вкладення в проект склали близько 872 тис євро. Фінансову допомогу надали ЄС, федеральний і національний уряди, забезпечивши близько половини необхідних інвестицій. Станція ЦТ Станцію ЦТ, що працює на деревній трісці, було введено в експлуатацію у 1996 році. Вона забезпечує тепловою енергією не тільки центр Гюссінга та його промислову зону в північній частині міста, але й ряд прилеглих районів. Для виробництва тепла використовуються два котли на біомасі потужністю 3 та 5 МВт. Для покриття пікових навантажень передбачений котел, що працює на мазуті, потужністю б МВт. Щорічно котли виробляють 26 млн. кВт*год тепла. Загальна протяжність тепломережі становить 27 км. Капітальні вкладення в будівництво станції склали 10,2 млн. євро. Тепер до тепломережі станції під'єднано 95% громадських споруд та близько 40% будинків приватного сектора. Станція забезпечує надійне і якісне теплозабезпечення споживачів за рахунок місцевих видів палива (передусім деревної біомаси). Дві демонстраційні міні-ТЕЦ на біомасі Проект зі створення ще однієї міні-ТЕЦ на біомасі був реалізований у 2001 році. Для цього було створено об'єднання Ренет-Австрія , головною метою якого була розробка ефективного технологічного процесу, який мав базуватися на газифікації біомаси. Розроблений процес в киплячому шарі складається з двох стадій: власне газифікації та доспалювання твердого залишку. Він розпочинається з парової газифікації біомаси за температури 850°С. Використання водяної пари замість повітря спричиняє утворення висококалорійного генераторного газу з незначним вмістом смол, але без азоту. Основними складниками газу є водень, моноксид вуглецю і метан. Твердий залишок через шар інертного матеріалу (піску) потрапляє у зону горіння і там доспалюється. Теплота, що накопичується в інертному матеріалі, потрібна для підтримування процесу газифікації. Димові гази відводяться окремо. Вони використовуються для додаткового отримання теплової енергії. Генераторний газ, перш ніж його використовувати в газовому двигуні, необхідно охолодити й очистити. Теплота, відведена під час охолодження газу, застосовується для теплозабезпечен-ня споживачів. Від пилу газ очищається в тканинному фільтрі. Частина відфільтрованого газу скеровується назад у зону горіння. В процесі проходження генераторного газу через скрубер зменшується концентрація смол, аміаку й сірки. Для вимивання цих компонентів використовується біодизельне пальне, яке виробляється на заводі в Гюссінгу. Насичене зазначеними речовинами біодизельне пальне спалюється. Таким чином, газифікація не призводить ані до утворення відходів, ані до забруднення води. Єдиним залишком є зола в зоні горіння. Охолоджений та очищений генераторний газ надходить в газовий двигун, який виробляє електроенергію. Теплота, відведена під час охолодження двигуна, також використовується для теплозабезпечення споживачів. Отже, за ККД виробництва електроенергії 25-28%, загальний ККД процесу складає понад 85%. З кожних 1,76 т використаної деревини отримується 2 МВт*год електричної та 4,5 МВт*год теплової енергії. Електрика надходить у міську мережу. Міні-ТЕЦ разом з двома станціями повністю забезпечують Гюссінг тепловою та електричною енергією. На будівництво й запуск міні-ТЕЦ було витрачено 10 млн євро. Фінансування від Євросоюзу, федеральних і місцевих владних структур склало 60% від загальної суми інвестицій. Другу станцію ЦТ Гюссінгу споруджено і введено в експлуатацію у 2002 році. Для будівництва було вибрано промислову зону міста - саме там локалізуються основні споживачі тепла (сушильні камери для деревини) та безпосереднє джерело деревних відходів (фабрика з виробництва паркету). Деревні відходи з бункера-нако-пичувача скеровуються пневмотранспор-том безпосередньо в котел. Максимальна потужність станції складає 3,5 МВт за витрати деревини близько 750 кг/год (4,5 м3/год). Така витрата палива забезпечується, коли фабрика працює на повну потужність. ККД роботи котла коливається від 88 до 92%. Будівництво станції, профінансоване федеральним і місцевим урядами, обійшлося приблизно у 873 тис євро. Демонстраційна сонячна міні-ТЕЦ Ця установка забезпечує гарячою водою та електроенергією учбовий інститут Гюссінгу. Виробництво нею електрики становить 10 кВт на 100 м2 площі фотоелектричних панелей. Для гарячого водопостачання використовуються сонячні колектори загальною площею 40 мг. Бак для зберігання гарячої води - об'ємом 30 м3. Енергетичний ефект внаслідок використання сонячної установки складає близько 15 МВт*год щорічно. У мережу постачається 9 МВт*год електроенергії. Капітальні витрати на спорудження установки склали 23 тис євро. Європейський центр Європейський центр з відновлюваної енергії був створений у Гюссінгу в 1996 році. Він координує роботу всіх підприємств і установ у цій галузі, об'єднуючи вчених та експертів у сфері ВЕ, представників міністерств і владних структур як місцевого, так федерального рівнів. На сьогодні Центром реалізовано чимало проектів, спрямованих, в першу чергу, на запровадження в регіоні технологій отримання енергії з відновлюваних джерел, а також на різноманітні туристичні, культурні й освітні заходи для всіх відвідувачів Гюссінгу, котрі приїжджають сюди з усього світу.
Российская федерация закон ирку. Защита от электрошока. Немецкий опыт разрешения проблем строительства законодательным путем. Энергосбережение ключ к оздоровл. Сколько должны стоить нефть. Главная -> Экология 
|