|
| |
|
√лавна¤ -> Ёкологи¤
ѕрограма малих грант≥в представництвосв≥тового банку в украњн≥ 2003 р≥к вимогидо оформленн¤ за¤вок про програму малихгрант≥в. ѕереработка и вывоз строительного мусора¬ступ ѕередбачаЇтьс¤, що≈— ќ буде працювати з постачальникамикомунальних послуг, споживачами (громадськими,житловими та комерц≥йними буд≥вл¤ми). ≈— ќвпроваджуватиме енергозбер≥гаюч≥ заходи,використовуючи власн≥, кредитн≥, бюджетн≥кошти або ф≥нансуванн¤ кл≥Їнта, таповертатиме вкладен≥ кошти разом ≥з платоюза своњ послуги з дос¤гнутоњ економ≥њ енерг≥њта витрат. «розум≥ло, що така д≥¤льн≥стьпов'¤зана з певним колом проблем, ¤к≥доведетьс¤ вир≥шувати в ход≥ реал≥зац≥њпроекту. ƒл¤ цього напочатков≥й стад≥њ реал≥зац≥њ проектуповинн≥ бути ви¤влен≥ вс≥ можлив≥ ризики,¤к≥ в тому чи ≥ншому обс¤з≥ можуть вплинутина процес реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючихзаход≥в та енергосерв≥сноњ д≥¤льност≥ в ц≥лому. ¬ цьому розд≥л≥плануЇтьс¤ окреслити можлив≥ ризики та зд≥йснитињх комплексне групуванн¤ по основнимтипам ≥ групам споживач≥в. ѕри анал≥з≥запропонованих вар≥ант≥в заход≥в щодоусуненн¤ ризику сл≥д враховувати, що вс≥ризики знаход¤тьс¤ у д≥алектичн≥й такорел¤ц≥йн≥й залежност≥, тобто н≥велюванн¤чи компенсац≥¤ одного ризику може специф≥чновплинути (позитивно чинегативно) на ≥нший вид ризику. 1. —труктурний ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. «агальн≥макроеконом≥чн≥ показники розвитку економ≥кизд≥йснюють безпосередн≥й вплив на вс≥¤вища та процеси економ≥чного житт¤, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤на територ≥њ ”крањни. “ак, низький р≥вень¬¬ѕ на душу населенн¤, мала дол¤ зароб≥тноњплати у структур≥ соб≥вартост≥ виробництвапродукц≥њ, енергозатратний характер економ≥киЦ все це ≥ багато ≥нших таких момент≥внегативно впливають на т≥ економ≥чн≥процеси, що в≥дбуваютьс¤ на м≥кро р≥вн≥економ≥чноњ системи держави. Ќа жаль, в першу чергувс≥ ц≥ проблеми позначаютьс¤ на стан≥комунального сектору крањни. ќсобливо цестосуЇтьс¤ галуз≥ теплопостачанн¤, аджесаме ц¤ сфера маЇ найвищ≥ показники витратна одиницю продукц≥њ, виконаних роб≥т чинаданих послуг. —аме њм повинно платитинаселенн¤, ¤ке часто маЇ р≥вень доход≥в на р≥вн≥,що не забезпечуЇ, нав≥ть, прожитковий м≥н≥мум. ¬се це, разом≥з в≥дсутн≥стю д≥Ївого механ≥зму впливу наспоживач≥в з боку теплогенеруючих орган≥зац≥й,ст≥йка позиц≥¤ президента та ур¤ду щодонедопущенн¤ росту комунальних тариф≥в,спричинюЇ складне економ≥чне становище дл¤комунальних п≥дприЇмств. як насл≥док, уданих об'Їкт≥в значно зростаЇ деб≥торськата кредиторська заборгован≥сть. ћожливимнасл≥дком такоњ ситуац≥њ може статиреструктуризац≥¤ даних п≥дприЇмств. ’очатакий факт вигл¤даЇ малоймов≥рним, аджепереважна б≥льш≥сть п≥дприЇмствкомунального сектору знаход¤тьс¤ унеоптимальному ф≥нансовому стан≥. ј, отже, д≥¤льн≥стьтакого роду може завдати серйозних насл≥дк≥вта сильно п≥д≥рвати теплогенеруюч≥потужност≥ перед початком новогоопалювального сезону. ќск≥льки така д≥¤льн≥стьносить соц≥ально-небезпечний характер, тоданий ризик не повинен виправдатись, хочапевна ймов≥рн≥сть реструктуризац≥њтеплопостачаючих об'Їкт≥в все ж таки ≥снуЇ. “акий ризик втратизамовника п≥д час реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючихзаход≥в, також притаманний ≥ при ≥нших кл≥Їнтах≈— ќ (наприклад дл¤ комерц≥йних об'Їкт≥в,¤к≥ також можуть стати банкрутами чизазнати реструктуризац≥њ), тому це сл≥д ч≥тковраховувати п≥д час укладанн¤ договор≥в тав≥дбор≥ потенц≥йних кл≥Їнт≥в. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. ƒл¤ оц≥нки ф≥нансовогостану п≥дприЇмства , визначенн¤ ймов≥рност≥його банкрутства сл≥д зд≥йснити наступн≥ д≥њ: проводитисистематичний мон≥торинг д≥ловоњактивност≥ п≥дприЇмства, оц≥нюватидинам≥ку деб≥торськоњ та кредиторськоњзаборгованост≥; визначатидолю власних та залучених кошт≥в; проводитикомплексну оц≥нку сильних та слабких стор≥нд≥¤льност≥ п≥дприЇмства; анал≥зувати≥нтенсивн≥сть грошових поток≥в на об'Їкт≥; визначати величиништрафних санкц≥й нарахованих п≥дприЇмствуорганами державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њта ≥ншими контролюючими органами. —л≥д п≥дкреслити, щодан≥ д≥њ також дають змогу оц≥нити на¤вн≥резерви комунальноњ орган≥зац≥њ, та йогопотенц≥ал щодо покращенн¤ ≥снуючого ф≥нансовогостану, можливост≥ проведенн¤ процедурисанац≥њ п≥дприЇмства, досудових та судовихметод≥в оздоровленн¤ ринкового суб'Їкту чипроведенн¤ його реструктуризац≥њ. Ќасл≥дкиризику. ќсновним насл≥дком реал≥зац≥њданого виду ризику може бути проблеми, ¤к≥виникнуть прот¤гом судових процедурбанкрутства п≥дприЇмства та обмеженн¤доступу до основних його рахунк≥в та ≥ншихактив≥в (в тому числ≥ ≥ матер≥альнихресурс≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ експлуатац≥њтеплогенеруючих потужностей п≥дприЇмства,включно з тими на ¤ких проводитьс¤реконструкц≥¤). як результат, можевиникнути загроза реал≥зац≥њ проекту вналежному обс¤з≥ та з запланованими техн≥ко-економ≥чнимипоказниками. ¬ ц≥лому, даний ризикмаЇ катастроф≥чний ступ≥нь впливу, тобто, утакому випадку п≥д загрозою може опинитис¤сам процес реал≥зац≥њ проекту. «аходиусуненн¤ ризику. —ам проект зд≥йснюЇтьс¤з метою п≥двищенн¤ енергоефективност≥систем централ≥зованого теплопостачанн¤ вм≥ст≥ –≥вне ≥ маЇ назву Уп≥лотногоФ. “обто,плануЇтьс¤ на баз≥ даного проектупроробити механ≥зм реформуванн¤комунальних теплопостачаючих п≥дприЇмств≥ таким чином фактично усунути даний ризик. ќтже, можна сказати,що структурний риск Ї першопричиною даногопроекту, його основною проблемою, ¤ка ≥ маЇбути вир≥шена в ход≥ його реал≥зац≥њ. ƒл¤цього ≥ створюЇтьс¤ енергосерв≥сна компан≥¤та реал≥зуютьс¤ енергозбер≥гаюч≥ заходи наобТЇктах. 2.–изик впровадженн¤ ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. ƒаний вид ризикупро¤вл¤Їтьс¤ у тому, що в ход≥ реал≥зац≥њпроекту не буде дос¤гнуто к≥нцевих (результуючих)показник≥в: І невдастьс¤ налагодити ефективний виробничийпроцес; І фактичнийр≥вень економ≥њ енерг≥њ ви¤витьс¤ меншимза оч≥куваний; І п≥дприЇмствоне може вийти на своњ задекларован≥виробнич≥ потужност≥; І проектбуде не повн≥стю реал≥зований незважаючина залученн¤ необх≥дних ресурс≥в; І витратина впровадженн¤ ви¤вл¤тьс¤ вищими н≥ж цепопередньо оч≥кувалось. “обто, ви¤вленн¤даного ризику буде просл≥дковуватись вход≥ анал≥зу техн≥ко-економ≥чних показник≥вза проектом та пор≥вн¤нн¤ њх фактичних тапланових значень. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. –изики пов'¤зан≥ зпроблемами налагодженн¤ ефективноговиробничого процесу, виходомп≥дприЇмства на ран≥ше задекларован≥потужност≥, неповна реал≥зац≥¤ проекту в зв'¤зкуз перевищенн¤м витрат в ход≥ його реал≥зац≥њта дос¤гненн¤ меншого за оч≥куваний р≥вн¤економ≥њ енерг≥њ ви¤вл¤ютьс¤ в ход≥ретельного, систематичного, контролю та мон≥торингупроцесу реал≥зац≥њ проекту. ћехан≥змдетерм≥нац≥њ таких ризик≥в може зд≥йснюватисьчерез процедуру авторського нагл¤ду тапоетапного ф≥нансового контролю. ƒл¤ своЇчасноговизначенн¤ даних вид≥в ризику сл≥д зд≥йснюватине лише пром≥жний контроль терм≥н≥ввиконанн¤ роб≥т та дотриманн¤ граф≥ку буд≥вництва(реконструкц≥њ, модерн≥зац≥њ та ремонту),але й проводити ¤к≥сну оц≥нку параметр≥венергозбер≥гаючого проекту, визначатиправильн≥сть реал≥зац≥њ проектних р≥шень,проводити ¤к≥сний контроль основнихструктурних елемент≥в буд≥вл≥ таобладнанн¤, що встановлюЇтьс¤ (реконструюЇтьс¤чи модерн≥зуЇтьс¤), зд≥йснювати пор≥вн¤нн¤нормативних вимог та проектних значень зфактично дос¤гнутими показниками. ѕор¤д зцим пост≥йно зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансовий табухгалтерський контроль за витратами вход≥ реал≥зац≥њ проекту. «д≥йснюЇтьс¤пост≥йне пор≥вн¤нн¤ планових та фактичнихсум задекларованих витрат. ѕри цьому зд≥йснюЇтьс¤документальне оформленн¤ та посв≥дченн¤вс≥х ви¤влених в≥дхилень в розр≥з≥конкретних етап≥в роб≥т та структурнихелемент≥в конструкц≥й проекту. «д≥йснюЇтьс¤њх попередн¤ оц≥нка, проводитьс¤ прогнозмайбутн≥х ф≥нансових витрат та виконуЇтьс¤корел¤ц≥йно-дисперс≥йний анал≥з ≥снуючихв≥дхилень з ви¤вленн¤м вс≥х можливих взаЇмозв'¤зк≥вта комплексного окресленн¤ системи чинник≥в,що зд≥йснюють вплив на проект. ќрган≥зуЇтьс¤групуванн¤ даних чинник≥в за характеромвпливу на процес реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючихзаход≥в (позитивнийчи негативний вплив). Ќасл≥дкиризику. ќск≥льки, ≈— ќ лише розпочинаЇсвою д≥¤льн≥сть (у даному рег≥он≥), тобто немаЇ визначеного кола споживач≥в, пост≥йнихвласних кл≥Їнт≥в, свого ≥м≥джу та твердоњрепутац≥њ на ринку, д≥¤льн≥сть, колидекларуЇтьс¤ ≥ плануЇтьс¤ одне, а виходить≥нше (хот≥ли¤к краще, а вийшло ¤к завжди), призведедо в≥дсутност≥ попиту на своњ продукц≥ю (споживчийризик), ускладнить ф≥нансовий стан компан≥њ(за рахунок в≥дшкодуванн¤вз¤тих на себе зобов'¤зань) та в к≥нцевомувипадку може призведе до банкрутства та л≥кв≥дац≥њорган≥зац≥њ. «аходиусуненн¤ ризику. —л≥д особливо п≥дкреслити,що н≥велюванн¤ даного ризику сл≥д зд≥йснюватидо завершенн¤ реал≥зац≥њ проекту. “обто,механ≥зм ви¤вленн¤ дл¤ даного виду ризикувиступаЇ у ¤кост≥ першочергового та необх≥дногокритер≥ю, ¤кий дозволить зд≥йснити р¤дзапоб≥жних заход≥в та повн≥стю абочастково уникнути даний ризик. ѕочатокусуненн¤ даного виду ризику п≥сл¤завершенн¤ реал≥зац≥њ проекту ви¤витьс¤або конструктивно неможливим, або будепотребувати витрат, ¤к≥ сп≥вставн≥ чи, нав≥ть,перевищують величину кошт≥в, ¤к≥ витрачен≥на зд≥йсненн¤ енергетичних заход≥в. —ередможливих заход≥в по усуненню даного видуризику сл≥д вид≥лити так≥: персон≥ф≥кац≥¤ в≥дпов≥дальност≥за кожним виконавцем, по кожному етапуреал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в та покожному елементу конструкц≥њ. ћаЇ бутисформована ч≥тка ланка в≥дпов≥дальних ос≥бв≥д енергоаудиту, проектуванн¤ тапостачанн¤ до монтажних, буд≥вельних тапусконалагоджувальних роб≥т. ƒ≥¤льн≥стьданих спец≥ал≥ст≥в повинна бути належнимчином орган≥зована та узгоджена, щобприйн¤тт¤ р≥шень м≥ж ними в≥дбувалос¤шл¤хом консенсусу ≥нтерес≥в та реал≥зувавс¤механ≥зм обов'¤зкового повноц≥нного ≥нформац≥йногозабезпеченн¤ м≥ж ними; встановленн¤р≥зноман≥тних штрафних санкц≥й занедотриманн¤ планових показник≥в проектучи в≥дхиленн¤ в≥д завданих значень; попереднЇрезервуванн¤ кап≥таловкладень у розм≥р≥достатньому та усуненн¤ непередбачуванихпод≥й в ход≥ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючихзаход≥в; високийр≥вень п≥дготовки проекту та використанн¤м≥н≥мальних показник≥в економ≥њ ресурс≥в вход≥ реал≥зац≥њ проектних р≥шень; враховуючи,що основною складовою витрат на енергозбер≥гаюч≥заходи Ї витрати на обладнанн¤ таустаткуванн¤, сл≥д проводити систематичнудиверсиф≥кац≥ю постачальник≥в, зменшенн¤посередницькоњ ланки м≥ж виробником таенергосерв≥сною компан≥Їю, укладанн¤ м≥жвиробником та енергосерв≥сною компан≥ЇювзаЇмовиг≥дних довгострокових договор≥вна взаЇмовиг≥дн≥й основ≥ (п≥льги, знижки,першочергов≥сть поставок обладнанн¤). ƒл¤реал≥зац≥њ даного заходу на п≥дприЇмств≥маЇ бути створений в≥дд≥л матер≥ально-техн≥чногозабезпеченн¤ (ћ“«) чи конкретна служба заделегуванн¤м њй ц≥лого комплексуповноважень та в≥дпов≥дальност≥ по поставц≥енергозбер≥гаючого обладнанн¤, матер≥ал≥вта устаткуванн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ефективноњ та результативноњ д≥¤льност≥даним в≥дд≥лом повинна широковикористовуватись лог≥стика та схеми ≥модел≥ математичного програмуванн¤ 3.—поживчий ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. « точки зоруринкових метод≥в господарюванн¤ таосновних концепц≥й ринкуспоживача саме цей вид ризику визначаЇтьс¤¤к основний та першочерговий з точки зоруреал≥зац≥њ будь-¤кий заход≥в у розвинут≥йеконом≥чн≥й систем≥. …ого зм≥ст пол¤гаЇ втому, що без певноњ потреби споживач≥в, безна¤вност≥ стратег≥чного набору вид≥впродукц≥њ, роб≥т, послуг, ¤к≥ користуютьс¤попитом Ц створенн¤ та функц≥онуванн¤орган≥зац≥њ Ї процесом недоц≥льним тазбитковим (збитки л¤гають на плеч≥засновник≥в). ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. ѕроцес ви¤вленн¤ даноговиду ризику повинен починатис¤ з: попереднього маркетингового досл≥дженн¤ринку (об'Їм ринку,стратег≥чна сегментац≥¤, споживач≥,конкуренти, товари зам≥нники, нов≥конкуренти, вх≥дн≥ бар'Їри, державнерегулюванн¤); анал≥з на¤вних ф≥нансовихресурс≥в та визначенн¤ њх необх≥дного розм≥рудл¤ завоюванн¤ певноњ частки ринку (рекламн≥акц≥њ та компан≥њ, ц≥нов≥ знижки напочатковому етап≥ створенн¤ компан≥њ, ≥нш≥представницьк≥ витрати). Ќасл≥дкиризику. ƒаний ризик такожзагрожуЇ втратою певного кола споживач≥вдл¤ енергосерв≥сноњ компан≥њ (в≥д¤коњсь певноњ невеликоњ частки до всьогопотенц≥йного ринку). ѕозитивним моментом даного ризику Ї те, що насл≥дкиданого ризику можливо усунути шл¤хом реал≥зац≥њкомплексу маркетингових заход≥в та гнучкоњц≥новоњ пол≥тики компан≥њ. «аходиусуненн¤ ризику. ѕрактично вс≥види заход≥в щодо усуненн¤ даного ризикуреал≥зуютьс¤ через впровадженн¤ комплексумаркетингу на п≥дприЇмств≥. ¬≥н повиненвключати так≥ моменти: 1) ринковий анал≥з внутр≥шнього та зовн≥шньогосередовища п≥дприЇмства; 2) окресленн¤ основних потреб споживач≥вна даному ринку; 3) визначенн¤ потенц≥йного кола кл≥Їнт≥в≈— ќ; 4) пошук вар≥ант≥в задоволенн¤ основнихпотреб кл≥Їнт≥в енергосерв≥сноњ компан≥њ; 5) виб≥р ефективноњ стратег≥њ конкуренц≥њ; 6) прогнозуванн¤ та визначенн¤ тенденц≥йрозвитку ринку; 7) розробка та реал≥зац≥¤ результативноњрекламноњ компан≥њ; 8) налагодженн¤ зворотнього зв'¤зку зспоживачами; 9) виб≥р форм ≥ метод≥в роботи з кл≥Їнтами≈— ќ (формуванн¤ методики роботи таосновних принцип≥в системи заохоченн¤ тасп≥лкуванн¤ з споживачами); 10) формуванн¤ та корекц≥¤ стратег≥њ татактики б≥знесу в довгостроков≥й тасередньостроков≥й перспектив≥; 11) проведенн¤ продуманоњ ц≥новоњ пол≥тикита анал≥з ц≥нових пропозиц≥й та моделейрозрахунк≥в ф≥рм-конкурент≥в; 12) активна участь у р≥зноман≥тнихтендерах, виставках, сем≥нарах та компан≥¤хщодо реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в,програмах захисту навколишнього довк≥лл¤,зменшенн¤ викиду парникових газ≥в уатмосферу, боротьба за держане ц≥льове ф≥нансуванн¤та можлив≥ податков≥ п≥льги дл¤ енергозбер≥гаючихкомпан≥й. ƒаний комплекс запоб≥жнихзаход≥в повинен починатис¤ з створенн¤ в≥дд≥лумаркетингу на п≥дприЇмств≥. ѕри цьому неменш важливим моментом Ї делегуванн¤широкого кола повноважень даному в≥дд≥лу.¬≥н повинен в≥дпов≥дати не лише запроведенн¤ рекламноњ компан≥њ та виконанн¤репрезентативних функц≥й в рамках сфери д≥¤льност≥компан≥њ, але й на в≥дд≥л маркетингу сл≥дпокласти функц≥њ щодо пропозиц≥й таконтролюванн¤ розробки нових вид≥в продукц≥њроб≥т та послуг (реал≥зац≥¤ новихенергозбер≥гаючих заход≥в), формулюванн¤перспективноњ стратег≥њ ф≥рми, виб≥росновних методик реал≥зац≥њ тактичних таоперативних ц≥лей компан≥њ, проведенн¤сегментац≥њ ринку за конкретними групамиспоживач≥в та виб≥р методики та схемвпровадженн¤ ≥снуючих енергозбер≥гаючихзаход≥в. ƒо ≥нших заход≥в щодол≥кв≥дац≥њ даного виду ризику сл≥д в≥днестизакр≥пленн¤ м≥сцевими та рег≥ональнимиорганами влади гарантованого р≥чногообс¤гу енергозбер≥гаючих заход≥в дл¤ п≥дприЇмствобласного та м≥ського п≥дпор¤дкуванн¤,громадських буд≥вель, будинк≥в з висок≥м р≥внемсубсидуванн¤ та ≥нших дотац≥йних заклад≥в. 4.‘≥нансовий ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. –изик недостатност≥, в≥дсутност≥чи ненад≥йност≥ джерел ф≥нансуванн¤ Їхарактерним видом ризику в пер≥одструктурних зм≥н в економ≥чн≥й систем≥ крањни.¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ в нездатност≥ (неплатоспроможност≥)чи небажанн≥ потенц≥йних кл≥Їнт≥в ≈— ќвчасно та в повному обс¤з≥ розрахуватись повз¤тим на себе зобов'¤занн¤м, нав≥ть, прина¤вност≥ економ≥њ ресурс≥в чи зменшенн¤комунальних платеж≥в в насл≥доквпровадженн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥йенергосерв≥сною компан≥Їю. —юди сл≥д також в≥днести≥нфл¤ц≥йн≥ ризики, ¤к≥ здатн≥ значним чиномп≥д≥рвати ф≥нансовий стан п≥дприЇмства тапог≥ршити його платоспроможн≥сть. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. ƒаний ризик визначаЇтьс¤в ход≥ попереднього анал≥зу ф≥нансовогостану потенц≥йного кл≥Їнта ≈— ќ. ѕри цьомуможливо користуватис¤ ≥снуючимаудиторським висновком, залучати на певнихумовах (за кошти потенц≥йногокл≥Їнта або за власний рахунок)аудиторську компан≥ю чи проводити данийанал≥з самост≥йно силами в≥дд≥лу контрол≥нгучи аудиторською групою компан≥њ. ¬ першучергу ≈— ќ мають ц≥кавити так≥ моменти: Ј р≥веньоплати п≥дприЇмства у динам≥ц≥ (за р¤дрок≥в) за енергонос≥њ та комунальн≥ послуги; Ј величиназагальноњ кредиторськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства,темпи та механ≥зм њњ погашенн¤ чинакопиченн¤; Ј забезпечен≥стьп≥дприЇмства власними оборотними коштами; Ј розм≥рстатутного кап≥талу п≥дприЇмства та йогоречове вт≥ленн¤ (буд≥вл¤, споруди,обладнанн¤ та устаткуванн¤, грошов≥ коштичи надзвичайно ц≥нна документац≥¤ ≥нтелектуальногохарактеру; Ј сп≥вв≥дношенн¤власного та запозиченого кап≥талу (коеф≥ц≥Їнтиавтоном≥њ, ф≥нансовоњ залежност≥, ф≥нансовогол≥вериджу)Е –езультатиеконом≥чного анал≥зу за даними напр¤мкамидосл≥дженн¤ повинн≥ бути належним чиномзгрупован≥ та приведенн≥ до одного к≥нцевогорезультату Ц наск≥льки реальним Ї поверненн¤ кошт≥венергосерв≥сн≥й компан≥њ. Ќасл≥дкиризику. Ќасл≥дком даногоризику Ї накопиченн¤ деб≥торськоњзаборгованост≥ п≥дприЇмства, при цьому ц≥лкомреальний њњ поступовий перех≥д в резервсумн≥вних борг≥в ≈— ќ. «а таких умов п≥дприЇмствоохоплюЇ криза неплатеж≥в. зриваютьс¤поставки обладнанн¤ ≥ матер≥ал≥в по ≥ншимоб'Їктам, накладаютьс¤ штрафн≥ санкц≥њ поподатковим платежам, дл¤ погашенн¤ ¤кихберутьс¤ короткостроков≥ кредити банку (п≥двисок≥ в≥дсотки, ¤к≥ також сл≥д швидко в≥ддавати),тобто, п≥дприЇмство залазить у боргову ¤мувил≥зти з ¤коњ можливо лише через механ≥змл≥кв≥дац≥њ або санац≥њ п≥дприЇмства. якщо ж неплатеж≥незначн≥ (по де¤кому невеликому об'Їкту), тоце все-р≥вно спричинюЇ втрату п≥дприЇмствомприбутку, зб≥льшенн¤ розм≥ру необірунтованихподаткових платеж≥в, вимушене п≥двищенн¤ ц≥ндл¤ ≥нших споживач≥в, ¤к зах≥д компенсац≥њможливих збитк≥в Ц насл≥док Ц втратаконкурентних переваг п≥дприЇмства. «аходиусуненн¤ ризику. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њданого виду ризику п≥дприЇмство може реал≥зуватинаступний перел≥к заход≥в: Ј встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥аудиторськоњ ф≥рми (чивласного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства) зарезультати поданого ними висновку про ф≥нансовийстан кл≥Їнта ≈— ќ; Ј широке використанн¤ механ≥змустрахуванн¤ ризик≥в; Ј ч≥тко орган≥зоване та продуманедогов≥рне регулюванн¤ механ≥зму оплатипослуг енергосерв≥сноњ компан≥њ. ўоб кл≥Їнтубуло надзвичайно невиг≥дно прострочуватиплатеж≥ чи, взагал≥ в≥дмовл¤тись в≥д оплатиенергозбер≥гаючих послуг. ƒодатковегарантуванн¤ оплати договор≥в власними л≥кв≥днимиосновними засобами замовника. «акр≥пленн¤першочерговост≥ вимог ≈— ќ в ход≥можливого судового розгл¤ду чи прот¤гомпроцедури банкрутства чи реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства-боржника; Ј використанн¤ л≥зинговихсхем у розрахунках; Ј створенн¤ на п≥дприЇмств≥спец≥ал≥зованого в≥дд≥лу, ¤кий би займавс¤контролем за вх≥дними потоками в≥дпостачальник≥в, контролював би вих≥дн≥потоки по кожному енергозбер≥гаючомузаходу, проводив оц≥нку планових тафактичних розрахункових показник≥в кап≥тальнихвитрат та дос¤гнутого р≥вн¤ економ≥њенергоресурс≥в п≥сл¤ реал≥зац≥њ проекту,проводив сп≥льно з в≥дд≥лом маркетингуформуванн¤ та коректуванн¤ загальноњстратег≥њ ф≥рми, зд≥йснював розробкуперспективних ф≥нансових план≥в та програмеконом≥чного розвитку п≥дприЇмства (≈— ќ); Ј досл≥дженн¤ потенц≥алуфакторингових ф≥рм рег≥ону, визначенн¤ њхн≥хрозц≥нок за послуги та використанн¤ њхн≥хможливостей при поверненн≥ боргу в≥д безнад≥йних боржник≥в; Ј створенн¤ на п≥дприЇмств≥д≥Їздатного юридичного в≥дд≥лу, ¤кий би м≥гсамост≥йно, без залученн¤ додатковихпосередник≥в в ход≥ судових та досудовихпроцедур вир≥шувати питанн¤ поверненн¤боргу та сплати штрафних санкц≥й ≈— ќ. ќбов'¤зкована¤вн≥сть в даному в≥дд≥л≥ прац≥вник≥в звир≥шенн¤ господарських спор≥в, знанн¤ними механ≥зму банкрутства, досудовоњ тасудовоњ процедури санац≥њ боржника, специф≥кил≥кв≥дац≥њ та реорган≥зац≥њ кл≥Їнта ≈— ќ. ƒан≥ заходи сл≥д зд≥йснюватикомплексно, враховуючи њх системний,стратег≥чно-важливий характер та њхзначенн¤ ¤к дл¤ ≈— ќ так ≥ дл¤ потенц≥йнихспоживач≥в компан≥њ. 5.–есурсний ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. ƒаний ризик виникаЇ внасл≥докпост≥йного коливанн¤ ц≥н на енергоресурси. Ѕ≥льш≥стьтеплогенеруючих п≥дприЇмств ”крањни маютьсуттЇву заборгован≥сть за енергонос≥њ,тому достатньо реальною Ї можлив≥сть ц≥лковитогов≥дключенн¤ даних споживач≥в в≥д електро-та газопостачанн¤. «а таких умов важкоговорити про економ≥ю, коли економитифактично н≥чого, адже режим в≥дключенн¤ Цце повна економ≥¤ вс≥х вид≥в енергетичнихресурс≥в. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. –изик ви¤вл¤Їтьс¤ в насл≥док анал≥зуситуац≥њ на св≥товому ринку. Ќеобх≥дним Ївивченн¤ кола питань, що торкаютьс¤ д≥¤льност≥ќѕ≈ , ≥н≥ц≥атив кер≥вництва крањни щодозони в≥льноњ торг≥вл≥ на теренах —Ќ√ тареальност≥ њх впровадженн¤, квота та розм≥рипоставок рос≥йськоњ нафти у крањни «ах≥дноњ™вропи, розм≥р експортного мита дл¤ рос≥йськоњнафти, що йде на експорт, початку та етапу зд≥йсненн¤с≥льськогосподарських роб≥т (пос≥внакомпан≥¤, жнива, ос≥нн¤ польова компан≥¤),ситуац≥¤ з завантаженн¤м нафтопроводуќдеса-Ѕроди ≥ т. ≥н. ƒана ситуац≥¤ повинна в≥дсл≥дковуватисьспец≥ал≥стами в≥дд≥лу маркетингуенергосерв≥сноњ компан≥њ або спец≥ал≥зованимп≥дрозд≥лом, ¤кий би проводив комплекснийанал≥з ситуац≥њ, що склалас¤ на внутр≥шньомуна зовн≥шньому ринках, в≥дсл≥дковував биосновн≥ тенденц≥њ, робив прогнози нависновки по тих чи ≥нших св≥тових под≥¤х чизрушенн¤х у оточуючому середовищ≥ проекту. Ќасл≥дкиризику. ” випадку справдженн¤ даного видуризику п≥дприЇмство може значно в≥дхилитис¤в≥д розрахункових (проектних, планових)показник≥в енергозбер≥гаючих заход≥в, щоможе мати ¤к негативний так ≥ позитивнийвплив. ѕри негативному вар≥ант≥ розвиткупод≥й терм≥н окупност≥ проекту може бутизначно подовжено, або, враховуючи т≥ чи ≥нш≥зм≥ни та беручи до уваги ≥снуюч≥ ≥нфл¤ц≥йн≥процеси, проект може взагал≥ ви¤витис¤неокупним (в вар≥ант≥ дисконтованоготерм≥ну окупност≥ проекту). ¬ к≥нцевомувипадку це може призвести до втратиосновних надходжень до ≈— ќ, так ¤к вона≥снуЇ саме за рахунок економ≥њ ресурс≥в (впершу чергу енергетичних) в≥д енергозбер≥гаючихзаход≥в. ’оча при такому вар≥ант≥, економ≥¤ресурс≥в в абсолютному вираз≥ все ж буде,тобто, в будь-¤кому випадку економ≥¤ витратза рахунок зменшенн¤ еколог≥чних збор≥в таплатеж≥в. «аходиусуненн¤ ризику. ƒаний ризикенергосерв≥сн≥й компан≥њ важко усунути таважко л≥кв≥дувати, але у ¤кост≥ запоб≥жнихзаход≥в п≥дприЇмство повинно закладати,проектн≥ резерви, проводити визначенн¤показник≥в ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥проекту виход¤чи з найб≥льш ймов≥рного д≥апазонувартост≥ тих чи ≥нших енергоресурс≥в. “обто,основну увагу сл≥д прид≥лити проектним тапередпроектним розрахункам та на ц≥йстад≥њ закласти можлив≥ амортизатори настанн¤ ризикових под≥й, пот≥м, вже в ход≥реал≥зац≥њ проекту проводити пост≥йнукорекц≥ю ≥снуючих проектних значень та з≥ставл¤тив≥дпов≥дно ≥нвестиц≥йн≥ та ф≥нансов≥потоки за даним проектом. ” ¤кост≥ заход≥в з п≥двищенн¤енергоефективност≥ бажано пропонуватитак≥ вар≥анти, ¤к≥ базуютьс¤ на переход≥ в≥додного виду енергонос≥¤ до найб≥льш виг≥дного(дешевого) та найкращим Ї вар≥ант, ¤кийбазуЇтьс¤ на альтернативних джерелахотриманн¤ енерг≥њ (сонце,в≥тер, б≥огаз, термальн≥ джерела енерг≥њ,енерг≥¤ приплив≥в та в≥дплив≥в, торс≥онн≥пол¤ та ≥нш≥ джерела). 6.–егул¤тивний ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. ƒаний ризик виникаЇ врезультат≥ прийн¤тт¤ компетентним органомюридично значущих р≥шень, ¤к правилонормативного характеру (¬–”, ћ”, м≥сцев≥органи самовр¤дуванн¤). ƒан≥ юридично-значущ≥р≥шенн¤ встановлюють або зм≥нюють ≥снуючусистему зд≥йсненн¤ того чи ≥ншого видугосподарськоњ д≥¤льност≥. Ќа сьогодн≥шн≥йдень активно розробл¤ютьс¤ вар≥антипроведенн¤ реформуванн¤ комунальногогосподарства та принципово нових п≥дход≥вдо житлово-комунальноњ пол≥тики держави. ќстанн≥м часом зростаЇроль певних обмежень еколог≥чногохарактеру, ¤к≥ можуть стати на перепон≥реал≥зац≥њ певних проект≥в. јле, оск≥льки,≈— ќ Ц це енергосерв≥сна компан≥¤ та реал≥зуЇзаходи енергозбер≥гаючого характеру, ¤к≥ упереважн≥й б≥льшост≥ т≥льки спри¤ютьпокращенню стану довк≥лл¤, то ≈— ќ сл≥д б≥льшерозраховувати на стимули, а н≥ж наобмеженн¤ в так≥й д≥¤льност≥. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. ¬раховуючи те, що прийн¤тт¤ тих,чи ≥нших регул¤тивних зм≥н маЇ певнупроцедуру, а сам≥ проекти регул¤тивних зм≥нЇ доступними дл¤ ознайомленн¤ (текстипроект≥в друкуютьс¤ в прес≥, розм≥щуютьс¤на веб-стор≥нках, стосовно них провод¤тьс¤громадськ≥ слуханн¤ та обговоренн¤), цедаЇ п≥дстави вважати, що даний ризик Ї найб≥льшпрогнозованим у раз≥ на¤вност≥ на п≥дприЇмств≥доступу у Internet чи ≥нш≥ спец≥ал≥зован≥мереж≥. р≥м того,.обов'¤зковим Їопрацюванн¤ друкованих видань та в≥дсл≥дковуванн¤ситуац≥њ у «ћ≤. Ќасл≥дкиризику. в раз≥ виникненн¤ даного видуризик≥в, можливими насл≥дками можуть бути:обмеженн¤ в проведенн≥ конкретного виду д≥¤льност≥,зб≥льшенн¤ валових витрат, зм≥напроцедур господарюванн¤, отриманн¤додаткових спец≥альних дозвол≥в, тощо. «аходиусуненн¤ ризику. ¬раховуючи специф≥чн≥стьданого ризику та неможлив≥сть впливати нарозвиток регул¤тивних зм≥н на р≥вн≥законодавчоњ та виконавчоњ влади, найб≥льшефективним заходом усуненн¤ негативнихнасл≥дк≥в його виникненн¤ Ї систематичнийконтроль та анал≥з за зм≥нами в нормативно-правовомупол≥ та, при виникненн≥ ймов≥рност≥виникненн¤ негативних насл≥дк≥в, заздалег≥дьвжити заходи щодо њх м≥н≥м≥зац≥њ. 7.Ѕюрократичний ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. ƒаний ризик в д≥¤льност≥ п≥дприЇмствавиникаЇ в результат≥ взаЇмод≥њ з органамидержавноњ влади та управл≥нн¤, зокрема приотриманн≥ спец≥альних дозвол≥в ( л≥ценз≥њ,сертиф≥кати, погодженн¤, патенти та ≥н.). Ќизька зароб≥тнаплата та ст≥йка звичка таких орган≥в до ≥ншихджерел ф≥нансуванн¤ (окр≥м зароб≥тноњплати) може спричинити негативн≥ насл≥дки увигл¤д≥ затримки, в≥дмови чи простоперешкоджанн¤ отриманн¤ необх≥днихдокумент≥в. яке при певних обставинах можевилитись у особисту непри¤знь м≥жконкретними особами та викликати в≥двертоупереджене ставленн¤ до ≈— ќ. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. –изик ви¤вл¤Ї себе в форм≥ протид≥њ,або безд≥¤льност≥ конкретних прац≥вник≥в,уповноважених приймати принципов≥ р≥шенн¤при отриманн≥ п≥дприЇмством спец≥альнихдозвол≥в. ласичним прикладом даного видуризик≥в Ї прагненн¤ чиновника отриматиматер≥альну винагороду за надану послугу,або лоб≥юванн¤ чиновником ≥нтерес≥в Укарманноњф≥рмиФ. Ќасл≥дкиризику. Ќасл≥дком виникненн¤ даногоризику Ї зб≥льшенн¤ терм≥н≥в отриманн¤спец≥альних дозвол≥в, а ¤к насл≥док,затримка в виконанн≥ роботи, чи окремоњпрограми. ¬≥дкритт¤ карноњ справи. «аходиусуненн¤ ризику. «аходами усуненн¤ризику Ї ретельна п≥дготовка попередньоњдокументац≥њ (обладнанн¤), в раз≥ необх≥дност≥,зверненн¤ до п≥дприЇмств, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤саме на отриманн≥ таких дозвол≥в. 8.јдм≥н≥стративний ризик ¬и¤вленн¤фактор≥в (причин) ризик≥в та оц≥нка њхньоњзначущост≥. ѕ≥д адм≥н≥стративним ризикомсл≥д розум≥ти непередбачувану д≥¤льн≥стьорган≥в державноњ влади та/або окремихпосадових ос≥б з приводу прийн¤тт¤ нимивластних р≥шень, пр¤мим абоопосередкованим насл≥дком ¤ких може бутинегативний вплив на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ћехан≥змви¤вленн¤ ризику. ћожлив≥ джерелаотриманн¤ необх≥дних даних дл¤ ≥дентиф≥кац≥њризику. ƒаний ризик може про¤вл¤ти себе встворенн≥ груп тиску (в т.ч. з представник≥ворган≥в державноњ влади). —л≥д зазначити, щотиск може зд≥йснюватись, ¤к безпосередньона прац≥вник≥в п≥дприЇмства, так ≥ наконтрагент≥в п≥дприЇмства. р≥м того,ви¤вл¤ти себе цей ризик може ≥ в прийн¤тт≥ р≥шень,¤к≥ можуть вступати в протир≥чч¤ з ≥нтересамипроекту, зокрема при прийн¤тт≥ р≥шень колег≥альнимиорганами, а також в раз≥ зм≥ни кер≥вництвадержавних орган≥в з б≥льш ло¤льних на меншло¤льних до п≥дприЇмства. Ќасл≥дкиризику. Ќасл≥дками виникненн¤ даногоризику можуть бути значн≥ ускладненн¤ в реЇстрац≥њп≥дприЇмства та його подальшоњ д≥¤льност≥,зниженн¤ активност≥ сп≥впрац≥ з боку кл≥Їнт≥в. «аходиусуненн¤ ризику. Ќеобх≥дн≥стьсистематичного п≥дтвердженн¤ позитивного≥м≥джу п≥дприЇмства, п≥дтриманн¤ стосунк≥вз кер≥вниками орган≥в державноњ влади тауправл≥нн¤, утриманн¤ квал≥ф≥кованогоштату комун≥кабельних прац≥вник≥в, висв≥тленн¤д≥¤льност≥ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ. 9. «агальнахарактеристика ви¤влених ризик≥в ƒл¤ узагальненн¤ отриманихрезультат≥в проведеноњ роботи побудуЇмотаблицю. «агальнахарактеристика ризик≥в є –изик (ризикова под≥¤) ‘актор (причина ризику) ¬≥рог≥дн≥сть по¤ви —туп≥нь впливу ќпис впливу Ќасл≥док 1 —труктурний ризик (ризик банкрутства, неплатоспроможност≥ та реструктуризац≥њ основного кл≥Їнта ≈— ќ (теплопостачаючого п≥дприЇмства) Ќеплатеж≥ середн¤ критична –езультати не дос¤гнут≥. ™ збитки. ћожлив≥сть реал≥зац≥њ проекту в рамках ≥ншоњ структури (правонаступника) п≥д питанн¤м «рив граф≥ку та процесу виконанн¤ проекту в ц≥лому. Ќеможлив≥сть продовженн¤ подальших роб≥т 2 –изик впровадженн¤ (нев≥дпов≥дн≥сть оч≥куваних та фактичних показник≥в щодо проекту) Ќедостатньо в≥рна та грамотно розроблена проектна документац≥¤ низька допустима –езультат дос¤гнутий, але можлив≥ збитки Ќеобх≥дн≥сть переробки проектноњ документац≥њ, додатков≥ кап≥тальн≥ затрати на усуненн¤ недол≥к≥в Ќев≥дпов≥дн≥сть м≥ж закладеним у проект≥ обладнанн¤м та устаткуванн¤, ¤к≥стю роб≥т та вимогами до процесу буд≥вництва фактично проведеним роботам середн¤ критична ≤снуЇ загроза щодо дос¤гненн¤ запланованого результату. ™ збитки Ќеобх≥дн≥сть реконструкц≥њ та зам≥ни низки обладнанн¤ та устаткуванн¤. ѕроведенн¤ додаткових буд≥вельних роб≥т 3 —поживчий ризик (в≥дсутн≥сть належного попиту на енергосерв≥сн≥ послуги) Ќедостатн¤ ≥нформован≥сть потенц≥йних кл≥Їнт≥в, про предмет д≥¤льност≥ ≈— ќ та його потенц≥ал. висока критична –езультат не дос¤гнутий. «бережена можлив≥сть отриманн¤ усп≥ху. ™ збитки ¬≥дсутн≥сть надходжень. ѕ≥дприЇмство збиткове. ѕочинаЇтьс¤ процедура банкрутства п≥дприЇмства ¬≥дсутн≥сть досв≥ду роботи на ринку. висока критична –езультат не дос¤гнутий. «бережена можлив≥сть отриманн¤ усп≥ху. ™ збитки ¬≥дсутн≥сть надходжень. ѕ≥дприЇмство збиткове. ѕочинаЇтьс¤ процедура банкрутства п≥дприЇмства 4 ‘≥нансовий ризик (ризик неплатоспроможност≥ п≥дприЇмства) ≤нфл¤ц≥¤ низька допустимий –езультат дос¤гнутий. ™ суттЇв≥ збитки. «битков≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства у короткостроков≥й перспектив≥ Ќеплатоспроможн≥сть кл≥Їнт≥в висока критична –езультати не дос¤гнут≥. «бережена можлив≥сть дос¤гненн¤ усп≥ху. ™ збитки ƒовгострокова нездатн≥сть п≥дприЇмства розрахуватись по своњм зобов'¤занн¤м. Ѕанкрутство. 5 –есурсний ризик (зростанн¤ ц≥н на енергоресурси, нерегул¤рн≥сть њх постачанн¤) ѕол≥тично-економ≥чне становище в св≥т≥. ƒиверсиф≥кац≥¤ ”крањною джерел отриманн¤ енергетичних ресурс≥в середн¤ допустима –езультат дос¤гнутий. ™ суттЇв≥ збитки. ѕеревищенн¤ витрат над сумою оч≥куваних доход≥в. «битков≥сть п≥дприЇмства ¬становленн¤ л≥м≥т≥в споживанн¤ природного газу та електроенерг≥њ середн¤ допустима –езультат дос¤гнутий. ™ суттЇв≥ збитки. ѕеревищенн¤ витрат над сумою оч≥куваних доход≥в. «битков≥сть п≥дприЇмства 6 –егул¤тивний ризик –аптова зм≥на засад зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, обумовлена законодавчими зм≥нами середн¤ критична –езультати не дос¤гнут≥. «бережена можлив≥сть дос¤гненн¤ усп≥ху. ™ збитки Ќеобх≥дн≥сть виконанн¤ нових вимог. ¤к≥ часто можуть бути нереальними чи спричинити збитков≥сть д≥¤льност≥. ћожлив≥ додатков≥ витрати. 7 Ѕюрократичний ризик (ризик неотриманн¤ необх≥дноњ дозв≥льноњ документац≥њ) Ќесум≥сн≥сть проф≥лю компан≥њ вимогам законодавства низька критична –езультати не дос¤гнут≥. «бережена можлив≥сть дос¤гненн¤ усп≥ху. ™ збитки Ќеможлив≥сть повноц≥нного функц≥онуванн¤ ≈— ќ. ѕотреба в≥дмовитись в≥д обраного предмету д≥¤льност≥ ¬имога додатковоњ винагороди: нап≥воф≥ц≥йноњ (благод≥йний внесок) та неоф≥ц≥йноњ (хабар¤) середн¤ допустима –езультат дос¤гнутий. ™ суттЇв≥ збитки. ¬≥дкритт¤ карноњ справи. «рив граф≥ку виконанн¤ роб≥т 8 јдм≥н≥стративний ризик Ќа¤вн≥сть груп тиску в органах влади, ¤к≥ не зац≥кавлен≥ в ≥снуванн≥ ≈— ќ середн¤ допустима –езультат дос¤гнутий. ™ суттЇв≥ збитки. ѕост≥йн≥ перешкоди в ход≥ створенн¤ п≥дприЇмства, реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥в та програм. ¬≥дт≥к кл≥Їнт≥в. ¬исновок ¬ насл≥док анал≥зуоточуючого середовища п≥дприЇмства, вс≥хчинник≥в, ¤к≥ здатн≥ нести потенц≥йнузагрозу дл¤ функц≥онуванн¤ енергосерв≥сноњкомпан≥њ, були ви¤влен≥ так≥ основн≥ ризики: структурний(ризик втратизамовника, внасл≥док його банкрутства чиреструктуризац≥њ); ресурсний(ризик зм≥ни ц≥н наенергоресурси); ф≥нансовий(ризик пог≥ршенн¤ ф≥нансуванн¤енергозбер≥гаючих заход≥в та ¤к насл≥докможлив≥сть пог≥ршенн¤ ф≥нансового станудл¤ ≈— ќ); адм≥н≥стративний(ризик лоб≥юванн¤кланових ≥нтерес≥в певних структур, тамехан≥зм њх вир≥шенн¤ не економ≥чними, аадм≥н≥стративними методами); споживчий(ризик в≥дсутност≥попиту на послуги ≈— ќ); бюрократичний(ризик необх≥дност≥оформленн¤ р≥зноман≥тних дозвол≥в,л≥ценз≥њ, патент≥в та ≥нших документ≥в, ¤к≥виступають нев≥д'Їмними складовимиелементами бюрократичного апарату); регул¤тивний(ризик по¤ви новихзаконодавчих акт≥в з п'Їси на тему вдруготкуда ни возмись по¤вилс¤ ..? , тобто колизадн≥м числом приймаЇтьс¤ певний документ,¤кий потр≥бно виконувати вже вчора); ризиквпровадженн¤ (характеризуЇтьс¤проблемами, ¤к≥ можуть виникнути щодозабезпеченн¤ проектних показник≥вефективност≥ та забезпеченн¤ базовоњпотужност≥ обладнанн¤ п≥сл¤ реал≥зац≥њкомплексу енергозбереженн¤ на об'Їкт≥). ¬с≥ види ризику в т≥йчи ≥нш≥ м≥р≥ здатн≥ загрожувати нормальн≥робот≥ енергосерв≥сноњ компан≥њ. јле, ¤к цепоказуЇ досв≥д господарюванн¤ в ринков≥йеконом≥ц≥ практично вс≥ види д≥¤льност≥мають той чи ≥нший р≥вень ризику, певну ймов≥рн≥стьнастанн¤ не бажаних дл¤ п≥дприЇмства под≥й. р≥м того, на ринкучасто з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ ризики, ¤к≥неможливо передбачити або вплив ¤ких важкооц≥нити. ƒл¤ н≥велюванн¤ данихвид≥в ризику на п≥дприЇмств≥ повинн≥ пост≥йнод≥¤ти та ефективно функц≥онувати певн≥служби (виробнич≥ п≥дрозд≥ли, в≥дд≥ли), ¤к≥б розробл¤ли стратег≥ю та тактику боротьби≥з ризиками, визначали б потребу в основнихвиробничих потужност¤х на основ≥ анал≥зумайбутнього попиту на продукц≥ю;регулювали б потребу в матер≥ально-техн≥чнихресурсах; зд≥йснювали б мон≥торинг занормативними зм≥нами та законодавчимрегулюванн¤мЕ онкретно п≥д контрольданого напр¤мку на п≥дприЇмств≥ маЇ бутирозроблена система раннього попередженн¤та д≥агностик ризик≥в. Ќадзвичайно важливимелементом Ї скоординована д≥¤льн≥сть вс≥хв≥дд≥л≥в компан≥њ чињ зусилл¤ направлен≥на м≥н≥м≥зац≥ю ризик≥в, њх роль та вплив навс≥ економ≥чн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ врамках ≥снуючоњ господарськоњ структури. ≈— ќ це перспективнийринковий суб'Їкт, ¤кий розпочинаЇ свою д≥¤льн≥стьна новому та також перспективному ринку. ¬ход≥ даноњ д≥¤льност≥ енергосерв≥снакомпан≥¤ може стикнутис¤ з ц≥лим коломпроблем, але њх вир≥шенн¤ ≥ подоланн¤зробл¤ть суттЇвий крок в напр¤мкузменшенн¤ енергоспоживанн¤ та покращенн¤еколог≥чного стану довк≥лл¤.
¬имоги до оформленн¤ за¤вок ѕро ѕрограму малих грант≥в ѕрограма малих грант≥в була створена у 1983роц≥ з метою спри¤нн¤ налагодженнюпартнерських зв'¤зк≥в з неур¤довими орган≥зац≥¤мита розповсюдженню ≥нформац≥њ про проблемирозвитку. √ранти надаютьс¤ орган≥зац≥¤мгромад¤нського сусп≥льства через рег≥ональн≥ѕредставництва —в≥тового банку. ” 2003 роц≥ ѕрограма малих грант≥в зосереджуЇувагу на участ≥ в громадськ≥й д≥¤льност≥,спр¤мован≥й на розширенн¤ прав вразливих ≥незахищених груп населенн¤. ћетаѕрограми малих грант≥в Ц надати п≥дтримкурозширенню прав громад¤н, щоб п≥двищити њхнюпричетн≥сть до процес≥в розвитку тазабезпечити тим самим ширше та р≥вноправнезалученн¤ населенн¤ до цих процес≥в. ќсновн≥ аспекти розширенн¤ правнезахищених груп населенн¤ так≥: доступ до≥нформац≥њ, доступ до орган≥зац≥йних зв'¤зк≥в,що виход¤ть за меж≥ м≥сцевоњ громади,спроможн≥сть впливати на житт¤ сусп≥льствата вести переговори з м≥сцевими тацентральними органами влади, на¤вн≥сть г≥днихдов≥ри загальнонац≥ональних ≥ м≥сцевихустанов, а також пол≥тичноњ та правовоњ баз,¤к≥ забезпечували б участь населенн¤ вгромадськ≥й д≥¤льност≥. ќрган≥зац≥њ громад¤нського сусп≥льства в≥д≥граютьважливу роль в залученн≥ сп≥вв≥тчизник≥вдо боротьби з б≥дн≥стю та виключенн¤м ≥зсусп≥льного житт¤. ќтож бенеф≥ц≥арамиѕрограми малих грант≥в мають бути орган≥зац≥њгромад¤нського сусп≥льства, ¤к≥ працюють з≥н≥ц≥ативами, спр¤мованими на розширенн¤прав вразливих та виключених ≥з сусп≥льногожитт¤ груп населенн¤. як спри¤ти кращ≥й участ≥ у громадськ≥й д≥¤льност≥вразливих груп населенн¤Е Ј через залученн¤ вразливих групнаселенн¤ на м≥сц¤х до реал≥зац≥њ реформта нац≥ональних стратег≥й зниженн¤ р≥вн¤б≥дност≥ та розвитку шл¤хом створенн¤мереж обм≥ну знанн¤ми, розбудови сп≥льноњбази дл¤ порозум≥нн¤, заохоченн¤ до сп≥впрац≥м≥ж приватним ≥ державним секторами та нав≥ть,у де¤ких випадках, до пом'¤кшенн¤ соц≥альногонапруженн¤; Ј через забезпеченн¤ висловленн¤ думок ≥стурбованост≥ пр¤мо та опосередковано зац≥кавленихос≥б, насамперед, б≥дних ≥ вразливих групнаселенн¤, ≥ забезпеченн¤ врахуванн¤ њхн≥хдумок п≥д час ухваленн¤ пол≥тичних ≥програмних р≥шень; Ј через зм≥цненн¤ та посиленн¤ впливупрограм, ор≥Їнтованих на розвиток, задопомогою створенн¤ м≥сцевих осередк≥взнань, визначенн¤ потенц≥йних ризик≥в,наданн¤ адресноњ допомоги та ширшогоохопленн¤, особливо на р≥вн≥ м≥сцевихгромад; Ј через вт≥ленн¤ ≥нновац≥йних ≥дей та р≥шеньдл¤ вир≥шенн¤ проблем розвитку на м≥сцевомута глобальному р≥вн¤х; Ј через забезпеченн¤ наданн¤ фаховихзнань ≥ посиленн¤ орган≥зац≥йно-техн≥чноњспроможност≥ щодо ефективного наданн¤послуг, особливо в середовищ≥ з≥ слабкимиможливост¤ми державного сектора; Ј через покращенн¤ прозорост≥ ≥ п≥дзв≥тност≥державного сектора у сфер≥ д≥¤льност≥, ор≥Їнтованоњна розвиток, що спри¤тиме створенню умовдл¤ ефективного управл≥нн¤. ѕерш н≥ж подавати за¤вку ” рамках ѕрограми малих грант≥в —в≥товогобанку ф≥нансуванн¤ отримують дуженевеликий в≥дсоток проект≥в, ¤к≥ надход¤тьна конкурс. ѕерш н≥ж подавати за¤вкуретельно прочитайте ¬имоги до оформленн¤за¤вок та переконайтесь, що ¬аша ≥де¤ в≥дпов≥даЇзазначеним вимогам. ритер≥њ в≥дбору проект≥в Ќижче наведено критер≥њ в≥дбору проект≥в,¤кими будуть керуватис¤ члени жур≥ѕрограми малих гран≥в п≥дчас оц≥нюванн¤проект≥в. Ќеобх≥дн≥ вимоги: 1) „и д≥¤льн≥сть у рамках ¬ашого проектупосилюЇ д≥алог та зм≥цнюЇ сп≥впрацю /зв'¤зким≥ж орган≥зац≥¤ми громад¤нського сусп≥льствата державними установами (м≥сцевимиорганами влади, ¬ерховною –адою, ур¤дом)? 2) „и д≥¤льн≥сть у рамках ¬ашого проектуохоплюЇ або приносить користь особам ≥групам, ¤к≥ традиц≥йно вилучен≥ з сусп≥льноњд≥¤льност≥? ƒодатков≥ вимоги: „и д≥¤льн≥сть у рамках ¬ашого проекту: 1. спри¤Ї дос¤гненню загальноњ згоди всусп≥льств≥ та залученн¤ вразливих групнаселенн¤ на м≥сц¤х до реал≥зац≥њ реформта нац≥ональних стратег≥й зниженн¤ р≥вн¤б≥дност≥ та розвитку шл¤хом створенн¤мереж обм≥ну знанн¤ми, розбудови сп≥льноњбази дл¤ порозум≥нн¤, заохоченн¤ до сп≥впрац≥м≥ж приватним ≥ державним секторами та нав≥ть,у де¤ких випадках, до пом'¤кшенн¤ соц≥альногонапруженн¤; 2. забезпечуЇ висловленн¤ думок ≥стурбованост≥ пр¤мо та опосередковано зац≥кавленихос≥б, насамперед, б≥дних ≥ вразливих групнаселенн¤, ≥ забезпеченн¤ врахуванн¤ њхн≥хдумок п≥д час ухваленн¤ пол≥тичних ≥програмних р≥шень; 3. зм≥цнюЇ та посилюЇ вплив програм, ор≥Їнтованихна розвиток, за допомогою створенн¤ м≥сцевихосередк≥в знань, визначенн¤ потенц≥йнихризик≥в, наданн¤ адресноњ допомоги таширшого охопленн¤, особливо на р≥вн≥ м≥сцевихгромад; 4. спри¤Ї вт≥ленню ≥нновац≥йних ≥дей ≥ р≥шеньдо проблем розвитку на м≥сцевому таглобальному р≥вн¤х; 5. забезпечуЇ наданн¤ фахових знань ≥ зм≥цнюЇорган≥зац≥йно-техн≥чну спроможн≥сть щодоефективного наданн¤ послуг, особливо всередовищ≥ з≥ слабкими можливост¤мидержавного сектора; 6. п≥двищуЇ прозор≥сть ≥ п≥дзв≥тн≥стьдержавного сектора у сфер≥ д≥¤льност≥, ор≥Їнтованоњна розвиток, що спри¤тиме створенню умовдл¤ ефективного управл≥нн¤? ’то може подавати за¤вки? Ј ѕодавати за¤вку на одержанн¤ грантуможуть орган≥зац≥њ громад¤нського сусп≥льства,що д≥ють у крањнах, що розвиваютьс¤, тапрацюють над проблемами розвитку. Ј ќрган≥зац≥њ громад¤нського сусп≥льстваповинн≥ мати хорошу репутац≥ю, усп≥хи всусп≥льн≥й робот≥ на р≥вн≥ м≥сцевих громад≥ засв≥дчити чесну ф≥нансову д≥¤льн≥сть; Ј ѕр≥оритет надаватиметьс¤ орган≥зац≥¤м,¤к≥ не отримували допомоги в рамкахѕрограми малих грант≥в у попередн≥ роки (орган≥зац≥њне можуть отримувати б≥льш н≥ж три гранти врамках ѕрограми малих грант≥в упродовж п'¤тир≥чногопер≥оду). яким видам д≥¤льност≥ надаватиметьс¤ п≥дтримка? ” рамках ѕрограми малих грант≥в надаЇтьс¤ п≥дтримказаходам, пов'¤заним з громадською д≥¤льн≥стю,що пол¤гаЇ в розширенн≥ прав вразливих ≥незахищених груп населенн¤. √ромадськад≥¤льн≥сть Ї процесом, за допомогою ¤когоорган≥зац≥њ громад¤нського сусп≥льстваберуть активну участь у сп≥впрац≥ та зв'¤зкахз державними та ≥ншими установами, ор≥Їнтованимина розвиток, з метою вир≥шенн¤ питань, щовикликають занепокоЇнн¤ громадськост≥. ÷¤ д≥¤льн≥сть маЇ: Ј спри¤ти д≥алогу та поширенню ≥нформац≥њ; Ј зм≥цнювати партнерськ≥ зв'¤зки м≥жосновними зац≥кавленими сторонами в п≥дтримц≥процесу розвитку. ƒо зац≥кавлених стор≥нможна в≥днести державн≥ органи, орган≥зац≥њгромад¤нського сусп≥льства, багатосторонн≥та двосторонн≥ агентства, фонди таприватний сектор. ¬≥дпов≥дн≥ заходи можуть включати (але необмежуватись цим) орган≥зац≥ю сем≥нар≥в ≥практичних зан¤ть, наданн¤ кошт≥в на публ≥кац≥юабо створенн¤ ауд≥о- та в≥део-коп≥й необх≥днихматер≥ал≥в, або ≥нш≥ ≥нновац≥йн≥ заходи,спр¤мован≥ на формуванн¤ зв'¤зк≥в, що њхневеликим орган≥зац≥¤м, ¤к правило, складноф≥нансувати в рамках своњх звичайнихплан≥в видатк≥в на програми. ÷≥ заходимають бути завершен≥ прот¤гом одного рокув≥д дати присудженн¤ гранту. яким видам д≥¤льност≥ не надаЇтьс¤ п≥дтримка? ” рамках ѕрограми малих грант≥в Ќ≈можуть ф≥нансуватис¤: науково-досл≥дн≥програми, програми п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ,операц≥йн≥ проекти, базова ≥нституц≥йна п≥дтримка,що надаЇтьс¤ на пост≥йн≥й основ≥ (таке, ¤кзабезпеченн¤ обладнанн¤м, не пов'¤заним з д≥¤льн≥стюв рамках ѕрограми малих грант≥в), стипенд≥њ,дотац≥њ науковим прац≥вникам, навчальн≥програми; особи, що подають за¤вки в≥двласного ≥мен≥, та орган≥зац≥њ, що не Їюридичними особами. ѕропонован≥ заходи неповинн≥ дублювати д≥юч≥ програми —в≥товогобанку. Ќижче наведено приклади статей витрат ≥вид≥в д≥¤льност≥, ¤к≥, ¤к правило, Ќ≈ ф≥нансуютьс¤у рамках ѕрограми малих грант≥в. Ј медичне обладнанн¤: обладнанн¤ л≥карень,слухов≥ апарати, милиц≥ ≥ т. ≥н.; Ј комп'ютерне обладнанн¤ та йоговстановленн¤; Ј накладн≥ видатки, так≥ ¤к орендна плата,техн≥чне обслуговуванн¤ та поточний ремонт,оф≥сне забезпеченн¤ загалом; Ј проведенн¤ сем≥нар≥в з розвитку д≥ловихум≥нь, ≥нформуванн¤ населенн¤ пронебезпеку ¬≤Ћ /—Ќ≤ƒ, пал≥нн¤ та ≥н., ¤кщовони не пов'¤зан≥ безпосередньо з ц≥л¤миѕрограми малих грант≥в; Ј задоволенн¤ базових потреб, таких ¤кпослуги з постачанн¤ води, тепла тахарчових продукт≥в; Ј буд≥вництво р≥зноман≥тних об'Їкт≥в,наприклад, б≥бл≥отек або канал≥зац≥йнихсистем; Ј створенн¤ робочих м≥сць ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤зайн¤тост≥; Ј кампан≥њ з контролю за поширенн¤м хвороб; Ј наданн¤ допомоги у форм≥ харчовихпродукт≥в; Ј забезпеченн¤ штатних посадових оклад≥в,наприклад, кер≥вника Ќ”ќ; який середн≥й розм≥р грант≥в, що надаютьс¤? ћаксимальний розм≥р гранту складатиме ор≥Їнтовно5000 долар≥в —Ўј. ” рамках ѕрограми малихгрант≥в р≥дко ф≥нансуЇтьс¤ б≥льше половинипропонованих статей витрат на певнийпроект, тому бажано, щоб громадськ≥ орган≥зац≥њзалучали додатков≥ кошти з ≥нших джерел. як подати за¤вку на отриманн¤ гранту? «а¤вки украњнською та англ≥йськоюмовами (у к≥лькост≥ трьох прим≥рник≥в украњнськоюмовою та двох прим≥рник≥в англ≥йськоюмовою) потр≥бно над≥слати доѕредставництва —в≥тового банку в ”крањн≥за адресою: 01034, м. ињв, вул.Ћисенка, 2, зпом≥ткою на конкурс ѕрограма малихгрант≥в до 19 лютого 2003 року. «а¤вки, ¤к≥ над≥йдуть п≥сл¤ 19 лютого,розгл¤датис¤ не будуть. ƒл¤ поштових в≥дправленьдо уваги буде братис¤ дата отриманн¤,зазначена на поштовому штемпел≥. ѕроханн¤ не надсилати додатковихматер≥ал≥в, окр≥м зазначених у цих вимогахта у апл≥кац≥йн≥й форм≥! ¬имоги до оформленн¤ та апл≥кац≥йн≥ формиможна отримати у ѕредставництв≥ —в≥товогобанку в ”крањн≥ починаючи з с≥чн¤ 2002 року, атакож на ≤нтернет-стор≥нц≥ ѕредставництва—в≥тового банку в ”крањн≥ www.worldbank.org.ua. « питанн¤ми проханн¤ звертатись до ёр≥¤—авка, координатора ≥з зв'¤зк≥в згромадськими орган≥зац≥¤ми, або ћар'¤ни“ур¤ниц≥, консультанта в≥дд≥лу зв'¤зк≥в згромадськими орган≥зац≥¤ми, за тел. (044)490-66-71/72/73. ************************************* [«разок форми за¤вки на грант] ѕредставництво —в≥тового Ѕанку в ”крањн≥ ƒл¤ службового користуванн¤ ”¬ј√ј! «аповнюЇтьс¤ представниками Ѕанку Ќомер за¤вки: ƒата отриманн¤: ѕрограма малих грант≥в 2003 року «а¤вка на отриманн¤ гранту –езюме орган≥зац≥њ (резюме та короткий опис проекту надрукуйте, будь-ласка, не б≥льше, н≥ж на одну стор≥нку): 1. ƒата 2. Ќазва орган≥зац≥њ 3. онтактна особа та њњ посада 4. ѕоштова адреса (м≥сто, крањна, поштовий ≥ндекс включно) 5. “елефон (≥з зазначенн¤м коду) 6. ‘акс (≥з зазначенн¤м коду) 7. ≈лектронна пошта 8. Web-сайт (¤кщо Ї) 9. ћета д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ ороткий опис проекту, що подаЇтьс¤ на ф≥нансуванн¤, та його зв'¤зок з громадською д≥¤льн≥стю орган≥зац≥њ: 10. ћета проекту: 11. √рупи населенн¤, ¤к≥ отримуватимутькористь в≥д вт≥ленн¤ проекту та к≥льк≥стьос≥б, що одержать користь в≥д пропонованоњд≥¤льност≥: 12. ѕер≥од виконанн¤ проекту (тривал≥стьпроекту не повинна перевищувати 12 м≥с¤ц≥в): 13. —ума проекту, отриманн¤ ¤коњ оч≥куЇтьс¤в≥д —в≥тового банку (детальн≥ше див. пунктпро суму, призначену на д≥¤льн≥сть в рамкахпроекту): 14. якщо ¬аша орган≥зац≥¤ ран≥ше вжеотримувала п≥дтримку в≥д —в≥тового банку,будь ласка, вкаж≥ть р≥к, суму та зазначте, на¤ку мету призначалас¤ ц¤ п≥дтримка: (÷ей листок маЇ бути закр≥плений печаткою орган≥зац≥њ, що подаЇ за¤вку на ф≥нансуванн¤, та п≥дписаний уповноваженою особою орган≥зац≥њ - виконавчим директором, головою правл≥нн¤, тощо). ѕечатка орган≥зац≥њ ѕр≥звище (надрукуйте): ѕосада (надрукуйте): ѕ≥дпис ______________________ ƒетальний опис проекту [впиш≥ть назву вашого проекту] 14. —тисло опиш≥ть потребу, на задоволенн¤¤коњ спр¤мовано проект, або проблему, ¤ку ¬иплануЇте вир≥шити в рамках проекту. ќпиш≥тьгрупи та к≥льк≥сть населенн¤, на ¤к≥впливатиме ¬аш проект, ¤к вонидолучатимутьс¤ до його виконанн¤ та ¤кукористь отримають в≥д його вт≥ленн¤? 15. як пропонована д≥¤льн≥сть спри¤тимепосиленню потенц≥алу м≥сцевих громад? як ц¤д≥¤льн≥сть дасть змогу вразливим групамнаселенн¤ на р≥вн≥ м≥сцевих громадодержати б≥льший контроль над процесомприйн¤тт¤м р≥шень, спр¤мованим на розвитокцих громад? 16. ¬каж≥ть мету (одну або дек≥лька) проектута його завданн¤, що п≥дл¤гають оц≥нц≥. 17. ѕропонована д≥¤льн≥сть Ї новою дл¤орган≥зац≥њ, що подаЇ за¤вку, чи вона њњ зд≥йснюЇна пост≥йн≥й основ≥? якщо ц¤ д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤на пост≥йн≥й основ≥, то ¤к ¬аша орган≥зац≥¤ф≥нансуватиме њњ в майбутньому? 18. Ќавед≥ть стислий граф≥к виконанн¤проекту. 19. як≥ ще орган≥зац≥њ (¤кщо так≥ будуть)братимуть участь у пропонован≥й д≥¤льност≥?ќпиш≥ть њхн≥ функц≥њ. 20. Ќавед≥ть список пр≥звищ ≥ квал≥ф≥кац≥йосновних прац≥вник≥в/добровольц≥в, в≥дпов≥дальнихза виконанн¤ пропонованоњ д≥¤льност≥ (додайтењхн≥ резюме). ќц≥нка 21.Ќавед≥ть, будь ласка, конкретн≥ оч≥куван≥результати д≥¤льност≥ за проектом. як≥використовуватимете методи (стратег≥ю) мон≥торингута оц≥нюванн¤ результат≥в? (наприклад, ≥нтерв'ю,обстеженн¤, метод фокусних груп,встановленн¤ зворотного зв'¤зку з м≥сцевоюгромадою ≥ т. ≥н.) 22. —тисло опиш≥ть, що маЇ зм≥нитис¤ на к≥нецьпер≥оду реал≥зац≥њ проекту. 23. як будуть використан≥ та /або поширен≥результати д≥¤льност≥ за проектом? якимчином буде забезпечена стал≥сть дос¤гненихрезультат≥в? —ума, призначена на пропоновану д≥¤льн≥сть 24. «агальний внесок орган≥зац≥њ-апл≥канта. a. ” негрошов≥й форм≥ (опиш≥ть): долар≥в —Ўј___________ b. ” грошов≥й форм≥: долар≥в —Ўј___________ «агалом: долар≥в —Ўј ___________ 25. ‘≥нансуванн¤, залучене орган≥зац≥Їю-апл≥кантомв≥д ≥нших донор≥в: (Ќавед≥ть ус≥ джерела та навед≥ть ор≥Їнтовн≥суми). ƒодайте листи в≥д донор≥в, ¤к≥ п≥дтверджуютьнаданн¤ кошт≥в у ¤кост≥ сп≥в-ф≥нансуванн¤. ƒжерело —ума a. долар≥в —Ўј___________ b. долар≥в —Ўј___________ «агалом: долар≥в —Ўј ___________ 26. «агальна сума, на отриманн¤ ¤коњ подаЇтьс¤за¤вка до —в≥тового банку: долар≥в —Ўј ___________ 27. «агальна сума проекту: долар≥в —Ўј ___________ Ѕюджет Ќавед≥ть, будь ласка необх≥дну ≥нформац≥юдл¤ кожноњ статт≥ витрат ≥ вкаж≥ть джерело (джерела)ф≥нансуванн¤, ¤ке покриЇ видатки (можетедодавати додатков≥ р¤дки). ¬икористайте ст≥льким≥сц¤, ск≥льки потр≥бно. ”с≥ статт≥ маютьстосуватис¤ пропонованоњ д≥¤льност≥. —татт≥ витрат ¬несок орган≥зац≥њ-апл≥канта ¬несок ≥нших донор≥в ¬несок —в≥тового банку «агалом ќплата фах≥вц≥в (список консультант≥в та њхньоњ плати) ѕоњздки (конкретизуйте) ќбладнанн¤ (конкретизуйте) ‘≥нансуванн¤ —в≥тового банку не дозвол¤Їтьс¤ витрачати на обладнанн¤ анцел¤рськ≥ товари, друк, коп≥юванн¤, телефон, факс, поштов≥ послуги та доставка (конкретизуйте) ќц≥нка (конкретизуйте) ¬идатки загалом: ƒодатки ƒо ¬ашоњ за¤вки додайте так≥ документи: ѕовний список кер≥вництва та член≥в радидиректор≥в орган≥зац≥њ, що подаЇ за¤вку;ќстанн≥й ф≥нансовий зв≥т ≥з вказанимиджерелами ф≥нансових надходжень (≥зрезультатами його аудиторськоњ перев≥рки ураз≥ на¤вност≥); ѕрогнозован≥ доходи та витрати орган≥зац≥њна поточний ф≥скальний р≥к ≥з вказанимиджерелами надходжень; оп≥¤ реЇстрац≥йного св≥доцтва орган≥зац≥њ,що подаЇ за¤вку; Ѕанк≥вськ≥ рекв≥зити орган≥зац≥њ (розрахунковийрахунок у банку); ќстанн≥й р≥чний зв≥т. онверт ≥з зворотною адресою орган≥зац≥њта наклеЇною маркою дл¤ в≥дправки лист≥в вмежах ”крањни.
—овершенствование правовой и нор. јбсорбционные чиллеры sanyo пр¤м. “опливные элементы vaillant. ”ральский филиал центрапредсертификационной подготовкиспециалистов по энергосбережению. “епловой насос дл¤ нефт¤ников. √лавна¤ -> Ёкологи¤ 
|