|
| |
|
Главная -> Экология
Шанс продати квоту висить на в. Переработка и вывоз строительного мусораИтоговый документ IV-й международной конференции «ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ И БИЗНЕС» Конференция была организована: · Национальным агентством Украины по вопросам обеспечения эффективного использования энергетических ресурсов; · Украинским союзом промышленников и предпринимателей (Комиссия по энергоэффективности); · Государственной инспекцией по энергосбережению; · АО Южтеплоэнергомонтаж; · Журналом «Энергобизнес»; · Группой компаний ENERGY AUDIT GROUP · Редакцией электронного журнала ЭСКО · Компанией «Арника-центр» (организатор-распорядитель) · При содействии проекта ТАСIS « Поддержка и развитие возобновляемых источников энергии». Конференция состоялась в период с 4 по 8 июня 2007 года в п.г.т. Кореиз (Автономная республика Крым, Большая Ялта) . В конференции приняли участие представители промышленных предприятий, проектных, монтажных, энергоаудиторских организаций, производителей энергоэффективного оборудования, органов центральной и местной исполнительной власти, муниципалитетов, а также представители зарубежных и международных организаций из Польши, Финляндии, Греции, Нидерландов, Европейского банка реконструкции и развития, Глобального углеродного фонда и проекта ТАCIS Поддержка и развитие возобновляемых источников энергии (210 участников). В девяти мероприятиях (пленарное заседание, тематические семинары, круглые столы) проведенных в рамках конференции было сделано 57 докладов и проведены дискуссии по актуальным вопросам энергоэффективности в Украине”. На конференции были освещены следующие основные темы: ·Законодательная, нормативная база и механизмы стимулирования энергосбережения. Задачи НАЕР по практической реализации закона Украины «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що до стимулювання заходів з енергозбереження”. ·Финансирование проектов по энергоэффективности, в том числе по линии ЕБРР, а также с использованием механизмов Киотского протокола; ·Презентация проектов по энергоэффективности, энергосберегающих технологий и оборудования; ·Развитие бизнеса по производству и использованию биомассового топлива; ·Активизация государственной программы «Нетрадиционные и возобновляемые источники энергии (НВИЭ)» ·Анализ фактического потенциала энергосбережения в Украине и мероприятий по его реализации (по материалам Инспекции по энергосбережению). Участники конференции отметили, что повышение доли энергетической составляющей в себестоимости продукции и услуг в настоящее время становится критическим фактором для жизнеспособности многих Украинских предприятий. В тоже время хорошо известно, что энергоемкость продукции и услуг в Украине в 2,6 раза превышает среднемировой уровень. Это свидетельствует о наличии огромного потенциала повышения энергоэффективности, а, следовательно, и конкурентоспособности отечественной продукции. Повышение цен на энергоносители делает невозможным дальнейшее успешное развитие многих Украинских предприятий без существенных усилий, направленных на снижение энергетической составляющей в себестоимости продукции и услуг. Таким образом, энергоэффективность становится в настоящее время важнейшим фактором, определяющим успешность многих сфер бизнеса в Украине, в особенности в энергоемких отраслях промышленности, коммунальном секторе, сельском хозяйстве и на транспорте. С позиций мирового опыта сегодняшняя ситуация в Украине не является новой и уникальной. Страны Западной Европы прошли через ряд энергетических кризисов и значительно продвинулись в осознании новых энергетических реальностей и принятии эффективных решений в условии постоянного роста цен на традиционные энергоносители или их дефицита. Значительный опыт накоплен и в странах ближнего зарубежья, которые сталкиваются с аналогичными проблемами, но с определенной сдвижкой во времени. В связи с ростом цен на энергоносители в Украине наблюдается существенное повышение интереса потребителей энергии к вопросам эффективного использования ТЭР. Целым рядом предприятий и организаций реализовано и реализуются крупные проекты по энергоэффективности, в частности на Алчевском металлургическом комбинате, предприятии Митал Стилл (Кривой Рог), бюджетной сфере г. Киева. Развивается сфера услуг в сфере энергосбережения: проводятся энергоаудиты, реализуются энергосберегающие проекты по ЭСКО–схеме (УкрЭско), осуществляется подготовка проектов для реализации в рамках механизмов Киотского протокола. Вместе с тем, количество реализованных проектов и привлеченных инвестиций в сферу энергосбережения остается низким по сравнению с имеющимся в Украине потенциалом энергосбережения. Основными барьерами на пути полномасштабной реализации потенциала энергосбережения в Украине являются: · Политическая и кадровая нестабильность в органах центральной и местной исполнительной власти; · Отсутствие реального стимулирования проектов по энергоэффективности со стороны государства; · Относительно низкая (по сравнению с европейскими странами) стоимость энергоносителей; · Высокая стоимость кредитных ресурсов в украинских банках; · Нехватка собственных оборотных средств у предприятий; · Проблема предоставления гарантий инвестору, со стороны предприятий; · Отсутствие (низкое качество подготовки) бизнес-планов; · Проблема поиска инвестиций для реализации малых и средних проектов по энергоэффективности (менее 3-5 млн.грн); · Нарушение нормального энергоснабжения некоторых объектов, особенно в коммунальной сфере, и соответственно снижение базы для оценки технико-экономической эффективности проектов. Часть вышеуказанных барьеров выходит за рамки проблемы энергоэффективности и носит политический и общеэкономический характер. Другая часть барьеров относится непосредственно к сфере энергоэффективности и может быть решена за счет организации активного взаимодействия органов власти и бизнес-структур, работающих в сфере энергоэффективности Принимая во внимание экономическую, экологическую и социальную важность проблемы энергоэффективности, а также ее важность с точки зрения национальной безопасности Украины, участники конференции приняли решение: 1. Считать приоритетной общегосударственной задачей развития экономики Украины принятие законов и нормативных актов, стимулирующих внедрение инвестиционных проектов и энергосберегающих мероприятий на промышленных предприятиях, в сельском хозяйстве и жилищно-коммунальном секторе. В частности, отметить важность принятия и эффективного использования на практике закона Украины «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що до стимулювання заходів з енергозбереження» (далее закон). Внести следующие предложения, касающиеся практического применения этого закона: · Рекомендовать НАЕР разработать “Положение о подаче и регистрации проектов по энергоэффективности, осуществляемых субъектами хозяйственной деятельности в Украине”. Осуществлять сопровождение «Государственного реестра инвестиционных проектов по энергоэффективности». Использовать этот реестр для определения преференций, установленных законом, для субъектов хозяйственной деятельности на регистрационной основе; · Рекомендовать НАЕР отказаться от отраслевого принципа формирования государственной программы энергоэффективности и перейти к проектному принципу формирования экономически обоснованных целевых программ. · Рекомендовать НАЕР отказаться от фискального принципа наполнения Фонда энергоэффективности Украины и перейти на принципы долеучастия Фонда в доходах от реализации проектов энергоэффективности, где осуществлялось прямое или косвенное финансирование со стороны государства, либо осуществлялись преференции, предусмотренные законом. · Рекомендовать НАЕР разработать положение и осуществлять сопровождение «Государственного реестра отечественных разработок в сфере энергоэффективности». Организовать широкую информационную компанию с целью выявления этих разработок. · Рекомендовать НАЕР включить в реестр такие разработки, представленные на конференции, как газовые турбины ГП НПК «Зоря-Машпроект», котлы на соломе предприятия ЮТЭМ, регенеративные горелки 000 НПП «Промтепломаш», конденсационные котлы фирмы «Евроформат», предварительно изолированные трубы фирмы «Транспрогресс», а также другие разработки , которые не уступают по своим характеристикам лучшим зарубежным аналогам. Вышеупомянутый закон не должен создавать условия, когда зарубежные аналоги имеют приоритетные условия внедрения (освобождение от таможенных пошлин) по сравнению с отечественными разработками; · Принимая во внимание, что предприятия горно-металлургического комплекса являются крупнейшими потребителями тепловой и электрической энергии, а также являются производителем большого количества вторичных топлив и сбросного тепла, первоочередной задачей является их полное и эффективное использование для выработки тепловой и электрической энергии за счет внедрения газопаротурбинных установок, работающих на базе отечественного оборудования. Обратить внимание на работу в этом направлении ГП НПКГ «Зоря»-«Машпроект» (г. Николаев) и ГИ «Гипрококс» (г. Харьков)» Рекомендовать НАЕР подготовить дополнения к Закону Украины «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження»: В статью 13 в пункт «Джерела формування Державного фонду енергозбереження добавить «- отчисления от реализованных льгот, предусмотренных разделами 3, 4, 5.». Пункт 3частину другу статті 14 після слів «нетрадиційної енергетики» доповнити словами «виробництва альтернативних видів палива».Дополнить следующим образом частину другу статті 14: після слів «нетрадиційної енергетики» доповнити словами «виробництва і використання альтернативних видів палива»» · Рекомендовать КМУ обеспечить информирование через электронные и печатные средства массовой информации о субвенциях, выделяемых на проекты по энергоэффективности. Принять меры по своевременному (не позднее 2 квартала текущего года) выделению финансовых средств и недопущению нецелевого их использования в конце года. Считать приоритетными проекты по модернизации систем тепло- и водоснабжения и проекты по замещению природного газа нетрадиционными и возобновляемыми видами энергии. · Учитывая введение законом положения о 200 % сборе за перерасход ТЭР, рекомендовать НАЕР доработать существующее положение о нормировании потребления ТЭР на базе научно-обоснованных подходов, учитывающих все факторы влияющие на уровень энергопотребления (износ оборудования, коэффициент использования установленной мощности, и.т.д.) Не допускать утверждение норм потребления ТЭР при отсутствии утвержденной методики для конкретного предприятия. Министерствам, ведомствам, областным государственным администрациям выделить средства и организовать работу по разработке отраслевых и региональных методик расчета норм потребления ТЭР с учетом специфики конкретных предприятий. 2. Отметить благоприятные возможности финансирования проектов по энергоэффективности, которые предоставляет Европейский банк реконструкции и развития и уполномоченные банки Украины (Укрэксимбанк и Промкредитбанк) ). Технико-экономическая эффективность проектов по энергоэффективности может быть существенно улучшена за счет использования механизмов Киотского протокола ). Председателям областных государственных администраций Украины, Автономной республики Крым, городов Киев и Севастополь, а также владельцам и руководителям предприятий необходимо активизировать работу по подготовке инвестиционных проектов по энергоэффективности с учетом вышеупомянутых финансовых возможностей. 3. Учитывая, что банковское финансирование малых и средних проектов по энергоэффективности (менее 5 млн. грн.) может вызывать определенные трудности, реализацию этих проектов «под ключ» можно осуществлять с помощью ЭСКО компаний, в частности компании УкрЭСКО ), а также компании ESCO-B ), которая реализует проекты замещения природного газа биомассой. 4. Использование нетрадиционных и возобновляемых источников энергии (НВИЭ) является важнейшим направлением обеспечения национальной безопасности Украины и решения комплекса экономических , экологических и социальных проблем. Потенциал использования НВИЭ до 2030 года составляет не менее 57,7 млн. т.у.т, что требует капиталовложений в объеме 60,4 млрд.грн.(по данным Энергетической стратегии Украины до 2030 года). Вместе с тем, необходимо отметить, что выполнение государственной программы НВИЭ (постановление КМУ от 31 декабря 1997 года №1505) в настоящее время практически приостановлено из-за отсутствия финансирования. Конференция рекомендует НАЭП обратится в Кабинет Министров и Верховную Раду Украины с предложением активизировать выполнение государственной программы НВИЭ и выделить на ее выполнение в 2008 году 2 млрд. грн. Определить порядок использования этих средств, преимущественно на погашение процентов по банковским кредитам предприятиям и организациям на выполнения проектов НВИЭ. 5. С целью развития рынка биотоплива в Украине считать целесообразным формирование информационного пространства обеспечивающего обмен информацией по вопросам предложения и спроса биотопливных ресурсов, оборудования, инвестиций. Обратится к компании ESCO-B организовать возможность такого обмена информацией с использованием сайта 6.Отметить значительный опыт Польши в сфере энергоэффективности, в особенности по термореновации зданий, уличному освещению и повышению квалификации энергоменеджеров на базе Польско-Японского центра энергоэффективности (Варшава). Обратиться к Министерству Иностранных дел Польши с просьбой содействия организации сотрудничества по передаче польского опыта Украине. 7. Поддержать инициативу Комиссии УСПП по энергоэффективности и объединения Металлургпром, направленную на внедрение систем энергетического менеджмента на энергоемких промышленных предприятиях Украины, в том числе на предприятиях горно-металлургического комплекса. Комиссии УСПП обратиться к НАЕР с предложением разработать «Положение об энергетическом менеджменте на предприятии в Украине». Ввести в действие это положение постановлением КМУ. В положении предусмотреть требования к системе энергетического менеджмента (СЭМ), процедуру сертификации СЭМ, а также конкретные меры по стимулированию внедрения СЭМ в рамках закона. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що до стимулювання заходів з енергозбереження”. 8. Учитывая большой опыт подготовки и внедрения проектов энергоэффективности в республике Беларусь и в Российской Федерации, конференция рекомендует Комиссии УСПП обратиться к коллегам с предложением о создании постоянно действующей группы по обмену опытом и для подготовки совместных проектов в сфере энергоэффективности. Комиссия по подготовке Итогового документа конференции Заместитель председателя НАЕР А.Круть_______________ Первый заместитель начальника инспекции по энергосбережению А. Турос ______________ Председатель комиссии УСПП по энергоэффективности Е.Никитин_____________ Председатель правления ЭСКО ЕсоСис В. Степаненко__________ 8 июня 2007г. Олександр Рожен Кількість прожектерів, які будують плани одержання грошей за екологічні квоти, виділені нашій країні відповідно до Кіотського протоколу, напевно, сьогодні перевищує навіть кількість тих скарбошукачів, які колись намагалися ощасливити нас скарбами гетьмана Полуботка. Такі проекти приносили до редакції «ДТ» неодноразово з вимогою опублікувати їх «заради інтересів держави». Найбільш дивним у цій історії є те, що, коли настав час отримання реальних грошей, у країні... не знайшлося людей, які захотіли б грамотно і вчасно підготувати документи, що дозволили б Україні реально претендувати на належні нам дивіденди... Що відбувається, коли плуг перевертає черговий пласт землі? Перше, що при цьому впадає в око, — починають інтенсивно зариватися в землю дрібні її мешканці, у чиє життя плуг вторгся так жорстоко й безцеремонно. Водночас відбуваються і малопомітні, але не менш драматичні процеси. Назовні піднімаються буквально поклади ґрунтового вуглецю. Вони зіштовхуються з киснем. І під час реакції, яка відбувається при цьому, вуглець окисляється, і в атмосферу випаровується CO2. Таким чином, здавалося б, невинна сільськогосподарська технологія разом із роботою підприємств, які спалюють вугілля і нафту, разом із автомобілями й літаками, які працюють на бензині, гасі, солярці, робить свій чималий внесок у парниковий ефект — потепління клімату на нашій планеті… Завдання Кіотського протоколу — за період 2008—2012 років досягти зменшення емісії парникових газів на 5% порівняно з 1990 роком. Здавалося б, Україні пощастило — у нас у країні 2004 року рівень емісії становив 43% від зобов’язань, які були зафіксовані Кіотським протоколом. Нам, здавалося б, не доведеться купувати вуглецеві кредити в інших країн — ми можемо навіть продавати свої надлишки. Проте наша перевага з’явилася тому, що в країні саме в цей період відбувся різкий спад виробництва. Але в останні роки спостерігається підйом промисловості в Україні і тимчасова перевага згодом розвіється як дим. Саме тому ці вуглецеві кредити у нас не надто поспішають купувати інші країни. Інша справа кредит, отриманий у результаті того, що країна навчилася керувати викидами вуглекислого газу. Прикладом цього є одержання Румунією майже чотирьох мільйонів доларів за насадження лісу. Результатом використання такого «механізму чистого розвитку» є те, що молоді рослини поглинатимуть СО2 із повітря й утримуватимуть його в ґрунті. Таке досягнення сьогодні можна вигідно продати, і на це звертають увагу багато країн. Як повідомив перший заступник голови Держкомлісгоспу Юрій Марчук, у нас щороку істотно збільшується площа молодих лісів. У перспективі в Україні заплановане заліснення двох мільйонів гектарів непридатної для сільського господарства землі. Це відкриває серйозні перспективи. У третьому звіті IPCC (Міждержавного управління зі зміни клімату) повідомляється, що лише поліпшення управління сільськогосподарськими землями може до 2050 року компенсувати 12—15% емісії СО2 від викопних видів палива на планеті! Починаючи з 80-х років, у науковій пресі почали з’являтися численні роботи, присвячені дослідженню здатності орних полів накопичувати у ґрунті вуглець. Зрештою вчені дійшли такого висновку: правильно організований процес відновлення ґрунту й відповідний менеджмент можуть пом’якшити парниковий ефект як за рахунок зниження емісії газів, які цей ефект викликають, так і за рахунок утримання вуглецю орними землями. Адже одночасно з негативними явищами — викиданням вуглекислого газу підприємствами, які працюють на викопному паливі, автомобілями і літаками, що спалюють бензин і гас, — відбувається гігантський за своїми масштабами процес поглинання вуглекислого газу зеленими рослинами. У результаті фотосинтезу вони залишають його у своїх клітинах, а потім вуглецеві сполуки при розкладанні рослинних залишків мікроорганізмами перетворюються на ґрунтовий гумус — своєрідні живильні консерви для рослин. Щоб оцінити масштаби процесу, достатньо навести лише кілька цифр: у результаті фотосинтезу щорічно на нашій планеті засвоюється 300 млрд. тонн СО2 і виділяється в атмосферу 200 млрд. тонн вільного кисню. Якщо навчитися управляти процесом утримання вуглекислого газу в ґрунті, можна компенсувати значну частину емісії. Зрозумілим є рішення Світового банку підтримати матеріально, виплачуючи до 80 доларів за гектар, реальні досягнення з виконання Кіотського протоколу, які дозволяють уповільнити процеси, що спричиняють парниковий ефект на Землі. Особлива увага при цьому приділяється проектам, пов’язаним із поліпшенням якості ґрунту, яка впливає на очищення земної атмосфери. Показово, що навіть такі далеко не бідні країни, як США й Канада, розпочали підготовку документів на одержання грошей від Світового банку. У 2004 році США опублікували звіт про те, що їхні сільськогосподарські землі затримали з атмосфери на 29 млн. тонн СО2 більше, ніж емітували в неї. В унісон сусідці Канада також заявила про свої успіхи — вона претендує на те, що її сільськогосподарські угіддя забрали з атмосфери на 9 млн. тонн СО2 більше, ніж викинули в атмосферу. Стаття 3.4 Кіотського протоколу дозволяє у цьому разі претендувати на серйозні компенсації. Єдине, що може перешкодити претендентам із Північної Америки в боротьбі за премію, — недостатньо переконливі докази того, що ці досягнення відповідають дійсності, оскільки в цих країнах такі дослідження не проводилися протягом досить тривалого часу. В Україні становище дещо інше. У нас ці роботи, до подиву іноземних фахівців, систематично проводяться вже давно, накопичений величезний матеріал. Як пише відомий харківський фахівець із ґрунтів В.Медведєв: «У моїй книжці («Моніторинг ґрунтів України». «Антиква», 2002 р.) підсумовані деякі зміни, які відбулися з ґрунтами України за останні 40 років. Із 1961 року в нас проводяться повсюдні спостереження за станом гумусу в ґрунтах. На кожному полі вже здійснено 7—8 етапів спостережень. Таку роботу виконують обласні технологічні центри з охорони родючості ґрунту». Отже, відповідна робота у нас проводилася, певні позитивні зрушення зі збільшення вмісту гумусу в ґрунті останнім часом зафіксовані. Якщо перерахувати це на кількість гектарів, задіяних у нашому сільському господарстві, виходять чималі суми. Привабливою перспективою зацікавилося керівництво сільського господарства країни. Улітку нинішнього року, коли Юрій Мельник ще був віце-прем’єром з питань аграрно-промислового комплексу, розпочалося вивчення міжнародного аспекту цього питання. Воно засвідчило, що перспективи реальні й безумовно вигідні для українських працівників сільського господарства. Якби наша країна перевела усі свої орні землі на сучасні системи землекористування, вона змогла б отримати до 2 мільярдів доларів за квотою Світового банку. Чималий подарунок українському селу! Найцікавіше в цій ситуації те, що вже сьогодні, здавалося б, не докладаючи жодних зусиль, а лише тому, що з обороту виведено понад чотири мільйони гектарів землі, де не проводиться глибокого розорювання, становище з гумусом на цих площах значно поліпшилося. Окрім того, перестали оброблятися колись бездумно осушені землі в Хмельницькій області, Придунав’ї. Вони підволожилися й поступово відновлюють свій екологічний ресурс. Ґрунт тут теж починає більше поглинати вуглекислого газу, ніж виділяти. Позитивні, з погляду екології, зміни відбуваються й на оброблюваних сьогодні землях. Тут, у зв’язку з економією палива в господарствах, зменшилася кількість технологічних операцій. Зараз нерідко замість шести-одинадцяти операцій з обробітку землі здійснюється лише чотири. Керівники господарств скаржаться на деградацію, але, з іншого боку, це привело до того, що в атмосферу почало менше випаровуватися вуглекислого газу. Проведене дослідження показало, що в перспективі можна зберегти і квоту, й одночасно підвищити якість обробітку землі. Це відбудеться в тому разі, якщо сільське господарство перейде на безплужну технологію. До речі, ця технологія колись народилася в Україні. Потім тривалий час підтримувалася Федором Моргуном, але чомусь дотепер її в багнети зустрічає наш сільськогосподарський істеблішмент. Отже, якщо стосовно автомобільного транспорту і промисловості очікувати поліпшення марно, адже кількість автомобілів збільшується, обсяг промислових викидів, звісно, також зростає, то в сільському господарстві картина цілком інша — дослідникам в Україні вдалося зафіксувати зростання зв’язаного вуглецю в ґрунтах. Це дуже важливе досягнення й величезний плюс країні з огляду на параметри, фіксовані Кіотським протоколом. Тому якщо до першого січня 2007 року ми встигнемо підготувати звіт, у якому зафіксуємо ці позитивні зміни, а також запропонуємо світовим експертам приїхати й будь-коли, на будь-якій території перевірити ці дані, ми зможемо розраховувати на продаж квот як іншим країнам, так і в межах країни різним господарствам. У жовтні цього року Україну відвідав канадський експерт Брайян МакКонкі. Він перевіряв готовність нашої країни надати необхідні документи для реєстрації її як претендента на одержання грошей за виконання відповідних пунктів Кіотського протоколу. «У мене немає сумнівів у тому, — пише у своєму звіті Брайян МакКонкі, — що Україна має високий науковий потенціал і відповідно до статті 3 Кіотського протоколу може виконувати необхідні розрахунки у системі управління землями, на яких вирощується сільськогосподарська продукція. Агрохімічні служби Міністерства аграрної політики вимірюють вміст гумусу (органічний вуглець у ґрунтах) на кожному полі, де вирощується сільськогосподарська продукція, починаючи з 1965 року кожні п’ять років. Останнє таке вимірювання проводилися 2004-го і наступне заплановане на 2009 рік. У результаті Україна має значно кращі дані порівняно з іншими країнами Західної Європи і Північної Америки. Лише в Японії існує подібна система вимірювання характеристики ґрунтів, хоча там невеличкі сільськогосподарські площі й повні дані існують тільки від 1980 року». Здавалося б, після такого багатообіцяючого висновку міжнародного експерта Україні й карти в руки — подай документи і наші нерозпещені увагою трудівники сільського господарства зможуть одержати настільки потрібну їм матеріальну підтримку... Проте тут варто пригадати про дату — документи треба подати до 1 січня 2007 року. На жаль, фахівці упевнені, що шансів у нас майже немає — необхідні папери готуються з такою швидкістю, що ми не встигнемо вскочити навіть на сходинку останнього вагона потягу, який від’їжджає із пільгами з Кіотського протоколу... ДОВІДКА Кіотський протокол — міжнародна угода, котра передбачає як перший крок стабілізацію викидів СО2 в атмосферу на рівні 1990 року, а потім і поступове їх зменшення для запобігання зміни клімату нашої планети. Із цією метою за договором, укладеним через агентство Організації Об’єднаних Націй (UNFCCC), для кожної країни встановлюється максимально припустима межа викидів вуглекислого газу в атмосферу. При цьому їм дається і право передавати «вуглецеві кредити» підприємствам інших країн, і право купувати їх за необхідності.
Топливные элементы vaillant. Уральский филиал центрапредсертификационной подготовкиспециалистов по энергосбережению. Тепловой насос для нефтяников. Централизованное теплоснабжение. Украина может привлечь 3. Главная -> Экология 
|