|
| |
|
Главная -> Экология
Отложенный спрос на энергоэффективность. Переработка и вывоз строительного мусораЛ. Ю. Гаманюк, начальник Державної інспекції зенергозбереженняСтан оснащення засобами облікуспоживання енергоресурсів житлово-комунальноїсфери суттєво впливає на економіку цієїсфери та на економіку України в цілому. Житлово-комунальним сектором народногогосподарства України споживається 25,2 %паливно-енергетичних ресурсів від загальноїкількості споживання ПЕР, в т.ч. біля 8 %електроенергії від загальної кількостіелектроенергії, яка виробляється в Україні,відповідно 33 % тепла, 5,4 % газу, а вартістьенергоресурсів тільки по газу та теплу, якіспоживається житлово-комунальним секторомнародного господарства в рік складає біля3,5 млд. грн. Роздрібненість споживачів енергоресурсів,різноманітність джерел їх постачання танизький рівень оснащення об'єктів засобамиобліку споживання у житлово-комунальнійсфері утруднюють ефективний вплив на їхвитрачання та оцінку результатіввпровадження енергозберігаючих заходів. З метою забезпечення економногоспоживання тепла та води, налагодженняпрозорої системи витрачання та споживанняенергоресурсів у житлово-комунальній сферіКабінетом Міністрів України прийнято рядпостанов, в т.ч.: від 27.11.95 р. № 947 Про Програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2000 роки. від 30.12.97 р. №1497 Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення. від 19.10.98 р. № 1657 Про продовження Програми поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії до 2002 року. Виконання вказаних постанов Кабінету МіністрівУкраїни дозволить зекономити понад 25 %енергоресурсів в житлово-комунальній сфері,суттєво зменшить суми сплати за комунальніпослуги, в т.ч. соціальне не захищенихверств населення. Відсутність на об'єктах засобів облікуспоживання води і тепла приводить дозначних розбіжностей між встановленоюнормою споживання води і тепла та фактичнимїх споживанням. Встановлені нормативи на30-40 % вищі фактичного споживання. Оплата за енергоресурси по нормативамвключає оплату за енергоресурси, які неспоживалися, що провокує їх розкрадання,сприяє росту корупції та завищує показникифактичної потреби в них, змушує населення, вт.ч. соціальне не захищене, сплачувати закомунальні послуги, в т.ч. за ті, які їм ненадані, що в свою чергу приводить донеспроможності їх оплати, росту боргів закомунальні послуги та збільшеннязаборгованості енергопостачаль-ним організаціям.Страждають при цьому і місцеві бюджети, зарахунок яких енергопостачальним компаніямвиділяються кошти у вигляді субсидійнаселенню більше ніж потрібно. Повне впровадження засобів облікуспоживання енергетичних ресурсів дало бможливість навести лад в оплаті, вивести з тіні значні кошти. Крім того, відсутністьконтролю за споживанням енергоресурсів даєможливість безконтрольно збільшуватитерміни ремонту енергомереж, безконтрольноприпиняти надання послуг та інше. Виконуючи вимоги та завдання, якіпередбачені постановами Кабінету МіністрівУкраїни та рішенням колегіїДержкоменергозбереження з цих питань (від24.12.98 р. № 13/1.1) та інших директивнихдокументів, Державна інспекція зенергозбереження в порядку наданих їйповноважень здійснила вибіркову перевіркуоб'єктів житлово-комунальної сфери. Проведений аналіз даних по результатамвибіркових перевірок Державною інспекцієюз енергозбереження об'єктів житлово-комунальноїсфери та поданим Мінстату щодо ходувиконання постанов Кабінету Міністрів Українивід 27.11.95 № 947 та від 19.10.98 № 1657 показує, щовпровадження приладів обліку води і тепламає значне відставання від завдань,передбачених постановою Кабінету МіністрівУкраїни. Фактичний стан оснащення будинківлічильниками води та тепла суттєво відстаєвід запланованих обсягів і станом на 1 січня2001 року складав по обліку холодної води 16,52 %,по обліку гарячої води - 2,59 %, по обліку тепла- 2,89 %, терморегуляторів і приладів - розподілювачівтільки 0,7 % від завдання Програми. Станоснащення квартир лічильниками теж вкрайнезадовільний. Квартирних лічильниківхолодної води встановлено 9 %, гарячої води -7 % від запланованих Програмою. Кращі показники виконання програми по м.Києву (тепла 4,88 %, води 51,64 %), Сумській обл. (тепла7,4 %, води 11,45 %). Гірші показники виконанняпрограми по Харківській (тепла 0,76 %, води 9,84%), Волинській обл.. (тепла 1,75 %, води 11,45 %). Удодатку 2 наведені показники виконанняпрограми по АР Крим, по усіх областях Українита по м. Києву та м. Севастополю, а такожвказано про наявність місцевих заходів навиконання вказаних постанов Кабінету МіністрівУкраїни. По представленим у цьому додаткупоказникам та по наявності заходів навиконання вказаних постанов Кабінету МіністрівУкраїни можна оцінити відношення державнихадміністрацій до виконання завдань Уряду. Наряду з низьким оснащенням об'єктівжитлово-комунальної сфери засобами облікуспоживання енергоресурсів ще більше погіршуєситуацію те, що досить часто при наявностілічильників розрахунки за спожитіенергоресурси проводяться по нормативам. Значна кількість лічильників встановлена,але не приймається в експлуатацію під різнимиприводами. Наприклад, в Харківському районіміста Києва, ЖЕК № 1411 32 будинкових лічильниківтепла не приймаються в експлуатацію підприводом відсутності проектної документаціїі це при тому, що будинки вводилися вексплуатацію вже оснащені засобами облікута приймалися державними комісіями.Поширені випадки, коли після певноготерміну експлуатації припиняютьсярозрахунки по показам будинкових лічильниківводи та тепла із-за того, що не проводитьсячергова метрологічна повірка цих лічильниківта при виході лічильників з ладу вони неремонтуються. Вибіркові перевірки житлово-комунальнихгосподарств та обстеження житловихбагатоповерхових будинків, які проведеніДержавною інспекцією з енергозбереження,виявили значну кількість порушень діючихнорм і правил. Таку 2000-2001 роках перевірено 57житлово-комунальних господарств, на об'єктахяких встановлено 1151 лічильника холодної та74 лічильників тепла. Із встановлених лічильниківрозрахунки проводяться за їх показами:холодної води - 261 (що складає 22,68 %), запоказами лічильників тепла 22 (що складає 29,73%). Лічильники встановлювалися за державнікошти 77,32 % коштів, які затрачені наобладнання об'єктів лічильниками холодноїводи та і 70,27 %, які затрачені на обладнанняоб'єктів лічильниками тепла викинуті насмітник , а це кошти платників податків.Наведені приклади свідчать про порушенняпередбаченого Правилами наданнянаселенню послуг з водо-, теплопостачаннята во-довідведення порядку розрахунківз споживачами холодної і гарячої води татепла., а саме пунктів 12 та 19 цих правил, девказується, цитую: У разі встановленняквартирних лічильників холодної та гарячоїводи споживач сплачує за воду запоказаннями цих лічильників /'Справлянняплати за нормами при наявності засобівпобудинко-вого та поквартирного обліку (безурахування показань засобів обліку) недопускається... Кінець цитати. Негативно на процес впровадження можевпливати необдумана цінова політика наенергоресурси. Значно зменшуючи нормативи (м.Феодосія, м. Білогорськ м. Керч, м.Червоноперекопськ) та підвищуючи вартістьенергоресурсів, які споживаютьсянаселенням, енергопо-стачальні організаціїотримують ті ж кошти, але при цьомунаселення не зацікавлене в придбані засобів.обліку. Більше того, йде протидія їхвстановленню впритул до фізичного знищенняцих приладів. Розбіжності у тарифах на споживання водив різних містах України складають від 17копійок за 1 м3 до 88 копійок за 1 м3, пояснититаку різницю у тарифах розбіжностями чиособливостями регіонів недостатньо. Тарифи на комунальні послуги на підставізакону Про місцеве самоврядування вУкраїні стверджуються (погоджуються)органами місцевого самоврядування.Матеріали на зміну діючих тарифів накомунальні послуги населеннюрозглядаються відділом з питань ціновоїполітики головних управлінь економікиоблдержадміністрації. Надаємо на прикладіМиколаївської області підхід зазначенихслужб до формування тарифів. У м. Миколаєвізатверджені .тарифи, які не покриваютьвартості спожитих енергоресурсів, виникаєситуація, коли енергопоста-чальні організаціїв розрахунках нормативного споживанняенергоресурсів встановлюють показники, уяких завищені обсяги відпущенихенергоресурсів, але сплата за ціенергоресурси нижча за рахунок заниженихтарифів. Так у будинку 9-ти поверхів,загальною площею 2051,4 м2, на опалення якоговитрачається 0,17 Гкал/год., сплата за спожитетепло розрахована по тарифам за 'рікскладає 18763,5 грн., а розрахована по обсягамнорм споживання тепла (встановлена потужність)за цей же період складає 21536 грн. З цьогоприкладу випливає, що затвердження тарифівна комунальні послуги без їх наукового обґрунтуванняз ігноруванням економічних законів неприпустимо. Прийняття тарифів на комунальніпослуги на підставі волюнтаристських рішеньне сприяє впровадженню енергозберігаючихзаходів у житлово-комунальній сфері. Реорганізація комунальних служб також незавжди сприяє наведенню ладу в організаціїобліку споживання енергоресурсів. На данийчас значна частина енергопос-тачальнихорганізацій укладає угоди безпосередньо змешканцями квартир. В зв'язку з тим, що ЖЕК'ине мають ніякого зиску з впровадження засобівобліку, з їх боку теж відчуваєтьсягальмування процесів впровадження облікуспоживання енергоресурсів. Як результат,досить часто, при розрахунках мешканцівбудинків на пряму з енерго-постачальнимиорганізаціями будинкові лічильникизалишаються без господаря і, відповідно,без догляду. Доцільно перенести акцент з будинковогообліку споживання енергоресурсів наквартирний (холодної та гарячої води, газу,електроенергії та тепла). Якщо будинковийоблік енергоресурсів фіксує фактичнеспоживання енерго-ресурсу, то квартирнийоблік спонукає споживача до економногоспоживання в кінцевому варіанті змінюєйого свідомість. Щодо квартирного облікуспоживання тепла, цю задачу вирішити можнаякщо впровадити закордонний досвідвпровадження електронних та на принципівипарювання розподілювачів споживаннятепла. Крім того, в результаті обстежень,додатково виявлені резерви економіїресурсів, якщо: Встановити будинкові регулятори температури то це дасть додатково економію тепла 3-5 %; Впроваджувати в квартирах розподілювачі тепла, що дасть додатково економію тепла 15 %; Впроваджувати квартирні лічильники води, що дасть додатково економію її на 40 %; Впроваджувати повітряні клапани, що поліпшить теплообмін та знизить втрати при заповненні системи та дасть економію тепла 2-5 %. А при наявності будинкового обліку води та тепла, такі заходи будуть відчутні зразу. Термін окупності витрат на зазначені впровадження не перевищить 3-4 місяців. Невиконання програми оснащення засобами обліку споживання води і тепла в житлово-комунальній сфері державними адміністраціями пояснюється відсутністю коштів. Але якщо підрахувати перевитрати за сплату не спожитих енергоресурсів, то стає очевидною недоречність такого ствердження. В цьому випадку мову слід вести про відсутність в житлово-комунальній сфері реального господаря та складну бюрократичну систему в процесі оснащення об'єктів засобами обліку споживання енергоресурсів. Так за вимогами Київжитлотеплокому-ненерго щоб здати приймальній комісії готовий до експлуатації вузол обліку тепла необхідно представити більше 20 різних документів.За матеріалами перевірок Державною інспекцієюз енергозбереження об'єктів житлово-комунальноїсфери зроблений аналіз ефективностівпровадження приладів обліку води та тепла,визначені чинники, що стримують їхвпровадження. По результатам аналізу підготованаінформація та пропозиції щодо поліпшеннястану з обліком енергоресурсів, дляпередачі їх до Кабінету Міністрів України (листДержкоменергозбереження України від 18.02.00р.№252-1/1). Результати роботи Державної інспекції зенергозбереження по контролю за ходомвиконання оснащення наявного житловогофонду засобами обліку паливно-енергетичнихресурсів висвітлювалися в засобах масовоїінформації (на телебаченні, по радіо, в пресіта на WЕВ-сторінці інспекції). Зважаючи на незадовільний стан виконанняпостанов Кабінету Міністрів України від27.11.95 № 947 та від 30.12.97 № 1497 фактори, якіможуть позитивно вплинути на хід їхвиконання, це: Активізація роботи Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України: По координації робіт з виконання Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і тепла на 1996-2000 роки, згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947. По виконанню п.З постанови Кабінету Міністрів України від ЗО. 12.97 № 1497 та п. 44 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 Про програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2000 роки щодо завдань по впровадженню засобів обліку енергоресурсів з урахуванням виконання завдань станом на 01.01.2001р. Активізація роботи Міністерств і відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по виконанню постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 в відповідності з пунктами 3,5 вказаної постанови Активізація контролю за дотриманням Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення згідно п. 44 вказаних Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1497 з боку Держспоживзахисту, Держстандарту та Антимонопольному Комітету України. Проведення розгляду стану справ по впровадженню приладів обліку на засіданні Державної міжвідомчої комісії з виробництва і впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.Радикальніше і значно дієвіше впливати наприскорення процесу впровадження засобівобліку споживання енергоресурсів можна танеобхідно економічними заходами, якіповинні стимулювати зацікавленість в облікуенергоресурсів, як споживачів, так іенергопостачальні організації. Джерелом, з якого надходять кошти навстановлення засобів обліку споживанняенергоресурсів, є споживач. Кошти навироблення, транспортування енергоресурсівта обладнання і матеріали, які при цьомувикористовуються,-надходять від споживачачерез податки або безпосередньо при оплатіза енергоресурси. Впровадження прозороїсхеми, коли споживач, сплачуючи заенергоресурси, знає, які послуги він отримає,в т.ч. засоби обліку споживанняенергоресурсів, робить систему облікуспоживання енергоресурсів обов'язковою. Разом з тим, засоби обліку споживанняенергоресурсів є складовою частиноюсистеми енергопостачання (як труби, насоси,трансформатори та інше). Сплачуючи заенергоресурси споживач має право на веськомплекс послуг, пов'язаний з йогопостачанням, а сплату має проводити відповіднокількості спожитого енергоресурсу. З цьоговипливає, що оснащення засобами облікуспоживання енергоресурсів (тепла, газу,електроенергії та води) має забезпечуватиенергопостачальна організація. В цілому комплекс економічних заходів маєвключати два дієвих важелі: У кошторисах на енергоресурси необхідно враховувати витрати на встановлення, обслуговування, ремонти та метрологічну перевірку засобів обліку енергоресурсів і відповідно встановлення та обслуговування засобів обліку споживання енергоресурсів закріпити за енергопостачальною організацією. При відсутності засобу обліку споживання енергоресурсу оплата із споживача стягується за нормативом. 40 % стягнутої із споживача оплати енергопостачальні організації повертають у бюджет на рахунок, з якого кошти витрачаються на встановлення засобів обліку споживання енергоресурсів та їх обслуговування.Впровадження запропонованих економічнихважелів припинить невизначеність припошуках джерела фінансування длявстановлення засобів обліку енергоресурсів,їх обслуговувані, проведені метрологічноїповірки та модернізації. Оснащення об'єктів бюджетної сферизасобами обліку споживання енергоресурсів Зниження витрат енергоресурсів бюджетноюсферою безпосередню знижує видатки бюджетуУкраїни. Визначенню фактичного споживанняенергоресурсів бюджетною сферою тазниженню цього споживання Президент таУряд України приділяють значну увагу, щознайшло своє відображення в рядідокументів, це: постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії ; указ Президента України від 16.06.99 № 662/99 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами ; постанова Кабінету Міністрів України від ЗОЛ 1.99 р. № 2183 Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами ; постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.00 р. № 538 Про заходи щодо стабілізації становища в паливно-енергетичному комплексі ; доручення Президента України від 02.02.2001 р. № 1-14/120 За результатами наради з питань паливно-енергетичного комплексу 23 січня 2001 року ; доручення Прем'єр-Міністра України від 14.02.2001 р. № 120/2-4 До доручення Президента України від 16.06.99 р. № 662/99 .На виконання зазначених документів тадоручень Держкоменергозбереження Державнаінспекція з енергозбереження в порядкунаданих їй повноважень посилила контрольно-наглядовудіяльність інспекції з цих питань. У 2000 році Державною інспекцією зенергозбереження перевірено 555 установ таорганізацій бюджетної сфери. Рівеньоснащення вказаних установ та організаційзасобами обліку споживання паливно-енергетичнихресурсів становить: тепла - 38 %, газу - 38 %,води 65,2 %. Ці показники рівня оснащенняустанов та організацій бюджетної сферизасобами обліку споживання паливно-енергетичнихсуттєво не відрізняється в цілому по Україні. Крім того Державною інспекцією зенергозбереження у кожній областіпроведені обстеження трьох установ (організацій)бюджетної сфери, в т.ч. однієї установиохорони здоров'я, одного освітнього закладута установи районної державної адміністраціїз метою визначення відношення між обсягамиспоживання енергоресурсів установами іорганізаціями бюджетної сфери: фактичних (попоказам лічильників), граничнодопустимихпоказників споживання (розрахованих по Міжгалузевихнормах споживання електричної енергії татепла для установ і організацій бюджетноїсфери, затверджених наказомДержкоменергозбереження від 25.10.2000 р. № 91)та місцевих нормативів, які затвердженіобласною держадміністрацією. В результаті проведених перевірок таобстежень встановлено, що: Міжгалузеві норми споживання електричноїенергії та тепла для установ (організацій)бюджетної сфери доведені до 25 % організацій,а 75 % організацій використовують місцевінормативи. Відношення нормативних обсягів тепла, якерозраховано по граничне допустимимпоказникам споживання по Міжгалузевимнормам споживання, які повинні бутивстановлені на підставі розрахунку, дообсягів фактичного споживання тепла (попоказам лічильників) складає 88 %. Відношенняобсягів тепла, розрахованого по місцевимнормативам, до обсягів тепла, якерозраховано по граничнодопустимимпоказникам споживання по Міжгалузевимнормам споживання, складає 113,6 %. З цьоговипливає, що при нарахуваннях оплати по місцевихнормативах (при відсутності засобів облікуспоживання енергоресурсів та ігноруванніграничне допустимих показників споживанняпо Міжгалузевим нормам) вартість фактичноспожитого тепла перевищується на 25,6 %. Відсутністьзасобів обліку споживання енергоресурсівна об'єктах бюджетної сфери приводить довитрат з Бюджету України на їх покриття більшеніж це необхідно. Зважаючи на незадовільний стан виконанняпостанови Кабінету Міністрів України від04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктівбюджетної сфери лічильниками води ітеплової енергії' та Указу Президента Українивід 16.06.99 р. № 662/99 Про заходи щодоскорочення енергоспоживання бюджетнимиустановами, організаціями та казенними підприємствами фактори, які можуть позитивно вплинути на хідїх виконання, це: Посилення вимогливості до Уряду АР Крим, обласних, м. Київ, м. Севастополь держадміністрацій щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії ; Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії щодо термінів її виконання; Проведення розгляду стану справ по впровадженню приладів обліку на засіданні Державної міжвідомчої комісії з виробництва і впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.Дієвіше впливати на прискорення процесувпровадження засобів обліку споживанняенергоресурсів, як і у житлово-комунальнійсфері, можна та необхідно економічнимизаходами, які повинні стимулювати зацікавленістьв обліку енергоресурсів, як споживачів, такі енергопостачальних організацій. Сьогодні проблемі обліку споживанняенергоресурсів приділяється посиленаувага Кабінету Міністрів України танародних депутатів Верховної Ради України.Так на дні уряду Верховної Ради України увиступах народних депутатів Сафонова С. О.,Москвіна С. О., Ткачен-ко 1.1. та інших піднімалисяпитання обліку енергоресурсів увикладеному контексті. В цілому добробут Держави та кожногогромадянина окремо залежить від того на скількиспоживання енергоресурсів відповідаєекономічним можливостям цього громадянинаі Держави в цілому. Без обліку енергоресурсіввпровадити ця ринкова теза не спрацює!
Цецерин Ю.А. Известно, энергосбережение - это процесс реализации правовых, организационных, научных, производственных,технических и экономических мер, направленных на эффективное использование энергетических ресурсов и навовлечение в хозяйственный оборот возобновляемых источников энергии. Действующие региональные программыэнергосбережения, за малым исключением, не обладают такой суммой качеств. Основными недостатками большинстварегиональных программ (Владимирской области, Алтайского края, Орловской области, Нижегородской области,Саратовской области, Красноярского края, Чувашской республики, Республики Карелия, Тюменской области,Свердловской области, Псковской области, г. Санкт-Петербурга и др.) являются: - отсутствие перспективных целей энергосбережения с уровнями экономии энергоресурсов не менее 30-50%от определенного потенциала энергосбережения во всех отраслях экономики и социальной сфере; - программы не комплектуются инвестиционными энергосберегающими проектами, отвечающими на 65-70%требованиям научно-технического прогресса и выполненными на уровне ТЭО или бизнес-плана; - не в полной мере используется нормативно-правовая база для финансового обеспечения программ; - слабо действует система государственного управления энергосберегающей отраслью . Установление потенциала энергосбережения в регионе должно проводится на основе принятого прогноза егосоциально-экономического развития на перспективу, регионального топливно-энергетического баланса, достиженийнаучно-технического прогресса в отраслях экономики и социальной сфере региона. Другими словами, каждый региондолжен установить свою долю от общего потенциала энергосбережения России, который достигает 30% объемадобываемых топливно-энергетических ресурсов. Решение этой задачи требует привлечения широкого кругавысококвалифицированных специалистов всех отраслей народно-хозяйственного комплекса региона для системногоанализа энергоиспользования. Инвестиционная привлекательность региональной программы энергосбережения непосредственно связана смасштабами ее энергоэффективности, финансово-экономическими и экологическими показателями. Инвестиционные энергосберегающие проекты должны удовлетворять следующим основным требованиям: - иметь четко выраженную энергосберегающую направленность, предусматривать разработку и выпускэнергоэффективных технологий и оборудования, а также их внедрение на предприятиях и в организациях,осуществляющих добычу, производство, переработку и потребление энергоресурсов; - представляться финансово-устойчивыми, рентабельными хозяйствующими субъектами, имеющимиперспективу развития, себестоимость основной продукции которых может быть снижена при повышении эффективностииспользования энергии; - отражать энергосберегающую сущность создаваемого проекта, содержать обоснования его научно-техническихпреимуществ по сравнению с аналогами и экономическую целесообразность для потребителей; - базироваться на лучших отечественных и зарубежных разработках; - содержать обоснование экономической и коммерческой эффективности, окупаемости инвестиций инеобходимых гарантий. Важнейшим звеном при разработке региональных программ энергосбережения являетсяобоснованное определение капитальных вложений на реализацию входящих в нее инвестиционных энергосберегающихпроектов. При оценке экономической эффективности проектов по энергосбережению используются действующие в настоящеевремя в Российской Федерации нормативные документы по определению финансово-экономической эффективности наразличных этапах инвестиционного процесса: - на этапе разработки обоснования инвестиций (СП 11-101-95); - на этапе разработки ТЭО и проекта (СНиП 11-01-95); Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и отбору их дляфинансирования , утвержденные Госстроем России, Минэкономики России, Минфином России, Госкомпромом России (№7-12/47 от 31.03.94 г.), разработанные применительно к российским условиям с учетом международного опыта. Финансово-экономический анализ проводится на основе денежных потоков с использованием критериев, применяемых встранах с рыночной экономикой и рекомендуемых нормативными документами в РФ, - внутренняя норма прибыли, чистаясовременная стоимость, период окупаемости капитальных вложений. В статье 14 Федерального Закона Обэнергосбережении определены условия стимулирования энергосбережения. Кроме того, Постановлением Правительства Российской Федерации от 15.06.1998 г. № 588 организациям бюджетной сферыразрешено оставлять в своем распоряжении сэкономленные денежные средства на срок окупаемости энергосберегающихмероприятий плюс один год. Из основных направлений государственного регулирования цен на топливо и тарифов на электро- и теплоэнергию нацели энергосбережения можно использовать: - учет в регулируемых ценах (тарифах) на продукцию (услуги) естественных монополий экономическиобоснованных затрат производителей и потребителей на энерго- и газосбережение. При разработке региональнойпрограммы энергосбережения необходимо совместно с РЭК региона и ФЭК России решать вопросы учета в тарифах наэлектрическую и тепловую энергию и в ценах на газ экономически обоснованные затраты на энергосбережение, как этопредусмотрено статьей 14 Федерального Закона Об энергосбережении ; - создание дополнительных стимулов к энергосбережению, в том числе путем разработки и введения вдействие дифференцированных цен и тарифов на поставляемые потребителям энергетические ресурсы; - предоставление на определенное время льготных, или предельных цен на газ и тарифов наэлектроэнергию и тепловую энергию предприятиям с энергоемким производством, выпускающим конкурентоспособнуюпродукцию, с компенсацией выпадающих доходов энергетиков и газовиков долевым участием энергоснабжающих компанийв прибылях от реализации продукции смежников. Из указанных выше направлений государственного регулирования цен и тарифов на энергоресурсы наиважнейшим всовременных условиях является реализация тарифной и ценовой политики на энергетические ресурсы, основанной насуществующей нормативно-правовой базе. Это, во-первых, реализация законности указанного выше требования об учете экономически обоснованных затрат наэнергосбережение в регулируемых ценах и тарифах на энергетические ресурсы. На этой проблеме следует остановиться более подробно, поскольку она на сегодняшний день является нерешенной.Известно, что государственное регулирование в электроэнергетике проводится в соответствии с Федеральным Законом О государственном регулировании тарифов на электрическую и тепловую энергию в Российской Федерации в томчисле и в целях: - формирования конкурентной среды в электроэнергетическом комплексе для повышения эффективностиего функционирования и минимизации тарифов; - создания экономических стимулов для использования в производственных процессахэнергосберегающих технологий. Одним из принципов, на которых основывается государственное регулирование тарифов, является и создание условийдля привлечения в отрасль инвестиций. Таким образом, законодательная база для осуществления энергосбережения на двух уровнях - федеральном ирегиональном подведена, но она бездействует с 1996 г. Основной причиной такого положения считается отсутствие методических проработок по учету в тарифах наэнергетические ресурсы обоснованных затрат на осуществление энергосберегающих проектов и программ. Эта причинакак раз и устраняется доведением инвестиционных энергосберегающих проектов региональных программэнергосбережения до уровня ТЭО или бизнес-плана. Оценка размера тарифной надбавки для компенсации затрат на энергосбережение не составляет труда и может бытьвыполнена и по укрупненным показателям. В трехлетний период во всех субъектах Российской Федерации произошли резкие повышения цен на топливо (вАрхангельской области только в текущем году они выросли в два раза в Приморском крае с 1999 г. в 3,6 раза, а тарифы наэлектрическую и тепловую энергию и того больше) и тарифов на энергоносители, осуществленные не без участияадминистрации регионов. Отсюда видно, что в сегодняшней самоедской экономике энергетический ресурс, самоокупаемый ивалютообеспечивающий, не имеет возможности для повышения эффективности энергоиспользования потратить насебя 5-10% от тарифов, возрастающих в то же время в разы. На федеральном уровне система управления энергосбережением не создана. Разработка и реализациягосударственной политики энергосбережения поручена Минэнерго России. Координация работ по реализациирассматриваемых программ была возложена соответственно на Минэнерго России, Госкомсевер России и МинсельхозпродРоссии с участием администраций регионов. Практика работ по энергосбережению показывает явную недостаточность отправления только функций координации состороны федеральных органов и органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации без личного участияих первых руководителей в решении задач рационального использования энергетических ресурсов и развитияэнергетических услуг для населения.
2. Вступление. Новая страница 1. 3. 2. Главная -> Экология 
|