Главная ->  Экология 

 

Анотація національної програми. Переработка и вывоз строительного мусора

о сотрудничестве государств - участников

 

Содружества Независимых Государств в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения

 

Правительства государств - участников настоящего Соглашения, именуемых в дальнейшем Сторонами,

 

осознавая необходимость опережающих темпов снижения энергоемкости производства, перевода экономики на энергосберегающий путь развития,

 

рассматривая энергосбережение в качестве одного из важнейших факторов решения экологических проблем,

 

принимая во внимание общую заинтересованность в развитии сотрудничества в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения, снижения уровня энергоемкости экономики государств -участников СНГ и обеспечения на этой основе их энергетической безопасности,

 

согласились о нижеследующем:

 

Статья 1

 

Целью настоящего Соглашения является реализация энергосберегающей политики путем проведения согласованных действий в области экономического и научно-технического сотрудничества, маркетинга, разработки и реализации совместных проектов, использования передовых технологий в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения, внедрения местных видов топлива, унификации и гармонизации законодательства, обмена информацией, стабильного сокращения негативного воздействия энергетики на окружающую среду, разработки механизмов финансирования совместных проектов и подготовки специалистов.

 

Статья 2

 

Стороны сотрудничают в разработке межгосударственных программ по обеспечению энергоэффективности и энергосбережению, предусматривающих изменение структуры производства и потребления топливно-энергетических ресурсов с учетом результатов развития наукоемких отраслей экономики.

 

Статья 3

 

Стороны на взаимовыгодной основе развивают экономическое и научно-техническое сотрудничество в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения путем создания условий, позволяющих экономно и эффективно использовать топливно-энергетические ресурсы при постоянном расширении масштабов использования возобновляемых источников энергии и альтернативных видов топлива.

 

Статья 4

 

Стороны в соответствии с национальными законодательствами обеспечивают благоприятные условия для создания научно-производственных объединений, коммерческих организаций с иностранными инвестициями, финансово-промышленных групп для проведения исследований, разработки и внедрения технологий, оборудования и приборов контроля в целях выполнения программ по обеспечению энергоэффективности и энергосбережения.

 

Статья 5

 

В целях реализации энергосберегающей политики Стороны будут использовать различные организационные формы, в том числе апробированные в ходе выполнения международных проектов и программ в рамках Европейского союза, Европейской экономической комиссии ООН, в частности проекта «Энергоэффективность - XXI».

 

Статья 6

 

Стороны принимают меры по унификации и гармонизации их национального законодательства в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения, а также правил и процедур сертификации и требований метрологического контроля и надзора.

 

Статья 7

 

Стороны с учетом требований их национального законодательства об охране государственной и коммерческой тайны обеспечивают открытость и доступность данных о состоянии и перспективах развития производства и использования топливно-энергетических ресурсов в части осуществления энергосберегающей политики.

 

Стороны, используя национальные информационные ресурсы, создают единую базу данных в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения.

 

Статья 8

 

Стороны при взаимной заинтересованности содействуют разработке совместных балансов топливно-энергетических ресурсов и рекомендаций по их эффективному использованию.

 

Статья 9

 

Стороны проводят рабочие встречи, семинары, выставки, конференции, осуществляют обмен информацией, передовыми технологиями и технической документацией, а также содействуют поставке на взаимовыгодных условиях оборудования, приборов и материалов, необходимых для реализации совместных проектов в области обеспечения энергоэффективности и энергосбережения.

 

Статья 10

 

Координацию работ по реализации настоящего Соглашения осуществляют полномочные органы Сторон, Исполнительный комитет СНГ и Электроэнергетический совет СНГ.

 

Стороны информируют Исполнительный комитет СНГ в 3-месячный срок после вступления для них в силу настоящего Соглашения о своих полномочных органах.

 

Статья 11

 

Положения настоящего Соглашения не затрагивают прав и обязательств, принятых Сторонами в соответствии с другими международными договорами.

 

Статья 12

 

Настоящее Соглашение вступает в силу с даты сдачи на хранение депозитарию третьего письменного уведомления о выполнении Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для вступления Соглашения в силу.

 

Для Сторон, выполнивших такие процедуры позднее, оно вступает в силу с даты сдачи на хранение депозитарию соответствующего письменного уведомления.

 

Статья 13

 

В настоящее Соглашение с общего согласия Сторон могут быть внесены изменения и дополнения, оформляемые отдельными протоколами, которые будут являться неотъемлемыми частями настоящего Соглашения и вступят в силу в соответствии со статьей 12 настоящего Соглашения.

 

Статья 14

 

Спорные вопросы, связанные с применением или толкованием настоящего Соглашения, разрешаются путем консультаций и переговоров между заинтересованными Сторонам.

 

Статья 15

 

Настоящее Соглашение действует в течение 5 лет с даты его вступления в силу. По истечении этого срока настоящее Соглашение автоматически продлевается каждый раз на новый 5-летний период, если Стороны не примут иного решения.

 

Статья 16

 

Каждая Сторона может выйти из настоящего Соглашения, предварительно уведомив в письменной форме депозитарий о своем намерении не позднее, чем за год до даты выхода и урегулировав финансовые и иные обязательства, возникшие за время действия настоящего Соглашения.

 

Статья 17

 

Настоящее Соглашение открыто для присоединения к нему других государств - участников Содружества Независимых Государств, а также третьих государств, разделяющих его цели и принципы, путем передачи депозитарию документов о таком присоединении.

 

Для присоединяющегося третьего государства настоящее Соглашение вступает в силу по истечении трех месяцев со дня сдачи на хранение депозитарию документа о присоединении, если за этот период ни одна из Сторон не заявит о своем возражении.

 

Совершено в городе Кишиневе 7 октября 2002 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых Государств, который направит каждому государству, подписавшему настоящее Соглашение, его заверенную копию.

 

 

“Зменшення імпорту природного газу в Україну”

 

Стала тенденція зростання світових цін на енергоресурси, а також перспектива суттєвого подорожчання найближчим часом нафти та газу, що імпортуються в Україну, обумовлює необхідність як найшвидше впровадження заходів щодо скорочення споживання імпортуємого природного газу завдяки підвищенню ефективності його використання, збільшення в національному паливно-енергетичному балансі долі палива що видобувається в країні, а також частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії. Зусилля держави у цьому напрямку повинні бути сконцентровані в рамках національної програми “Зменшення імпорту природного газу в Україну”

 

Актуальність та стан проблеми

 

Актуальність питання щодо зменшення імпорту природного газу в Україні обумовлена:

 

- Високою енергоємністю ВВП країни,

 

- Низькою забезпеченістю власними паливно-енергетичними ресурсами, високою залежністю від імпорту нафти, нафтопродуктів та природного газу,

 

- Загальним розвитком економіки, необхідністю підвищення конкурентоспроможності продукції,

 

- Необхідністю прискореного впровадження сучасних передових наукоємних технологій у всіх сферах економіки,

 

- Зростанням техногенного навантаження на природне середовище.

 

Енергоємність ВВП є узагальнюючим показником енергоефективності країни. На жаль, цей показник в Україні все ще у 2-3 рази вище ніж у розвинутих країнах світу.

 

Зокрема, за офіційними даними Україна більше ніж будь яка країна світу споживає природного газу на одиницю ВВП – 1514 кубічних метрів на тисячу доларів (Росія – 937, Канада – 113, Польща – 71, США – 58). При цьому за абсолютними обсягами більше ніж Україна – 70 мільярдів кубічних метрів, споживають природний газ лише США, Японія, Росія та Німеччина, які виробляють у десятки разів більше товарів та послуг.

 

Залежність економіки країни від імпортованого газу досягла критичної межі, коли подорожчання газу може призвести до кризових явищ у багатьох галузях економіки. За розрахунками фахівців за існуючими обсягами споживання газу подорожчання вище 100 доларів за тисячу кубічних метрів робить малорентабельною нафтохімічну промисловість, вище 150 доларів – металургійну та харчову, вище 200 доларів призведе до масових неплатежів в житлово-комунальній сфері та енергетиці.

 

За 11 років функціонування Держкоменергозбереження України видано 7 законів, 6 Указів Президента, 22 Постанови КМ, 6 Розпоряджень КМ безпосередньо спрямованих на підвищення ефективності використання ПЕР (Додаток 1). Крім того підготовлено та видано велику кількість інших законодавчих та нормативно-правових актів в яких питання енергоефективності приділена значна увага.

 

Однак основним підсумком реалізації державної політики енергозбереження за цей період слід вважати тільки “популяризацію енергозбереження”, а також виконання окремих “пілотних” проектів в тому числі з залученням коштів міжнародних фінансових організацій (ЕВРD, WB).

 

Єдиним реально запровадженим механізмом енергозбереження на цей час є нормування споживання ПЕР, але цей інструмент потребує суттєвого науково-методичного і організаційного удосконалення. До того ж, в існуючому вигляді він являється скоріше атрибутом жорсткого державного регулювання, чим інструментом ринкової економіки, яка формується в Україні.

 

Другим прикладом спроби стимулювання енергозбереження було використання частини тарифу за електроенергію для підтримки виробництва вітрових електростанцій. Низька ефективність цього механізму полягає в тому, що в умовах насичення ринку енергетичного обладнання підтримувати необхідно не виробника обладнання, а споживача ПЕР, у якого і реалізується кінцевий ефект енергозбереження.

 

Таким чином, причиною неефективного використання ПЕР в Україні є відсутність або недосконалість механізмів стимулювання енергозбереження. Очевидна також недостатність фінансування цієї проблеми. Так максимальне річне фінансування державних програм з енергозбереження не перевищувало 10 млн. грн. (для порівняння можна відмітити, що річний бюджет Нідерландського агентства з енергоефективності NOVEM склав в 2005 році 2 млрд. Євро, а Французького агентства з енергоефективності ADEME біля 0,5 млрд. Євро).

 

Існує європейський і світовий досвід використання таких механізмів стимулювання енергозбереження як “зворотні фонди енергозбереження”, пряме фінансування державних цільових програм енергозбереження, дотації споживачам ПЕР, що впровадили енергозберігаюче обладнання, “ЕСКО-механізм”, добровільні угоди між державою і підприємством щодо зниження енергоспоживання, лізинг енергозберігаючого обладнання, “догові енергоефективного підряду” та інші механізми.

 

Безумовно всі зазначені механізми потребують стартового капіталу. Однак необхідно зазначити, що при правильному фінансовому менеджменті вкладення в енергозбереження окупаються за 2-5 років.

 

Тому на загальному рівні можна виділити три головні складові ефективної державною політики енергозбереження: наявність стартового капіталу, впровадження реально діючих механізмів стимулювання енергозбереження і організація ефективного державного менеджменту.

 

Цілі національної програми

 

· підвищення енергетичної безпеки України і ліквідація критичної залежності від імпорту енергоносіїв. Зниження імпорту природного газу на 20 мільярдів кубічних метрів в рік.

 

· якісна зміна енергетичної стратегії України – перехід від фінансування імпорту енергоносіїв і розвитку енергетичної міцності до фінансування ефективності їх використання, а також розширеного використання власних джерел палива і енергії. Забезпечення приросту ВВП при одночасному зниженні енерговитрат від бази споживання 2005 року.

 

· поетапна трансформація фінансового потоку платежів споживачів за природний газ за 2006 – 2015 рр. в обсязі 40 мільярдів доларів на інвестиції в проекти енергоефективності в базових галузях господарювання України.

 

Економічне обґрунтування програми

 

За експертними оцінками за період 2006-2015 роки в разі збереження існуючого росту ВВП з відповідним ростом споживання енергоресурсів та за умов поступового підвищення цін за природний газ платежі України за імпортований природний газ складатимуть не менш ніж 40 мільярдів доларів.

 

В цей же час за рахунок енергозбереження, підвищення ефективного використання природного газу та його заміщення національними та альтернативними видами палива можна досягти зменшення обсягів споживання природного газу і, відповідно, його імпорту не менш, як на 20 мільярдів кубічних метрів. Але щоб досягти цього треба буде у продовж 10 років вкласти 40 мільярдів доларів на відповідні енергозберігаючі та енергоефективні заходи.

 

Засоби реалізації програми

 

Передбачається створення правового забезпечення та дієвих механізмів, що дозволяли б використовувати для фінансування енергозберігаючих та енергоефективних заходів коштів, які утворюватимуться від скорочення витрат на закупівлю природного газу. Для цього потрібно:

 

· розробка та трансформація законодавчої і нормативної бази, яка забезпечує досягнення вказаних цілей (підготовка і прийняття блоку з 16 законів, розробка і введення в дію більш 120 нових нормативних актів. Деякі пропозиції наведено у додатку 2).

 

· зміни бюджетної політиці держави, перехід до активної політиці співфінансування великих проектів, а також пулів проектів, що мають національне значення з метою отримання додаткових джерел доходу для бюджету.

 

· зміни принципів державного менеджменту при реалізації програми, перехід від річного планування до багаторічного, перехід від політиці прямого управління до регуляторної політиці. Створення Національної комісії з регулювання енергоефективності.

 

· створення сприятливих умов для розвитку енергозбереження як малого так і середнього бізнесу (проведення енергоаудитів, підготовка інвестиційних проектів, консалтинг, інформаційні послуги, розробка норм, енергопаспортів, тощо).

 

· підготовка і реалізація цільових підпрограм заміщення імпорту природного газу, шляхом зниження енерговитрат, використання власних джерел палива і енергії.

 

Цільові підпрограми

 

· підпрограма Зниження витрат тепла і електроенергії;

 

· підпрограма Когенерація;

 

· підпрограма Шахтний метан;

 

· підпрограма Екологічне паливо з національних енергоресурсів;

 

· підпрограма Модернізація магістральних газопроводів;

 

· підпрограма Промислові гази;

 

· підпрограма Утилізація викидного тепла;

 

· підпрограма Альтернативна енергетика.

 

Терміни і етапи реалізації національної програми:

 

· перший етап – 2006 – 2007 рр. Розробка і розгортання програми і її складових частин.

 

· другий етап – 2007 – 2015 рр. Реалізація програми.

 

Очікувані кінцеві результати виконання національної програми:

 

· зниження імпорту природного газу в Україну на 20 мільярдів кубометрів при забезпеченні темпів приросту ВВП.

 

· реалізація проектів реконструкції і енергоефективної модернізації в базових галузях господарювання України з обсягом 40 мільярдів доларів.

 

· досягнення певного рівня незалежності держави від поставок енергоносіїв із-за рубежу.

 

Додаток 1. Існуючі основні нормативно-правові акти України у сфері енергозбереження

 

Закони України

 

1. Закон України про енергозбереження (1 липня 1994 року № 74/94-ВР).

 

2. Закон України про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів (6 лютого 1998 року № 89/98-ВР).

 

3. Закон України про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕско) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (13 травня 1999 року № 648-XIV).

 

4. Закон України про альтернативні види рідкого та газового палива (14 січня 2000 року № 1391-XIV).

 

5. Закон України про ратифікацію Угоди про позику (Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (6 липня 2000 року № 1864-III).

 

6. Закон України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження (21 червня 2001 року № 2550-III).

 

7. Закон України про альтернативні джерела енергії (20 лютого 2003 року № 555-IV).

 

Укази Президента України

 

1. Про утворення Державного комітету України з енергозбереження (26 липня 1995 року № 666/95).

 

2. Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження (6 жовтня 1995 року № 918/95).

 

3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 березня 1997 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення України енергоносіями та їх раціонального використання (2 квітня 1997 року № 285/97).

 

4. Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами (16 червня 1999 року № 662/99).

 

5. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України (10 березня 2000 року № 457/2000).

 

6. Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини (26 вересня 2003 року № 1094/2003).

 

Постанови Кабінету Міністрів України

 

1. Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві (від 2 вересня 1993 р. № 699).2.

 

2. Питання Державного комітету з енергозбереження (від 18 вересня 1995 р. № 741).

 

3. Про управління сферою енергозбереження (від 9 січня 1996 р. № 20).

 

4. Про виділення коштів Державному комітетові з енергозбереження (від 24 жовтня 1996 р. № 1293).

 

5. Про порядок використання коштів, одержаних за неефективне використання газу (від 28 жовтня 1996 р. № 1308).

 

6. Про Комплексну державну програму енергозбереження України (від 5 лютого 1997 р. № 148).

 

7. Про Програму заходів щодо скорочення споживання природного газу (від 15 липня 1997 р. № 751).

 

8. Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві (від 15 липня 1997 р. № 786).

 

9. Про створення Української енергозберігаючої сервісної компанії (від 20 грудня 1997 р. № 1422).

 

10. Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (від 31 грудня 1997 р. № 1505).

 

11. Про Концепцію діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України (від 19 січня 1998 р. № 48).

 

12. Про державну експертизу з енергозбереження (від 15 липня 1998 р. № 1094).

 

13. Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами (від 30 листопада 1999 р. № 2183).

 

14. Питання Державної міжвідомчої комісії з виробництва і впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів (від 12 травня 2000 р. № 799).

 

15. Про заходи щодо впровадження автоматизованих систем обліку електроенергії (від 18 травня 2000 р. № 826).

 

16. Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України (від 27 червня 2000 р. № 1040).

 

17. Питання Державної інспекції з енергозбереження (від 29 червня 2000 р. № 1039).

 

18. Про затвердження програми Етанол (від 4 липня 2000 р. № 1044).

 

19. Про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів (від 14 березня 2001 р. № 241).

 

20. Питання Міжвідомчої координаційної ради з питань будівництва вітрових електростанцій (від 21 червня 2001 р. № 676).

 

21. Про Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу (від 21 серпня 2001 р. № 1089).

 

22. Про затвердження Типового положення про управління з енергозбереження обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (від 26 березня 2003 р. № 390).

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України

 

1. Про утворення міжвідомчої робочої групи з координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проекту Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (від 6 листопада 1997 р. № 644-р).

 

2. Про створення міжвідомчої робочої групи з координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проекту Створення української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕско) , що підтримується Європейським банком реконструкції та розвитку (від 24 листопада 1997 р. № 659-р).

 

3.Щодо використання високоефективних теплоізолюючих матеріалів (від 31 березня 1999 р. № 256-р).

 

4.Про передачу державного підприємства Будильський спиртовий завод (від 9 липня 1999 р. № 665-р).

 

5.Про утворення робочої групи з представниками ЄБРР щодо підготовки спільних проектів з енергозбереження

 

6.Про утворення Міжвідомчої робочої групи з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів (від 13 грудня 2001 р. № 565-р).

 

7. Про розвиток виробництва біодизеля у 2003 році (від 6 жовтня 2003 р. № 597-р).

 

Додаток 2. Пропоноване законодавче забезпечення програми “Зменшення імпорту природного газу в Україну”

 

· Постанова КМ “Про створення робочої групи для розробки і моніторингу виконання національної програми “Зменшення імпорту природного газу в Україну””.

 

· Указ Президента про створення Національної комісії з регулювання енергоефективності в Україні.

 

· Указ Президента про економічне стимулювання використання місцевих джерел палива і енергії в Україні.

 

· Закон про теплопостачання (прийнятий, потребує удосконалення).

 

· Закон про когенерацію (прийнятий, потребує удосконалення).

 

· Закон про облік паливно-енергетичних ресурсів в Україні (знаходиться в стадії узгодження).

 

· Закон про енергоаудит і енергетичний менеджмент (розроблено декілька попередніх пропозицій).

 

· Закон про державну підтримку проектів модернізації, спрямованих на зниження імпорту природного газу в Україну.

 

· Закон про економічне стимулювання енергозбереження в бюджетній сфері України (за досвідом США).

 

· Закон про економічне стимулювання енергозбереження в комунальному господарстві України.

 

· Закон про термореновації будівель (за досвідом Польщі).

 

· Закон про обов'язкову сертифікацію всіх основних видів енергоспоживаючого обладнання.

 

· Закон про державне регулювання в області викидів і поглинання парникових газів відповідно до Рамкової Конвенції ООН про зміни клімату і Кіотського протоколу (за досвідом Росії).Покупаем и вывозим металлолом, быстро. Вывоз металлолома оборудование, металлолом.

 

Низковольтные преобразователи ча. Запах легких денег российские компаниихотят заработать на парниковом эффекте. Планшетный» теплопункты - новая идеология создания итп (теплопункты, не занимающие места – реальность уже сегодня). Примерный порядок составления ежегодных отчетов о выбросах парниковых газов в атмосферу и регистрации переуступки квот на выбросы. Дешевое энергосбережение закончи.

 

Главная ->  Экология