Главная -> Экология
Директор департаменту стратегічн. Переработка и вывоз строительного мусораСегодня на пресс-конференции первый вице-премьер-министр, министр финансов Украины Николай Азаров обвинил в повышении цен на газ предшественников нынешнего премьер-министра Украины - Юлию Тимошенко и Юрия Еханурова. Об этом сообщает . «Вообще-то я с медалью закончил среднюю школу, и по арифметике у меня было отлично. 130 - это больше, чем 95. 130 долларов больше 95 долларов ровно на 35 долларов. Хорошо это или плохо? 130 - лучше, чем 150, лучше, чем 200, но хуже, чем 95», - признал первый вице-премьер. В то же время он отметил, что у действующего правительства не было возможности удержать цену на российский газ на уровне 95 долларов за тысячу кубометров. «Была ли у нас возможность поддержать цену на уровне 95? Не было у нас такой возможности однозначно. Мы обсуждали разные варианты цены в августе и в сентябре и на внутренних совещаниях определяли, что это максимально достижимый результат для Украины на переговорах с Россией - 130, но не были в этом на 100 процентов уверены, поэтому закладывали стабилизационный фонд и многое другое», - сказал Азаров. В то же время он однозначно заявил, что «если бы правительство Януковича работало в 2005 году, то в 2006 году не было бы цены 95 долларов». Азаров высказал готовность, «где угодно расписаться» в этой уверенности. «Большое спасибо украинский народ должен сказать правительствам Тимошенко и Еханурова за это (повышение цены на природный российский газ - ред.). Мы же говорим не спасибо. Поэтому (обвинения - ред.) во всех «негараздах» давайте адресовать в адрес тех господ, которые своей легкомысленной и недальновидной политикой разрушали ту долгосрочную основу, которую мы выстраивали с россиянами. Сейчас же надо большое спасибо сказать, что наша экономика в очередной раз получила временно передышку», - заявил он. Азаров сообщил также, что правительство на сегодняшний день намерено предпринять серьезные меры для реализации программ энергосбережения, то есть выполнить все то, «чем не занимались, а болтали в 2005 году». Журналисту, который задал вопрос о том, что помешало нынешнему правительству воспрепятствовать росту цен на газ с 95 до 130 долларов, Азаров сказал: «Я не отношусь к числу ваших почитателей и ваших единомышленников. Я совсем по-другому мыслю и совсем иначе вижу перспективу развития Украины. Чтобы вы не говорили, у нас правительство имеет выверенный экономический курс, и то, что Агентство FITCH именно сегодня объявило о своем решении повысить рейтинг Украины - это свидетельство того, что все, что мы делали на протяжении последних 3 месяцев, укладывается в прагматические и разумные рамки экономической политики, чего вам и вашим единомышленникам очень здорово не хватает».
Олександр Шаповалов З огляду на європейський вибір України подальший розвиток ПЕК здійснюється з урахуванням ощадливого використання енергоресурсів у всіх сферах економіки. Економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45% від обсягів сучасного споживання паливно-енергетичних ресурсів. Реалізацію зазначеного потенціалу енергозбереження слід розглядати як використання додаткового енергетичного ресурсу держави. Основними енергозберігаючими ресурсами у галузях паливно-енергетичного комплексу є: В електроенергетиці: впровадження парогазових циклів комбінованого виробництва електричної та теплової енергії; розробка та освоєння прогресивних технологій і обладнання для ТЕС, працюючих на кам'яному та бурому вугіллі; реконструкція діючого обладнання ТЕС з метою збільшення їх потужності, скорочення питомих витрат палива та витрат електроенергії на власні потреби; впровадження заходів щодо зниження втрат енергії при її транспортуванні з доведенням цього показника до середньоєвропейського рівня; подальше збільшення виробництва електроенергії малими ГЕС.Гідроенергетичний потенціал малих річок сьогодні оцінюється в 3,7 млрд.кВтг щорічно. У вугільній промисловості: розширення обсягів виробництва сортового вугілля та покращення його якісних характеристик, у тому числі вугільних брикетів для комунально-побутових потреб; освоєння і використання технологій газифікації вугілля та переробки низькосортних твердих палив; використання шахтного метану як енергетичного ресурсу. У нафтовій та нафтопереробній промисловості: підвищення нафтовіддачі пластів та інтенсифікація видобутку з малодебітних нафтових свердловин; поглиблення переробки нафти з використанням великомасштабних комбінованих систем; скорочення втрат нафти при зберіганні за рахунок використання установок з уловлювання парів легких фракцій нафти; використання нафтошламів, які утворюються при транспортуванні та зберіганні нафти, як палива, сировини для НПЗ та як будівельного матеріалу. У газовій промисловості: розробка та впровадження нових екологічно досконалих технологій і технічних засобів переробки природного газу, виробництва сірки, гелію, етану та інших видів вуглеводневої сировини; використання стисненого природного та скраплених нафтових газів (пропану і бутану) як моторного палива для автомобільного транспорту; створення системи електро– та теплогенеруючих станцій, що працюють за рахунок використання вторинного енергетичного ресурсу НАК”Нафтогаз України” – теплової енергії вихлопних газів газоперекачувальних агрегатів, надлишкового тиску газу на газорозподільних станціях, некондиційного газу нафтогазовидобувних родовищ тощо; проведення докорінної модернізації парку газоперекачуючих агрегатів шляхом встановлення нових агрегатів вітчизняного та зарубіжного виробництва з метою досягненння середнього ККД газотурбінних двигунів 32-34%. У першу чергу модернізація має проводитися на стратегічно важливих магістральних газопроводах – УПУ, “Прогрес”, “Союз”, ЄККР; провадження в газотранспортній системі України комп’ютерної системи оптимізації роботи компресорних станцій з метою мінімізації витрат природного газу та електроенергії на роботу газоперекачувальних агрегатів; скорочення технологічних втрат природного газу за рахунок використання енергоефективного обладнання та технологій, що пов’язано з переозброєнням компресорних станцій магістральних газопроводів із застосуванням парогазових установок (ПГУ).На сьогодні в Україні розроблено комплекс науково-технічних рішень щодо скорочення технологічних витрат природного газу в2,5 – 3 рази. Визначення галузевого і міжгалузевого потенціалів технологічного енергозбереження та необхідних фінансових витрат на їх реалізацію. Одним із найбільш ефективних і досить масштабних напрямів енергозаощадження,що може суттєво впливати на рівні енергоспоживання, є міжгалузеве енергозбереження за рахунок технологічного чинника з таких основних напрямів: впровадження нових енергозберігаючих технологій; впровадження нового енергоекономічного обладнання; удосконалення існуючих технологій; удосконалення енерговикористовуючого обладнання; підвищення якості продукції, вдосконалення сировини та матеріалів; заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв; зменшення втрат сировини та матеріалів; скорочення втрат енергоресурсів; органiзацiйно-технiчнi заходи.У результаті визначено потенціал галузевого економічно доцільного технологічного енергозбереження в 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм.Економічно доцільний рівень технологічного енергозбереження в галузях економіки України за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.) Галузь 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Паливо, млн.т у.п. Промисловість – всього 18,85 28,85 48,55 95,18 у тому числі: Електроенергетика 4,90 7,31 11,99 24,75 Паливна 2,89 4,75 8,54 15,71 Чорна металургія 7,35 10,96 17,96 33,60 Кольорова металургія 0,21 0,41 0,83 1,62 Хімічна та нафтохімічна 1,90 2,83 4,61 9,04 Машинобудування і металообробка 0,36 0,59 1,07 2,57 Будматеріалів 0,38 0,62 1,12 2,85 Легка 0,04 0,07 0,14 0,38 Харчова 0,58 0,88 1,46 3,33 Інші галузі промисловості 0,24 0,43 0,83 1,33 Сільське господарство 5,51 9,59 14,04 24,04 Будівництво 0,31 0,54 0,79 1,36 1 2 3 4 5 Транспорт 5,29 9,21 13,46 23,06 Житлово-комунальне господарство 4,64 8,07 11,81 20,23 Разом 34,6 56,26 88,65 163,87 Електроенергія, млрд.кВтг Промисловість - всього 49,84 73,14 105,77 195,85 у тому числі: Електроенергетика 7,49 10,97 13,66 24,53 Паливна 6,58 8,85 14,90 22,95 Чорна металургія 16,99 24,94 33,96 62,61 Кольорова металургія 2,79 4,05 5,82 12,16 Хімічна та нафтохімічна 3,79 5,69 8,14 15,08 Машинобудування і металообробка 3,44 5,05 7,30 17,77 Будматеріалів 1,24 2,12 4,23 8,56 Легка 0,45 0,99 2,00 3,87 Харчова 1,99 3,07 4,97 8,86 Інші галузі промисловості 5,08 7,41 10,79 19,46 Сільське господарство 1,20 1,76 2,53 4,68 Будівництво 0,16 0,24 0,35 0,65 Транспорт 1,13 1,66 2,42 4,48 Житлово-комунальне господарство 13,21 19,38 28,65 53,06 Разом 65,54 96,18 139,72 258,72 Теплоенергія, млн. Гкал Промисловість - всього 28,92 93,19 128,82 243,82 у тому числі: Електроенергетика 0,29 1,02 1,42 2,44 Паливна 3,82 11,65 14,04 25,35 Чорна металургія 7,52 22,93 31,18 53,89 Кольорова металургія 1,59 5,68 8,50 17,06 Хімічна та нафтохімічна 5,84 18,26 24,48 46,82 Машинобудування і металообробка 2,34 7,74 11,08 20,97 Будматеріалів 0,61 2,15 3,22 6,82 Легка 0,46 1,77 2,83 5,85 Харчова 5,18 17,71 25,89 52,67 Інші налузі промисловості 1,27 4,28 6,18 11,95 Сільське господарство Будівництво 0,19 0,28 0,36 0,70 Транспорт 0,28 0,42 0,72 1,27 Житлово-комунальне господарство 24,34 38,27 57,86 110,86 Разом 53,73 132,16 187,76 356,65 Економічно доцільне галузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п. Разом * 66,9 112,1 168,3 311,4 Капітальні вкладення, млрд. грн. Разом 32,56 54,57 80,93 146,67 При визначенні загального обсягу енергозбереження економія електричної та теплової енергії перерахована в умовне палива за питомими витратами палива на виробництво 1 кВтг та 1 Гкал: 2010 2015 2020 2030 г у.п./кВтг 355 350 345 340 кг у.п./Гкал 168,2 167,8 167,5 167 За рахунок галузевого технологічного енергозбереження у 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм можна забезпечити економію 163,87 млн. т у.п. паливних ресурсів, 258,72 млрд.кВтг електричної енергії, 356,65 млн. Гкал теплової енергії, або в цілому 311,4 млн. т у.п.Результатом дії технологічного чинника енергозбереження є як галузева, так і міжгалузева економія енергоресурсів. Міжгалузеве технологічне енергозбереження має досить значний потеціал, проте його відмінністю від галузевого потенціалу енергозбереження є більш вища економічність – у 3 – 4 рази (на одиницю заощадженого енергоресурсу). До основних міжгалузевих заходів слід віднести: · використання сучасних ефективних систем обліку та контролю за витратами енергоресурсів; · використання вторинних енергетичних ресурсів; впровадження автоматизованих систем керування енергоспоживанням; використання економічних систем і приладів електроосвітлення; · впровадження сучасних систем і засобів силової електроніки;вдосконалення систем теплопостачання; · використання сучасних технологій спалювання низькоякісного твердого палива; · вдосконалення структури парку електроприладів у галузях тощо. За базовим сценарієм потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження до 2030 р.відносно 2000 р.оцінюється у розмірі 30,8 млн.т у.п.,у тому числі заощадження палива визначено в обсягах 7,38 млн.т у.п.,електричної енергії – 51,07 млрд.кВтг,теплової енергії – 36,4 млн.Гкал. Обсяги міжгалузевого технологічного енергозбереження до 2030 р. за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.). Енергоресурс 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Економія паливно-енергетичних ресурсів 1. Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів Електроенергія, млн. кВтг 482,0 549,0 594,0 712,0 Теплова енергія, млн. Гкал 3,3 3,7 4,0 4,7 Паливо, тис. т у.п. 1240,0 1359,0 1441,0 1687,0 2. Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням Електроенергія, млн. кВтг 840,0 992,0 1053,0 1263,0 Теплова енергія, млн. Гкал 0,9 1,0 1,0 1,2 3. Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання Електроенергія, млн. кВтг 5443,0 6531,0 6933,0 8319,0 4. Впровадження засобів силової електроніки Електроенергія, млн. кВтг 22644,0 27156,0 28738,0 34885,0 5. Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях Електроенергія, млн. кВтг 3955,0 4635,0 4906,0 5887,0 6. Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля Паливо, тис. т у.п. 890,0 1001,0 1032,0 1208,0 7. Вдосконалення систем теплопостачання Теплова енергія, млн. Гкал 22,1 24,6 25,7 30,5 8.Підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів Паливо, тис. т у.п. 3300,0 3672,0 3808,0 4494,0 Разом 1 2 3 4 5 Економічно доцільне міжгалузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п. – всього 21,7 24,9 26,0 30,8 у тому числі: Електроенергія, млн. кВтг 33364,0 39863,0 42224,0 51066,0 Теплова енергія, млн. Гкал 26,3 29,3 30,7 36,4 Паливо, тис. т у.п. 5430,0 6032,0 6281,0 7389,0 Капітальні вкладення, млн. грн. 1. Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів Електроенергія 13,9 15,8 17,6 20,7 Теплова енергія 46,7 51,5 56,7 67,4 Паливо 17,4 18,7 20,2 23,9 2. Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням Електроенергія 12,9 14,6 16,2 19,5 Теплова енергія 32,8 35,9 42,9 46,6 3. Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання Електроенергія 19,5 21,6 25,3 29,2 4. Впровадження засобів силової електроніки Електроенергія 130,9 149,7 172,9 195,3 5. Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях Електроенергія 25,7 28,7 35,2 38,5 6. Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля Паливо 769,3 832,5 898,8 1065,3 7. Вдосконалення систем теплопостачання Теплова енергія 1520,4 1669,3 1809,3 2168,4 8. Підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів Паливо 358,2 390,4 409,8 482,9 Разом Всього 2947,7 3228,7 3504,9 4157,7 в тому числі: Електроенергія 202,9 230,4 267,2 303,2 Теплова енергія 1599,9 1756,7 1908,9 2282,4 Паливо 1144,9 1241,6 1328,8 1572,1 У 2030р.відносно 2000 р.економія паливних ресурсів оцінюється в обсязі 171,26 млн.т у.п.,електричної енергії – 309,79 млрд.кВтг,теплової енергії – 393,05 млн.Гкал, що в цілому складає 342,2 млн.т у.п. Оцінка технологічного енергозбереження на період до 2030 року за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.) Складові енергозбереження 2010 2015 2020 2030 1 2 3 4 5 Паливо, млн.т у.п. Галузеве енергозбереження 34,6 56,26 88,65 163,87 Міжгалузеве енергозбереження 5,43 6,03 6,28 7,39 1 2 3 4 5 Разом 40,03 62,29 94,93 171,26 Електроенергія, млрд.кВтг Галузеве енергозбереження 65,54 96,18 139,72 258,72 Міжгалузеве енергозбереження 33,36 39,86 42,22 51,07 Разом 98,9 136,04 181,94 309,79 Теплоенергія, млн. Гкал Галузеве енергозбереження 53,73 132,16 187,76 356,65 Міжгалузеве енергозбереження 26,3 29,3 30,7 36,4 Разом 80,03 161,46 218,46 393,05 Енергозбереження, млн.т у.п. Галузеве енергозбереження 66,9 112,1 168,3 311,4 Міжгалузеве енергозбереження 21,7 24,9 26,0 30,8 Разом 88,6 137 194,3 342,2 Капітальні вкладення, млрд. грн. Галузеве енергозбереження 32,56 54,57 80,93 146,67 Міжгалузеве енергозбереження 2,95 3,23 3,50 4,16 Разом 35,51 57,8 84,43 150,83 Для забезпечення реалізаціїї потенціалу технологічного енергозбереження протягом прогнозного періоду необхідні капітальні вкладення у розмірі 150,8 млрд.грн.,у тому числі для реалізації галузевих заходів – 146,7 млрд.грн.та міжгалузевих заходів – 4,2 млрд.грн. Слід зазначити,що існуюча КДПЕ потребує переробки і подовження строку її завдань до 2020 р.Діюча програма базувалася за галузевим принципом, і,по суті,її виконання було зведене лише до вищого рівня керівництва галуззю. Вона не стала комплексною, як це передбачалось при її затвердженні, бо керівництво галузей не подавало та не узгоджувало (ініціативно запропоновані розробниками програми) енергозберігаючі заходи по всьому комплексу існуючих та нових напрямків енергозаощадження.Метою розробки нової КДПЕ до 2020 р. має бути: визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження; оцінка ефективних напрямів та заходів енергозбереження для підвищення рівня енергетичної ефективності; розробка дійового економічного механізму реалізації заходів на основі нормативно-правового забезпечення; визначення ефективної інвестиційної політики на різних рівнях управління економікою; розробка системи наукового та організаційного супроводження програми. Новим у програмі повинно стати органічне поєднання галузевих та регіональних підходів до реалізації енергозберігаючих заходів, зокрема,необхідно,щоб це було відображено в економічному механізмі. Таким чином, управління енергозбереженням буде наближено до конкретних місць реалізації енергозберігаючих заходів.Особливу увагу треба приділити розробці економічного механізму, який повинен сприяти активізації реалізації енергозберігаючих заходів на місцях. Також важливим завданням програми буде створення фінансової системи конкретної підтримки енергозберігаючих заходів.Основою державної політики енергозбереження в національній економіці є системний розвиток законодавства. Базовим у цій сфері є Закон України “Про енергозбереження”, який у новій редакції повинен передбачати систему інституційних, регулятивних та заохочувальних заходів щодо режиму ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: · забезпечення встановлення обґрунтованих показників енергоефективності (норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю продукції)через запровадження системи обов’язкової державної експертизи таких показників; · встановлення адекватної юридичної відповідальності суб’єктів господарювання та посадових осіб за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів (перевищення встановлених показників енергоефективності); · запровадження системи стандартів з енергоефективності; · впровадження механізму енергетичного маркування товарів та продукції; · удосконалення системи державної експертизи з енергозбереження; · створення функціонально структурованої системи державного управління та контролю у сфері енергоефективності. Практична реалізація державної політики у сфері енергозбереження базується на виконанні завдань Комплексної державної програми енергозбереження до 2010 року. Програма виконується за рахунок власних коштів підприємств та за кошти місцевих бюджетів. Як свідчить досвід, коштів, які виділяються місцевими бюджетами і підприємствами, вкрай недостатньо. Більша частина завдань програми залишилася не виконаною. Слід звернути увагу, що розробка програми здійснена у 1996 році і на даний час морально застаріла. Виправити існуюче становище можливо за наступних умов: 1) розробити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження з подовження терміну виконання до 2030 року; 2) розробити ефективний механізм фінансування програми, який повинен базуватися на : - забезпеченні цільового бюджетного фінансування (за певних умов);- використанні коштів підприємств; - використанні коштів місцевих бюджетів;- залученні банківських кредитів з відшкодуванням державою відсоткових ставок кредиту; - залучення інвестицій з подальшим відшкодуванням інвестиційних вкладень. Запропоновані механізми дозволять, в основному, забезпечити джерелами фінансування енергозберігаючі заходи на перших етапах їх реалізації. У майбутньому, в міру поліпшення інвестиційного клімату в державі, питома вага власних коштів підприємств та банківського капіталу в структурі фінансування буде зростати. Розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії Одним із ефективних шляхів зменшення споживання первинних енергоресурсів є розвиток нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ). Суттєвим резервом є і використання позабалансових енергетичних ресурсів.Україна має значний потенціал поновлювальних джерел енергії, основними напрямами використання якого є освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих рік України, використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії біомаси, болотного газу, газу каналізаційно–очисних станцій, біогазів та вторинних енергетичних ресурсів. На даний час, незважаючи на значний потенціал НВДЕ, їх частка в енергетичному балансі країни не перевищує 0,1%. Відповідно до базового балансу виробництво електроенергії за рахунок нетрадиційних джерел збільшиться з 50 млн. кВтг в 2010 р. до 0,8 млрд.кВтг у 2015 р., 1,5 млрд.кВтг -у 2020 р., 2,0 млрд.кВтг- у 2030 р. Під час реалізації амбітного плану розвитку енергетики прогнозується заміщення традиційних енергоносіїв в обсягах близько 17,2 млн.т у.п. на рівні 2030 року при інвестиціях в обсягах 60,4 млрд. грн. Для позабалансових джерел енергії головними напрямками їх використання передбачається використання шахтного метану вугільних родовищ та природного газу малих родовищ для виробництва електроенергії і тепла, а також їх використання як моторного палива, виробництво електроенергії на базі використання енергетичного потенціалу надлишкового тиску доменного газу та природного газу, використання штучних горючих газів (доменний, феросплавний, конверторний гази) для виробництва теплової та електричної енергії. Використання позабалансових джерел енергії дозволить замістити у паливно-енергетичному балансі 12,2 млн.т у.п. кваліфікованих палив на рівні 2030 року при загальних обсягах необхідних інвестицій 22,3 млрд. грн. За оптимістичними прогнозами можна очікувати, що частка НВДЕ в загальному паливно-енергетичному балансі країни може зрости до 8 – 10% на рівні 2030 р., а загальні обсяги заміщення традиційних ПЕР за рахунок розвитку НВДЕ можуть досягти у 2030 р. 21,4 – 37,7 млн.т у.п. Для забезпечення таких обсягів виробництва енергоресурсів за рахунок нетрадиційних джерел необхідно інвестувати у їх розвиток в період до 2030 р. 82,7 млрд. грн., у тому числі: в період до 2010 р. - 11 млрд. грн., протягом 2011 – 2020 рр. – 31,1 млрд. грн. та 40,6 млрд. грн. - у 2021 – 2030 рр. Для НВДЕ, впровадження яких є економічно ефективним, а відповідні технології використання в Україні вже освоєно (позабалансові джерела енергії, пряме спалювання відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур, виробництва низькопотенційної теплової енергії установками сонячного гарячого водопостачання тощо), джерела фінансування повинні забезпечуватися власниками відповідних підприємств (реінвестування прибутку підприємств, використання з цією метою їх амортизаційних відрахувань, кредитів тощо). Для НВДЕ, які потенційно є економічно ефективними, але в країні відсутній достатній для промислового впровадження досвід їх експлуатації (геотермальна енергетика, використання тепла довкілля, технології піролізу відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур тощо), передбачається цільове державне фінансування дослідних установок у межах відповідних Програм підтримки розвитку НВДЕ, використання коштів місцевих бюджетів, грантів міжнародних фондів для реалізації пілотних проектів впровадження відповідних технологій. Після їх освоєння впровадження таких технологій у промислових масштабах передбачається за рахунок інвестиції власників відповідних підприємств. Для НВДЕ, впровадження яких можливе лише за рахунок наявності державної підтримки на загальнодержавному чи місцевому рівнях (вітроенергетика, очищення відходів тваринництва та птахівництва, каналізаційних стоків з отриманням енергетичного ефекту тощо), передбачається реалізація механізмів надання інвестиційних субсидій на тендерних засадах, що створить відповідну конкуренцію та забезпечить максимальну ефективність використання фінансових ресурсів, виділених для цього, та прозорість процесу надання цих коштів. На даний час із зазначеного переліку НВДЕ лише вітроенергетика має державну підтримку. Відповідно до Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій первісне інвестування будівництва ВЕС здійснюється за рахунок цільової надбавки в розмірі 0,75% до діючого тарифу на електричну енергію, що продається виробниками електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії. Відсутність тендерних засад при виборі вітроагрегата для тиражування та прозорості процесу використання коштів, які виділяються з Комплексної програми, практично витиснуло вітчизняних розробників з простору розвитку української вітроенергетики. Ліцензійні імпортні вітроагрегати, які тиражуються, стали базовою моделлю вітчизняних вітростанцій. Такий підхід до розвитку вітроенергетики вступає в протиріччя з енергетичною безпекою держави і залишає Україну на узбіччі технічного прогресу. Загальний обсяг необхідної державної підтримки розвитку НВДЕ становить 25 – 30% від загальної потреби в інвестиціях з урахуванням зростання конкурентоспроможності технологій використання НВДЕ в країні у перспективі в міру освоєння виробництва та експлуатації відповідних технологій використання НВДЕ та масштабів їх впровадження, зростання екологічних вимог та вартості виробництва ПЕР на базі традиційних джерел енергії. Висновки1. Потребує докорінного перегляду політика впливу держави на процес енергозбереження, яка раніше грунтувалась на загальних деклараціях, а не на конкретних діях в напрямку підвищення енергоефективності економіки. Частково це зумовлено відсутністю достатнього нормативно-правового забезпечення енергозбереження, враховуючи, що Закон України “Про енергозбереження” не є законом “прямої дії”.2. Необхідно створити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження до 2020 р., у якій доцільно об’єднати галузевий та регіональний підходи, застосувати дійсно комплексні оцінки економічно доцільного потенціалу енергозбереження, розробити систему наукового та організаційного супроводжування програми. 3. Актуальним є створення ефективної системи фінансування галузевих та міжгалузевих заходів енергозбереження.4. Структурні зрушення в економіці за рахунок підвищення частки наукоємних та малоресурсоємних виробництв дозволяють розглядати структурний чинник зменшення енергоємності ВВП як один із найбільш важливих. Поєднання дій технологічного та структурного чинників енергозбереження дозволить Україні за показниками енергоємності ВВП вийти на рівень промислово розвинутих країн.
Принципы построения современных. Обмен опытом по организации иреализации региональных и муниципальныхпрограмм энергоресурсосбережения вчувашской республике и. Парниковый эффект и энергетика. Лирическое отступление. Как создать систему аскуэ. Главная -> Экология |