Главная ->  Экология 

 

Кальченко в. Переработка и вывоз строительного мусора

Евгений Шибалов

 

На привычного к архитектурным красотам жителя столицы индустриальный Алчевск производит впечатление чего-то грубоватого и приземленного: «совковые» квадратные коробки административных зданий, кубики панельных типовых многоэтажек и преобладание серого цвета могут доставить эстетическое удовольствие только тонким ценителям урбанистического пейзажа. В этот пейзаж органично вписываются маячащие на горизонте терриконы и трубы металлургического комбината. А церковь, сверкающая белыми стенами и позолотой крестов, выглядит вызывающе роскошной на фоне унылого бетона…

 

Слово «Алчевск» из названия 120-тысячного города в Луганской области давно превратилось в имя нарицательное. «Вся страна превратится в Алчевск», — пугал народных депутатов вице-премьер Владимир Рыбак, требуя от парламента отменить мораторий на повышение коммунальных тарифов. «Перезимовать без Алчевска!» — солидно стучит кулаком по столу премьер Виктор Янукович, определяя первоочередную задачу отечественному теплокоммунэнерго. В современной системе социальной мифологии для жителей Украины Алчевск может стать тем же, чем был для древних германцев Нифльхейм — мир вечного льда и мрака, существовавший еще до начала сотворения мира. Или для наших предков-славян Навь — страна вечного льда, где царили Чернобог и Мара, богиня смерти. Не исключено, что через несколько лет какой-нибудь режиссер вдохновится идеей снять очередную антиутопию по мотивам событий, происшедших в этом городе (и не в нем одном) прошлой зимой.

 

Сами жители города всеми силами пытаются забыть кошмар, который им пришлось пережить, и искренне недоумевают, наблюдая непрекращающийся ажиотаж вокруг своей малой родины. Местные власти, по словам городского головы Алчевска Владимира Чуба, сделали все, чтобы следующий отопительный сезон прошел без сбоев. Сейчас местный градоначальник достаточно уверенно прогнозирует: зимой жители не замерзнут, система теплоснабжения будет работать стабильно. Хотя и признает, что «ситуация остается сложной».

 

Причем роль центральной власти в решении проблем жизнеобеспечения города В.Чуб оценивает скептически. После аварии экспертная группа, изучив ситуацию, вынесла свое решение — на полную ликвидацию необходимо 33,5 млн. грн. Тогдашний министр МЧС Виктор Балога пообещал, что «Алчевску будет выделено столько средств, сколько необходимо». Недавно областные власти озвучили сумму выделенных государством средств — 22,5 млн. грн.

 

Мэр, со своей стороны, утверждает, что картина несколько иная. На сегодняшний день выделено и освоено 12,5 млн. грн. Где-то по дороге из Киева «застряли» еще 3,5 млн. грн. из резервного фонда. Предыдущий состав Кабмина так и не принял уже подготовленное правительственной комиссией постановление о выделении этих денег, а у новой власти до него еще руки не дошли.

 

Кроме того, помощь подразделений «Укрзалізниці» в ликвидации аварий, а также в организации перевозки детей из замерзшего города в теплый Крым оценивается еще в 9,7 млн. грн. Однако после того, как шумиха улеглась и последствия аварии были устранены, железнодорожное ведомство потребовало от местной власти деньги за свои услуги. «Нужно понимать, в какой ситуации это все происходило, какая была психологическая нагрузка. Решение принималось по ситуации. В городском бюджете эти деньги не были запланированы, их неоткуда было брать. Когда чиновники потом начали подводить итоги, то сказали, что это было сделано неправильно», — отметил алчевский мэр.

 

Как пояснили представители «Укрзалізниці», железнодорожное ведомство участвовало в ликвидации последствий аварии на основании распоряжения Кабмина от 9 февраля. Второй и третий пункты этого распоряжения предписывали «Укрзалізниці» обеспечить выполнение аварийно-восстановительных работ и перевозку детей в оздоровительные лагеря. Последний, девятый, пункт предписывал Луганской ОГА, Минфину, Минэкономики и МЧС обеспечить финансирование работ в полном объеме. Договоры на выполнение работ были заключены с отделом капитального строительства Алчевского горсовета. С него потом и спрос был. Вопрос, почему соответствующие государственные структуры не перевели на счета горсовета необходимые суммы, «Укрзалізницю», честно говоря, не интересовал.

 

Осуществить ремонт за свои средства железнодорожная компания также не могла, потому что тут же попадала под статью о нецелевом расходовании средств. В годовом финансовом плане предприятия строки о выделении каких-либо сумм на ликвидацию аварии в Алчевске не было и быть не могло.

 

Кстати, Луганская ОГА за перевозку детей аккуратно рассчиталась. На Алчевском горсовете до сих пор «висит» задолженность по этим договорам, которая сейчас, по словам местной власти, уже взыскивается по решению судов.

 

Также мэр Алчевска отметает выдвинутые ранее обвинения в нецелевом использовании средств. «Руководство КРУ информировало, похоже, не совсем точно. Проверили деятельность горисполкома за 2003—2005 годы, а нашли несколько неправильных бухгалтерских проводок. Но к деньгам, выделенным на ликвидацию аварии, это не имеет никакого отношения», — считает Владимир Чуб.

 

В Украине «гениальности» чиновничьего аппарата уже устали удивляться, но во время катастрофы в Алчевске бюрократы, ведающие распределением финансов, вновь дали пищу для шуток и анекдотов о себе. Не дошедшие до города 3,5 млн. грн. из резервного фонда выделялись… на ремонт объектов и участков теплотрасс, на которых произошла авария!

 

Сразу же после выборов в марте этого года команда нового мэра, осмотрев доставшееся в наследство городское хозяйство, поняла, что бюджет города обновление потрепанной экстремальной зимовкой коммунальной инфраструктуры не потянет. На государство надежды также было мало, поэтому В.Чуб пошел с челобитной к руководству градообразующих предприятий — металлургического комбината и коксохимзавода. Промышленники оказались более сговорчивы и взяли на себя часть расходов по подготовке Алчевска к следующей зиме.

 

Администрация коксохимического завода выделила двадцать укомплектованных оборудованием и необходимыми материалами бригад для ремонта жилых домов. Примерно столько же своих бригад отрядили для приведения в порядок жилого фонда коммунальные предприятия города. Корпорация ИСД, собственник Алчевского меткомбината, также выделила городу немного денег на ремонт кровель. Готовность жилых домов к зимнему сезону местные власти оценивают как высокую.

 

От предложенной президентом полной децентрализации системы теплоснабжения города руководство «Алчевсктеплокоммунэнерго» (АТКЭ), подумав, решило отказаться. «Мы не отказываемся от идеи централизованного теплоснабжения. На наш взгляд, это наиболее эффективная система», — считает главный инженер АТКЭ Евгений Коваленко. Всего в городе 26 котельных, но большая часть домов — 667 из 856 — отапливается двумя самыми крупными, печально известными на всю страну «Восточной» и «Заводской». Остальные греют либо один объект социальной сферы (школу, детский сад или больницу), либо небольшой квартал.

 

Проблемы с котельными обострились еще в 1995 году, в момент финансового кризиса градообразующих предприятий. Тогда на «Заводской» пришлось остановить бойлерную. Причина остановки для нашей тепловой энергетики банальная — полный физический износ. На этой котельной остался в работе всего один котел, поэтому подавать тепло в прежних объемах «Заводская» уже не могла. Пришлось увеличить нагрузку на «Восточную». Чтобы доставить тепло до дальних точек и справиться с дополнительной нагрузкой, специалистам местного теплокоммунэнерго пришлось поднять давление в системе на 3—4 атмосферы выше нормы и в таком режиме эти две котельные работали все эти годы, пока не пришла беда.

 

Запорная арматура держалась долго, но все-таки не выдержала, и 22 января магистральная теплотрасса, по которой теплоноситель доходил в дома жителей Алчевска из-за городской черты, лопнула. Как назло, вслед за сетями отказали также изношенные до предела линии электроснабжения второй котельной, на которой почему-то не оказалось резервного ввода. Город остался без тепла как раз в тот момент, когда термометр за окном показывал больше тридцати градусов мороза. Банальная, казалось бы, авария превратилась в национальную катастрофу.

 

Напомним, 29 сентября прокуратура Луганской области передала в суд уголовное дело на руководство «Алчевсктеплокоммунэнерго». Следователи сочли, что в случившемся виноват Евгений Коваленко, который тогда исполнял обязанности директора теплоснабжающего предприятия города. Пока Е.Коваленко продолжает работать на своем месте, и его дальнейшую судьбу определит суд.

 

Сегодня местные коммунальщики вынуждены развернуть программу масштабной реконструкции теплового хозяйства города. Из госбюджета на 2007 год город попросил субвенцию в 20 млн. грн. на строительство трех небольших котельных, которые должны разгрузить «Восточную» и нормализовать гидравлический режим городских тепловых сетей. Но не более того, в целом система теплоснабжения Алчевска останется централизованной.

 

Несмотря на то, что государственные деньги до города так и не дошли, за счет городского бюджета заменили 40 метров пострадавшей прошлой зимой магистральной теплотрассы (за счет резервного фонда планировалось заменить 250 метров) и подлатать другие аварийно опасные участки. Сами котельные серьезно модернизировали. Причем из бюджета города были профинансированы работы на котельной «Восточная», а меткомбинат полностью взял на себя финансирование ремонта «Заводской».

 

На «Заводской», осмотрев сильно поржавевшее оборудование, решили менять все полностью. Сейчас там заканчивается монтаж нового котла ПТВМ-100 весом 92 тонны. Такое оборудование не относится к новейшим разработкам, но работает достаточно эффективно, с КПД около 90%. На этой котельной наконец-то появится пресловутый АВР — резервный ввод электропитания. К тому же котельная сможет потреблять в качестве топлива как природный газ, так и коксовый. Специалисты утверждают, что цена коксового газа сейчас в четыре-пять раз меньше и колеблется в пределах 90—120 грн. за тысячу кубометров. Кроме того, есть надежда, что с появлением в городе нового потребителя коксовый газ еще и подешевеет. «А еще этот газ относится к отходам производства, и меткомбинат не очень расстроится, если мы за него не заплатим», — описал дополнительные преимущества альтернативного топлива Е. Коваленко.

 

На второй котельной — «Восточной» — один котел также требует ремонта, но, по оценке специалистов, «должен работать». Второй котел уже отремонтирован.

 

У местного теплокоммунэнерго те же проблемы, что и у других предприятий отрасли. В коммунальных службах серьезный кадровый голод, потому что заработная плата здесь на треть ниже средней по городу, да еще и выплачивает не вовремя: в конце сентября некоторые работники еще ждут зарплаты за август. АТКЭ никак не может расплатиться за энергоносители, задолжав 3 млн. грн. компании «Газ-Тепло» и 1,8 млн. грн. — ДК «Газ Украины». Со своей стороны, жители Алчевска задолжали за коммунальные услуги более 22 млн. грн. В городе запланировано повышение тарифа. Не исключено, что в новом отопительном сезоне обогрев помещения будет стоить 4,7 грн. за квадратный метр, но плата будет взиматься только в сезон.

 

Перебои с теплом вполне закономерно спровоцировали рост желающих обзавестись системами индивидуального отопления. Как пояснил заместитель мэра по коммунальному хозяйству Владимир Тихонов, ранее местные власти эту тенденцию частично ограничивали. Это наблюдается во многих регионах, в том числе из-за лоббирования запрета на индивидуальное отопление предприятиями теплокоммунэнерго, которые начинают массово терять потребителей. В Алчевске городской исполком разрешал устанавливать газовые котлы только в старой части города, построенной в основном в начале 50-х прошлого века. «Сталинки» изначально были оборудованы печным отоплением, но позже были подключены к котельной «Заводская». Тем не менее там остались дымоходы, в которые можно выводить продукты сгорания газа в системах индивидуального отопления. В более новых панельных домах отводить продукты сгорания (в основном, оксиды азота) можно только на внешнюю стену дома, под окна соседям. Но после аварии городские власти вынуждены были дать «зеленый свет» всем желающим, чем не преминули воспользоваться мерзнущие жители и компания «Газ-Тепло».

 

По данным городских властей, компания установила в алчевских квартирах более 1900 систем индивидуального отопления. Представители ГП «Газ-Тепло» настаивают на цифре 1733, и еще две системы находятся в процессе монтажа. Всего в городе установлены 3674 индивидуальных газовых котла.

 

До алчевских событий удовольствие в виде «карманной теплосети» обходилось почти в 6,7 тыс. грн. для двухкомнатной квартиры и порядка 8,7 тыс. грн. — для трехкомнатной. После аварии цены резко подскочили, и предприятие «Газ-Тепло» устанавливало котлы в трехкомнатную квартиру за 10,5 тыс. грн. с рассрочкой платежа на пять лет. Специалисты считают, что частная компания сделала бы то же самое гривен на 500—700 дешевле. В самой компании сообщили, что новых котлов в Алчевске ставить больше не будут. Более того, новое руководство начало масштабную ревизию деятельности предприятия во время алчевских событий, потому как подозревает, что часть упреков и обвинений в не совсем прозрачной ценовой политике были обоснованными. Да что там говорить. Местные жители пожаловались корреспонденту «ЗН», что даже предприимчивые слесари из ЖЭКа пытались содрать деньги с жильцов квартир, куда приходили «бесплатно» менять лопнувшие прошлой зимой батареи.

 

Первые последствия плодотворной деятельности компании «Газ-Тепло» уже на лицо. В коммунальный отдел местного исполкома стали приходить заявления от пенсионеров и астматиков, которые жалуются, что им «тяжело дышится» по соседству с квартирами, оборудованными системами индивидуального отопления. Специалисты мрачно предрекают, что в дальнейшем таких жалоб будет еще больше, потому что по мере износа котлов количество выбрасываемых в форточки соседям вредных продуктов сгорания будет увеличиваться. Виной тому, по мнению Владимира Тихонова, не совсем качественное и не предназначенное для установки в стандартных панельных многоэтажках оборудование.

 

Жители города парадно-выходным отчетам властей, видимо, в полной мере не доверяют: на всякий случай достают из чуланов теплые шубы и пальто (в которых, по их словам, прошлой зимой приходилось даже спать) и активно мастерят самодельные электронагреватели. Самая простая конструкция — кусок бетонной трубы с намотанной сверху пружиной.

 

Но Алчевск может повториться где угодно, поскольку в других городах коммунальное хозяйство также влачит жалкое существование и латает дыры, даже не мечтая о масштабной замене труб и насосов, которые помнят еще товарища Сталина. В прошлом году в Донецке отвезли в музей крышку канализационного люка с клеймом «Сталиноводоканал.1932». А трубы — ровесники люка — так и остались под землей…

 

 

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати та учасники парламентських слухань! Пан міністр у доповіді детально охарактеризував стан та основні напрями Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Дозвольте мені в межах відведеного часу спинитися на окремих питаннях державного регулювання природних монополій в елек­троенергетиці та нафтогазовому комплексі, що належить до ком­петенції Національної комісії регулювання електроенергетики України.

 

Перше. Регулювання підприємницької діяльності. Його комі­сія здійснює шляхом встановлення цін і тарифів на виробництво, передачу і постачання електричної енергії та природного газу природними монополіями, а також роздрібних тарифів для насе­лення, граничних рівнів цін на природний газ для всіх категорій споживачів.

 

Друге. Ліцензування і контроль за дотриманням умов та правил здійснення підприємницької діяльності ліцензіатами НКРЕ.

 

Слід зазначити, що, незважаючи на суттєві відмінності в організації ринків електричної енергії та природного газу, ці сектори паливно-енергетичного комплексу України мають багато спільних проблем, які повинні бути розв’язані у процесі реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

 

Основою діяльності оптового ринку електричної енергії став Закон України про електроенергетику, прийнятий у 1997 році. Але практична ефективна реалізація його розпочалася з другої половини 2000 року після внесення Верховною Радою України змін та доповнень, спрямованих перш за все на припинення безоплатного споживання енергоносіїв та запровадження розра­хунків за електроенергію лише в грошовій формі.

 

За рахунок реалізації положень закону України та впро­вадження ефективних регулюючих заходів було суттєво підвищено рівень розрахунків і доведено його до 98% за минулий рік, що відповідає середньоєвропейському рівню, порівняно з 70% у 2000 році. Наслідком цього стала можливість провадити дієву інвестиційну політику в електроенергетиці, спрямовану на покра­щення технічного стану підприємств галузі, зокрема, закінчити будівництво енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській атомних електростанціях та лінії електропередач для видачі їх потужності в енергосистему.

 

Загальний обсяг фінансування інвестиційних програм за ра­хунок надбавок до оптового тарифу та інвестиційних складових у структурі тарифу на передачу і постачання електричної енергії у 2003 році становив 1,6 млрд гривень, у 2004 році — 2,7 млрд. На 2005 рік передбачається фінансування інвестиційних програм в обсязі 3,2 млрд гривень.

 

Вважаємо, що робота комісії щодо наповнення та моніто­рингу фактичного виконання інвестиційних програм через реальну тарифну політику дасть змогу сформувати дієвий механізм фінан­сування прогнозованого розвитку галузі. Та для реалізації дове­дених до вашого відома в доповіді основних положень Енерге­тичної стратегії, спрямованої насамперед на забезпечення енергетичної безпеки держави за рахунок збільшення обсягів виробництва електричної енергії на власних паливних ресурсах до майже 90% порівняно з 28% на сьогодні, потрібно вишукати джерела фінансових ресурсів обсягом 58 млрд доларів США. Це насамперед введення нових та подовження терміну роботи діючих енергоблоків атомних електричних станцій, модернізація та реконструкція більш як 50% зношеного обладнання та введен­ня близько 30% нових генеруючих потужностей теплових елек­тричних станцій, введення додаткових маневрових та пікових потужностей ГЕС, ГАЕС, а також значного обсягу міждержавних та системоутворюючих електромереж як для видачі потужності, так і для підвищення надійності та розширення обсягів експорту.

 

Наше бачення можливих реальних джерел фінансування розвитку галузі є таким:

 

Перше. Подальша оптимізація тарифної політики та роз­ширення інвестиційної складової до 25% у складі тарифу. При цьому зазначені кошти недопустимо використовувати на інші цілі, не пов’язані з розвитком галузі. Одночасно необхідно через ринкові механізми не допускати необґрунтованого підвищення цін на паливні ресурси, які становлять близько 88% оптової ринкової ціни, а також у найближчі роки поетапно відійти від перехресного субсидування, яке на сьогодні становить 2,8 млрд гривень.

 

Друге. Повернення заборгованості минулих років (близько 15 млрд гривень) перш за все споживачів промисловості та жит­лово-комунального господарства через законодавчо-правове забезпечення.

 

Третє. Активізація інвестиційної політики в галузі за рахунок більш ефективного та цільового використання амортизаційного фонду та збільшення частки прибутку, яка використовується на інновацію.

 

Четверте. Розширення залучення кредитних ресурсів та зовнішніх інвестицій.

 

Крім цього, для забезпечення реалізації програми інтеграції Об’єднаної електроенергетичної системи України до Євро­пейської енергосистеми та доведення експорту електроенергії до 25 млрд кВт-год. на рік у найближчі роки потрібно виконати значний комплекс організаційно-технічних заходів щодо дове­дення стандартів роботи Об’єднаної електроенергетичної системи України до вимог UCTE, створення та введення в роботу сис­темних комплексів протиаварійної автоматики. Для цього доцільно переглянути тарифну політику експорту електроенергії, спряму­вавши відповідні кошти на розв’язання зазначених проблем.

 

Щодо перспектив розвитку оптового ринку електроенергії. З метою вдосконалення та подальшого розвитку системи конку­рентних відносин на оптовому ринку електричної енергії України розроблена і схвалена Кабінетом Міністрів України Концепція функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, в якій передбачається поетапний перехід від існуючої моделі ринку “Єдиного покупця” до повномасштабного конку­рентного ринку електричної енергії. Відповідно до концепції ринок електроенергії України до кінця 2008 року має бути лібералізо­вано — переважна більшість електроенергії буде продаватися за прямими договорами між виробниками та споживачами за договірною ціною.

 

Реалізація концепції запланована в три етапи.

 

Перший етап — удосконалення існуючої моделі.

 

Другий етап — створення механізмів нової моделі ринку, які певний час діятимуть паралельно з існуючою.

 

Третій етап — перехід до ринку двосторонніх контрактів.

 

Стосовно ринку природного газу. Однією з нагальних проб­лем, що потребують особливої уваги, є реформування ринку природного газу. Газова галузь України характеризується високим ступенем монополізації і недостатньою прозорістю. Крім того, чинні нормативно-правові акти не забезпечують комплексного законодавчого регулювання та не відповідають окремим вимогам законодавства ЄС, а низка важливих питань у галузі не врегульо­вана на законодавчому рівні, оскільки досі немає закону щодо ринку газу, не визначено процедури доступу до газотранспортної системи тощо.

 

Прийняття Верховною Радою Закону України про засади функціонування ринку природного газу в Україні дасть змогу вдо­сконалити та закріпити на законодавчому рівні систему регулю­вання діяльності газового сектору економіки.

 

Щодо тарифів на електроенергію. На сьогодні методами державного регулювання ціна на електроенергію в Україні утримується на рівні, найнижчому в Європі і нижчому, ніж у біль­шості середньоазіатських країн колишнього Радянського Союзу, за винятком Киргизії.

 

Відповідно до світових тенденцій у тарифоутворенні роз­винених країн цінова і тарифна політика в електроенергетичній галузі базується на необхідності відшкодування обґрунтованих витрат енергетичних підприємств на виробництво, передачу, роз­поділ та постачання електроенергії і насамперед витрат на пер­винні енергоносії — газ, вугілля, ядерне паливо.

 

Середньо- і довгострокові тенденції зміни ціни електро­енергії визначатимуться співвідношенням таких факторів:

 

зміна зростання ринкових цін на газ, вугілля, уран на світо­вих ринках;

 

зростання вартості робочої сили у структурі витрат енерго­компаній, що пов’язано із світовими тенденціями, та відставання України в цьому відношенні від рівня розвинених країн;

 

зростання інвестиційної складової у структурі ціни електро­енергії, оскільки обладнання енергогенеруючих та електропереда­вальних компаній в Україні на даний час є морально застарілим та фізично зношеним і потребує значних капіталовкладень;

 

розширення конкурентного середовища в електроенергетиці в результаті запровадження повномасштабного ринку двосторон­ніх договорів та балансуючого ринку, а також застосування дієвих заходів антимонопольного контролю та регулювання;

 

скорочення витрат за рахунок зростання ефективності роботи компаній унаслідок застосування механізмів, що стиму­люють підвищення ефективності — покращення менеджменту, заміна застарілих технологій.

 

З огляду на зазначене протягом наступних 3–7 років відбуватиметься поступове наближення ціни електроенергії та природного газу в Україні до рівня ринкових цін на лібе­ралізованих ринках Європейського Союзу.

 

Застосування комісією низки механізмів тарифного стиму­лювання до зменшення втрати електричної енергії в мережах на її транспортування дало змогу за останні три роки суттєво змен­шити втрати електроенергії в ряді... (Лунає сигнал, який попе­реджає, що залишилося ще 30 секунд відведеного часу).

 

Якщо можливо, надайте ще півтори–дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте 30 секунд. Будь ласка.

 

КАЛЬЧЕНКО В.М. Слід відзначити, що комісією запровад­жено цілісну систему жорсткого контролю та системного моніто­рингу дотримання ліцензіатами законодавства та нормативно-правових актів на ринках електроенергії та природного газу, перш за все дотримання встановлених цін і тарифів. Виявлені при цьому порушення умов ліцензіатами систематично розглядаються на відкритих засіданнях комісії з прийняттям конкретних рішень.

 

На завершення звертаюся до Верховної Ради з проханням прискорити прийняття низки підготовлених законопроектів, спря­мованих на підвищення економічної ефективності роботи галузі та рівня державного регулювання природних монополій у паливно-енергетичному комплексі: про заходи, спрямовані на забезпе­чення сталого функціонування підприємств паливно-енерге­тичного комплексу; про Національну комісію регулювання енергетики України; про засади функціонування ринку природного газу.Дякую за увагу.

 

Вывоз мусора контейнером по договору скидки. Мусорные контейнеры, вывоз грунта.

 

Уральский филиал центрапредсертификационной подготовкиспециалистов по энергосбережению. Тепловой насос для нефтяников. Централизованное теплоснабжение. Украина может привлечь 3. Результаты испытаний реактивного.

 

Главная ->  Экология