|
| |
|
Главная -> Экология
Торф вместо газа. Переработка и вывоз строительного мусораСергій Собуцький Про політику енергоефективності, яка має зменшити енергетичну залежність, зокрема від Росії, в Україні говорять давно. Проте справа вперед просувається поволі. Урядовці традиційно скаржаться на недостатність фінансування. А що радять міжнародні експерти? Україна має один із найвищих показників енергоємності серед промислово розвинених країн і, як наслідок, високий рівень енергетичної залежності. Якщо ж енергетичні ресурси використовувати ефективно, то це може стати серйозним поштовхом до економічного зростання, адже у державі вивільнятимуться значні кошти для розвитку економіки. Так зазначено в дослідженні Міжнародного енергетичного агентства, яке презентували сьогодні у Києві. Дослідники закликають модернізувати енергетичну галузь України, встановлювати реальні ціни за енергоносії та організувати їхній прозорий облік. Штучно занижені ціни, залежність від Росії Найбільше непокоять експертів штучно занижені ціни на енергоринку України. Як зазначила керівник проекту Міжнародного енергетичного агентства Мередит Еванс, такий стан справ перешкоджає надходженню інвестицій у галузь: «Лише ціни на нафту та нафтопродукти є на рівні світових. Ціни на вугілля не покривають вартості видобутку. Ціни на електроенергію покривають операційні витрати, але не вартість інвестицій. Ця тенденція найбільше виражена для атомної енергетики, де тарифи на ядерну енергію не покривають капітальні витрати та витрати на виведення АЕС із експлуатації». Рівень енергетичної залежності для будь-якої держави складно змінити, тому Україні і надалі потрібно буде імпортувати велику кількість енергоносіїв, зокрема з Росії. Як зауважує заступник виконавчого директора Міжнародного енергетичного агентства Вільям Рамзей, зменшити енергозалежність від Росії Україна може за допомогою цілеспрямованого залучення інвестицій: «Найшвидшим заходом будуть інвестиції в енергоефективність, які потягнуть за собою інвестиції в інфраструктуру, регулювання ціноутворення та прозорість. Інвестори повинні бути впевнені в прибутковості своїх інвестицій в Україні, як будь-де в світі». За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність української економіки через 25 років можна зменшити вдвічі. Але це тоді, якщо держава і бізнес дбатимуть про ефективність використання енергії.
Елена Медведева Анатолий Темкин Дефицит газа в России вынуждает энергетиков идти на крайние меры. Некоторые “дочки” РАО “ЕЭС России” — ТГК-1 и ТГК-5 уже всерьез обсуждают возможность перевода части своих станций на альтернативный вид топлива — торф. В России не хватает газа. Яркий пример — отсутствие газа для только что построенной второй очереди Северо-Западной ТЭЦ в Санкт-Петербурге. Предстоящей зимой расходы РАО “ЕЭС России” на приобретение сверхплановых 2,5 млн. т мазута и 9 млн. т угля достигнут 23 млрд. руб. Минпромэнерго не исключает, что в 2007 г. в энергетическом балансе страны дефицит газа может составить 4,2 млрд. куб. м. Проблема может быть решена, если строить больше угольных, атомных блоков и гидроэлектростанций, а также переводить действующие станции на другие виды топлива. В ТГК-1 и ТГК-5 обсуждают вопрос о замене газа на торф, рассказали “Ведомостям” сотрудники этих компаний. ТГК-1 не исключает, что на торф можно перевести Кировскую ГРЭС и, возможно, Мурманскую ТЭЦ, а в ТГК-5 хотят увеличить долю торфа в производстве электроэнергии на Кировской ТЭЦ-4 и Кирово-Чепецкой ТЭЦ-3. В советские времена Кировская ТЭЦ и Кирово-Чепецкая ТЭЦ работали в основном на торфе, сжигая до 2 млн. т этого топлива в год, вспоминает гендиректор ТГК-5 Владимир Лебедев. Впоследствии они были переведены на газ, и сейчас торф занимает лишь 7% в топливном балансе двух станций. Суммарная доля торфа и угля в производстве электроэнергии всех станций ТГК-5 сейчас всего 8%, но в ближайшие годы ее планируется увеличить до 40%, а на ТЭЦ-3 и ТЭЦ-4 — до 63%. К 2011 г. ТГК-5 будет сжигать в пять раз больше торфа и угля, что позволит отказаться от 1 млрд. куб. м газа, рассказывает Лебедев. На выполнение этих планов ТГК-5 потратит 2,9 млрд. руб. Торф активно используется на подмосковной Шатурской ГРЭС (ОГК-4), его доля в топливном балансе станции в первом полугодии составила около 10%. Для станции, находящейся в зоне промышленной добычи торфа, этот вид топлива дешевле, чем мазут, объясняет руководитель топливно-транспортной службы ОГК-4 Павел Котов. К тому же в прошлогодние январские морозы подача газа на станции ТГК-5 была ограничена до 35-40%, вспоминает Лебедев. Некоторым электростанциям, расположенным в зоне торфяных месторождений, дешевле сжигать торф, чем газ или уголь, соглашается эксперт Института естественных монополий Илья Соловьев.
Новая страница 1. Электронный распределитель тепла. Газовая утилизационнаябескомпрессорная турбина типа губт. Москва будет бороться с дефицито. Проблемы создания интегрированны. Главная -> Экология 
|